Постанова

від 02.11.2023 по справі 200/12883/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року справа №200/12883/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Передерій Є.О., за участі представника позивача Наумової О.М., представника відповідача Торгіної Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (повне судове рішення складено 18 серпня 2023 року) у справі № 200/12883/21 (суддя в І інстанції Арестова Л.В.) за позовом Приватного підприємства «АБ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Приватне підприємство «АБ Плюс» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області) про (з урахуванням уточнень):

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2021 року № 743305990715;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2021 року № 743405990715.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2020 категорично не згоден, вважав їх такими, що винесені з повним ігноруванням всіх фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами, без реального та дійсного аналізу первинних бухгалтерських документів, які опосередковували такі господарські операції, а лише на підставі аналізу податкової інформації, яка містить відомості про діяльність контрагентів позивача - ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» та ТОВ «АБРАУ КУПАЖ», а отже жодним чином не доводить вини та протиправних дій з боку позивача у справі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що проведеним аналізом наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що транспортування товару (шроту та олії соняшникових) здійснювалось без участі Приватного підприємства «АБ Плюс» та ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ», а тільки між підприємствами ТОВ «ЛІЛІЯ ТІГРІ» та ТОВ ТКФ ІДЕАЛ/ТОВ СП РИСОЇЛ ТЕРМІНАЛ/ТОВ ТЕРМІНАЛ, що не дає можливості дослідити ланцюг транспортування товару. В наданих товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, тому при відсутності довіреностей неможливо встановити, хто саме по довіреності отримував товар та факт отримання товару. Проведеним аналізом контрагентів-постачальників у другому ланцюгу, встановлено: придбання та реалізація контрагентами-постачальниками насіння по «колу»; ненадання податкової звітності з податку на додану вартість; недостатність трудових ресурсів та значного обсягу фактично оформлених операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей; відсутність основних засобів; безпосередні контрагенти-постачальники та їх продавці по ланцюгу постачання внесені до реєстру ризикових. Зазначає, що олія соняшникова нерафінована, яка була нібито придбана Приватним підприємством «АБ Плюс» у ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» у грудні 2020 року, в подальшому була реалізована ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» на експорт. Однак, проведеним аналізом баз даних ІТС «Податковий блок» та ЄРПН, неможливо встановити реальне походження товару (олії), який було експортовано ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» за договором комісії, укладеним з Приватним підприємством «АБ Плюс», в січні 2021 року.

Крім того, відповідач вважає, що по ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність транспортування продукції від постачальника до покупця; постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники Приватне підприємство «АБ Плюс» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника (рух товару по «колу», обрив ланцюга постачання); підприємство внесено до реєстру ризикових; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (угоди зберігання ТМЦ, відомості про площу складів); наявна вхідна узагальнена податкова інформація щодо непідтвердження господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за вищезазначений період, в тому числі й по котрагенту покупцю Приватному підприємству «АБ Плюс» за грудень 2020 року; ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій; штатна чисельність ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» не відповідає основному виду діяльності та обсягам виконаних операцій в періоді грудень 2020 року. Також зазначає, що вищенаведене свідчить про маніпулювання показниками податкової звітності з метою зниження податку на додану вартість до сплати в бюджет. Окрім того, можливо зробити висновок про можливі порушення податкового законодавства та залучення Приватного підприємства «АБ Плюс» до схеми формування штучного податкового кредиту. Вбачається проведення лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення, спрямованих на надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає про наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача:

ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 41424245 ), щодо якого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відкрите кримінальне провадження № 42020120000000100 від 03.06.2020 за ознаками злочину передбаченого частиною другою та частиною третьою статті 212 КК України»;

ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» (код ЄДРПОУ 43210932), щодо якого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відкрите кримінальне провадження № 12019000000000954 від 10.10.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство «АБ Плюс» є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.08.1997 за №12701050003000736 (код ЄДРПОУ 25101110), зареєстроване за юридичною адресою: вул. Київська, буд. 8В, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів, та у відповідності до вимог статті 43 КАС України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

У період з 20.01.2021 по 26.05.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «АБ Плюс» за період діяльності з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2020 по 31.12.2020 з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками: ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» (код ЄДРОПОУ 41424245) за листопад 2019 року, ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» (код ЄДРОПОУ 43210932) за грудень 2020 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 2004 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 4627 225 грн., в тому числі: по деклараціям з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 3115 225 грн., за грудень 2020 року на суму 1512 000 грн.

що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету по декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року на суму 1512 000 грн. та завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 3115 225 грн.

Суб`єкт владних повноважень зазначає, що для проведення документальної позапланової виїзної перевірки по господарських відносинах з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» суб`єктом господарюванням були надані документи, які мають назву: договір, додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, картка рахунку 631, посвідчення якості та інші первинні документи.

Проведеним аналізом наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що транспортування товару (шроту та олії соняшникових) здійснювалось без участі Приватного підприємства «АБ Плюс» та ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ», а тільки між підприємствами ТОВ «ЛІЛІЯ ТІГРІ» та ТОВ ТКФ ФДЕАЛ/ТОВ СП РИСОЇЛ ТЕРМІНАЛ/ТОВ ТЕРМІНАЛ, що не дає можливості дослідити ланцюг транспортування товару. Тобто виникає сумнів правомірності формування податкового кредиту Приватного підприємства «АБ Плюс» від контрагента-постачальника ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ».

Згідно наданих товарно-транспортних накладних замовником послуг з перевезень є ТОВ «АГРОБІЗНЕС 2019» (42753361). Проведеним аналізом встановлено відсутність у ТОВ «АГРОБІЗНЕС 2019» автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Чисельність ТОВ «АГРОБІЗНЕС 2019» у листопаді 2019 року 1 особа.

В наданих товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо довіреностей на отримання ТМЦ. Таким чином, при відсутності довіреностей неможливо встановити, хто саме по довіреності отримував товар та факт отримання товару.

Розрахунки між Приватним підприємством «АБ Плюс» та ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» за отримані товари проводились в листопаді 2019 року у безготівковій формі відповідно наступних банківських виписок: №202 від 01.11.2019 у сумі 800000,00 грн., №204 від 04.11.2019 у сумі 845729,40 грн., №19467 від 28.11.2019 у сумі 750000,00 грн. Всього за договором №П-11/10 від 17.05.2019 2395729,40 грн. За договором №П-11/10-2 від 16.09.2019 розрахунки в листопаді 2019 року не проводились.

У вищенаведеному періоді ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» нібито здійснювало на адресу Приватного підприємства «АБ Плюс» постачання олії соняшникової нерафінованої та шроту соняшникового негранульованого (українського походження).

До перевірки не надано:

- товарно-транспортні накладні між ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» та Приватним підприємством «АБ Плюс», на підставі яких здійснювалось транспортування товару (шроту та олії соняшникової). Таким чином, при відсутності товарно-транспортних накладних неможливо встановити факт транспортування товару;

- заявки на перевезення з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено пунктом 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні;

- довіреності, на підставі яких одержувався вищенаведений товар. Таким чином, при відсутності довіреностей неможливо встановити, хто саме по довіреності отримував товар та факт отримання товару.

Запит на підтвердження проведених фінансово-господарських операцій із Приватним підприємством «АБ Плюс» направлено за місцем реєстрації ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» (Головне управління ДПС у Кіровоградській області). Від Головного управління ДПС у Кіровоградській області отримано відповідь: «ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» 21.04.2021 до органу державної реєстрації подано рішення засновників про припинення юридичної особи, відповідно до якого, стан платника за основним місцем податкового обліку (Кропивницька ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області) змінено на З «прийнято рішення про припинення, розпочато ліквідаційну процедуру». У відповідності до статті 78.1.7. Податкового кодексу України, для проведення документальної позапланової перевірки платника, спеціалістами управління податкового аудиту здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» та складено Акт про неможливість її проведення у зв`язку з відсутністю суб`єкта. Оперативним управлінням Головного управління ДФС у Кіровоградській області встановлено відсутність ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» за податковою адресою». Крім того, від Головного управління ДПС у Кіровоградській області отримано інформацію щодо ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ», зокрема: «Слідчим управлінням Головного управління ДФС у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування стосовно ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» у кримінальному провадженні №42020120000000100 від 03.06.2020 за ознаками злочину передбаченого частиною другою та частиною третьою статті 212 КК України».

Суб`єктом владних повноважень по ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме:

- не встановлено за податковою адресою;

- встановлено відсутність транспортування продукції від постачальника до покупця;

- встановлено відсутність факту отримання товару;

- постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники Приватне підприємство «АБ Плюс» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення;

- встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника;

- відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника вантажоотримувача, посередників у транспортуванні та інше);

- відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відповідність ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку;

- слідчим управлінням Головного управління ДФС у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування стосовно ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» у кримінальному провадженні.

Також суб`єкт владних повноважень стверджує, що неможливо підтвердити безпосередній факт придбання ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» товарів заявленої номенклатури, так як неможливо підтвердити факт формування податкового кредиту за вказаними операціями. Проте, можливо зробити висновок про можливі порушення податкового законодавства та залучення Приватного підприємства «АБ Плюс» до схеми формування штучного податкового кредиту.

Вбачається проведення лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення, спрямованих на надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Таким чином, підприємством на порушення пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту по операціям з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» за листопад 2019 року на загальну суму 3115 255,00 грн., в тому числі в декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 3115 255,00 грн.

Крім того, суб`єкт владних повноважень зазначає, що для проведення документальної позапланової виїзної перевірки по господарських відносинах з ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» суб`єктом господарюванням були надані документи, які мають назву: договір поставки, податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення про якість, вантажна митна декларація, банківські виписки, картка рахунку 631.

На виконання умов договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» у грудні 2020 року на адресу Приватного підприємства «АБ Плюс» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78 від 30.12.2020 та видаткові накладні №69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78 від 30.12.2020, відповідно, на загальну суму 9072000,00 грн., в тому числі ПДВ 1512 000,00 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено Приватним підприємством «АБ Плюс» до складу податкового кредиту.

У документах, які підтверджують якість нібито придбаної олії зазначена інформація щодо виробника ТОВ «ОЖК ДНІПРО». Аналізом бази даних АС Податковий блок «Аналітична система» виробника олії ТОВ «ОЖК ДНІПРО» до ланцюгу постачання ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» не встановлено.

Довіреності на отримання товарів до перевірки не надані. Приватним підприємством «АБ Плюс» надано вантажну митну декларацію UA508140/2021/000194 (дата дозволу 27.01.2021).

Олія соняшникова нерафінована, яка була нібито придбана Приватним підприємством «АБ Плюс» у ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» у грудні 2020 року, в подальшому була реалізована ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» на експорт. Однак, проведеним аналізом баз даних ІТС «Податковий блок» та ЄРПН, неможливо встановити реальне походження товару (олії), який було експортовано ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» за договором комісії, укладеним з Приватним підприємством «АБ Плюс», в січні 2021 року.

Розрахунки між ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» та Приватним підприємством «АБ Плюс» у грудні 2020 року не проводились. Станом на кінець перевіряємого періоду (31.12.2020) кредиторська заборгованість по розрахункам Приватного підприємства «АБ Плюс» з ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» становила 9072000,00 грн., відповідно до бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

У вищенаведеному періоді ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» нібито здійснювало на адресу Приватного підприємства «АБ Плюс» постачання олії соняшникової сирої, нерафінованої.

До перевірки не надано:

- товарно-транспортні накладні, на підставі яких здійснювалось транспортування товару (олії соняшникової). Таким чином, при відсутності товарно-транспортних накладних неможливо встановити факт транспортування товару (олії соняшникової);

- заявки на перевезення з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено пунктом 3.8 Правил перевезення автомобільним транспортом в Україні;

- довіреності, на підставі яких одержувався вищенаведений товар. Таким чином, при відсутності довіреностей неможливо встановити, хто саме по довіреності отримував товар та факт отримання товару.

Приватним підприємством «АБ Плюс» проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, у зв`язку з цим, наявність у суб`єкта господарювання, що перевіряється, документів, а також відображення господарських операцій в реєстрах бухгалтерського обліку не є безумовним підтвердженням реальності придбання ТМЦ.

Запит на підтвердження проведення фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством «АБ Плюс» направлено за місцем реєстрації ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» Головне управління ДПС у Кіровоградській області). Від відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Кіровоградській області отримано податкову інформацію щодо ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» (код ЄДРПОУ 43210932) за звітні періоди декларування ПДВ серпень 2020 березень 2021 року за результатами якої не підтверджено реальність здійснення ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за вищезазначений період, у тому числі й по контрагенту покупцю Приватному підприємству «АБ Плюс» за грудень 2020 року.

Суб`єктом владних повноважень по ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме:

- встановлено відсутність транспортування продукції від постачальника до покупця;

- постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники Приватне підприємство «АБ Плюс» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення;

- встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника (рух товару по «колу», обрив ланцюга постачання);

- підприємство внесено до реєстру ризикових;

- відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (угоди зберігання ТМЦ, відомості про площу складів);

- наявна вхідна узагальнена податкова інформація щодо не підтвердження господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за вищезазначений період, в тому числі й по контрагенту покупцю Приватному підприємству «АБ Плюс» за грудень 2020 року;

- ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій;

- штатна чисельність ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» не відповідає основному виду діяльності та обсягам виконаних операцій в періоді грудень 2020 року.

Також суб`єкт владних повноважень стверджує, що вищенаведене свідчить про маніпулювання показниками податкової звітності з метою зниження податку на додану вартість до сплати в бюджет. Окрім того, можливо зробити висновок про можливі порушення податкового законодавства та залучення Приватного підприємства «АБ Плюс» до схеми формування штучного податкового кредиту.

Вбачається проведення лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення, спрямованих на надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Таким чином, підприємством на порушення пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту по операціям з ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» за грудень 2020 року на загальну суму 1512 000,00 грн., в тому числі в декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року на суму 1512 000,00 грн.

11.06.2021 позивач направив відповідачу заперечення вих.№36/06 від 09.06.2021 на акт №5696/05-99-07-15/25101110 від 02.06.2021 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «АБ Плюс»».

01.07.2021 відповідач надав відповідь на заперечення позивача вих.№36/06 від 09.06.2021 на акт №5696/05-99-07-15/25101110 від 02.06.2021 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «АБ Плюс»», та залишив висновок зазначеного акта без змін.

За висновками акта №5696/05-99-07-15/25101110 від 02.06.2021 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «АБ Плюс»» Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішенні форми «Р» №743305990715 від 07.07.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1512 000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 378 000,00 грн., форми «В4» №743405990715 від 07.07.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3115 225,00 грн.

23.07.2021 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою вих.№37/07 від 21.07.2021 на податкові повідомлення-рішення №743305990715 від 07.07.2021, №743405990715 від 07.07.2021.

Рішенням Державної податкової служби України від 16.09.2021 №16199-00-00-01-03-06 про результати розгляду скарги позивача вих.№37/07 від 21.07.2021 податкові повідомлення-рішення №743305990715 від 07.07.2021, №743405990715 від 07.07.2021 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Судами встановлено, що основним видом господарської діяльності Приватного підприємства «АБ Плюс» за кодом КВЕД 46.90 є неспеціалізована торгівля.

У період з 01.11.2019 по 30.11.2019, за який проводилась перевірка, позивач (покупець) на підставі договору поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019 мав господарські взаємовідносини з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» (постачальник) з придбання шроту соняшникового негранульованого (українського походження).

Відповідно до умов зазначеного договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю шрот соняшниковий негранульований (українського походження), окремими партіями, які визначені в додатках до цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити кожну партію товару.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 додатку №2 від 05.11.2019 до договору поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019 постачальник продає, а покупець купує наступний товар: шрот соняшниковий негранульований (українського походження). Загальна кількість товару, що входить до партії товару визначений цим додатком: 640 (шістсот сорок) тонн 000 кг+/-10%. Загальна вартість партії товару визначеної цим додатком складає 3264000 (три мільйони двісті шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ (20%) 544000 грн. 00 коп.

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Також позивач (покупець) на підставі договору поставки №П-11/10 від 17.05.2019 мав господарські взаємовідносини з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» (постачальник) з придбання олії соняшникової нерафінованої (українського походження).

Відповідно до умов зазначеного договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю олію соняшникову нерафіновану (українського походження), окремими партіями, які визначені в додатках до цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити кожну партію товару.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 додатку №4 від 06.11.2019 до договору поставки №П-11/10 від 17.05.2019 постачальник продає, а покупець купує наступний товар: олію соняшникову нерафіновану (українського походження). Загальна кількість товару, що входить до партії товару визначений цим додатком: 672 (шістсот сімдесят дві) тонн 000 кг+/-10%. Загальна вартість партії товару визначеної цим додатком складає 15120000 (п`ятнадцять мільйонів сто двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ (20%) 2520000 грн. 00 коп.

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

На підтвердження виконання правочинів поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи:

- акт прийому-передачі товару №1 від 13.11.2019;

- видаткова накладна №255 від 13.11.2019;

- податкова накладна №255 від 13.11.2019;

- видаткова накладна №256 від 13.11.2019;

- податкова накладна №256 від 13.11.2019;

- видаткова накладна №257 від 13.11.2019;

- податкова накладна №257 від 13.11.2019;

- видаткова накладна №258 від 13.11.2019;

- податкова накладна №258 від 13.11.2019;

- видаткова накладна №259 від 13.11.2019;

- податкова накладна №259 від 13.11.2019;

- акт прийому-передачі товару №1 від 22.11.2019;

- акт прийому-передачі товару №2 від 23.11.2019;

- акт прийому-передачі товару №3 від 24.11.2019;

- видаткова накладна №270 від 22.11.2019;

- податкова накладна №270 від 22.11.2019;

- видаткова накладна №271 від 23.11.2019;

- податкова накладна №271 від 23.11.2019;

- видаткова накладна №274 від 24.11.2019;

- податкова накладна №274 від 24.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3119 від 28.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3166 від 29.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3157 від 29.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3167 від 29.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3127 від 28.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3120 від 28.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3028 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3002 від 25.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3003 від 25.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3034 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3040 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3025 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3001 від 25.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3027 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3030 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3031 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3035 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3066 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3069 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3071 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3072 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3006 від 25.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3076 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3007 від 25.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3075 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3073 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3074 від 27.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3035 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3025 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №3033 від 26.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2509 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2520 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2510 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2516 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2518 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2541 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2543 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2514 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2517 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2545 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2514 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2564 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2563 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2561 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2567 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2329 від 17.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2374 від 17.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2416 від 17.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2419 від 17.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2382 від 17.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2548 від 14.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2550 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2555 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2551 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2566 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2556 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2553 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2552 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2554 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2558 від 15.11.2019;

- товарно-транспортна накладна №2565 від 15.11.2019;

- посвідчення про якість від 22.11.2019 №80003;

- посвідчення про якість від 23.11.2019 №80002;

- посвідчення про якість від 24.11.2019 №80006;

- посвідчення про якість від 13.11.2019 №18068;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6979;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6991;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6991;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6986;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6989;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7065;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7076;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6984;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6991;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6987;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7080;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6984;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7121;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7120;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7118;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7124;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6685;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6689;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6690;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6680;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №6692;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7101;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7107;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7112;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7108;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7123;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7113;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7110;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7109;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7111;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7115;

- посвідчення про якість від 19.10.2018 №7122;

- банківська виписка по особовим рахункам за 01.11.2019 на суму 8624267,39 грн.;

- банківська виписка по особовим рахункам за 04.11.2019 на суму 7595801,40 грн.;

- заключна виписка з банківського рахунку за період з 28.11.2019 по 28.11.2019.

Також позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43210932) на підставі укладеного між позивачем (комітентом) та ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» (комісіонером) договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 з транспортування товару, придбаного у ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ».

Відповідно до умов названого договору, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену цим договором винагороду такі дії: реалізовувати резидентам України продукцію, що належить комітенту, асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються в додатках до цього договору; укладати експортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару (котракти) з нерезидентами України (покупцями), мінімальна ціна продажу комісійного товару погоджується з комітентом в додатках до цього договору; зберігати та транспортувати товар відповідно до базису поставки за контрактом; укладати необхідні договори митного оформлення товару при відправленні та виконувати всі необхідні митні платежі.

Згідно з додатком №3 від 06.11.2019 до договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 комітент доручає комісіонеру продати партію товару на експорт, а саме: олія соняшникова нерафінована, українського походження у кількості 672 тонни (+/- 10%), загальна вартість партії товару 12782112,00 грн. (дванадцять мільйонів сімсот вісімдесят дві тисячі сто двадцять грн.).

Згідно з додатком №2 від 05.11.2019 до договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 комітент доручає комісіонеру продати партію товару на експорт, а саме: шрот соняшниковий, негранульований, українського походження у кількості 640 тонн (+/- 10%), загальна вартість партії товару 2837760,00 грн. (два мільйона вісімсот тридцять сім тисяч сімсот шістдесят грн. 00 коп.).

На підтвердження виконання зазначених правочинів позивачем надано:

- акт приймання-передачі №1 від 13.11.2019;

- акт приймання-передачі №1 від 22.11.2019;

- акт приймання-передачі №1 від 23.11.2019;

- акт приймання-передачі №1 від 24.11.2019;

- контракт №SFM-15-10 від 01.10.2019;

- специфікація №13 від 01.11.2019 до контракта №SFM-15-10 від 01.10.2019;

- звіт комісіонера №9 від 30.12.2019;

- специфікація №15 від 15.11.2019 до контракта №SFM-15-10 від 01.10.2019;

- звіт комісіонера №13 від 08.01.2020;

- звіт комісіонера №10 від 30.12.2019;

- звіт комісіонера №14 від 09.01.2020;

- контракт №SFОС-32 від 02.09.2019;

- специфікація №12 від 11.11.2019 до контракта №SFОС-32 від 02.09.2019;

- звіт комісіонера №11 від 26.12.2019;

- звіт комісіонера №12 від 26.12.2019;

- акт надання послуг №9 від 30.12.2019;

- податкова накладна №90 від 30.12.2019;

- акт надання послуг №10 від 30.12.2019;

- податкова накладна №91 від 30.12.2019;

- акт надання послуг №11 від 26.12.2019;

- податкова накладна №88 від 26.12.2019;

- акт надання послуг №12 від 26.12.2019;

- податкова накладна №89 від 26.12.2019;

- акт надання послуг №13 від 08.01.2020;

- податкова накладна №4 від 08.01.2020;

- акт надання послуг №14 від 09.01.2020;

- податкова накладна №5 від 09.01.2020;

- вантажно-митна декларація №UA500090/2019/200718 від 26.12.2019;

- вантажно-митна декларація №UA500090/2019/200719 від 26.12.2019;

- вантажно-митна декларація №UA500030/2019/201265 від 30.12.2019;

- вантажно-митна декларація №UA500030/2020/200084 від 08.01.2020;

- вантажно-митна декларація №UA500030/2019/201266 від 30.12.2019;

- вантажно-митна декларація №UA500030/2020/200164 від 09.01.2020.

- заключна виписка з банківського рахунку за період з 13.02.2020 по 13.02.2020.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №340/2869/20, яке набрало законної сили 09.12.2020, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Маслозавод південна олія» (вул. Ельворті, 7, оф. 202, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 41424245) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (відповідач-1) (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43142606), Державної податкової служби України (відповідач-2) (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, а також зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 36864 від 01.06.2020 року.

Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2020 року № 1699092/41424245.

Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2020 року № 1699090/41424245.

Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2020 року № 1699091/41424245.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 07.06.2020 року № 610, датою її отримання 12.06.2020.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 08.06.2020 року № 611, датою її отримання 12.06.2020.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 09.06.2020 року № 612, датою її отримання 12.06.2020.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Також, у період з 01.12.2020 по 31.12.2020, за який проводилась перевірка, позивач (покупець) на підставі договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 мав господарські взаємовідносини ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» (постачальник) з придбання олії соняшникової сирої, нерафінованої, з насіння врожаю 2019 року.

Відповідно до умов зазначеного договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю олію соняшникову сиру, нерафіновану, з насіння врожаю 2019 року, окремими партіями, які визначені в додатках до цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити кожну партію товару.

Згідно із додатковою угодою №2 від 28.12.2020 до договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 пункт 1.1 договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 викладено у наступній редакції: «Постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити (передати у власність) покупцеві: олію соняшникову сиру, нерафіновану, з насіння врожаю 2019-2020 року. Товар поставляється окремими партіями, які визначаються в додатках до цього договору. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити кожну партію товару».

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 додатку №2 від 28.11.2020 до договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 постачальник продає, а покупець купує наступний товар: олія соняшникова сира, нерафінована. Загальна кількість товару, що входить до партії товару визначений цим додатком: 240 (двісті сорок) тонн 000 кг+/-10%. Загальна вартість партії товару визначеної цим додатком складає 9072000,00 грн. (дев`ять мільйонів сімдесят дві тисячі гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) 1512000,00 грн.

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

На підтвердження виконання зазначеного правочину позивачем надано:

- видаткова накладна №69 від 30.12.2020;

- податкова накладна №69 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №70 від 30.12.2020;

- податкова накладна №70 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №71 від 30.12.2020;

- податкова накладна №71 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №72 від 30.12.2020;

- податкова накладна №72 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №73 від 30.12.2020;

- податкова накладна №73 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №74 від 30.12.2020;

- податкова накладна №74 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №75 від 30.12.2020;

- податкова накладна №75 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №76 від 30.12.2020;

- податкова накладна №76 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №77 від 30.12.2020;

- податкова накладна №77 від 30.12.2020;

- видаткова накладна №78 від 30.12.2020;

- податкова накладна №78 від 30.12.2020;

- посвідчення якості №ОЖК-2112-04 від 21.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2112-05 від 21.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2112-06 від 21.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2112-07 від 21.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2212-01 від 22.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2212-02 від 22.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2212-03 від 22.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2212-04 від 22.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2212-05 від 22.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- посвідчення якості №ОЖК-2112-06 від 22.12.2020 на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (суміш пресової з екстракційною);

- заключна виписка з банківського рахунку за період з 14.01.2021 по 14.01.2021;

- банківська виписка з особового рахунку за період з 22.02.2021 по 22.02.2021 на суму 2713100,00 грн.;

- банківська виписка з особового рахунку за період з 22.02.2021 по 22.02.2021 на суму 3888900,00 грн.;

- банківська виписка з особового рахунку за період з 23.02.2021 по 23.02.2021 на суму 1010800,00 грн.;

- банківська виписка з особового рахунку за період з 05.03.2021 по 05.03.2021 на суму 200000,00 грн.;

- банківська виписка по особовим рахункам за 10.03.2021 на суму 3623684,10 грн.

З метою реалізації товару позивач мав господарськи взаємовідносини з ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» на підставі укладеного між позивачем (комітентом) та ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» (комісіонером) договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020.

Відповідно до умов названого договору, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену цим договором винагороду такі дії: реалізовувати продукцію, що належить комітенту на експорт, найменування, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються в додатках до цього договору; укладати експортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару (котракти) з нерезидентами України (покупцями), мінімальна ціна продажу комісійного товару погоджується з комітентом в додатках до цього договору; зберігати та транспортувати товар відповідно до базису поставки, за укладеними договорами/контрактами; укладати необхідні договори митного оформлення товару виконувати всі необхідні митні платежі.

Згідно із додатковою угодою №1 до договору №К-2812-ААБ від 28.12.2020 пункт 1. Додатка №1 від 28.12.2020 до договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020 викладено, зокрема, у наступній редакції: «Комітент доручає комісіонеру продати партію товару на експорт, на умовах договору згідно даних зазначених нижче: олія соняшникова сира, нерафінована, 240,00 (+/- 10%) тонн, ціна 31720,00 грн./т, сума 7612800,00 грн.».

На підтвердження виконання зазначеного правочину позивачем надано:

- акт приймання-передачі №1 від 30.12.2020 до додатку 1 від 28.12.2020 до договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020;

- контракт №АВ-2812-US від 28.12.2020;

- звіт комісіонера №1 від 27.01.2020 до додатка №1 від 28.12.2020 про виконання робіт згідно договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 27.01.2021;

- рахунок на оплату №3 від 27.01.2021;

- вантажна митна декларація №UA508140/2021/000194;

- заключна виписка з банківського рахунку за період з 10.03.2021 по 10.03.2021.

Розрахунки між ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» та позивачем у грудні 2020 року не проводились, кредиторська заборгованість становила 9072000,00 грн.

Відповідно до довідки ПП «АБ Плюс» про стан розрахунків вих.№85 від 28.12.2021 судом встановлено наступне.

1) Позивачем були проведені безготівкові розрахунки з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» в сумі 15427350,00 грн., в тому числі ПДВ, за олію соняшникову. Товар у кількості 685, 66 т було отримано у листопаді 2019 року згідно з договором поставки №П-11/10 від 17.05.2019. Оплата була перерахована позивачем:

- платіжне доручення №202 від 01.11.2019 на суму 800000,00 грн.;

- платіжне доручення №204 від 04.11.2019 на суму 845729,40 грн.;

- платіжне доручення №19467 від 28.11.2019 на суму 750000,00 грн.;

- платіжне доручення №19525 від 04.12.2019 на суму 747262,50 грн.;

- платіжне доручення №19545 від 05.12.2019 на суму 60350,00 грн.;

- платіжне доручення №233 від 23.12.2019 на суму 6800000,00 грн.;

- платіжне доручення №234 від 23.12.2019 на суму 3200000,00 грн.;

- платіжне доручення №235 від 23.12.2019 на суму 3000000,00 грн.

Станом на дату складання довідки заборгованість за товар перед ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» у позивача відсутня.

Вищевказаний товар був реалізований на експорт комісіонером ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» згідно з договором комісії №К-15/6 від 18.06.2019. Кошти від комісіонера в сумі 13021205,97 грн., без ПДВ, були отримані позивачем:

- платіжне доручення №82 від 23.12.2019 на суму 6800000,00 грн.;

- платіжне доручення №96 від 23.12.2019 на суму 3200000,00 грн.;

- платіжне доручення №95 від 23.12.2019 на суму 3000000,00 грн.;

- платіжне доручення №5 від 09.01.2020 на суму 21205,97 грн.

Станом на дату довідки заборгованість за товар у ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» перед позивачем відсутня.

2) Позивачем були проведені безготівкові розрахунки з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» в сумі 3260 409,60 грн., в тому числі ПДВ, за шрот соняшниковий. Товар у кількості 640 т було отримано у листопаді 2019 року згідно з договором поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019. Оплата була перерахована позивачем:

- платіжне доручення №2469 від 20.12.2019 на суму 2800000,00 грн.;

- платіжне доручення №556 від 27.12.2019 на суму 142055,16 грн.;

- платіжне доручення №239 від 24.01.2020 на суму 37760,00 грн.;

- платіжне доручення №240 від 24.01.2020 на суму 71809,92 грн.;

- платіжне доручення №568 від 10.02.2020 на суму 1200000,00 грн.;

- платіжне доручення №570 від 11.02.2020 на суму 109272,52 грн.

Вищевказаний товар був реалізований на експорт комісіонером ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» згідно з договором комісії №К15/6 від 18.06.2019. Кошти від комісіонера в сумі 2837760,00 грн., без ПДВ, були отримані позивачем:

- платіжне доручення №79 від 20.12.2019 на суму 2800000,00 грн.;

- платіжне доручення №36 від 24.01.2020 на суму 37760,00 грн.

Загалом за послуги комісіонеру ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» по актах №9 від 30.12.2019 на 25562,26 грн., №14 від 09.01.2020 на 58259,26 грн., №13 від 08.01.2020 на 26838,00 грн., №10 від 30.12.2019 на 10300,50 грн. було сплачено 120960,00 грн. у складі загальної суми платежу:

- платіжне доручення №20354 від 13.02.2020 на суму 258909,46 грн.

3) Позивачем були проведені безготівкові розрахунки з ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» в сумі 9072000,00 грн., в тому числі ПДВ, за олію соняшникову. Товар у кількості 240 т було отримано у грудні 2020 року згідно з договором поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020. Оплата була перерахована позивачем:

- платіжне доручення №26351 від 14.01.2021 на суму 907200,00 грн.;

- платіжне доручення №2422 від 19.02.2021 на суму 1287300,00 грн.;

- платіжне доручення №2423 від 19.02.2021 на суму 1425800,00 грн.;

- платіжне доручення №2424 від 22.02.2021 на суму 1483700,00 грн.;

- платіжне доручення №2425 від 22.02.2021 на суму 1053400,00 грн.;

- платіжне доручення №2426 від 22.02.2021 на суму 1351800,00 грн.;

- платіжне доручення №2427 від 23.02.2021 на суму 1010800,00 грн.;

- платіжне доручення №2435 від 05.03.2021 на суму 100000,00 грн.;

- платіжне доручення №81 від 10.03.2021 на суму 452000,00 грн.

Вищевказаний товар був реалізований на експорт комісіонером ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА АРТА» згідно з договором комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020. Кошти від комісіонера в сумі 7612800,00 грн., без ПДВ, були отримані позивачем:

- платіжне доручення №6 від 23.02.2021 на суму 1010800,00 грн.;

- платіжне доручення №3 від 22.02.2021 на суму 1483700,00 грн.;

- платіжне доручення №5 від 22.02.2021 на суму 1351800,00 грн.;

- платіжне доручення №4 від 22.02.2021 на суму 1053400,00 грн.;

- платіжне доручення №2 від 19.02.2021 на суму 1425800,00 грн.;

- платіжне доручення №1 від 19.02.2021 на суму 1287300,00 грн.

За послуги комісіонеру було сплачено позивачем:

- платіжне доручення №27643 від 10.03.2021 на суму 7200,00 грн.

Зазначені фінансові операції підтверджуються виписками по особовим банківським рахункам позивача за 01.11.2019, за 04.11.2019, за період з 28.11.2019 по 28.11.2019, за період з 04.12.2019 по 04.12.2019, за період з 05.12.2019 по 05.12.2019, за період з 20.12.2019 по 20.12.2019, за 23.12.2019, за період з 27.12.2019 по 27.12.2019, за 09.01.2020, за 24.01.2020, за період з 10.02.2020 по 10.02.2020, за період з 11.02.2020 по 11.02.2020, за період з 13.02.2020 по 13.02.2020, за період з 14.01.2021 по 14.01.2021, за період з 19.02.2021 по 19.02.2021, за період з 22.02.2021 по 22.02.2021, за період з 23.02.2021 по 23.02.2021, за період з 05.03.2021 по 05.03.2021, за 10.03.2021, за період 10.03.2021 по 10.03.2021.

Операції з вказаними контрагентами належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61, статті 94 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивачем не оскаржуються.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до пункту 44.7 статті 44, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 186.1 статті 186 ПК України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України у податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені статтею 44 ПК України, відповідно до пунктів 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані необхідні документи.

По взаємовідносинам з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ».

Товариство з обмеженою відповідальністю ««МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» є юридичною особою, має самостійний баланс, код ЄДРПОУ 41424245. Згідно витягу з реєстру платників ПДВ, зареєстровано платником ПДВ 01.08.2017, індивідуальний податковий номер 414242411235.

Позивач уклав два договори поставок з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ»: №П-11/10-2 від 16.09.2019 та №П-11/10 від 17.05.2019.

Відповідно до договору поставки із ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» №П-11/10-2 від 16.09.2019 постачальник ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» в особі директора Лозанюк В. С., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та покупець ПП «АБ Плюс» в особі генерального директора Чернишової Л. М., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, та разом поіменовані в подальшому сторони, уклали даний договір поставки, надалі договір.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) Покупцеві: шрот соняшниковий негранульований (українського походження) (далі - Товар). Товар поставляється окремими Партіями, які визначаються в Додатках до цього Договору. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити кожну Партію товару.

Згідно із пунктом 1.2 договору №П-11/10-2 від 16.09.2019 найменування, одиниці виміру, кількість Товару, його часткове та ціна Товару, що формує відповідну Партію товару визначаються у Додатках до цього Договору (далі - Додатки). Додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін і скріплюються їхніми печатками та є невід`ємною частиною цього Договору.

1.3. Постачальник гарантує, що він є одноосібним власником Товару, що поставляється та що на Товар або його частину відсутні права третіх осіб, право власності на Товар не оспорюється в судовому порядку. Товар не перебуває в заставі (у тому числі податковій) та не є предметом будь-якого іншого обтяження.

1.4. Товар, який є предметом цього Договору, був виготовлений Виробником Товару для Постачальника на підставі укладеного договору та перейшов у власність Постачальника по операціям, за результатом яких у встановленому законодавством порядку були задекларовані відповідні податкові накладні.

1.5. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов того Договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору №П-11/10-2 від 16.09.2019 ціна цього Договору складає суму усіх Партій Товару, що були поставлені Постачальником та прийняті Покупцем за видатковими накладними та/або актами приймання-передачі протягом терміну дії нього Договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору №П-11/10-2 від 16.09.2019 всі платежі за цим Договором Покупець здійснює виключно в національній валюті України та в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Умови та строки розрахунків за кожну окрему Партію товару визначаються відповідним Додатком на таку Партію товару.

Відповідно до пункту 4.1 договору №П-11/10-2 від 16.09.2019 товар, що є предметом цього Договору, постачається Партіями згідно відповідного Додатку, який складається на кожну Партію товару окремо, в термін вказаний у відповідному Додатку. Постачальник має право дострокової поставки кожної Партії товару, про що повідомляє Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти достроково поставлену Партію товару.

Відповідно до пункту 4.2 договору №П-11/10-2 від 16.09.2019 товар, який є предметом цього Договору, що був виготовлений Виробником товару та переданий у власність Постачальнику, знаходиться (зберігається) в Місці зберігання Товару (складах Виробника товару), та передається від Постачальника до Покупця безпосередньо па Місці зберігання. Адреса місця зберігання (місця поставки) кожної Партії товару зазначається (вказується) у відповідному Додатку на таку Партію товару. Плата за зберігання Товару Постачальником Покупцю не нараховується і до оплати не пред`являється, за виключенням положень визначених в пунктах 4.10, 6.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019 кожна окрема Партія товару передається від Постачальника до Покупця за видатковою накладною та Актом приймання-передачі. Датою поставки кожної окремої Партії товару вважається дата її передачі Постачальником Покупцю за видатковою накладною та Актом приймання-передачі у Місці зберігання (місці поставки).

Відповідно до пункту 4.4 договору поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019 Постачальник, одночасно з передачею кожної окремої Партії товару падає Покупцю супровідні документи на такий Товар, а саме: видаткову накладну та/або Акт приймання-передачі; посвідчення якості.

Відповідно до пункту 4.5 договору поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019 право власності кожної Партії товару до Покупця переходить з дати передачі такої Партії товару від Постачальника до Покупця за видатковою накладною та/або Актом приймання-передачі.

Відповідно до Додатку №2 від 05.11.2019 до Договору поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019 постачальник ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» в особі директора Лозанюк В.С., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та покупець ПП «АБ Плюс» в особі генерального директора Чернишової Л. М., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, та разом поіменовані в подальшому сторони, уклали даний додаток про наступне:

1.Постачальник продає, а Покупець купує наступний Товар: Шрот соняшниковий негранульований (українського погодження).

2.Загальна кількість Товару, що входить до Партії товару визначеної цим Додатком: 640 (шістсот сорок) т 000 кг +/-10%.

3.Ціна за 1 тонну Товару складає: 5100 (п`ять тисяч сто) грн., 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%) - 850 грн. 00 коп.

4.Загальна вартість Партії товару визначеної цим Додатком складає: 3 264 000 (три мільйони двісті шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%) 544 000 грн. 00 коп.

5.Якість Товару повинна відповідати ДСТУ 4638:2006.

6.Умови поставки: ЕХW - Україна, Миколаївська обл., Березанський р-н., смт. Березанка, вулиця Новосельська, буд. 68, згідно із «Інкотермс» в редакції 2010 року.

7.Строки постачання до 29.02.2020.

8.Покупець здійснює оплату за поставлену Партію товару наступним чином: 8,3% протягом 3 (трьох) робочих днів, відлік яких розпочинається з дати передачі Партії товару, визначеної додатком за видаткової накладної та/або Актом приймання-передачі, решту суми - протягом 90 (дев`яносто) банківських днів, відлік яких розпочинається з дати передачі Партії товару визначеної даним Додатком за видатковою накладною та/або Актом приймання-передачі. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

9. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019.

У відповідності до акту прийому-передачі товару №1 від 22.11.2019 позивачем отримано у власність товар у кількості 250 т на загальну суму 1275000,00 грн., ПДВ 212500,00 грн.; згідно з актом прийому-передачі товару №1 від 23.11.2019 позивачем отримано у власність товар у кількості 248 т на загальну суму 1264800,00 грн., ПДВ 210800,00 грн.; згідно з актом прийому-передачі товару №1 від 24.11.2019 позивачем отримано у власність товар у кількості 142 т на загальну суму 724200,00 грн., ПДВ 120700,00 грн.

Відповідно до договору поставки із ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ №П-11/10 від 17.05.2019 постачальник ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» в особі директора Лозанюк В. С., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та покупець ПП «АБ Плюс» в особі генерального директора Чернишової Л. М., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, та разом поіменовані в подальшому сторони, уклали даний договір поставки, надалі договір.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) Покупцеві: олія сояшникова нерафінована, українського походження (далі - Товар). Товар поставляється окремими Партіями, які визначаються в Додатках до цього Договору. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити кожну Партію товару.

Згідно із пунктом 1.2 договору №П-11/10 від 17.05.2019 найменування, одиниці виміру, кількість Товару, його часткове та ціна Товару, що формує відповідну Партію товару визначаються у Додатках до цього Договору (далі - Додатки). Додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін і скріплюються їхніми печатками та є невід`ємною частиною цього Договору.

1.3. Постачальник гарантує, що він є одноосібним власником Товару, що поставляється та що на Товар або його частину відсутні права третіх осіб, право власності на Товар не оспорюється в судовому порядку. Товар не перебуває в заставі (у тому числі податковій) та не є предметом будь- якого іншого обтяження.

1.4. Товар, який є предметом цього Договору, був виготовлений Виробником Товару для Постачальника на підставі укладеного договору та перейшов у власність Постачальника по операціям, за результатом яких у встановленому законодавством порядку були задекларовані відповідні податкові накладні.

1.5. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов того Договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору №П-11/10 від 17.05.2019 ціна цього Договору складає суму усіх Партій Товару, що були поставлені Постачальником та прийняті Покупцем за видатковими накладними та/або актами приймання-передачі протягом терміну дії нього Договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору №П-11/10 від 17.05.2019 всі платежі за цим Договором Покупець здійснює виключно в національній валюті України та в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Умови та строки розрахунків за кожну окрему Партію товару визначаються відповідним Додатком на таку Партію товару.

Відповідно до пункту 4.1 договору №П-11/10 від 17.05.2019 товар, що є предметом цього Договору, постачається Партіями згідно відповідного Додатку, який складається на кожну Партію товару окремо, в термін вказаний у відповідному Додатку. Постачальник має право дострокової поставки кожної Партії товару, про що повідомляє Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти достроково поставлену Партію товару.

Відповідно до пункту 4.2 договору №П-11/10 від 17.05.2019 товар, який є предметом цього Договору, що був виготовлений Виробником товару та переданий у власність Постачальнику, знаходиться (зберігається) в Місці зберігання Товару (складах Виробника товару), та передається від Постачальника до Покупця безпосередньо па Місці зберігання. Адреса місця зберігання (місця поставки) кожної Партії товару зазначається (вказується) у відповідному Додатку на таку Партію товару. Плата за зберігання Товару Постачальником Покупцю не нараховується і до оплати не пред`являється, за виключенням положень визначених в пунктах 4.10, 6.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору поставки №П-11/10 від 17.05.2019 кожна окрема Партія товару передається від Постачальника до Покупця за видатковою накладною та Актом приймання-передачі. Датою поставки кожної окремої Партії товару вважається дата її передачі Постачальником Покупцю за видатковою накладною та Актом приймання-передачі у Місці зберігання (місці поставки).

Відповідно до пункту 4.4 договору поставки №П-11/10 від 17.05.2019 Постачальник, одночасно з передачею кожної окремої Партії товару надає Покупцю супровідні документи на такий Товар, а саме: видаткову накладну та/або Акт приймання-передачі; посвідчення якості.

Відповідно до пункту 4.5 договору поставки №П-11/10 від 17.05.2019 право власності кожної Партії товару до Покупця переходить з дати передачі такої Партії товару від Постачальника до Покупця за видатковою накладною та/або Актом приймання-передачі.

Відповідно до Додатку №4 від 06.11.2019 до Договору поставки №П-11/10 від 17.05.2019 постачальник ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» в особі директора Лозанюк В.С., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та покупець ПП «АБ Плюс» в особі генерального директора Чернишової Л. М., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, та разом поіменовані в подальшому сторони, уклали даний додаток про наступне:

1.Постачальник продає, а Покупець купує наступний Товар: Олія сояшникова нерафінована, українського походження.

2.Загальна кількість Товару, що входить до Партії товару визначеної цим Додатком: 672 (шістсот сімдесят дві) т 000 кг+/- 10%

3.Ціна за 1 тонну Товару складає: 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) гри. 00 коп., в т. ч. ПДВ (20%) - 3750 грн. 00 коп.

4.Загальна вартість Партії товару визначеної цим Додатком складає: 15120000 (п`ятнадцять мільйонів сто двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%) 2520000 грн. 00 коп.

5.Якість Товару повинна відповідати ДСТУ 4492:2017.

6.Умови поставки: ЕХW - Україна, Миколаївська обл., Березанський р-н., смт. Березанка, вулиця Новосельська, буд. 68, згідно із «Інкотермс» в редакції 2010 року.

7.Строки постачання до 31.03.2020.

8.Покупець здійснює оплату за поставлену Партію товару наступним протягом 90 (дев`яносто) банківських днів, відлік яких розпочинається з дати передачі Партії товару визначеної даним Додатком за видатковою накладною та/або Актом приймання-передачі. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

9. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору поставки №П-11/10 від 17.05.2019.

У відповідності до акту прийому-передачі товару №1 від 22.11.2019 позивачем отримано у власність товару у кількості 685,66 т на загальну суму 15427350,00 грн., ПДВ 2571225,00 грн.

На виконання умов договорів поставки №П-11/10-2 від 16.09.2019, №П-11/10 від 17.05.2019 ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» надано видаткові накладні №255, №256, №257, №258, №259 від 13.11.2019; видаткову накладну №270 від 22.11.2019; видаткову накладну №271 від 23.11.2019; видаткову накладну №274 від 24.11.2019; на загальну суму 18691350,00 грн., в тому числі ПДВ 3115255,00 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено Приватним підприємством «АБ Плюс» до складу податкового кредиту.

Разом із цим, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43210932) на підставі укладеного між позивачем (комітентом) та ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» (комісіонером) договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 з транспортування товару, придбаного у ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ».

Відповідно до договору комісії з ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» №К-15/6 від 18.06.2019 комітент ПП «АБ ПЛЮС» в особі директора Чернишової Л. М., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та комісіонера ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» в особі директора Нагорної Т.Ю., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, далі по тексту іменуються разом як сторони, уклали між собою цей договір комісії, надалі договір.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену цим договором винагороду такі дії:

1.1.1. реалізовувати резидентам України продукцію, що належить комітенту, асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

1.1.2. укладати експортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару (котракти) з нерезидентами України (покупцями). Мінімальна ціна продажу комісійного товару погоджується з комітентом в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

1.1.3. зберігати та транспортувати товар відповідно до базису поставки за контрактом;

1.1.4. укладати необхідні договори митного оформлення товару при відправленні та виконувати всі необхідні митні платежі.

Згідно з пунктом 1.2 договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 товар, що передається комітентом комісіонеру, є власністю комітента, а після його продажу (експорту) за контрактом переходить у власність покупця.

Відповідно до пункту 1.3 договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 товар, що є предметом цього договору, передається комітентом комісіонеру за актом приймання-передачі у місці зберіганні відповідними партіями товару та/або частинами партії товару згідно додатку, який складається на кожну партію товару.

Пунктом 1.5 договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 визначено, що сторони погодили, що в разі здійснення перевезення товару автомобільним транспортом, відвантаження товару здійснюється безпосередньо вантажовідправником із місця передачі товару, що визначене у додатках до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1.10 договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 з моменту прийняття товару комісіонер зобов`язується зберігати товар у місці зберігання та здійснити інші дії згідно договору комісії.

Згідно із пунктом 3.1 договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 експортна ціна товару вказується в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.5 ціною цього договору є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до звітів комісіонера та актів прийому-передачі.

Згідно з додатком №2 від 05.11.2019 до договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 комітент доручає комісіонеру продати партію товару на експорт, а саме: шрот соняшниковий, негранульований, українського походження у кількості 640 т (+/- 10%), загальна вартість партії товару 2837760,00 грн. (два мільйона вісімсот тридцять сім тисяч сімсот шістдесят грн. 00 коп.).

Згідно з додатком №3 від 06.11.2019 до договору комісії №К-15/6 від 18.06.2019 комітент доручає комісіонеру продати партію товару на експорт, а саме: олія соняшникова нерафінована, українського походження у кількості 672 т (+/- 10%), загальна вартість партії товару 12782112,00 грн. (дванадцять мільйонів сімсот вісімдесят дві тисячі сто двадцять грн.).

Враховуючи положення зазначених договорів, товар від ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» приймав директор позивача в місті поставки та в термін 30 днів календарних днів з дати поставки передавав товар на комісію відповідно до умов договору комісії.

У відповідності до актів прийому-передачі №1 від 13.11.2019, №1 від 22.11.2019, №1 від 23.11.2019, №1 від 24.11.2019 комісіонером отримано партію товару: шрот соняшниковий, негранульований, українського походження у кількості 640 т; олія соняшникова нерафінована, українського походження у кількості 685,66 т.

Згідно із контрактом №SFM-15-10 від 01.10.2019, специфікацією №13 від 01.11.2019 до контракта №SFM-15-10 від 01.10.2019, специфікацією №15 від 15.11.2019 до контракта №SFM-15-10 від 01.10.2019; контрактом №SFОС-32 від 02.09.2019, специфікацією №12 від 11.11.2019 до контракта №SFОС-32 від 02.09.2019; вантажно-митними деклараціями №UA500090/2019/200718 від 26.12.2019, №UA500090/2019/200719 від 26.12.2019, №UA500030/2019/201265 від 30.12.2019, №UA500030/2020/200084 від 08.01.2020, №UA500030/2019/201266 від 30.12.2019, №UA500030/2020/200164 від 09.01.2020, комісіонер реалізував товар на експорт: шрот соняшниковий, негранульований, українського походження у кількості 640 т; олія соняшникова нерафінована, українського походження у кількості 685,66 т, що також підтверджується звітами комісіонера №13 від 08.01.2020, №10 від 30.12.2019, №14 від 09.01.2020, №11 від 26.12.2019, №12 від 26.12.2019, та актами надання послуг №9 від 30.12.2019, №10 від 30.12.2019, №11 від 26.12.2019, №12 від 26.12.2019, №13 від 08.01.2020, №14 від 09.01.2020.

Відповідно до заключної виписки з банківського рахунку ПП «АБ Плюс» за період з 13.02.2020 по 13.02.2020, позивачем було сплачено ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» комісійну винагороду за договором комісії №К-15/6 від 18.06.2019.

По взаємовідносинам з ТОВ «АБРАУ КУПАЖ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБРАУ КУПАЖ» станом на дату здійснення розглядаємих правочинів мало статус юридичної особи, мало самостійний баланс, код ЄДРПОУ 43210932. Згідно витягу з реєстру платників ПДВ, було зареєстровано платником ПДВ 01.10.2019, індивідуальний податковий номер 432109311233.

Позивач уклав з ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» договір поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020.

Відповідно до договору поставки із ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 постачальник ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» в особі директора Багно М. С., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та покупець ПП «АБ Плюс» в особі фінансового директора Коваленко А. А., який діє на підставі Довіреності №7 від 01.01.2020, з іншої сторони, уклали даний договір поставки.

1.1. Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) Покупцеві: олію соняшникову сиру, нерафіновану з олії врожаю 2019 року (далі Товар). Товар поставляється окремими Партіями, які визначаються в Додатках до цього Договору. Покупець зобов`язується в порядку та умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити кожну Партію товару.

1.2. Найменування, одиниці виміру, кількість та ціна Товару, що формує відповідну Партію товару, визначаються у Додатках до цього Договору. Додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін, скріплюються їхніми печатками та є невід`ємною частиною цього Договору.

1.4. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 ціна цього Договору складає суму усіх Партій товару, що були поставлені Постачальником та прийняті Покупцем за видатковими накладними та/або актами приймання-передачі.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 28.12.2020 до Договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 Постачальник ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» в особі директора Багно М.С., який діє на підставі Статуту, з однієї Сторони, та Покупець - ПП «АБ ПЛЮС» в особі фінансового директора Коваленко А.А., що діє на підставі Довіреності №7 від 01.01.2020, уклали між собою цю Додаткову угоду про наступне:

1. п. 1. 1. Договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 р. викласти в наступній редакції:

«Постачальник, зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) Покупцеві: олію соняшникову сиру, нерафіновану, з насіння врожаю 2019 - 2020 року (далі-Товар). Товар поставляється окремими Партіями, які визначаються в Додатках до цього Договору. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити кожну Партію товару.»

Згідно із Додатком №2 від 28.12.2020 до Договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 постачальник ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» в особі директора Багно М.С., який діє на підставі Статуту, з однієї Сторони, та Покупець - ПП «АБ ПЛЮС» в особі фінансового директора Коваленко А.А., що діє на підставі Довіреності №7 від 01.01.2020, уклали даний додаток про наступне:

1.Постачальник продає, а Покупець купує наступний Товар: Олія сояшникова сира, нерафінована.

2.Загальна кількість Товару, що входить до Партії товару визначеної цим Додатком: 240 (двісті сорок) т 000 кг+/- 10%

3.Ціна за 1 тонну Товару складає: 37 800 (тридцять сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок) гри. 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%) - 6300 грн. 00 коп.

4.Загальна вартість Партії товару визначеної цим Додатком складає: 9072000 (дев`ять мільйонів сімдесят дві тисячі гривень 00 копійок) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%) 1512000 грн. 00 коп.

5.Якість Товару повинна відповідати ДСТУ 4492:2017.

6.Умови поставки: ЕХW - Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 117, Термінал: ТОВ «Евері» та/або Україна, Миколаївська область, Вітовський район, село Галицинове, вул. Набережна, 27, ТОВ «Термінал-Укрхарчозбутсировина», згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 року.

7.Строки постачання до 31.01.2021.

8.Покупець здійснює оплату за поставлену Партію товару наступним протягом 180 (ста вісімдесяти) банківських днів, відлік яких розпочинається з дати передачі Партії товару визначеної даним Додатком за видатковою накладною та/або Актом приймання-передачі. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

9. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020.

У відповідності до акту прийому-передачі товару №1 від 30.12.2020 позивачем отримано у власність товар у кількості 240 т на загальну суму 9072000,00 грн., ПДВ 1512000,00 грн.

На виконання умов договору поставки №П-0107-ВАБ від 01.07.2020 ТОВ «АБРАУ КУПАЖ» у грудні 2020 року на адресу Приватного підприємства «АБ Плюс» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78 від 30.12.2020 та видаткові накладні №69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78 від 30.12.2020, відповідно, на загальну суму 9072000,00 грн., в тому числі ПДВ 1512000,00 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено Приватним підприємством «АБ Плюс» до складу податкового кредиту.

Разом із цим, з метою реалізації товару позивач мав господарськи взаємовідносини з ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» на підставі укладеного між позивачем (комітентом) та ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» (комісіонером) договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020.

Відповідно до договору комісії з ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» №К-2812-ААБ від 28.12.2020 комітент ПП «АБ ПЛЮС» в особі директора Чернишової Л. М., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та комісіонера ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» в особі директора Жмуда М. С., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, далі по тексту іменуються разом як сторони, а кожна окремо сторона, уклали між собою цей договір комісії.

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену цим договором винагороду такі дії:

1.1.1 реалізовувати продукцію, що належить комітенту на експорт, найменування, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

1.1.2 укладати експортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару (котракти) з нерезидентами України (покупцями), мінімальна ціна продажу комісійного товару погоджується з комітентом в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

1.1.3 зберігати та транспортувати товар відповідно до базису поставки, за укладеними договорами/контрактами;

1.1.4 укладати необхідні договори митного оформлення товару виконувати всі необхідні митні платежі.

Згідно з пунктом 1.2 договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020 товар, що передається комітентом комісіонеру, є власністю комітента, а після його продажу (експорту) за контрактом переходить у власність покупця.

Відповідно до пункту 1.3 договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020 товар, що є предметом цього договору, передається комітентом комісіонеру за актом приймання-передачі у місці зберіганні відповідними партіями товару та/або частинами партії товару згідно додатку, який складається на кожну партію товару.

Згідно із пунктом 3.1 договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020 експортна ціна товару вказується в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.5 ціною цього договору є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до звітів комісіонера та актів прийому-передачі.

Згідно із додатковою угодою №1 до договору №К-2812-ААБ від 28.12.2020 пункт 1. Додатка №1 від 28.12.2020 до договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020 викладено, зокрема, у наступній редакції: «Комітент доручає комісіонеру продати партію товару на експорт, на умовах договору згідно даних зазначених нижче: олія соняшникова сира, нерафінована, 240,00 (+/- 10%) т, ціна 31720,00 грн./т, сума 7612800,00 грн.».

У відповідності до акта приймання-передачі №1 від 30.12.2020 до додатку 1 від 28.12.2020 до договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020 комісіонером отримано партію товару: олія соняшникова сира, нерафінована у кількості 240,00 т.

Згідно із контрактом №АВ-2812-US від 28.12.2020, вантажною митною декларацією №UA508140/2021/00019, вантажною митною декларацією №UA508140/2021/000194 комісіонер реалізував товар на експорт: олія соняшникова сира, нерафінована у кількості 240,00 т, що також підтверджується звітом комісіонера №1 від 27.01.2020 до додатка №1 від 28.12.2020 про виконання робіт згідно договору комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 27.01.2021, рахунком на оплату №3 від 27.01.2021.

Відповідно до заключної виписки з банківського рахунку ПП «АБ Плюс» за період з 10.03.2021 по 10.03.2021, позивачем було сплачено ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «АРТА» комісійну винагороду за договором комісії №К-2812-ААБ від 28.12.2020.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначений частиною другою статті 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, яке містить аналогічні норми.

Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач сформував податковий кредит, щодо якого відповідач дійшов висновку про його завищення, на підставі господарський операцій за наслідками реєстрації податкових накладних наступними контрагентами:

ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ»: податкові накладні №255, №256, №257, №258, №259 від 13.11.2019; податкова накладна №270 від 22.11.2019; податкова накладна №271 від 23.11.2019; податкова накладна №274 від 24.11.2019; на загальну суму 18691350,00 грн., в тому числі ПДВ 3115255,00 грн.

ТОВ «АБРАУ КУПАЖ»: податкові накладні №69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78 від 30.12.2020 на загальну суму 9072000,00 грн., в тому числі ПДВ 1512000,00 грн.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

На підтвердження фактичної поставки товарів зазначеними суб`єктами господарювання позивачем надані копії: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі товару, податкових накладних, сертифікатів якості товару.

Разом із цим, під час розгляду даної справи судом не встановлено невідповідність вказаних досліджених первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

На момент здійснення вказаних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі №1540/3501/18, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Разом із цим, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №815/3170/16.

Крім того, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2023 року у справі № 200/2903/22 зазначено, що певні недоліки в заповненні первинних документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні), не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Слід також зазначити, що не зазначення в товарно - транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ.

Надані документи підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій, що пов`язані з господарською діяльністю позивача, та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнутий правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17.

Відсутність або недостатність, на думку податкового органу, у контрагентів позивача (або контрагентів контрагентів позивача) матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція міститься, в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №810/4391/16 та від 02.07.2020 у справі № 814/1792/17.

Крім того, відповідно до частини першої статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Отже, контрагенти-підрядники, в тому числі і субпідрядники, не позбавлені права для виконання відповідних робіт залучати інших осіб ніж працевлаштовані працівники, в тому числі шляхом укладення нових субпідрядних договорів з іншими підприємствами, фізичними особами-підприємцями, тощо.

Таке право надано укладеними позивачем як замовником з його контрагентами-підрядниками договорів.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі №К/800/39786/15.

Податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 14.08.2018 у справі №815/3479/17.

Посилання податкового органу на податкову інформацію є недоречним, оскільки автоматизоване співставлення, або перевірка податкової звітності не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов`язань, а тому добуті таким чином докази не можуть визнаватись належними відповідно до норм адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного суду України від 17.05.2022 у справі №808/2099/17.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2023 року у справі № 200/2903/22 зазначив:

«Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг (робіт) чи поставки товару позивачу, обумовленого укладеним договором, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

У спорах щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного суду України від 27.01.2022 у справі №120/712/20-а.

Посилання відповідача на те, що нереальність господарських операцій позивача підтверджена дослідженням ланцюга постачання між контрагентами позивача та його контрагентами, які не є контрагентами позивача, є неприйнятними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов`язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов`язань по господарським операціям, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 803/2094/15, від 20.12.2018 у справі № 815/4992/16.

Разом із цим, судом встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Аналогічні висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №620/3138/19.

Крім того, відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій позивача з його контрагентами, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на документальне оформлення введення ідентифікованого активу за відсутності його законного джерела формування, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Разом із цим, суд зазначає, що пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо обсягу і якості операцій та розрахунків між платниками податків не можуть ґрунтуватися на припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб, інформації АІС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Крім того, суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 у справі №815/2946/13-а (№ К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Слід звернути увагу на те, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов`язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

За вказаних обставин суд зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо завищення Приватного підприємства «АБ Плюс» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання товарів/послуг на загальну суму 4627 225,00 грн. за листопад 2019 року, грудень 2020 року та, як наслідок, завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 3115 225 грн.

Щодо доводів апелянта про наявність відкритих кримінальних проваджень суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2023 року № 420/20757/21 зазначив:

«п.81, що сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності».

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведених правових висновків.

Щодо доводів апелянта, що транспортування товару (шроту та олії соняшникових) здійснювалось без участі Приватного підприємства «АБ Плюс» та ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ», а тільки між підприємствами ТОВ «ЛІЛІЯ ТІГРІ» та ТОВ ТКФ ІДЕАЛ/ТОВ СП РИСОЇЛ ТЕРМІНАЛ/ТОВ ТЕРМІНАЛ, що не дає можливості дослідити ланцюг транспортування товару.

Як встановлено колегією суддів з наявних товарно-транспортних накладних, у цьому випадку вантажовідправник шрота соняшникового не є його постачальником у розумінні умов договорів, оскільки вантажовідправник вчиняє дії з відправлення вантажу (оформлення перевізних документів, контроль за навантаженням/розвантаженням, тощо) на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг чи іншого договору, без набуття права власності на вантаж.

Окрім того, як вже зазначалоськолегією суддів вище, позивач укладав з ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» договір комісії №К-15/6 від 18.06.2019 з транспортування товару, придбаного у ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ», який визначає питання транспортування.

Позивач не є учасником транспортного процесу та не укладав договори на перевезення, тому не є ні вантажовідправником, ні вантажоодержувачем.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

У відповідності до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з наведеними контрагентами за період, що перевірявся.

Отже, колегія суддів погоджується за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення від 07.07.2021 №743305990715 та №743405990715 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції також не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрати на надану професійну правничу допомогу у розмірі 130000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань під час розгляду цієї справи в Першому апеляційному адміністративному суді.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач планує понести витрати на правничу допомогу, надану адвокатом у суді апеляційної інстанції у розмірі 130 000 грн, в підтвердження чого надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу акт від 04 жовтня 2023 року, договір про надання правової допомоги від 01 травня 2022 року, ордер про надання правничої допомоги №1253215.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС Українивідшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Так, надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, апеляційний суд зазначає, що не відповідають ознакам «співмірності» такі складові заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу як підготовка та надсилання відповідачу та до суду відзиву на апеляційну скаргу (10 годин, 60000 грн) оскільки відзив на апеляційну скаргу містить покликання на обставини та правове обґрунтування, посилання на практику Верховного Суду, які викладені в оскарженому рішенні, позові, поясненнях, а тому затрачений адвокатом час на підготовку такого документу (10 години) не є співмірним із складністю та характером наданих послуг.

Таким чином, виготовлення цього документу не потребувало затрати значного часу, судова практика Верховного Суду з аналогічних спорів є систематизованою та міститься у відкритому доступі Єдиного державного реєстру судових рішень, пошук якої для адвоката не вимагає додаткових знань, і відповідно його вартість (60 000 грн.) є завищена.

Крім того, надсилання відзиву на апеляційну скаргу як суду, так і відповідачу здійснено в системі «Електронний суд» (відповідачу також надіслано на електронну адресу dn.official@tax.gov.ua), що здійснюється автоматично та не потребує додаткових часових затрат, тому суд зменшує розмір витрат на підготовку та надсилання відповідачу та до суду відзиву на апеляційну скаргу до 1000 грн.

Також значно завищеним є розмір витрат щодо надання консультацій клієнту, опрацювання законодавчої бази, пошук судової практики (15 годин, 60000 грн), враховуючи те, що рішення суду першої інстанції ухвалено на користь позивача, адвокат Наумова О.М. приймала участь у розгляді справи в місцевому суді.

Крім того, на переконання колегії суддів, такі послуги як попереднє опрацювання матеріалів законодавчої бази, аналіз судової практики зі спірного питання, формування правової позиції по апеляційній скарзі за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу, тому суд зменшує витрати до 1000 грн.

Також апеляційний суд вважає завищеними витрати, пов`язані з участю адвоката у судовому засіданні (1 засідання 10000 грн), яке 02 листопада 2023 року тривало близько 30 хв. в режимі відеоконференції, тобто зі свого робочого місця, тому присуджує стягнення з відповідача за цей вид витрат адвоката 500 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції загальною вартістю 130 000 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу та часом, об`єктивно необхідним адвокату для виконання відповідних робіт (послуг).

Таким чином, сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн., а заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі № 200/12883/21 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь Приватного підприємства «АБ Плюс» (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 8В, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132; код ЄДРПОУ 25101110) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Повне судове рішення 02 листопада 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук