ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/10633/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року по справі №160/10633/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інстал» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу.
При перевірці апеляційної скарги вимогам КАС України, судом встановлено, що остання подана без додержання вимог, передбачених ст.296 КАС України.
Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене та те, що позивачем подано позов з вимогою майнового характеру, суд зазначає, що при подані позову сплаті підлягав судовий збір в розмірі 2684грн. (92503,99*1,5%), а тому при поданні апеляційної скарги на рішення суду заявнику в даному випадку необхідно сплатити судовий збір в сумі 4026грн. (2684*150%) за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;
Разом з тим, скаржник в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору.
Зазначене клопотання обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору через запровадження воєнного стану та відсутність бюджетних асигнувань по КЕКВ 2800.
Також заявник зазначає, що органи ДПС не є розпорядниками бюджетних коштів.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
З аналізу викладених норм вбачається, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Таким чином, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
В той же час апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Крім того, апелянт не наводить жодних інших доводів на підтвердження того, що недоліки апеляційної скарги взагалі будуть ним усунуті у випадку, якщо суд відстрочить сплату судового збору або продовжить строк на усунення недоліків.
Щодо посилань скаржника на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.
Апелянтом жодних доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суду не надано. Зазначене клопотання обґрунтоване лише введенням воєнного стану в України, тобто заявник посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час, та не надає докази неможливості вчинення процесуальної дії.
Крім того, судом враховуються приписи статті 296 КАС України, якою передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
У зв`язку з викладеним у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги необхідно відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, надати апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, надати суду:
- документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Керуючись ст.ст. 296, 298 КАС України суддя, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргуГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року по справі №160/10633/23 залишити без руху та надати десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяС.В. Чабаненко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114628599 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні