Ухвала

від 02.11.2023 по справі 295/11136/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 295/11136/22

02 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирської митниці Державної митної служби України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 січня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, та запропоновано апелянту усунути виявлені недоліки шляхом сплати судового збору у визначеному Законом порядку.

На виконання вказаної ухвали відповідачем було надано платіжну інструкцію № 395 від 14.06.2023 року про сплату судового збору.

В подальшому, судом апеляційної інстанції надавалась оцінка дотримання відповідачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою, внаслідок чого ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України було залишено без руху, з підстав подання апеляційної скарги поза межами строку визначених ст. 295 КАС України. При цьому, апелянту було запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомир від 20.01.2023 року.

29 серпня 2023 року на виконання вказаної ухвали від апелянта надійшло клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року суд відмовив задоволенні клопотання Житомирської митниці Державної митної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року та визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року зазначені Житомирською митницею Державної митної служби України у клопотанні. Апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, обґрунтовуючи підстави подання апеляційної скарги поза строками, встановленими ст. 295 КАС України, апелянт відзначає, що об`єктивною перешкодою для реалізації права щодо оскарження судового рішення у даній справі є неможливість вчасної сплати судового збору.

Надаючи оцінку доводам клопотання, суд враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У даному випадку підставою пропуску строку на апеляційне оскарження стало відсутність у апелянта документу про сплату судового збору.

В контексті наведених обставин колегія суддів зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а обставини щодо сплати судового збору після виділення кошторисних призначень не є непереборними обставинами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою повторно. При цьому, такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи апелянта, та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, тривалість процедури виділення коштів на оплату судового збору або відсутність фінансування вказаних витрат не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 01.08.2019 року у справі №1440/1822/18, від 22.07.2021 року у справі № 640/13056/19, від 30.11.2021 року у справі № 560/6797/20, від 26.05.2022 року у справі №806/4190/15, від 14.04.2022 року у справі №420/3670/20, від 18.04.2022 року у справі №200/240/21-а.

Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Отже у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.

Водночас, право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція).

Таким чином, та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України та з появою можливості сплатити судовий збір звернувся з повторною апеляційною скаргою, не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Отже, відповідачем вже використано право на оскарження рішення суду першої інстанції внаслідок чого судом прийнято відповідне рішення.

Судова колегія відзначає, що апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Враховуючи вказані обставини, вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м.Житомира від 20 січня 2023 року.

При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження ухвали суду відповідачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської митниці Державної митної служби України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.