Вирок від 02.11.2023 по справі 761/42629/18

Шевченківський районний суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 761/42629/18

Провадження №1-кп/761/529/2023

В И Р О К

іменем України

02 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000002456 від 05 жовтня 2018 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пустотино Носівського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого поліцейським ППОП №1 в м. Києві, учасника бойових дій, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Ізварине Краснодонського району Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, поліцейського ППОП №1 в м. Києві, учасника бойових дій, нагородженого відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340, ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011),

за участю:

секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

прокурорів - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

захисника - ОСОБА_25 ,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_26 ,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 14.11.2012 №622 о/с, ОСОБА_2 призначений на посаду міліціонера відділення №1 взводу №1 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві. Наказом ПМОП «Беркут» від 30.12.2010 №780 о/с ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання - старший сержант міліції.

Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 14.11.2012 №622 о/с, ОСОБА_3 призначений на посаду міліціонера відділення №2 взводу №3 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві. Наказом ПМОП «Беркут» від 30.12.2010 №780 о/с ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання -сержант міліції.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи на вказаних посадах, будучи співробітниками високомобільного спеціального підрозділу міліції, здійснювали функції представників державного озброєного органу виконавчої влади, тобто були службовими особами.

Проте, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.11.2013, будучи службовими особами правоохоронного органу, в порушення вимог Конституції та Законів України, а також підзаконних нормативно-правових актів, використали своє службове становище і надані чинним законодавством владні повноваження для вчинення тяжкого та нетяжкого кримінальних правопорушень - перевищення влади та службових повноважень, незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, а також кримінального проступку - службового підроблення.

Так, з 21.11.2013 по 30.11.2013 до Київської міської державної адміністрації від Народних депутатів України, громадських організацій та об`єднань, політичних партій та громадян, відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції України, надійшли численні письмові повідомлення та заяви на проведення зборів, мітингів та демонстрацій на вулицях центральної частини м. Києва.

Головою правління Всеукраїнської громадської організації «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_27 26.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації направлено повідомлення про проведення з 00 год. 00 хв. 27.11.2013 безстрокових мирних зборів громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 27.11.2013 за №40248.

Також, координатором громадського руху «Спільна справа» ОСОБА_28 11.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації направлено повідомлення про проведення з 19 год. 00 хв. 22.11.2013 безстрокових мирних зборів, акції, громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 12.11.2013 за №38282.

Починаючи з 21.11.2013 громадяни, зібравшись на Майдані Незалежності у м. Києві та прилеглій до нього території, реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання.

30.11.2013 в період з 3 год. 00 хв. до 3 год. 20 хв. заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_29 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), який знаходився в адміністративному приміщенні ГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, надійшов наказ від начальника ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_30 , який у свою чергу діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з головою Київською міською державною адміністрацією ОСОБА_31 , Секретарем РНБО ОСОБА_32 та його заступником ОСОБА_33 (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділено в окреме провадження), організувати витиснення із застосуванням сили з Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які там перебували та реалізовували конституційне право на мирні зібрання та не вчиняли будь-яких протиправних дій, із залученням працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, а також військовослужбовців військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 внутрішніх військ МВС України, як приданих сил для охорони громадського порядку.

Діючи умисно, на виконання вказаного наказу, заступник начальника Головного управління - начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_29 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), будучи керівником правоохоронного органу, ігноруючи вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів, якими унормований порядок проведення зборів, мітингів та демонстрацій, віддав наказ про організацію витиснення з території Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирне зібрання, начальнику управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_34 та заступнику начальника управління - начальнику відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_35 (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), які були керівниками нарядів працівників міліції, залучених до охорони громадського порядку на Майдані Незалежності у м. Києві 29-30.11.2013 року.

Надалі ОСОБА_36 , діючи на виконання вищевказаного наказу ОСОБА_29 , приблизно о 04 год. 00 хв. разом з ОСОБА_37 прибув на вулицю Інститутську, 1 у місті Києві, де у цей час вже перебували командир полку МОП «Беркут» ОСОБА_38 , заступник командира полку ОСОБА_39 , заступник командира полку - начальник штабу ОСОБА_40 , заступник командира 1-ої оперативної роти ОСОБА_41 , командир 3-ї оперативної роти ОСОБА_42 , заступник командира 4-ої оперативної роти ОСОБА_43 , командир роти спеціального призначення ОСОБА_44 , командири підрозділів ВВ МВС України. У цьому місці ОСОБА_36 довів до вищевказаних осіб отриманий від ОСОБА_29 наказ та план щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників під приводом необхідності завезення конструкцій Новорічної ялинки та прибирання території площі.

При цьому ОСОБА_38 ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та ОСОБА_44 (матеріали досудового розслідування відносно яких виділено в окреме провадження), являючись працівниками правоохоронного органу, яким було достовірно відомо, що громадяни, які у цей час перебували на Майдані Незалежності , знаходились там на законних підставах та реалізовували своє право на мирне зібрання, рішень судів про заборону проведення мітингів на Майдані Незалежності та відкритих виконавчих проваджень про примусове звільнення площі від присутності цих громадян не існувало, останні порушень громадського порядку не допускали і не становили будь-якої загрози національній безпеці, погодилися взяти участь у незаконному витисненні громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні збори, з Майдану Незалежності із застосуванням сили та спеціальних засобів.

Надалі, заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_37 , віддав наказ на вишиковування військовослужбовців внутрішніх військ МВС України по периметру Майдану Незалежності вздовж вулиць Інститутської, Городецького та Хрещатик, а також віддав наказ співробітникам управління громадської безпеки для здійснення контролю за встановленням огородження - металевих щитів, вздовж вулиці Інститутська, Хрещатик та Городецького, з метою забезпечення витіснення учасників мирного зібрання у визначеному співробітниками ПМОП «Беркут» напрямку, недопущення повернення осіб, що приймали участь у мирному зібранні на Майдан Незалежності та прибуття на площу мешканців міста Києва, а також інших осіб на підтримку мітингувальників.

Після цього ОСОБА_37 віддав наказ про початок руху співробітників ПМОП «Беркут» та їх переміщення зі сторони вул. Інститутської на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності з метою зайняття позицій для подальшого витиснення громадян, які концентрувались, зокрема, на сходах Монументу Незалежності, реалізовували своє право на мирне зібрання та будь-яких порушень громадського порядку не здійснювали.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою виконання вищевказаного наказу приблизно о 04-05 год. 30.11.2013 прибули за вищевказаних обставин разом з іншими залученими до несення служби працівниками полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві безпосередньо на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності.

В цей час громадяни, які реалізовували своє право на мирне зібрання та перебували у цей час на сходах та платформі Монументу Незалежності будь-яких порушень громадського порядку не здійснювали, передбачених законодавством підстав для їх витиснення або затримання не було, та незважаючи на оточення з усіх боків працівниками органів внутрішніх справ та безпідставне наближення впритул до них працівників полку міліції особливого призначення «Беркут» із спецзасобами, ці громадяни очевидно для прибувших за вищевказаних обставин працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», у тому числі для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали намірів покинути територію Майдану Незалежності, демонстрували свої наміри продовжити мирне зібрання, яке проводилося відповідно до чинного законодавства та не було заборонене будь-яким рішенням суду.

При цьому, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші співробітники ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, залучені до виконання вищевказаного наказу, усвідомлювали, що ураховуючи вказану обстановку, виконання наказу щодо витиснення зі сходів Монументу Незалежності та прилеглої до нього території громадян, які приймали участь у мирному зібранні та демонстрували свої наміри залишатися на вказаному місці, буде очевидно неможливе без застосування спільно усіма залученими до цих протиправних дій співробітниками ПМОП «Беркут» сили, фізичного насильства, спецзасобів та затримань стосовно неперсоналізованого кола громадян з метою залякування та розгону учасників мирного зібрання.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з іншими співробітниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, залученими за вищевказаних обставин до виконання вищевказаного наказу, незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення мітингів, мирного зібрання на території Майдану Незалежності в м. Києві, 30.11.2013 у період часу з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв., з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, які проходили на Майдані Незалежності у м. Києві, співробітники МОП «Беркут» перевищуючи службові повноваження, надмірно та безпідставно застосували фізичне насильство, спеціальні засоби, зокрема кийки «ПР» та «Томфа», а також вчинили болісні і такі, що ображають особисту гідність дії відносно учасників мирного зібрання, внаслідок чого 132 особам - учасникам мітингу спричинено фізичний біль та заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та близько 300 учасників мирного зібрання були витіснені від Монументу Незалежності, пам`ятника засновникам Києва до проїжджої частини вулиці Хрещатик.

Крім того, співробітники МОП «Беркут» у період з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв. 30.11.2013, перебуваючи на Майдані Незалежності в м. Києві, діючи умисно, з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, перевищуючи владу та службові повноваження, із застосуванням заходів фізичного впливу, здійснили затримання 35 (тридцять п`ять) учасників мітингу, 34 (тридцять чотири) з яких у подальшому доставлено до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, в тому числі ОСОБА_26 , та 1 (одного) до Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві.

В ході виконання вищевказаного наказу на незаконне перешкоджання реалізації проведенню мирних зборів громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен діючи умисно, з мотивів власного кар`єризму, хибно розуміючи інтереси служби, діючи на виконання наказу керівників ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, що надійшов від командира полку ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_48 , заступника командира полку - начальника штабу полку ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_49 , заступника командира ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_50 , заступника командира 4-ої оперативної роти ОСОБА_51 , (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження), усвідомлюючи незаконність своїх дій та порушення законних прав осіб у разі їх вчинення, діючи спільно з ще двома невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут», 30.11.2013 в період 04 год. 11 хв. по 04 год. 22 хв., перебуваючи на прилеглій до монументу Незалежності площі, виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, за відсутності правових підстав для застосування заходів фізичного впливу та насильства, а також здійснення адміністративного затримання особи, помітивши як один з учасників мирного зібрання - ОСОБА_26 , внаслідок застосування іншими невстановленими правоохоронцями спеціальних засобів та виниклої під Монументом Незалежності тисняви, втратив рівновагу і на спині з`їхав по скляній поверхні Стели Незалежності до її підніжжя, та усвідомлюючи, що ОСОБА_26 не вчинив і не міг вчинити будь-яких правопорушень та не міг чинити спротив або будь-яким чином протидіяти законним вимогам працівників міліції, водночас не висловлюючи будь-яких законних вимог до ОСОБА_26 діючи з прямим умислом, перевищуючи владу та службові повноваження, усвідомлюючи можливі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання подальшій участі потерпілого у мирному зібранні, за відсутності правових підстав для застосування заходів фізичного впливу, підбігли до ОСОБА_26 , схопили потерпілого за руки та ноги з різних сторін і одразу понесли його в напрямку спеціального автомобіля («автозаку»), який перебував на проїжджій частині вулиці Інститутської в м. Києві, чим вчинили дії, що ображають особисту гідність потерпілого. Надалі не припиняючи свої дії стосовно ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_52 та два невстановлених співробітника БМОП «Беркут», діючи з прямим умислом, винесли потерпілого за межі території Майдану Незалежності, продовжуючи утримувати потерпілого ОСОБА_26 проти його волі, перенесли його через проїжджу частину вулиці Інститутської, після чого кинули ОСОБА_26 біля спеціального автомобіля для перевезення затриманих («автозаку») на тротуар обличчям до землі і наказали йому лежати, тим самим вчинивши дії, що ображають особисту гідність потерпілого як громадянина та людини, внаслідок чого ОСОБА_26 примушений був лежати на тротуарі під загрозою застосування до нього більш інтенсивного насильства з боку працівників міліції.

Через декілька хвилин інші невстановлені правоохоронці підняли потерпілого з тротуару, завели до «автозаку», де помістили ОСОБА_26 у спеціально обладнану камеру.

У подальшому, близько 05 год. 45 хв. 30.11.2013 ОСОБА_26 разом із іншими затриманими учасниками мирної акції протесту був доставлений в приміщення Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві за адресою: вул. Герцена, 9, м. Київ, для складання протоколів про адміністративне затримання та про адміністративне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , своїми умисними діями, які виразились у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувались болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, вчинили, групою осіб, без попередньої змови між собою, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

Крім того, з 21.11.2013 по 30.11.2013 до Київської міської державної адміністрації від Народних депутатів України, громадських організацій та об`єднань, політичних партій та громадян відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції України надійшли численні письмові повідомлення та заяви на проведення мітингів та демонстрацій на вулицях центральної частини м. Києва.

Зокрема, головою правління Всеукраїнської громадської організації «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_27 26.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації було направлено повідомлення про проведення з 00 год. 00 хв. 27.11.2013 безстрокового мирного зібрання громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке було зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 27.11.2013 за №40248.

Водночас, ОСОБА_2 , який перебував на посаді міліціонера відділення №1 взводу №1 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві та ОСОБА_3 , який перебував на посаді міліціонера відділення №2 взводу №3 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, будучи службовими особами, на виконання наказу вчинили дії, які виразилися у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів.

Так, 30.11.2013 в період з 3 год. 00 хв. до 3 год. 20 хв. заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_29 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), який знаходився в адміністративному приміщенні ГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, надійшов наказ від начальника ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_30 , який у свою чергу діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з головою Київської міської державної адміністрації ОСОБА_31 , Секретарем РНБО ОСОБА_32 та його заступником ОСОБА_33 (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділено в окреме провадження), організувати витиснення із застосуванням сили з Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які там перебували та реалізовували конституційне право на мирні зібрання та не вчиняли будь-яких протиправних дій, із залученням працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві (далі - ПМОП «Беркут»), а також військовослужбовців військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 внутрішніх військ МВС України, як приданих сил (далі - ВВ МВС України) для охорони громадського порядку.

Діючи умисно, на виконання вказаного наказу, заступник начальника Головного управління - начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_29 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), будучи керівником правоохоронного органу, віддав наказ про організацію витиснення з території Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирне зібрання, начальнику управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_34 та заступнику начальника управління - начальнику відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_35 (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), які були керівниками нарядів працівників міліції, залучених до охорони громадського порядку на Майдані Незалежності у м. Києві 29-30.11.2013 року.

В цей час громадяни, які реалізовували своє право на мирне зібрання та перебували у цей час на сходах та платформі Монументу Незалежності будь-яких порушень громадського порядку не здійснювали, передбачених законодавством підстав для їх витиснення або затримання не було, та незважаючи на оточення з усіх боків працівниками органів внутрішніх справ та безпідставне наближення впритул до них працівників полку міліції особливого призначення «Беркут» із спецзасобами, ці громадяни очевидно для прибувших за вищевказаних обставин працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», у тому числі для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не мали намірів покинути територію Майдану Незалежності, демонстрували свої наміри продовжити мирне зібрання, яке проводилося відповідно до чинного законодавства та не було заборонене будь-яким рішенням суду.

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інші співробітники ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, залучені до виконання вказаного наказу, усвідомлювали, що ураховуючи вказану обстановку, виконання вказаного наказу щодо витиснення зі сходів Монументу Незалежності та прилеглої до нього території громадян, які приймали участь у мирному зібранні та демонстрували свої наміри залишатися на вказаному місці, буде очевидно неможливе без застосування спільно усіма залученими до цих протиправних дій співробітниками ПМОП «Беркут» сили, фізичного насильства, спецзасобів та затримань стосовно неперсоналізованого кола громадян з метою залякування та розгону учасників мирного зібрання.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з іншими співробітниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, залученими за вищевказаних обставин до виконання наказу, незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення мітингів, мирного зібрання на території Майдану Незалежності в м. Києві, 30.11.2013 у період часу з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв., з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, які проходили на Майдані Незалежності у м. Києві, співробітники МОП «Беркут» перевищуючи службові повноваження, надмірно та безпідставно застосували фізичного насильство, спеціальні засоби, зокрема кийки «ПР» та «Томфа», а також вчинили болісні і такі, що ображають особисту гідність дій, відносно учасників мирного зібрання, внаслідок чого 132 особам - учасникам мітингу спричинено фізичний біль та заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та близько 300 учасників мирного зібрання були витіснені від Монументу Незалежності, пам`ятника засновникам Києва до проїжджої частини вулиці Хрещатик.

В ході виконання вищевказаного наказу на незаконне перешкоджання реалізації проведенню мирних зборів громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен діючи умисно, з мотивів власного кар`єризму, хибно розуміючи інтереси служби, діючи на виконання наказу керівників ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, що надійшов від командира полку ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, ОСОБА_48 , заступника командира полку - начальника штабу полку ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, ОСОБА_49 , заступника командира ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, ОСОБА_50 , заступника командира 4-ої оперативної роти ОСОБА_51 , (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження), усвідомлюючи незаконність своїх дій та порушення законних прав осіб у разі їх вчинення, діючи спільно з ще двома невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут», 30.11.2013 в період 04 год. 11 хв. по 04 год. 22 хв., перебуваючи на прилеглій до монументу Незалежності площі, виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, за відсутності правових підстав для застосування заходів фізичного впливу та насильства, а також здійснення адміністративного затримання особи, помітивши як один з учасників мирного зібрання - ОСОБА_26 , внаслідок застосування іншими невстановленими правоохоронцями спеціальних засобів та виниклої під Монументом Незалежності тисняви, втратив рівновагу і на спині з`їхав по скляній поверхні Стели Незалежності до її підніжжя, та усвідомлюючи, що ОСОБА_26 не вчинив і не міг вчинити будь-яких правопорушень та не міг чинити спротив або будь-яким чином протидіяти законним вимогам працівників міліції, водночас не висловлюючи будь-яких законних вимог до ОСОБА_26 діючи з прямим умислом, перевищуючи владу та службові повноваження, усвідомлюючи можливі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання подальшій участі потерпілого у мирному зібранні, за відсутності правових підстав для застосування заходів фізичного впливу, підбігли до ОСОБА_26 , схопили потерпілого за руки та ноги з різних сторін і одразу понесли його в напрямку спеціального автомобіля («автозаку»), який перебував на проїжджій частині вулиці Інститутської в м. Києві, чим вчинили дії, що ображають особисту гідність потерпілого. Надалі не припиняючи свої дії стосовно ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_52 та два невстановлених співробітника БМОП «Беркут», діючи з прямим умислом, винесли потерпілого за межі території Майдану Незалежності, продовжуючи утримувати потерпілого ОСОБА_26 проти його волі, перенесли його через проїжджу частину вулиці Інститутської, після чого кинули ОСОБА_26 біля спеціального автомобіля для перевезення затриманих («автозаку») на тротуар обличчям до землі і наказали йому лежати, тим самим вчинивши дії, що ображають особисту гідність потерпілого як громадянина та людини, внаслідок чого ОСОБА_26 примушений був лежати на тротуарі під загрозою застосування до нього більш інтенсивного насильства з боку працівників міліції.

При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усвідомлювали, що надалі інші задіяні до виконання вищевказаного наказу працівники міліції, помістять затриманого ними за вищевказаних обставин ОСОБА_26 у спеціальний автомобіль для перевезення затриманих («автозак») для доставляння у територіальний орган внутрішніх справ, де встановлюватимуться підстави його затримання та притягнення до адміністративної відповідальності.

Через декілька хвилин інші невстановлені правоохоронці, підняли потерпілого ОСОБА_26 з тротуару, завели до спеціального автомобіля для перевезення затриманих («автозаку»), де безпідставно помістили ОСОБА_26 у спеціально обладнану камеру, чим, також, вчинили дії, що ображають особисту гідність потерпілого та унеможливили подальшу участь потерпілого у мирному зібранні

Незаконними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиненими із застосуванням фізичного насильства, порушено конституційне право ОСОБА_26 збиратися мирно, без зброї і проводити збори та мітинги, про проведення яких завчасно сповіщено органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились в незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів службовими особами, вчинили, групою осіб, без попередньої змови між собою, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001).

Крім того, ОСОБА_2 який перебував на посаді міліціонера відділення №1 взводу №1 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, та ОСОБА_3 , який перебував на посаді міліціонера відділення №2 взводу №3 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, будучи службовими особами, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи.

В ході виконання вищевказаного наказу на незаконне перешкоджання реалізації проведенню мирних зборів громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, ОСОБА_2 , діючи, умисно, з мотивів власного кар`єризму, хибно розуміючи інтереси служби, діючи на виконання наказу керівників ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, що надійшов від командира полку ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_48 , заступника командира полку - начальника штабу полку ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_49 , заступника командира ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_50 , заступника командира 4-ої оперативної роти ОСОБА_51 , (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження), усвідомлюючи незаконність своїх дій та порушення законних прав осіб у разі їх вчинення, діючи спільно з міліціонером відділення №2 взводу №3 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_3 і ще двома невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут», 30.11.2013 в період 04 год. 11 хв. по 04 год. 22 хв., перебуваючи на прилеглій до монументу Незалежності площі, виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, за відсутності правових підстав для застосування заходів фізичного впливу та насильства, а також здійснення адміністративного затримання особи, помітивши як один з учасників мирного зібрання - ОСОБА_26 , внаслідок застосування іншими невстановленими правоохоронцями спеціальних засобів та виниклої під Монументом Незалежності тисняви, втратив рівновагу і на спині з`їхав по скляній поверхні Стели Незалежності до її підніжжя, та усвідомлюючи, що ОСОБА_26 не вчинив і не міг вчинити будь-яких правопорушень та не міг чинити спротив або будь-яким чином протидіяти законним вимогам працівників міліції, водночас не висловлюючи будь-яких законних вимог до ОСОБА_26 діючи з прямим умислом, перевищуючи владу та службові повноваження, усвідомлюючи можливі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання подальшій участі потерпілого у мирному зібранні, за відсутності правових підстав для застосування заходів фізичного впливу, підбігли до ОСОБА_26 , схопили потерпілого за руки та ноги з різних сторін і одразу понесли його в напрямку спеціального автомобіля («автозаку»), який перебував на проїжджій частині вулиці Інститутської в м. Києві, чим вчинили дії, що ображають особисту гідність потерпілого. Надалі не припиняючи свої дії стосовно ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_52 та два невстановлених співробітника БМОП «Беркут», діючи з прямим умислом, винесли потерпілого за межі території Майдану Незалежності, продовжуючи утримувати потерпілого ОСОБА_26 проти його волі, перенесли його через проїжджу частину вулиці Інститутської, після чого кинули ОСОБА_26 біля спеціального автомобіля для перевезення затриманих («автозаку») на тротуар обличчям до землі і наказали йому лежати, тим самим вчинивши дії, що ображають особисту гідність потерпілого як громадянина та людини, внаслідок чого ОСОБА_26 примушений був лежати на тротуарі під загрозою застосування до нього більш інтенсивного насильства з боку працівників міліції.

Через декілька хвилин інші невстановлені правоохоронці підняли потерпілого з тротуару, завели до «автозаку», де помістили ОСОБА_26 у спеціально обладнану камеру, чим, також, вчинили дії, що ображають особисту гідність потерпілого та унеможливили подальшу участь потерпілого у мирному зібранні

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.11.2013 у період з 05 год. 45 хв., більш точний час невстановлений досудовим розслідуванням, перебуваючи у приміщені Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, яке розташоване по вул. Герцена, 9, в м. Києві, діючи умисно та на виконання вказівки невстановленого співробітника органів внутрішніх справ, з метою створення формальних ознак наявності обставин законності протиправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших працівників міліції щодо перешкоджання проведенню 30.11.2013 зборів, мітингів на Майдані Незалежності в м. Києві, безпідставного затримання ОСОБА_26 , а також для штучного створення доказів ніби то вчинення останнім 30.11.2013 адміністративних правопорушень, власноручно склали, підписали і надали (передали) невстановленим співробітникам органів внутрішніх справ завідомо неправдиві офіційні документи - по два рапорти кожен (без зазначення дати їх складання) про затримання ОСОБА_26 за вчинення дрібного хуліганства та злісну непокору законній вимозі працівника міліції, до яких внесли інформацію, яка не відповідала дійсності, а саме про ніби-то вчинення ОСОБА_26 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києва протиправних дій відносно працівників Київської міської державної адміністрації та невиконання ним законних вимог працівників поліції.

В подальшому, відповідно до ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою - старшим оперуповноваженим відділення карного розшуку Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_53 , у період з 06 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. 30.11.2013, у приміщенні Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9, на підставі згаданих рапортів ОСОБА_2 та ОСОБА_54 , відносно ОСОБА_26 складено протокол серії КИ №0152750 від 30.11.2013 про адміністративне затримання за ст. 173 КУпАП, протокол серії КИ №0152750 від 30.11.2013 про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП, протокол серії КИ №0152751 від 30.11.2013 про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП.

Після чого, вказані протоколи разом із клопотаннями першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва від 06.03.2014 про звільнення ОСОБА_26 від адміністративної відповідальності, рапортами ОСОБА_2 та ОСОБА_54 про затримання ОСОБА_26 , іншими матеріалами, надіслано для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва.

Так, за наслідками розгляду справи №761/6846/14-п про адміністративне правопорушення та дослідження наявних доказів (у тому числі, й відповідних рапортів ОСОБА_2 та ОСОБА_54 (без зазначення дати складання документа) про затримання ОСОБА_26 за вчинення дрібного хуліганства), постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2014, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_26 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Окрім того, за результатами розгляду справи №761/6918/14-п про адміністративне правопорушення та дослідження наявних доказів (у тому числі, й відповідних рапортів ОСОБА_2 та ОСОБА_54 про затримання ОСОБА_26 (без зазначення дати складання документа) за злісну непокору законній вимозі працівника міліції), постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.03.2014, відносно ОСОБА_26 , з аналогічних підстав закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи службовими особами, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340, ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону України від 07.04.2011) КК України, не визнав та наполягав на тому, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ним вчинено кримінальні правопорушення, просив суд його виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_2 суду розповів, що станом на 30.11.2013 року він працював міліціонером відділення №1 взводу №1 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві. Обвинувачений уточнив, що перебував в одній роті разом із обвинуваченим ОСОБА_3 . Керівником підрозділу на той час був ОСОБА_38 30 листопада 2013 року, більш точного часу обвинувачений в судовому засіданні пригадати не зміг, він, разом із іншими співробітниками підрозділу, зокрема і ОСОБА_3 , прибули на Майдан Незалежності , для підтримання громадського порядку. На площі були люди які влаштували протистояння із правоохоронцями, кидали в міліціонерів палки та інші предмети. Також обвинувачений пригадав, що з боку працівників комунальних служб він чув невдоволення через створення перешкод з боку мітингувальників для роботи їхньої техніки.

Обвинувачений зауважив, що з боку правоохоронців оголошувались вимоги до учасників акції про звільнення площі, також міліціонери попереджали мітингувальників про наслідки невиконання зазначених вимог. Обвинувачений наголошував, що вимоги про звільнення Майдану Незалежності оголошувались неодноразово, за допомогою гучномовців, крім того, міліціонери, зокрема і особисто ОСОБА_2 , додатково оголошували вказані вимоги до мітингувальників коли проходили повз натовп. При цьому, усіх, хто добровільно погодився залишити площу, правоохоронці безперешкодно випускали, нікого з вказаних осіб затримано не було. За словами обвинуваченого, затримували виключно осіб, які свідомо ігнорували вимоги працівників міліції та кидались у бійку із правоохоронцями. При цьому, обвинувачений, посилаючись на значний проміжок часу, що минув з моменту події, спочатку не зміг пригадати, де та за що саме було затримано потерпілого ОСОБА_26 , однак в ході подальшого допиту обвинувачений пригадав, що потерпілий був затриманий, оскільки не реагував на зауваження міліції, не покидав Майдан Незалежності та кидався у бійку на правоохоронців. Обвинувачений уточнив, що потерпілого затримував разом із ОСОБА_3 , і потім вони разом із іншими правоохоронцями супроводжували потерпілого до спеціального транспорту.

Як пояснив обвинувачений, затриманих осіб працівники міліції доправляли до спеціальних автомобілів, де вказаних осіб передавали співробітникам конвою. В той час як правоохоронці доставляли затриманих до зазначеного транспорту, у затриманих відбирались анкетні відомості.

В подальшому затриманих осіб було доставлено до райвідділку у м. Києві, а керівництво підрозділу наказало міліціонерам, які здійснювали затримання учасників акції прибути до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, задля надання пояснень з приводу підстав та обставин затримання вказаних осіб, аби уповноважені особи могли скласти відповідні адмінматеріали. Хто саме наказав обвинуваченому їхати до райвідділку - ОСОБА_2 не пам`ятає.

Прибувши до райвідділку, обвинувачений побачив, що усіх затриманих осіб було поміщено до актового залу. В цей час, хтось розпочав оголошувати прізвища затриманих осіб, і коли обвинувачений почув прізвище потерпілого - він пригадав, що це він затримав вказану особу. Після цього обвинуваченим було складено відповідний рапорт, при цьому, в судовому засіданні обвинувачений стверджував, що викладені в рапорті обставини повною мірою відповідають дійсності.

Додатково обвинувачений пояснив, що ним тоді було написано два рапорти, оскільки працівнику Шевченківського РУ ГУМВС у м. Києві, кому саме обвинувачений пригадати не зміг, не сподобався перший рапорт і від обвинуваченого вимагалось скласти більш детальний рапорт із зазначенням обставин затримання. При цьому, обвинувачений зазначив, що його взаємодія із працівниками Шевченківського РУ ГУМВС у м. Києві не мала характеру узгоджених дій.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340, ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону України від 07.04.2011) КК України, не визнав та просив його виправдати. Обвинувачений ОСОБА_3 дав показання аналогічні до показань обвинуваченого ОСОБА_2 та суду розказав, що станом на 30 листопада 2013 року він перебував міліціонера відділення №2 взводу №3 оперативної роти №4 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві.

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що брав участь у заходах із забезпечення громадської безпеки на Майдані Незалежності у м. Києві в листопаді 2013 року протягом кількох днів. Зокрема 29 листопада, близько 12 години його відділили від основних сил і перевели до резерву. Обвинувачений зазначив, що він перебував біля спеціального транспорту їх підрозділу, на вул. Хрещатик 7/11, за словами обвинуваченого, фактично до початку вказаного заходу вони відпочивали біля транспорту. В цей час обвинувачений бачив мітингувальників, чув гучну музику, викрики учасників акції, однак особливої уваги на них не звертав.

Сам процес відтиснення мітингувальників від стели на Майдані Незалежності , за словами ОСОБА_3 , він особисто не бачив, оскільки його підрозділ вивели з автомобіля на площу пізніше. Перед працівниками його підрозділу було поставлено завдання звільнити, шляхом витіснення громадян, проїзд для спецтранспорту ШЕУ. Наказ, за словами обвинуваченого був відданий кимось з керівництва. Обвинувачений уточнив, що він не брав участі у такому витісненні. В той же час, обвинувачений зазначив, що він пам`ятає як чув скарги на заблокований проїзд він працівників комунальних служб, коли провоходив повз них.

Обвинувачений пригадав, що під час вказаних подій ним, на території між стелою та пам`ятником засновникам міста Києва, було затримано двоє осіб, зокрема і потерпілого. Вказаних осіб, за словами обвинуваченого, було затримано за вчинення хуліганських дій, однак які саме дії вчиняв ОСОБА_26 , ОСОБА_3 пригадати не зміг. В подальшому затриманих осіб обвинувачений супроводжував до спеціального транспорту. Під час супроводження затриманих осіб, правоохоронці з`ясовували у них анкетні дані, однак документи затриманих осіб в цей час не перевіряли.

Після затримання вказаних осіб, керівництво наказало тим правоохоронцям, які здійснювали затримання учасників акції або супроводжували затриманих осіб до спеціального транспорту, їхати до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Прибувши до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, в актовій залі обвинувачений побачив та упізнав потерпілого ОСОБА_26 , крім того, він пам`ятав прізвища затриманих ним осіб, тож побачивши вказане прізвище у списках, які також знаходились в актовій залі райвідділку, обвинувачений пішов писати відповідний рапорт.

ОСОБА_3 зазначив, що він писав два рапорти, оскільки після того, як він написав перший рапорт, йому було наказано переписати його більш детально, тож другий рапорт, за словами обвинуваченого, не замінює перший, а навпаки - доповнює його. Крім того, в судовому засіданні обвинувачений наполягав на тому, що зазначені в рапорті відомості відповідають фактичним обставинам затримання потерпілого ОСОБА_26 .

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченими, винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ст. 340, ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, підтверджується наступними доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_26 суду розповів, що 29 листопада 2013 року приблизно о 20 годині він прибув до Майдану Незалежності, де перебував до 04 години ранку. Спочатку, приблизно до дванадцятої години ночі, разом із потерпілим на площі перебувала велика кількість людей, однак до ранку залишилось кілька сотень. Потерпілий пояснив, що залишився на площі навіть після завершення акції протесту, аби підтримати інших учасників акції, які там продовжували знаходитись, зокрема своїх одногрупників, при цьому організатори акції потерпілому невідомі.

Потерпілий суду пояснив, що в той час коли з боку Жовтневого палацу до Майдану Незалежності почали спускатись працівники міліції, він почув заклик бігти до стели. Перебуваючи на стелі, потерпілий та інші мітингувальники почали співати Гімн України, в цей час вони тримались за руки, ніяких протиправних дій потерпілий не вчиняв. Жодних вимог покинути площу, або попереджень з боку працівників правоохоронних органів потерпілий не чув.

Потерпілий зазначив, що правоохоронці були вдягнуті в чорний форменний одяг та захисні шоломи, при цьому розпізнавальних знаків на міліціонерах потерпілий не бачив, сам потерпілий був одягнутий у куртку темного кольору, шапку та світлі-сірі джинси. На переконання потерпілого, на місці події перебувало близько 400 працівників «Беркуту».

Неочікувано для потерпілого, правоохоронці, використовуючи кийки, почали бити учасників акції, які, в свою чергу, почали тікати від міліціонерів. Потерпілий також спробував втекти, однак він побачив велике скупчення людей, і зрозумівши, що не зможе через них втекти, зупинився, підняв догори руки та продовжив стояти у такому положенні. В цей час, двоє невідомих співробітників підрозділу «Беркут», чиї обличчя ОСОБА_26 не бачив, завдали йому кілька ударів по ногам, від чого потерпілий впав, після чого його скинули зі стели донизу, де до нього підійшли четверо інших правоохоронців та, утримуючи потерпілого за руки та ноги, віднесли до «автозаку», який знаходився на вул. Інститутській. Потерпілого кинули обличчям донизу на асфальт неподалік від спеціального автомобіля, після чого йому було завдано ще 4-5 ударів в область спини. При цьому потерпілий чув накази заховати руки та ноги «під себе». Внаслідок отриманих ударів, у потерпілого утворилось кілька гематом, однак до медчиного закладу він не звертався, оскільки дуже сильно злякався, і навіть боявся виходити на вулицю з гуртожитку.

Після побиття, потерпілого було поміщено всередину спеціального автомобіля, де крім нього перебували ще кілька учасників акції та тривалий час возили містом погрожуючи в цей час. Після цього, потерпілого, разом із іншими затриманими особами, доставили до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, де учасників акції розділили та відправили кожного мітингувальника до окремих кабінетів. У відділку міліції потерпілий перебував приблизно 2-3 години, в цей час у нього відбирав показання працівник міліції та складав протокол. Потерпілий пояснив, що на нього здійснювався тиск, тож він підписав протокол, незважаючи на те, що слідчим було внесено до протоколу невірні відомості, після чого ОСОБА_26 випустили з райвідділку.

Крім показань потерпілого, вина обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується показаннями допитаних в якості свідків: ОСОБА_55 , яким було складено протоколи про адміністративне правопорушення стосовно потерпілого на підставі рапортів обвинувачених, учасника акції ОСОБА_56 та представника ЗМІ ОСОБА_57 , які були очевидцями подій в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, та працівників комунальних підприємств міста Києва ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 та ОСОБА_62 - які мали проводити роботи на Майдані Незалежності у період часу з ночі до ранку 30 листопада 2013 року.

Свідки, будучи безпосередньо допитаними, у судовому засіданні у відповідності до вимог положень § 3 Глави 28 КПК України, зокрема, з урахуванням положень ст. 352 КПК України, та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України, у тому числі й в частині дати, часу, місця та способу вчинення кримінальних правопорушень.

Так, аналізуючи зміст показань свідків в частині обставин, які вони сприймали особисто, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_63 , суду розповів, що станом на 30 листопада 2013 року він працював старшим оперуповноваженим сектору заволодіння транспортними засобами Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Обставини складання ним протоколів про адміністративні правопорушення стосовно потерпілого ОСОБА_26 30 листопада 2013 року свідок не зміг пригадати у зв`язком із плином часу. Також пояснив, що не може пригадати зміст рапортів написаних працівниками підрозділу «Беркут». Розповідаючи суду про обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення свідок пояснив, що йому достеменно відомо, що такий протокол має складатись у присутності особи, яка, на думку уповноваженого на складання відповідних протоколів працівника міліції, вчинила адміністративне правопорушення. Чи вручалась копія протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_26 , чи направлялись стосовно потерпілого матеріали до суду, подальшу долю вказаного провадження, та чи здійснювався контроль за вказаною справою про адміністративне правопорушення - свідок пригадати не зміг. Так само, відповідаючи на уточнююче запитання, свідок пояснив, що не може пригадати скільки протоколів про адміністративні правопорушення було ним складено тієї ночі.

На уточнююче запитання свідок зазначив, що за фактом складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, він, як особа якою було складено відповідний протокол, до кримінальної відповідальності не притягався.

З метою повного та всебічного розгляду даного кримінального провадження, за клопотанням сторін судового провдження, під час судового розгляду було допитано працівників комунальних служб, які в ніч з 29 листопада 2013 року на 30 листопада 2013 року працювали на Майдані Незалежності .

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_64 суду пояснив, що в той час він працював водієм КП «Київблагустрій» і мав привезти бригаду робітників на Майдан Незалежності . Всього на місце робіт вирушило дві машини, в кожній знаходилось по 6 чоловік. Свідок уточнив, що робоча зміна тривала 12 годин, йому зателефонував хтось з керівництва, та наказали вийти на роботу в ніч, при цьому раніше він вночі не працював. Свідок пригадав, що перед ним було поставлено завдання поставити огорожу біля ялинки. За словами свідка, на Майдан Незалежності , він, разом із бригадою робітників, прибув до 2 години ранку. Спочатку вони приїхали на вулицю Б. Грінченка, однак згодом бригадир наказав розпочати ставити огорожу біля ялинки, при цьому, необхідне обладнання, за словами свідка, привезла окрема машина. Також свідок згадав, що підїжджаючи до вул. Хрещатик, він бачив працівників правоохоронних органів. Крім того, там перебували студенти, які поводили себе спокійно, жодних провокацій з боку мітингувальників ОСОБА_64 не бачив. Свідок, разом із робітниками переміщувався групами по 4 людини, аби не загубитись та не переплутати робітників із іншими особами. При цьому свідок уточнив, що мітингувальники встановленню паркану не заважали, однак виказували своє невдоволення діями працівників комунальних служб. Крім того свідок пояснив, що на Майдані Незалежності знаходилась інша комунальна автотехніка.

Свідок пояснив, що він не може пригадати точний час, коли він почув шум і побачив як правоохоронці почали бити учасників акції, однак пригадав, що працівники міліції були в шоломах та в чорному форменному одязі. Також ОСОБА_64 додав, що ударів мітингувальникам правоохоронці завдавали за допомогою кийків. За словами ОСОБА_58 напад з боку правоохоронців почався з напрямку від вул. Інститутської, на початку заворушень, один з міліціонерів зачепив самого свідка. При цьому, за словами свідка, він особисто бачив, як правоохоронці били кийками учасників акції, зокрема жінок, а також людей, які вже лежали на землі. Побиття тривало близько 15 хвилин.

Інший допитаний під час судового розгляду в якості свідка працівник КП «Київблагоустрій» ОСОБА_65 суду розповів, що в ті дні він був заступником директора КП «Київблагоустрій», при цьому робочий графік був встановлений з 08 години ранку до 18 години вечора. Однак за кілька днів до події, йому було повідомлено, що з 29 листопада по 30 листопада, для нього та інших робітників було встановлено нічний графік роботи. Свідок уточнив, що час від часу, у зв`язку із неможливістю проведення необхідних робіт в денний час, вони виконують роботи вночі.

Близько 03 години в ніч з ночі 29 на 30 листопада 2013 року, за словами свідка, він, разом із іншими робітниками, загальною кількістю 3 чи 4 бригади, розпочали проводити роботи неподалік від відділення поштового зв`язку міста Києва. Свідок уточнив, що вони почали встановлювати паркан. В цей час свідок бачив, що біля стели, на Майдані Незалежності , перебувало близько 50 чи 100 осіб. Учасники акції не перешкоджали роботі свідка, вчинення будь-яких агресивних дій в бік працівників комунальних служб з боку мітингувальників свідок також заперечував. За словами свідка, учасники акції не ображали його чи інших робітників, лише цікавились тим, що саме збираються робити працівники комунальних служб.

Коли працівники комунальних служб почали встановлювати паркани, свідок побачив людей у чорному форменному одязі, які почали розганяти мітингувальників. Правоохоронці рухались у напрямку від стели до вул. Хрещатик. За словами свідка, в цей час він не бачив, аби міліціонери застосвували кийки, чи інший фізичний примус, однак і опору від мітингувальників свідок також не бачив. За словами свідка, учасники акції почали тікати в напрямку вул. Хрещатик. Коли площа була звільнена від людей, працівники комунальних служб встановили на ній паркан. Свідок уточнив, що разом із ними було два спеціальні транспортні засоби, які привезли секції паркану. Також свідок поясив суду, що після звільнення площі від учасників акції, міліціонери оточили Майдан Незалежності , тож люди туди повернутись не змогли б. Після завершення подій, за словами свідка, він бачив машину швидкої медичної допомоги, де комусь надавали медичну допомогу.

За словами свідка, працівниками комунальних служб на місці керував директор КП «Київблагоустрій», при цьому жодних вказівок від працівників міліції робітники не отримували. Також свідок додав, що його робітники, під час вказаних подій, не постраждали.

Допитаний в вході судового розгляду свідок ОСОБА_66 суду розповів, що у листопаді 2013 року він працював монтажником в КП «Київблагоустрій». В кінці робочого дня, ОСОБА_67 повідомив свідкові, що їм потрібно буде вийти на зміну у нічний час. В ніч з 29 листопада на 30 листопада 2013 року, свідок із бригадою, близько 02 год. 30 хв. прибув на Майдан Незалежності. Крім них там перебувало ще дві чи три бригади, між ними ходили керівники підприємства. Згодом вони отримали розпорядження підходити ближче до стели почати розвантажувати автомобілі з щитами, які стояли неподалік від стели.

В цей час, за словами свідка, на Майдані Незалежності була велика кількість людей - більше 100 осіб. За словами свідка, учасники акції поводили себе спокійно, стояли біля стели, грілися біля вогню. Час від часу мітингувальники питали у процівників комунальних служб, що саме вони роблять та навіщо. В судовому засіданні ОСОБА_66 спочатку вказував, що активісти йому не заважали, однак згодом визнав, що вони відштовхували щити, які намагався встановити свідок, аби завадити їх встановленню.

Усі три бригади робітників, за словами свідка, встанолювали щити, коли свідок помітив, як присутні люди кудись побігли. Тоді свідок побачив, що невідомі особи, одягнуті у шоломи, бронежилети та синій плямистий форменний одяг, бігли та розмахували кийками, свідок вирішив, що це міліціонери. Активісти почали кричати та розбігатись, при цьому свідок не зміг пригадати чи бачив він як хто-небудь чинив опір правоохоронцям. Це тривало біля 5-10 хвилин. За словами свідка, він не може пригадати чи вимагали правоохоронці, за допомогою гучномовця, звільнити площу та не заважати робітникам комунального підприємства.

Після подій, як зазначив свідок, він бачив, що мітингувальники заспокоїлись, до когось приїхала швидка медична допомога. Робітники комунального підприємства повністю розвантажили щити та встановили їх.

Разом з тим, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_68 суду повідомив, що в листопаді 2013 року він працював у КП «Київміськсвітло». Тієї ночі він був направлений на Майдан Незалежності для обстеження та ремонту мережі, зокрема світильників, які знаходились біля монументу на Майдані незалежності. Свідок був у складі бригади, яка мала додатковим завданням допомогти ШЕУ Шевченківського району м. Києва знімати плакати та прибрати залишені на стелі написи. Загалом у його бригаді було п`ять чоловік, вони використовували 2 автомобілі марки «ЗІЛ» та один вантажно-пасажирський транспортний засіб марки «Газель».

Далі свідок повідомив, що вони прибули до Майдану Незалежності , однак безпосередньо на Майдан Незалежності змогли проїхати автомобіль «КраЗ», який віз частини ялинки та автовишка КП «Київміськсвітло». В той же час автомобіль свідка, за 20-30 метрів до самої стели, зупинили мітингувальники, які встали перед автомобілем і не давали продовжити рух. За словами свідка, мітингувальники не погрожували працівникам комунальних служб, протиправних, на думку свідка, дій з їх боку він не бачив. Вони чекали в автомобілі на подальші розпорядження свого керівництва. При цьому, за словами свідка, ні він, ні інші робітники його бригади, до правоохоронців не звертались. За 15 хвилин потому, свідок почав помічати, що за його автомобілем збираються правоохоронці, які почали шикуватись у ряди. Працівники міліції, за словами свідка, використовуючи гучномовець, вимагали від учасників акції аби ті звільнили Майдан Незалежності та надали змогу працівникам комунальних служб працювати. Свідок уточнив, що він не вважає використання техніки для виконання того завдання необхідним, оскільки люди йому не заважали, час від часу він виконує необхідні роботи навіть посеред натовпу, наприклад на концертах, однак скористатись технікою йому наказало керівництво.

Свідок пригадав, що частина з вишикуваних у ряди міліціонерів була у чорному форменному одязі, при собі мала щити. Після того, як правоохоронці проголосили свої вимоги про звільнення площі, вони почали витіснення учасників акції з Майдану Незалежності . В процесі витіснення свідок бачив як міліціонери використовували кийки та били учасників акції. Самі мітингувальники, як на це вказує свідок, зібрались біля стели, тримались за руки та співали гімн. Після цього, правоохоронці витіснили учасників акції з площі взагалі.

Після витіснення мітингувальників з площі, свідок зміг проїхати до місця призначення, де автотехніку розташували згідно наданої головним інженером схеми. Роботи проводились до ранку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_69 суду пояснив, що в листопаді 2013 року він працював позаштатним продюсером німецького телебачення ARD, разом із телеоператором відвідував різноманітні акціях та знімав сюжети на замовлення німецького телебачення.

29 листопада 2013 приблизно о 21 год. 00 хв. разом з телеоператором ОСОБА_70 свідок прибув на Майдан Незалежності і залишався там до опівночі. Свідок пригадав, що на Майдані Незалежності , в зазначений ним час, відбувався мітинг, однак жодних силовий акцій не було, громадський порядок ніхто не порушував, при цьому свідок вказав, що з часом, ближче до опівночі, людей на площі ставало дедалі менше.

Потім приблизно о 03 год. 50 хв. 30 листопада 2013, свідок знову прибув на Майдан Незалежності , при цьому, він бачив працівників підрозділу «Беркут» на вулиці Інститутській.

ОСОБА_69 суду пояснив, що в той момент як він, разом із оператором прибув на Майдан Незалежності , там перебувало близько 300 осіб, які збиралися під стелою і, десь о 03 год. 58 хв., почали співати гімн України. В цей час, за словами свідка, правоохоронці почали рухатись. Свідок наголосив, що біля стели жодних знарядь самооборони не було. Свідок пригадав, що десь о 04 год. 02 хв. він побачив, як заїжджала техніка для встановлення ялинки. Крім того, в цей час свідок побачив працівників підрозділу «Беркут», які мали при собі щити, при цьому свідок зазначив, що не може точно вказати чи були серед правоохоронців обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За словами свідка, правоохоронці, будучи одягнутими у захисні шоломи та прикриваючись щитами, впритул наблизились до мітингувальників.

Свідок запевняв, що, незважаючи на те, що на відеозаписі зафіксовано, що правоохоронці висували вимоги покинути місце події та робили відповідні попередження за допомогою гучномовця, сам свідок таких попереджень не почув.

Також ОСОБА_69 пригадав, що зненацька, правоохоронці почали застосовувати кийки до мітингувальників, при цьому, свідок зазначив, що провокацій з боку мітингувальників він не бачив, тож не вважає застосування фізичної сили з боку правоохоронців виправданим. Учасники акції почали тікати від правоохоронців. За словами свідка, побиття тривало десь хвилину, після чого один із керівників «Беркуту» це припинив. Також свідок зазначив, що перед початком застосування фізичної сили, він чув лайливі викрики серед працівників підрозділу «Беркут».

Біля входу до ТЦ «Globus», де перебував сам свідок, працівники підрозділу «Беркут» кийки не застосовували, однак намагались відтіснити учасників акції. Після цього, свідок побачив, як ще одна група правоохоронців почала наближатись до мітингувальників з боку пам`ятника засновникам міста Києва, правоохоронці, за словами свідка почали застовувати кийки до учасників акції, які, внаслідок побиття падали на землю. Це побиття тривало близько трьох-чотирьох хвилин. Приблизно о 04 год. 07 хв. на місці події не залишилось учасників акції, частина мітингувальників тікала в напрямку проїжджої частини.

Свідок уточнив, що після того, як мітингувальників відтиснили з Майдану Незалежності, свідок побачив, як працівники підрозділу «Беркут» побігли до пам`ятника засновникам міста Києва і вирушив слідом за ними. Біля пам`ятника свідок побачив, як правоохоронці когось били.

Після цього, свідок, разом із оператором вирушив назад, до стели, де до нього підійшов працівник підрозділу «Беркут» та попросив свідка покинути місце події. Свідок зауважив, що правоохоронець, який до нього звернувся мав «київський акцент», тож свідок вважає, що біля дальної колонади, витіснення учасників акції здійснював саме київський підрозділ ПМОП «Беркут». Потім, свідок разом із оператором сіли до автомобіля та почали рух вулицею Садовою, і в цей час побачили, що біля Національного центру «Український дім» правоохоронці продовжують побиття мітингувальників. Свідок уточнив, що бачив побиття біля Національного центру «Український дім» близько 04 год. 30 хв. Також вже біля Українського дому на сходах відбувалось побиття правоохоронцями протестувальників.

Приблизно о 07 год. 00 хв., отримавши дозвіл від керівництва редакції, свідок поширив відзняті вночі відео в мережі інтернет, зокрема на відеохостингу «Youtube» свідок опублікував відео приблино о 07 год. 30 хв.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_71 суду розповів, що у листопаді 2013 року він був присутнім на акціях протесту на Майдані Незалежності у м. Києві, де зокрема фотографував події. Неправомірні дії стосовно учасників акції, за словами свідка, розпочались ще з моменту перших спроб встановити намети, тоді працівники міліції намагались такі намети відбрати і били тих мітингувальників, хто відмовлявся добровільно їх віддати.

В ніч на 30 листопада 2013 року свідок прочитав у соціальних мережах повідомлення про загрозу жорстокого силового розгону акції, після чого поїхав на Майдан Незалежності . Ближче до 3-ої години ночі на Майдані Незалежності залишалось близько ста осіб, активісти співали пісні, пили чай. За словами свідка, усі розуміли, що це кінець акції, і на наступний день вже ніхто б не вийшов. Далі, біля 03 години 45 хвилин, свідок побачив як йшли співробітники підрозділу «Беркут», які були одягнуті у плямистий сірий формений одяг, деякі із наступаючих правоохоронців були одягнуті у чорний форменний одяг. При собі міліціонери мали кийки та щити. Далі правоохоронці, без жодних попереджень, почали завдавати ударів учасникам акції кийками, а якщо хтось падав - починали завдавати ударів ногами. Почались крики, шум. Після того як на площу зайшли співробітники підрозділу «Беркут» за ними слідом прибув спеціальний транспортний засіб працівників комунальних служб.

За словами свідка, він не бачив, аби хтось намагався спровокувати правоохоронців, мітингувальники співали гімн, в той час як по ним завдавали ударів. Дії міліціонерів, як вказав свідок, координувало керівництво, ті з керівників хто був у формі вказували куди відтісняти учасників акції, а ті хто були у цивільному - куди вести затриманих активістів. За спиною свідка впала якась дівчина, свідок намагався їй допомогти, однак в цей час дівчину почали бити міліціонери, а свідка відтіснили з того місця. Потім свідок намагався надати допомогу хлопцю і в цей час бачив як в його напрямку почав рухатись співробітник підрозділу «Беркут», однак побачивши, що в той момент у тому місці учасники акції мали над ним кількісну перевагу, правоохоронець відступив. Під час побиття мітингувальники тікали та падали, крім того свідок бачив як якась кількість студентів зібралась біля стели. При цьому свідок зазначив, що він не може стверджувати, що всі присутні правоохоронці били мітингувальників. Також свідок пригадав, що він бачив, як кількох учасників акції правоохоронці уводили у невідомому напрямку. Свідок покинув площу та вирушив додому.

Свідок зазначив, що тієї ночі він також отримав тілесні ушкодження від ударів ро руці та по спині, однак не звертався з цього приводу до медичних закладів і не просив визнавати його потерпілим.

Свідок зазначив, що перебуваючи на Майдані Незалежності , він часто робив фото, зокрема і тієї ночі. В подальшому вказані фотографії свідок передав до правоохоронних органів.

Крім того, в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, було допитано свідка ОСОБА_62 , який суду розповів, що на час подій він працював майстром в КП «ШЕУ Шевченківського району». Від свого керівника, Рибалки, через диспетчерську службу він отримав вказівку прибути на Майдан Незалежності 30 листопада 2013 року.

До Майдану Незалежності , свідок прибув у ночі перед початком ранку. На той час Майдан Незалежності був вже огороджений і свідок очікував вказівок від свого керівництва аби розпочати роботи. Зранку свідок отримав завдання розпочати прибирання Майдану Незалежності . Свідок закінчив прибирання ближче до 8 години ранку.

Крім того, за словами свідка, зранку працівники міліції надали йому для підпису якусь заяву, яку свідок, виконуючи вказівки свого керівника, підписав не читаючи. При цьому свідок пояснив, що він не мав наміру звертатись із заявою до працівників міліції, щодо нього ніхто із мітингувальників неправомірних дій не вчиняв, і йому невідомо, чи звертались інші працівники ШЕУ із заявами до правоохоронних органів. Сам розгін акції свідок не бачив, обвинувачених не бачив.

Також вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- даними протоколів про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від громадян ОСОБА_72 та ОСОБА_73 , датовані 30.11.2013 року, зі змісту яких вбачається, що 30.11.2013 року, до Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві надійшли заяви про вчинення опору працівникам правоохоронного органу на вул. Хрещатик у м. Києві (т. 3 а.с. 2-5).

Досліджуючи вказані докази, суд нагадує учасникам кримінального провадження, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. За таких обставин, суд зазначає, що викладені у зазначених документах факти, самі по собі не є безпосередніми обставинами, що підлягають встановленню в рамках даного кримінального провадження, однак свідчать про загальну обстановку на місці події у той час - зокрема підтверджують доводи про те, що в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013 відбувалось протистояння між працівниками правоохоронних органів та учасниками акції на Майдані незалежності;

- відомостями, що зафіксовані у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 28.02.2017 року, відповідно до якого 29 лютого 2017 року, слідчий Генеральної прокуратури України ОСОБА_74 , у приміщенні Міністерства внутрішніх справ України, оглянув та вилучив висновок службового розслідування щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в місті Києві від 30.01.2014, та оригінали матеріалів, на підставі яких ґрунтувався зазначений висновок службового розслідування (т. 4 а.с. 8-13);

- даними протоколу огляду документів від 28.09.2018 року із долученими до нього додатками, відповідно до якого, прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 було оглянуто матеріали службового розслідування, на підставі яких ґрунтувався висновок службового розслідування від 30.01.2014 щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві. (т. 4 а.с. 14-62)

Відповідно до протоколу, у таких матеріалах міститься, зокрема, й висновок службового розслідування від 30.01.2014 щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, затверджений Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_76 .

У висновку серед іншого, зазначено, що: «на підставі зібраних матеріалів (рапортів МОП «Беркут», пояснень доставлених осіб) працівниками Шевченківського РУ ГУМВС стосовно 29 громадян складено протоколи про адміністративне правопорушення, зокрема за статтями 173 (дрібне хуліганство) та 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції...) КУпАП - стосовно ОСОБА_26 » та інших.

Також вказано, що: «зазначені вище громадяни затримувалися працівниками полку МОП «Беркут» при ГУМВС, у т.ч., старшим сержантом міліції ОСОБА_2 та сержантом міліції ОСОБА_77 » та іншими (аркуш 40 тому 1 (33) Матеріалів).

Окрім того, у матеріалах міститься копія документа і з назвою: «Розрахунок сил і засобів міліції, задіяних для забезпечення охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва з 29 по 30 листопада 2013 року». Даний документ затверджений 29.11.2013 від імені заступника начальника ГУМВС України в місті Києві полковника міліції ОСОБА_29 (копія міститься в матеріалах даного судового провадження у т. 4 а.с. 40-42).

Також міститься документ із назвою: «Список осіб рядового і начальницького складу ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, задіяного на ОГП в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року» (далі - Список). (копія міститься в матеріалах даного судового провадження у т. 4 а.с. 43-52). У списку містяться відомості стосовно 201 працівника ПМОП «Беркут», задіяного до ОГП в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року. Під порядковим №117 в таблиці виявлено записи: «Міліціонер відділення №1 взводу №1 оперативної роти №4 старший сержант міліції ОСОБА_2 ». Окрім того, під порядковим №133 в таблиці містяться записи: «Міліціонер відділення №2 взводу №3 оперативної роти №4 молодший сержант міліції ОСОБА_3 ».

Оглядом тому 6 (38) встановлено, що у ньому містяться пояснення окремих співробітників ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, та інших правоохоронців щодо обставин їхнього перебування 29.11.2013-30.11.2013 в центральній частині м. Києва, виконання обов`язків з охорони громадського порядку, затримання громадян тощо. Зокрема, на аркушах 119-123 виявлено пояснення, отримані 18.12.2013 заступником начальника УМСЗ ДГБ МВС України полковником міліції ОСОБА_79 у міліціонера ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, старшого сержанта міліції ОСОБА_2 . (копія міститься в матеріалах даного судового провадження у т. 4 а.с. 53-57).

Із змісту пояснень вбачається, що ОСОБА_2 повідомив обставини свого перебування на Майдані Незалежності в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, затримання цивільних осіб, подальшого переміщення в будівлю Шевченківського райуправління міліції, складання рапортів про затримання громадян тощо.

Зокрема, на аркушах 120-122 зазначено, що «Близько четвертої години ночі (на годинник я не дивився) командир роти (майор міліції ОСОБА_43 ) наказав всім вийти з автобуса і вишикуватись перед ним. При цьому він пояснив, що зараз у складі підрозділу ми перейдемо до Майдану незалежності, де будемо забезпечувати громадський порядок, чим надамо допомогу представникам київських комунальних служб встановлювати конструкцію новорічної ялинки. Більш конкретних завдань він нам не ставив, порядок дій не пояснював, про застосування до мітингувальників заходів фізичного впливу чи спецзасобів команд не давав.

Я бачив, що на площу в цей час намагалися заїхати дві вантажівки з металоконструкціями. У цей час на Майдані Незалежності було багато мітингувальників (близько 1 тис.). Перед площею був ланцюжок з військовослужбовців внутрішніх військ.

Одразу за цим ми організовано перейшли за командиром вул. Інститутську, приблизно навпроти стели Незалежності (див. схему).

Чому ми зайшли на Майдан Незалежності саме з цієї сторони, я не знаю і не припускаю. Це було рішення командира.

На Майдан ми спустилися сходами, що біля ТЦ «Глобус». Там ми вистроїлись шеренгами, вздовж цього торгового центру.

У цей час здається працівник ГУМВС України в м. Києві (хто саме я не знаю) ходив між нами та мітингувальниками і в гучномовець просив громадян не порушувати громадський порядок, звільнити площу та не заважати роботі комунальників. Про можливість застосування до мітингувальників заходів фізичного впливу чи спецзасобів він, здається, не казав.

Громадяни на його заклики не реагували, а навпаки, стали поводитись відносно працівників міліції агресивно і почали кидати в нас різні небезпечні предмети, зокрема каміння, скляні банки з консервацією, дерев`яні палки та металеві прути.

Потім наші шеренги вирушили вперед, у бік мітингувальників. Команди на це я не чув, а пішов разом із усіма, діючи у складі підрозділу. Ми йшли обходячи стелу Незалежності з правого боку.

Частина з мітингувальників стали відходити, решта агресивних продовжували вчиняти відносно працівників міліції протиправні дії.

Через хвилину я, разом із своїм колегою ОСОБА_3 затримав першого правопорушника (див. схему), який безпосередньо кидав в міліціонерів небезпечні предмети. Спецзасобів я до нього не застосовував, ударів йому не наносив, а лише загнув руку за спину. Затриманого ми відвели до групи конвоювання (на вул. Інститутську, ближче до перехрестя з вул. Хрещатик).

В цей час біля Стели Незалежності відбувалися якісь незрозумілі події.

Люди переважно були скупчені біля стели Незалежності , біля них були міліціонери у формі працівників «Беркуту» (з якого підрозділу - я не розпізнав). Усі хаотично рухались, але з боку мітингувальників у бік міліціонерів, у тому числі в нашу сторону летіли різні небезпечні предмети.

Люди хапали працівників міліції за спорядження, намагалися його зірвати, кричали різні політичні гасла та образливі вислови на нашу адресу працівників міліції.

Ми повернулися до свого підрозділу, який продовжував рухатись у бік вул. Хрещатик та приблизно біля фонтану (див. схему) я, здається також з ОСОБА_3 (точно не стверджую) затримав ще одного правопорушника за ті ж самі протиправні дії.

Його ми також відвели та передали групі конвоювання. Спецзасобів я до нього не застосовував, ударів йому не наносив, а лише загнув руку за спину.

Що в цей час відбувалося біля Стели Незалежності я не придивлявся, оскільки займався затриманням. До того ж у темряві через захисне скло шолому та серед натовпу видно було погано.

Через кілька хвилин я повернувся до свого підрозділу, разом з ним построївся нижче фонтану (див. схему), звідки за командою ми перейшли до автобусів на вул. Хрещатик 7/11 .

Пізніше працівники міліції, які здійснювали затримання поїхали (разом зі мною) до Шевченківського РУ писати відповідні рапорти.

Разом з нашою ротою на майдані працювали інші працівники «Беркуту». З яких підрозділів, мені невідомо, оскільки всі були в однаковій формі, переважно в масках та опущеним захисними стеклами шоломів.

Як і де працювали рота спеціального призначення я не бачив. У кого були щити я також не бачив.

Де знаходився командир роти та полку під час цих подій, я у натовпі не бачив, оскільки було темно, всі були в однаковому форменому одязі, а захисне скло шоломів опущене.

Під час цих подій команди на витіснення мітингувальників з майдану а також застосування відносно них фізичної сили та спецзасобів особисто я ні від кого не чув, до того ж на майдані було дуже шумно. Рації не мав. Діяв у складі підрозділу, виходячи з дій моїх співробітників.

Під час згаданих подій особисто я спецзасобів, зокрема сльозогінний газ чи гумовий кийок, до мітингувальників тоді не застосовував і чи застосовував їх хтось інший з працівників міліції я в тому хаосі не бачив.

Ні в цей час, ні під час наступних подій командир роти, полку і ніхто інший не давав мені, або приступім біля мене співробітникам, команди на застосування спеціальних засобів. Я таких команд не чув.

Чи були під час цих подій на майдані працівники «Беркуту» з інших областей, мені точно невідомо.

Що відбувалося під час зазначених вище подій по інші від нас боки, зокрема за Стелою Незалежності , я не бачив, оскільки був оточений іншими співробітниками та натовпом, через що коло мого зору було обмежене, а люди навкруги хаотично рухались.

Постраждалих людей особисто я не бачив і до мене за допомогою, або із заявами ніхто не звертався.

Того дня у мене була повсякденна форма одягу колористики міський камуфляж. Із спецзасобів у мене був бронежилет, наколінники, налокотники та шолом, кийок «ПР-73». Щита та балончика із сльозогінною речовиною у мене при собі не було.

Під час вищеописаних подій я особисто був без маски.

Під час описаних вище подій я травмувань не зазнав.»

Під надрукованим текстом на аркуші 122 виявлено записи, виконані чорнилом синього кольору: «Пояснення з моїх слів записано вірно, особисто мною прочитано повністю. 18.12.2013. ОСОБА_2 », а також підпис, схожий на особистий підпис міліціонера ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВс України в м. Києві, ОСОБА_2 .

Окрім того, до пояснення долучено план-схему (арк. 123) із відповідними помітками, записами: «Схема з моїх слів складена вірно. 18.12.2013. ОСОБА_2 », а також підписом, схожим на особистий підпис ОСОБА_2 .

Аналогічні підписи виявлено на кожному аркуші пояснення.

Також, на аркушах 128-132 виявлено пояснення, отримані 13.12.2013 заступником начальника ВМОЗ ДГБ МВС України підполковником міліції ОСОБА_85 у міліціонера ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, сержанта міліції ОСОБА_3 . (копія міститься в матеріалах даного судового провадження у т. 4 а.с. 58-62).

Із змісту пояснень вбачається, що ОСОБА_3 повідомив обставини свого перебування на Майдані Незалежності в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, затримання цивільної особи, подальшого переміщення в будівлю Шевченківського райуправління міліції, складання рапортів про затримання громадянина тощо.

Зокрема, на аркушах 129-131 зазначено, що «Приблизно о 03.45-04.00 (точно не пам`ятаю) командир роти наказав одягнути спецзасоби і пояснив, що зараз ми підемо на Майдан Незалежності необхідно забезпечити проїзд працівникам комунальних служб, які там працюють та встановлюють новорічну ялинку.

Конкретний порядок дій він на той час не визначив.

Одразу за цим ми (близько 30 чол.) вийшли з автобусів та перейшли через вул. Інститутську, неподалік пішохідного мосту та спустилися в низ по сходах та вишикувалися в шеренгу з правої від мене сторони вул. Хрещатик, з лівої - ТЦ Глобус.

На тротуарах вул. Інститутській та навпроти ТЦ Глобус в цей час знаходились інші підрозділи «Беркуту», але які саме я точно не знаю.

У цей час на території Майдану було багато людей (на мою думку 300-500 осіб).

На території Майдану Незалежності я бачив вантажівки (здається дві) але, що за машини, я сказати не можу.

Перед нами проходили декілька разів працівники ГУМВС України в місті Києві, та по гучномовцю присутнім постійно робили оголошення не порушувати громадський порядок, звільнити територію майдану для можливості роботи комунальних служб.

Громадяни на ці заклики не реагували, кричали на особу, яка робила оголошення та продовжували перебувати на Майдані.

Присутні учасники акції розташувалися навколо стели, деякі трималися за руки. Половина з них була в масках, або обличчя були закриті шарфом чи іншими предмета деякі навіть були в касках.

Потім вони почали кидати в наш бік різні предмети, консерви, скляні банки, тротуарну бруківку.

Перед стелою на Майдані Незалежності ми перебуваючи у ланцюжку повільно почали рухатися вздовж ТЦ «Глобус» (див. схему).

Хто дав команду рухатися в перед, я не знаю. Будь яких команд старшого я не чув і його самого не бачив, оскільки було темно, всі були в однаковому форменому одязі, а захисне скло шоломів опущене.

Шеренгою ми наближалися до стели та піднялися до неї сходами. З лівої від мене сторони також перебували працівники нашого підрозділу, але з якої роти я сказати не можу.

Команди на витіснення учасників акції з майдану а також на застосування відносно них фізичної сили та спецзасобів особисто я ні від кого не чув, до того ж на майдані всі кричали, вигукували різні гасла. Рації не мав. Діяв у складі підрозділу, так як діяли мої колеги з підрозділу.

Під час пересування в нас продовжували кидати різні предмети.

Під час пересування хтось з натовпу (хто саме я не бачив) кілька разів ударив мене по шолому вудочкою з прапором, але тілесних ушкоджень я не отримав.

Під час цих подій ніхто із командирів не давав мені, або присутнім біля мене співробітникам, команди на застосування спеціальних засобів. Я таких команд не чув.

Коли ми зійшлись з іншим підрозділом, який рухався до стели зі сторони ТЦ Глобус почали спускатися в бік вул. Хрещатик.

Присутні там учасники акції почали бігти в бік вул. Хрещатик а військовослужбовці, які стояли в отепленні, їх пропускали на саму вулицю.

Присутні громадяни постійно вчиняли відносно нас правопорушення, навіть коли покидали майдан, продовжували кидаючи різні предмети.

Особисто я разом із сержантом міліції ОСОБА_86 затримав одного правопорушника (чоловік, на прізвище ОСОБА_87 ). Його ми одразу передали групі конвоювання. При цьому ми не застосовували до затриманого правопорушника спецзасобів (навіть наручників), а також фізичної сипи, за виключенням заведенням рук за спину. Ми його затримали за те, що від. Цей чоловік був без маски, вів себе зухвало, висловлювався в нашу адресу брутальною лайкою, та хватав за форменний одяг.

Що в цей час відбувалося на іншій стороні від нас боки, зокрема за Стелою Незалежності , я не бачив, оскільки був у натовпі та з іншими працівниками.

Поки ми завели до АЗ затриманого, повернулися назад, то я побачив, що майже всі присутні учасники акції вийшли вже на вул. Хрещатик.

Я підійшов до сходів біля фонтану на майдані Незалежності. Там перебував близько півгодини, поки не зібралися всі підрозділи та за командою старшого (хтось із офіцерів) перейшли на вул. Хрещатик, 7/11 до автобуса, та переїхали до Шевченківського РУ, де написали рапорти про затримання осіб.

Під час описаних вище подій я особисто ні до кого з учасників акції спецзасобів не застосовував і нікого не бив, діяв спільно з іншими співробітниками. Чи застосовував спецзасоби хтось із моїх співробітників, я не бачив і при мені ніхто нікого не бив.

Постраждалих людей особисто я не бачив і до мене за допомогою, або із заявами ніхто не звертався.

Того дня у мене була повсякденна форма одягу колористики міський камуфляж. Із спецзасобів у мене був бронежилет, шолом, наколінники, налокотники, «Томфа». Щита, балончика із сльозогінним газом та наручників у мене не було.

Під час вищеописаних подій я особисто був у підшоломнику-масці. Команди його одягати мені ніхто не давав, його я одяг за власним рішенням з міркувань власної безпеки та гігієни.

На Майдані Незалежності також діяли інші підрозділи (роти) нашого полку, але як вони діяли і де саме я в натовпі не бачив.?

Чи були на Майдані Незалежності підрозділи з інших областей України мені невідомо. Всі були в одинаковій формі.

Під час описаних вище подій я тілесних ушкоджень не отримував.

Але потім взнав, що унаслідок неправомірних дій мітингувальників отримали тілесні ушкодження ОСОБА_88 та ОСОБА_89 ».

Під надрукованим текстом на аркуші 131 виявлено записи, виконані чорнилом фіолетового кольору: «З моїх слів записано вірно, мною повністю прочитано. ОСОБА_3 », а також підпис, схожий на особистий підпис міліціонера ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_3 .

Окрім того, до пояснення долучено план-схему (арк. 132) із відповідними помітками, записами: «Схема з моїх слів складена вірно. 15.12.2013», а також підписом, схожим на особистий підпис ОСОБА_3 . Аналогічні підписи виявлено на кожному аркуші пояснення.

- відомостями, що зафіксовані в листі Департаменту суспільних комунікацій №059-601, та долучених до нього письмових повідомлень від організаторів щодо проведення у листопаді 2013 року масових заходів у м. Києві (т. 4 а.с. 64-68);

Досліджуючи вказані докази, суд звертає увагу на те, що у своїх письмових пвідомленнях, організатори заходів зазначали про безстроковість таких акцій.

- відомостями, що зафіксовані в листі Шевченківського УП ГУНП в м. Києві №вх-22048/125/56-2016 від 02.11.2016, із долученими до нього копіями аркушів Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві за період часу з 29.11.2013 по 01.12.2013 (т. 4 а.с.96-125), а також даними, що зафіксовані у протоколі огляду вказаних копій аркушів Журналу обліку від 08 грудня 2016 року (т. 4 а.с. 126-143);

Зокрема, зі змісту досліджених доказів вбачається, що 08 грудня 2016 року, слідчим Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_90 було оглянуто ксерокопію журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві, на титульному листі якого зазначено інвентарний № 3812. На аркуші 21 (з оригіналу 91) ксерокопії журналу з тильної сторони в стовпці здійсненний напис «120», в стовпці № 2 того ж рядка здійснений напис «5:45», в стовпці № 3 того ж рядка здійсненний напис «ОСОБА_105», в стовпці № 4 інформація відсутня, в стовпці № 5 того ж рядка інформація відсутня, в стовпці № 6 того ж рядка здійснений напис «Доставлений», в стовпці № 7 того ж рядка здійснюється напис «8:48», в стовпці № 8 того ж рядка здійснено напис «-», в стовпці № 9 того ж рядка здійснено відмітка у вигляді особистого підпису, в стовпці № 10 того ж рядка будь яка інформація відсутня. (копія вказаного аркушу міститься в матеріалах даного судового провадження у т. 4 а.с. 106)

Вказаний доказ, на переконання суду, зокрема доводить той факт, що, будучи затриманим, потерпілий ОСОБА_26 був доставлений до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві.

При цьому доводи сторони захисту, висловлені захисником під час дослідження вказаного доказу в судовому засіданні, щодо відсутності скарг у потерпілого на те, що його було затримано і доставлено до райвідділку - спростовуються показаннями самого потерпілого, наданими ним суду. Зокрема така відсутність записів у журналі, логічно пояснюється тим, що, за словами потерпілого, перед тим як його доставили до приміщення Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, йому тривалий час погрожували у спеціальному транспорті міліції, а в самому РУ, на нього здійснював тиск працівник міліції, який відбирав пояснення. За таких умов, цілком достовірною видається версія потерпілого про те, що будучи наляканим діями та поведінкою правоохоронців, які якраз і мали б його захисщати, він не намагався оскаржувати дії працівників міліції на місці, а шукав порятунку шляхом залишення приміщення РУ якнайшвидше, аби уникнути подальших протиправних дій у свій бік;

- відомостями, що містяться у протоколі огляду від 03.10.2018 року (т. 4 а.с. 155-159), відповідно до якого прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 було оглянуто:

- наданий ОСОБА_91 оптичний диск, на якому міститься відзнятий ним 30.11.2013 відеозапис подій на Майдані Незалежності в м. Києві - силового розгону учасників мирної акції протесту працівниками МОП «Беркут»;

- флеш-накопичувач із відеозаписами подій в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, відзнятими журналістами ТОВ «5 Канал ТВ»;

- оптичний диск із відеозаписами подій на Майдані Незалежності в м. Києві 30.11.2013, відзнятими знімальною групою ТОВ «Національні інформаційні системи»;

- наданий потерпілим ОСОБА_92 оптичний диск, на якому містяться зроблені ним фотознімки подій - силового розгону учасників мирної акції протесту на Майдані Незалежності працівниками МОП «Беркут»;

- оптичний диск із фотознімками, зробленими фотокореспондентами Українського Незалежного Інформаційного Агентства Новин УНІАН» в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві.

В ході огляду компакт-диску, на якому міститься відзнятий ОСОБА_91 30.11.2013 відеозапис подій на Майдані Незалежності в м. Києві - силового розгону учасників мирної акції протесту працівниками МОП «Беркут» встановлено наступне. Так, на даному відеозаписі зображені події в ніч 30.11.2013 у різний проміжок часу та на різних ділянках Майдану Незалежності в місті Києві до та під час силового розгону працівниками правоохоронного підрозділу «Беркут» учасників мирної акції протесту.

Зокрема, з 02 хв. 00 сек. на відеозаписі зображено, як працівники ПМОП «Беркут» оточують учасників мітингу, які знаходяться під Монументом Незалежності на сходинах та скандують гасла «міліція з народом», а після початку активних дій з боку правоохоронців, які виражаються у штовханні мітингувальників щитами та нанесення ударів кийками, починають скандувати «Ганьба». В подальшому, працівниками ПМОП «Беркут» із застосуванням фізичного насильства, здійснюється витіснення мітингувальників зі сходин Монумента Незалежності , нанесення їм ударів кийками та їх затримання.

Так, на сходах Монумента Незалежності, серед мітингувальників, перебував потерпілий ОСОБА_26 , який був одягнутий у чорну куртку з білим прямокутником на лівій руці, білі штани, зокрема він наявний на даному відеозаписі на кадрах з 00 хв. 40 сек. по 01 хв. 00 сек. та з 02 хв. 36 сек. по 02 хв. 42 сек.

Відповідно до дослідженого відеозапису «ІНФОРМАЦІЯ_29» видно, як зі сторони ТРЦ «Глобус» та вул. Інститутської починає спускатися впритул до монументу Незалежності велика кількість працівників підрозділу міліції особливого призначення «Беркут», які організовано почали шикуватися навколо монументу Незалежності. В цей час, громадяни продовжують зосереджуватися на сходах Монумента незалежності та вигукують мирні гасла зокрема «міліція з народом». Дуже швидко працівники підрозділу «Беркут» вишикувалися між громадянами, які перебували на сходах монументу незалежності та зазначеним зазначеними транспортними засобами. Громадяни своєю поведінкою та висловлюваннями демонстрували свої наміри продовжити мирне зібрання та відсутність намірів покинути сходи Монументу Незалежності та прилеглу до нього територію.

Надалі співробітники ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, розпочали застосовувати фізичне насильство до громадян, а саме: наносити удари гумовими кийками по різним частинам тіла, штовхали, витісняли, затримували, хапаючи за частині тіла та тягнули.

Крім того, судом було досліджено фотознімки, серед яких і ті, що, відповідно до матеріалів кримінального провадження, зокрема вищевказаного протоколу огляду від 03.10.2018 року були надані ОСОБА_92 та які, були зроблені ним з 29 на 30 листопада 2013 року під час перебування на Майдані Незалежності та вулиці Хрещатик міста Києва.

На вказаних фотознімках, зокрема починаючи з фотознімка «ІНФОРМАЦІЯ_30» та закінчуючи фотознімком «ІНФОРМАЦІЯ_31», зафіксовано розгін мітингувальників, які перебувають на Майдані Незалежності в місті Києві біля пам`ятнику Монумент Незалежності. Як видно з даних фотознімків, розгін мітингувальників здійснено працівниками правоохоронного органу БМОП «Беркут», в ході якого вказані працівники, застосовують фізичну силу та наносять мітингувальникам удари гумовими кийками.

Зокрема, на зображеннях «ІНФОРМАЦІЯ_32» та «ІНФОРМАЦІЯ_33», на яких зафіксовано розгін мітингувальників, у верхній частині, зображено потерпілого ОСОБА_26 , який одягнутий у чорну куртку, на голову одягнутий капюшон.

Вказані докази, на переконання суду, необхідно оцінювати у нерозривному взаємозв`язку із наданими стороною обвинувачення протоколами оглядів цих відеозаписів та фотографій, які було здійснено за участю ряду свідків та самого потерпілого ОСОБА_26 . Така необхідність зумовлена, окрім логічної взаємопов`язаності таких доказів, також і тим, що захисник обвинувачених, під час дослідження вищезазначених відеозаписів та фотографій ставив під сумнів факт того, що на таких електронних документах зафіксовано присутність потерпілого на місці події у зазначений в формулюванні обвинувачення час.

Так, відповідно до протоколу огляду відеозапису від 13.09.2017 року (т. 5 а.с.13-18), який було проведено за участі потерпілого ОСОБА_26 , під час огляду відеозапису « ІНФОРМАЦІЯ_34 », потерпілий ОСОБА_26 повідомив, що у кадрах з 00 хв. 40 сек. по 01 хв. 00 сек., а також у кадрах на 02 хв. 36 хв., 03 хв. 38 хв., 04 хв. 56 сек., 05 хв. 15 сек., 05 хв. 25 сек., 05 хв. 44 сек., впізнає себе під час того, як він перебував на Стелі Незалежності , при цьому, зазначив, що на відеозаписах чітко зафіксовано, що він жодних неправомірних дій, як відносно працівників комунальних служб, так і відносно працівників «Беркута» не вчиняє.

Водночас, відповідно до протоколу огляду диску від 14.09.2018 року (т. 5 а.с.19-22), який було проведено за участі потерпілого ОСОБА_26 , під час огляду оптичного диску Verbatim DVD+R об`ємом 4,7 GB, 16х, 120 min s|n ZE6360-DVR- T47D із фотознімками зробленими потерпілим ОСОБА_92 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, на диску виявлено 123 файли із розширенням формату .NEF., які відповідно до інформації файлів створенні в період з 23:49 29.11.2013 до 04:26 30.11.2013.

За результатом огляду вищезазначених 123 файлів, потерпілий ОСОБА_26 повідомив, що він виявив себе на файлах DSC_2416.NEF., DSC_2427.NEF. - в той момент, як він перебував на площадці Монумента Незалежності зі сторони вулиці Інститутська, 30.11.2013, як зафіксовано на файлах в той момент працівники підрозділу «Беркут» екіпіровані засобами індивідуального захисту, кийками та щитами здійснюють безпідставне побиття учасників мирної акції протесту.

В протоколі зазначено, що в ході огляду слідчим Генеральної прокуратури України ОСОБА_97 було зроблено 2 (два) скрін-шота, із вищезазначених файлів. Вказані скріншоти містяться у протоколі у вигляді фототаблиці.

При цьому, відповідно до протоколу огляду відеозапису від 14.08.2018 року (т. 5 а.с. 23-28), який було проведено за участі потерпілого ОСОБА_26 , в ході перегляду відеозапису «ІНФОРМАЦІЯ_35» потерпілий ОСОБА_26 вказав, що на відеозаписі у кадрах з 02 хв. 39 сек. по 02 хв. 46 сек., зафіксовано момент силового витиснення співробітниками «Беркут» учасників мирної акції в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, в тому числі потерпілого на Монументі Незалежності зі сторони вулиці Інститутської, при цьому, чітко видно, що він, а також присутні не вчиняють жодних не правомірних дій.

В зв`язку з цим, слідчим зроблено 2 (два) скрін-шота з кадру на 02 хв. 39 сек., а також на 02 хв. 46 сек. Потерпілий на відеозаписі у кадрах з 04 хв. 43 сек. по 04 хв. 52 сек., а також у кадрах з 04 хв. 58 сек. по 05 хв. 07 сек., впізнав себе, за однією із колон Монумента Незалежності зі сторони вулиці Інститутської, як зазначив останній на відеозаписі чітко відображено, що він не вчиняє жодних правопорушень, а лише намагається сховатись від співробітників «Беркута» з метою уникнення безпідставного побиття. В зв`язку з цим, зроблено 2 (два) скрін-шота з кадру на 04 хв. 58 сек., а також на 05 хв. 07 сек. В послідуючому, при перегляді відеозапису в кадру на 05 хв. 19 сек. потерпілий також впізнав себе та зазначив, що на ньому зафіксовано момент безпосередньо перед тим, як йому декілька співробітників «Беркут» нанесли близько 8 ударів в нижню частину правої та лівої ноги, після чого стягнули до низу площадки Монумента Незалежності та затримали. В зв`язку з цим, зроблено 1 (один) скрін-шот кадру на 05 хв. 19 сек.

Досліджуючи вказані протоколи оглядів, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_26 , в ході судового розгляду особисто повідомив суду, що він пригадує, що під час досудового розслідування, сторона обвинувачення показувала йому відеозаписи, на яких ОСОБА_26 себе упізнав, про що повідомляв слідчому.

Узгодженими та послідовними із вищевказаними відомостями, що додатково підтверджують стверджувані прокурором та потерпілим обставини, є відомості, що викладені в протоколах оглядів, проведених за участі іншого учасника тих подій - ОСОБА_99 .

Так, відповідно до протоколу огляду диску від 10.10.2018 року (т. 9 а.с. 59-62), проведеного за участі свідка ОСОБА_100 , під час огляду оптичного диску Verbatim DVD+R об`ємом 4,7 GB, 16х, 120 min s|n ZE6360-DVR-T47D із фотознімками зробленими потерпілим ОСОБА_92 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, на диску виявлено 123 файли із розширенням формату .NEF., які відповідно до інформації файлів створенні в період з 23:49 29.11.2013 до 04:26 30.11.2013.

За результатом огляду вищезазначених 123 файлів, свідок ОСОБА_101 повідомив, що він виявив свого знайомого ОСОБА_102 на файлах DSC_2416.NEF. та DSC_2417.NEF. - в той момент, як останній перебував на сходах Монумента Незалежності зі сторони вулиці Інститутська. Крім того, зазначив, що на оглянутих файлах зафіксовано, що співробітники «Беркут» екіпіровані засобами індивідуального захисту, кийками та щитами здійснюють безпідставне побиття учасників мирної акції протесту.

Крім того, відповідно до протоколу огляду відеозапису від 10.10.2018 року (т. 9 а.с. 63-68), який було проведено за участі свідка ОСОБА_100 , в ході перегляду відеозапису ІНФОРМАЦІЯ_35 свідок ОСОБА_101 вказав, що на відеозаписі у кадрах на 01 хв. 15 сек., а також 03 хв. 32 сек., виявив себе в момент силового витиснення співробітниками «Беркут» учасників мирної акції 30 листопада 2013 року з Монумента Незалежності зі сторони вулиці Інститутської, при цьому, чітко видно, що він, потерпілий ОСОБА_102 , а також інші присутні не вчиняють жодних не правомірних дій.

Крім цього, свідок зазначив, що на відеозаписі у кадрах з 02 хв. 39 сек. по 02 хв. 46 сек., також зафіксовано момент силового витиснення співробітниками «Беркут» учасників мирної акції на Монументі Незалежності зі сторони вулиці Інститутської, а також потерпілого ОСОБА_102 . Звернув увагу на те, що ОСОБА_105 , а також присутні особи не вчиняють жодних не правомірних дій.

В послідуючому, при огляді відеозапису у кадрах з 04 хв. 43 сек. по 04 хв. 52 сек., а також у кадрах з 04 хв. 58 сек. по 05 хв. 07 сек., та у кадру на 05 хв. 19 сек., свідок впізнав потерпілого ОСОБА_26 , за однією із колон Монумента Незалежності зі сторони вулиці Інститутської, та знову зазначив, що на відеозаписі чітко відображено, що останній не вчиняє жодних правопорушень, а лише намагається сховатись від побиття співробітниками «Беркута».

В той же час, відповідно до протоколу огляду відеозапису від 10.10.2018 року (т. 9 а.с. 69-75), який було проведено за участі свідка ОСОБА_100 , під час огляду відеозапису ІНФОРМАЦІЯ_36, свідок ОСОБА_101 повідомив, що у кадрах з 00 хв. 40 сек. по 01 хв. 00 сек., а також у кадрах на 02 хв. 36 хв., 03 хв. 38 хв., 04 хв. 56 сек., 05 хв. 15 сек., 05 хв. 25 сек., 05 хв. 44 сек., впізнає себе, а також потерпілого ОСОБА_102 , під час того, як вони перебували на Монументі Незалежності , при цьому, зазначив, що на відеозаписах чітко зафіксовано, що ОСОБА_102 , а також він жодних неправомірних дій, як відносно працівників комунальних служб, так і відносно працівників «Беркута» не вчиняють.

Зазначені у вказаних протоколах оглядів, проведених за участі потерпілого та свідка ОСОБА_100 , відомості, з урахуванням показань самого потерпілого ОСОБА_26 , з яких вбачається, що на частині наданих прокурором відеозаписів та фотографій зафіксовано присутність потерпілого на місці події 30.11.2013 року, спростовують зазначені захисником сумніви з приводу змісту вказаних електронних документів та твердження про недоведеність того, що вказані докази фіксують саме потерпілого ОСОБА_26 .

Крім того, під час дослідження долучених в ході судового розгляду прокурором відеозаписів, захисник виказував заперечення на такі докази зокрема з підстав того, що вказані відеозаписи є «копіями», при цьому, за словами захисника «оригінали» таких доказів відсутні. Оцінюючи такі твердження захисника, суд визнає доводи сторони захисту такими, що не грунтуються на підставі чинного законодавства та визнає зазначені докази допустимими з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучена до матеріалів провадження картка пам`яті з відеозаписами та фотографіями обставин подій була виготовлена у зв`язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записані на носій інформації, електронні файли у вигляді відеозапису та фотозображень є оригіналами (відображенням) електронних документів.

Водночас сторона захисту не була позбавлена можливості заявляти під час проведення досудового розслідування, а також перед судом клопотання про призначення відповідних експертиз на предмет перевірки автентичності відеозаписів та фотографій, однак таким правом не скористалася. Відповідно до закріпленого в ст. 26 КПК принципу диспозитивності, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, обставини події судом були встановлені не лише на підставі даних відеозаписів, а й інших наданих суду доказів, зокрема, показань потерпілого ОСОБА_26 , учасника акції ОСОБА_56 та представника ЗМІ ОСОБА_57 , які були очевидцями подій в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, та працівників комунальних підприємств міста Києва ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 та ОСОБА_62 , які мали проводити роботи у період часу з ночі до ранку 30 листопада 2013 року, а також самих обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому самі обвинувачені, після дослідження вказаних відеозаписів та фотографій, їх справжність не оспорювали, жодних застережень з приводу правильності зафіксованих на вказаних електронних документах події, не виказували.

Аналогічна правова позиції викладена в постановах Касаційного кримінального суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 677/2040/16-к (провадження № 51-5738км19) та від 19 серпня 2021 року у справі № 756/8124/19 (провадження № 51-601км210). Більш того, в постанові № 756/8124/19 Верховний Суд прямо вказує, що саме такий правовий висновок узгоджується з судовою практикою Верховного Суду.

Крім того, вищевказані електронні документи суд оцінює у сукупності разом і з іншими відповідними протоколами оглядів, проведеними за участі інших свідків у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до протоколу огляду від 05 квітня 2018 року (т. 5 а.с. 32-36), проведеного за участі свідка ОСОБА_106 , під час огляду оптичного диску CD-R DATEX об`ємом 700 MB, на містяться фотознімки, надані Українським Незалежним Інформаційним Агентством Новин «УНІАН», при перегляді файлів, свідок ОСОБА_67 повідомив, що на фотознімках зафіксовані події, які відбувалися близько 04 години 30.11.2013 біля Монументу Незалежності, а також біля пам`ятника Засновникам міста Києва на Майдані Незалежності в м. Києві, також зазначив, що на файлі «5192378» впізнає свої колег по роботі - стропильника ОСОБА_107 , водія службового мікроавтобуса марки «Газель» - ОСОБА_108 та ОСОБА_109 - електрика-стропильника, ОСОБА_110 - газо-електрозварювальника, в момент витиснення співробітниками «Беркута» мітингувальників, які перебували поряд із пам`ятником Засновникам міста Києва.

Під час огляду оптичного диску Verbatim DVD+R, 4,7 GB, на якому містяться фотознімки, надані ОСОБА_92 , при перегляді файлів свідок ОСОБА_67 повідомив, що на файлі DSC_2407.NEF зафіксовано осіб в чорному форменому одязі, які до моменту прибуття його, а також інш працівників КП «Київблагоустрій» відцепили периметр території Майдану Незалежності, однак, після того як хтось з керівництва підприємства підійшов до них, їх одразу пропустили через свою шеренгу для проходу на територію Майдану Незалежності для проведення робіт по вивантеженню металевих щитів, які на той час вже перебували на території Майдану на двох вантажних автомобілях марки «МАЗ» та «3IЛ». На файлі DSC_2408.NEF зафіксовано момент вивантаження працівниками КП «Київблагоустрій» металевих щитів для огородження периметру Майдану Незалежності, при цьому, свідок звернув увагу, що на той момент мітингувальники жодних неправомірних дій відносно працівників комунального підприємства, а також інших присутніх осіб не вчиняють.

В той же час, відповідно до відомостей, зафіксованих у протоколі огляду відеозапису від 21.03.2018 (т. 5 а.с. 41-45), який було проведено за участі свідка ОСОБА_61 , в ході перегляду відеозапису «ІНФОРМАЦІЯ_29», свідок ОСОБА_111 повідомив, що починаючи з 01 хв. 16 сек. зафіксовано як автомобілі (автовишки) марки «ГАЗ» та «3IЛ» КП «Київміськсвітло», в яких перебував він та робітники бригади підприємства, здійснюють рух через технічний проїзд з вулиці Інститутської на територію Майдану Незалежності, на місце проведення робіт, а саме для допомоги у прибиранні території КП ШЕУ Шевченківського району м. Києва, огляду мереж КП «Київміськсвітло», а в разі виявлення пошкодження його усунення. В цей час співробітники міліції у камуфльованому одязі із спецзасобами та засобами індивідуального захисту починають рух в бік мітингувальників, які розташовуються на сходах до Монумента Незалежності і під самим Монументом, штовхають їх, застосовують спецзасоби. Події відбуваються 30.11.2013, точний час свідок повідомити не може. Також свідок при перегляді відео повідомив, що будь-яких неправомірних дій з боку учасників мітингу в переглянутому уривку не зафіксовано і про такі факти йому нічого не відомо. Робітники підприємства, які перебували в кабінах автомобілів, йому про такі факти також не повідомляли. Крім того, свідок зауважив, що будь-яких неправомірних дій з боку учасників мітингу в переглянутому ним уривку не зафіксовано, та як він пригадує - таких не було.

Згідно з відомостями, зафіксованими в протоколі огляду від 21.03.2018 року (т. 5 а.с. 46-51), проведеного за участі свідка ОСОБА_61 , під час огляду оптичного диску CD-R DATEX об`ємом 700 MB, на містяться фотознімки, надані Українським Незалежним Інформаційним Агентством Новин «УНІАН», при перегляді файлів, свідок ОСОБА_68 повідомив, що на фотознімках зафіксовані події, які відбувалися близько 04 години 30.11.2013 біля Монументу Незалежності на Майдані Незалежності в м. Києві, однак на них себе, а також знайомих осіб з числа мітингувальників та співробітників «Беркут» не виявив.

Під час огляду оптичного диску Verbatim DVD+R, 4,7 GB, на якому містяться фотознімки, надані потерпілим ОСОБА_92 , при перегляді файлів свідок ОСОБА_68 на файлах DSC_2396.NEF та DSC_2397.NEF, виявив автомобіль марки «КРАЗ» під час заїзду з вулиці Інститутської через технічний заїзд на територію Майдану Незалежності, який до цього виїхав з місця точки збору комунального транспорту поряд із заїздом на вулицю Лаврська.

На файлах DSC_2398.NEF та DSC_2399.NEF, зафіксовано автовишку КП «Київміськсвітло» марки «ГАЗ» в якій на передньому сидінні перебуває свідок ОСОБА_68 , під час того, як вона через технічний заїзд з вулиці Інститутської намагається заїхати на територію Майдану Незалежності.

На файлі DSC_2401.NEF, зафіксовано автовишку КП «Київміськсвітло» марки «ГАЗ», а також свідка ОСОБА_61 , який стоїть поруч з мітингувальниками, та з його слів пояснює останнім причину прибуття на територію Майдану Незалежності.

Надаючи оцінку відомостям, зафіксованим у протоколах оглядів, які було проведено за участі свідка ОСОБА_61 , суд нагадує учасникам судового провадження, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Враховуючи вказані вимоги, суд сприймає зафіксовані у зазначених протоколах оглядів пояснення свідка ОСОБА_61 , не як відомості, що мають самостійне доказове значення в рамках даного судового провадження, а виключно як відомості, що узгоджуючись з показаннями, наданими свідком ОСОБА_112 суду безпосередньо, полегшують сприйняття зазначених показань свідка, зокрема, але не виключно - в контексті їх співставлення із іншими наданими суду доказами, шляхом того, що у своїй сукупності із наданими прокурором відповідними електронними документами - надають сторонньому та незацікавленому спостерігачу можливість отримати візуальне відображення показанням зазначеного свідка.

Вказане застереження щодо надання судом оцінки відомостям викладеним у наданих письмових доказах, в частині заяв, уточнень, пояснень, тощо, зробленим учасниками слідчої дії під час її проведення - суд справедливо застосовує також і під час дослідження та подальшої оцінки усіх інших письмових доказів, які містять відповідні відомості щодо тих чи інших тверджень будь-яких учасників таких слідчих дій.

При цьому, відповідно до протоколу огляду відеозапису від 27.03.2018 (т. 5 а.с. 52-53), проведеного за участі свідка ОСОБА_62 , в ході перегляду відеозапису «ІНФОРМАЦІЯ_29», свідок ОСОБА_113 повідомив, що на ньому його, робітників бригади, а також спеціальної техніки ШЕУ Шевченківського району м. Києва не зафіксовано. Крім цього, свідок, зазначив, що в під час подій зафіксованих на відеозаписі він разом з бригадою перебував неподалік перехрестя вулиць Інститутська - Хрещатик, при цьому, відносно нього та робітників бригади мітингувальники не вчиняли жодних неправомірних дій, а також не вчиняли перешкод у прибиранні території Майдану Незалежності, адже вони її не розпочинали прибирати.

Разом з тим, згідно з протоколом огляду відеозапису від 25.05.2018 (т. 5 а.с. 54-57), проведеного за участі свідка ОСОБА_59 , в ході перегляду відеозапису, свідок ОСОБА_114 повідомив, що він себе, а також підпорядкованих працівників КП «Київблагоустрій» не виявив. Однак, звернув увагу, що на відеозаписі зафіксовано події, які відбуваються на території прилеглій до Монумента Незалежності, на яку а ні він, а ні працівники КП «Київблагоустрій» не заходили, оскільки проводили роботи по встановленні металевої огорожі виключно по периметру території Майдану Незалежності, а саме від дерев`яних будиночків до флагштоку вздовж вулиць Хрещатик, а після розгону мітингувальників вздовж вулиці Інститутська, орієнтовно від пам`ятника Засновникам міста Києва та чуть далі технічного заїзду з вулиці Інститутської на Майдан Незалежності.

На кадрі о 06 хв. 59 сек., свідок ОСОБА_65 відмітив орієнтовне місце його перебування, в момент розгону мітингувальників з території Майдану Незалежності співробітниками міліції особливого призначення «Беркут».

Оцінюючи вказані протоколи оглядів, проведених за участі свідків ОСОБА_62 та ОСОБА_59 , кожен з яких окремо був допитаний в судовому засіданні, суд зазначає, що оцінює викладені в них відомості із зазначеними вище застереженнями пов`язаними із вимогами ст. 95 КПК України.

- даними, що містяться у потоколі огляду документів від 21.03.2017, із долученими до протоколу додатками (т. 4 а.с. 162-169), відповідно до якого під час огляду журналу «Етап-31» встановлено, що на зворотній стороні аркушу №5 містяться наступні рукописні записи, виконані чорнилами фіолетового та синього кольорів: зверху по центру «18.11.2013»; нижче у два стовпчика: «н-к ОСОБА_115 », « к-р ОСОБА_221», «к-р ОСОБА_222 », «вод. ОСОБА_223» (ліворуч), «Етап-31», «вул. Лютеранська (А.П.)», «ПАЗ-11-75» (праворуч); нижче по центру «19.11.2013»; під ним у два стовпчика: «н-к ОСОБА_116 », «к-р ОСОБА_117 », «к-р ОСОБА_118 », «вод. ОСОБА_119 » (ліворуч), «Етап-31», «пл. Конституції»; «ПАЗ-08-65» (праворуч); нижче по центру «23.11:2013»; далі у два стовпчика: «н/к ОСОБА_120 », «к-р ОСОБА_121 », «к-р ОСОБА_122 », «вод. ОСОБА_224 » (ліворуч), «Етап-31», «вул. Городецького», «Фотон 25-94» (праворуч); по центру «29.11.2013»; під ним у два стовпчика: «н/к ОСОБА_157», «к/р ОСОБА_158», «к/р ОСОБА_156», «вод. ОСОБА_160» (ліворуч), «Етап-31», «Каб. Мін.», «ПАЗ-08-51» (праворуч).

Під вказаними даними містяться рукописні записи, виконані чорнилом синього кольору - прізвища, імена, по батькові громадян, дати їх народження, а саме:

«1. ОСОБА_124 1986 р.н.»

«2. ОСОБА_125 1978 р.н.»

«3. ОСОБА_126 ІНФОРМАЦІЯ_5 »

«4. ОСОБА_127 ІНФОРМАЦІЯ_37»

«5. ОСОБА_128 ІНФОРМАЦІЯ_6 »

«6) ОСОБА_129 ІНФОРМАЦІЯ_7 »

«7) ОСОБА_130 ІНФОРМАЦІЯ_8 »

«8) ОСОБА_131 ІНФОРМАЦІЯ_9 »

«9) ОСОБА_132 ІНФОРМАЦІЯ_10 »

«10) ОСОБА_133 ІНФОРМАЦІЯ_11 »

«11) ОСОБА_134 ІНФОРМАЦІЯ_12 »

«12) ОСОБА_135 ІНФОРМАЦІЯ_13 »

«13) ОСОБА_136 ІНФОРМАЦІЯ_14 »

«14) ОСОБА_137 ІНФОРМАЦІЯ_15 »

«15) ОСОБА_138 ІНФОРМАЦІЯ_16 »

«16) ОСОБА_139 ІНФОРМАЦІЯ_9 »

«17) ОСОБА_140 ІНФОРМАЦІЯ_17 »

«18) ОСОБА_141 ІНФОРМАЦІЯ_18 »

«19) ОСОБА_142 ІНФОРМАЦІЯ_19 »

«20) ОСОБА_143, далі чорнилом чорного кольору - ОСОБА_143 ІНФОРМАЦІЯ_20 »

«21) ОСОБА_144 , чорнилом чорного кольору - ІНФОРМАЦІЯ_38»

«22) ОСОБА_145 ІНФОРМАЦІЯ_21 »

«23) ОСОБА_146 ІНФОРМАЦІЯ_22 »

«24) ОСОБА_147 ІНФОРМАЦІЯ_23 »

«25) ОСОБА_148 ІНФОРМАЦІЯ_24 »

«26) ОСОБА_149 ІНФОРМАЦІЯ_39»

«27) ОСОБА_150 ІНФОРМАЦІЯ_40»

«29) ОСОБА_151 ІНФОРМАЦІЯ_25 »

«30) ОСОБА_152 ІНФОРМАЦІЯ_26 »

«31) ОСОБА_153 ІНФОРМАЦІЯ_41»

«32) ОСОБА_154 ІНФОРМАЦІЯ_42»

«33. ОСОБА_155 1979»

Вказаний протокол огляду, суд вважає за необхідне оцінювати у сукупністю із протоколами огляду вказаного бортового журналу, проведеними за участі осіб, які мають безпосереднє відношення до його складання, а саме - свідків ОСОБА_156 та ОСОБА_157 .

Так, відповідно до протоколу огляду від 23.04.2018 року (т. 10 а.с. 13-17), проведеного за участі свідка ОСОБА_156 , ознайомившись із даним документом свідок заявив, що цей витяг відповідає відомостям, які були внесені до оригіналу даного журналу. Повідомив, що цей журнал під назвою "Етап - 31" в ніч з 29 на 30 листопада перебував в автомобілі ПАЗ д.н.з. НОМЕР_4 на синьому фоні, в якому він спільно з конвоїром ОСОБА_158 , командиром екіпажу ОСОБА_159 та водієм ОСОБА_160 несли службу в районі Кабінету Міністрів України. Дані відомості зазначені на аркуші №2 даного журналу.

Записи зроблені на сторінках 2 і 3, зокрема і «23) ОСОБА_146 9.12.1992 р.», виконані ним ОСОБА_161 особисто, в період коли перебували в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на території Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вуд. Герцена 9, під час переміщення затриманих осіб з автозаку до приміщення міліції.

Також повідомив, 29.11.2013 командиром роти ОСОБА_162 , було сформовано екіпаж під позивним на радіохвилі полку конвойної служби "Етап - 31" з чотирьох осіб, а саме начальника конвою - ОСОБА_163 , конвоїра ОСОБА_164 , його - конвоїра ОСОБА_156 , та водія ОСОБА_165 29.11.2013 зранку свідок спільно з іншими працівниками екіпажу підготували автомобіль ПАЗ д.н.з. НОМЕР_4 (на синьому фоні) до несення служби та вирушили згідно узгодженого з черговим чергової частини полку конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві. 30.11.2013 в ночі, яка саме була година, не пам`ятає, спец автомобіль під керуванням ОСОБА_165 спустився по вулиці Інститутській. В цей момент співробітники спецпідрозділу "Беркут" вже утримували біля себе затриманих осіб, які знаходились в одному місці в різних позах, дехто лежав, дехто сидів на тротуарі. Після чого почали примусово заштовхувати до салону автозаку (спеціального автомобіля для перевезення затриманих та арештованих осіб) осіб в цивільному, яких тягнули з Майдану Незалежності, а саме які були скупчені біля пам`ятника Стели.

ОСОБА_166 наказав свідку ОСОБА_167 та ОСОБА_168 перевіряти усіх осіб яких заштовхують в автобус на предмет наявності будь яких заборонених речей, зброї, або предметів, які можуть спричинити пожежу та розподіляти їх по камерах згідно визначених місць. Проте, кількість людей була більшою ніж передбачено місць в автобусі, через що розміщували людей і по середині автобуса в коридорі, стоячи. Далі ОСОБА_166 наказав ОСОБА_169 везти затриманих до Шевченківського районного управління міліції ГУ МВС України в м. Києві. Затримані не намагались із працівниками міліції говорити, так як були сильно побиті, морально подавлені, і тільки іноді видавали певні звуки, пов`язані з фізичним болем, який відчували в результаті побиття працівниками "Беркут". Проте надати невідкладну медичну допомогу, ніхто не просив. Затриманих почали по одному виводити через двері, під час чого свідок запитував їх анкетні дані і з їх усних пояснень вносив відомості до бортового журналу Етап - 31, а саме відомості щодо прізвища, ім`я по батькові та дати народження. За результатами підрахунку нарахували тридцять три особи. Одночасно з тим, як затримані виходили з автозаку їх на вході в районне управління міліції зустрічали працівники даного РУ, після чого даних затриманих він більше не бачив.

При цьому, відповідно до протоколу огляду від 14.04.2018 року (т. 10 а.с. 18-22), проведеного за участі свідка ОСОБА_163 , Ознайомившись із даним документом свідок заявив, що цей витяг відповідає відомостям, які були внесені до оригіналу даного журналу. Повідомив, що цей журнал під назвою "Етап - 31" в ніч з 29 на 30 листопада перебував в автомобілі ПАЗ д.н.з. НОМЕР_4 на синьому фоні, в якому він спільно з конвоїрами ОСОБА_170 , ОСОБА_158 та водієм ОСОБА_160 несли службу в районі Кабінету Міністрів України. Дані відомості зазначені на аркуші №2 даного журналу.

Записи зроблені на сторінках 2 і 3, окрема і «23) ОСОБА_146 9.12.1992 р.» виконані або ОСОБА_161 або ОСОБА_158 , в період коли перебували в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на території Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Герцена 9, під час переміщення затриманих осіб з автозаку до приміщення міліції за обставин, про які свідок ОСОБА_166 повідомив аналогічно до відомостей, які викладені у протоколі огляду від 23.04.2018 року (т. 10 а.с. 13-17), проведеного за участі свідка ОСОБА_171 .

Вказані докази, кожен окремо, та всі три у їх сукупності, на переконання суду, підтверджують обставини, щодо примусового переміщення потерпілого ОСОБА_26 правоохоронними органами, та умови, в яких таке переміщення відбувалось.

- відомостями, що зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 13.09.2017 року (т. 5 а.с. 6-10), та відеозаписі такої слідчої дії (т.5 а.с. 11-12), який був відтворений у судовому засіданні, зі змісту яких вбачається, що 13 вересня 2017 року, за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, слідчим за участі потерпілого ОСОБА_26 було проведено слідчий експеримент, під час якого потерпілий ОСОБА_26 , перебуваючи на Майдані Незалежності в м. Києві, повідомив, що в ніч на 30 листопада 2013 перебував на Майдані Незалежності в м. Києві використовуючи своє конституційне право на участь у мирному зібрані, в знак висловлення свого протесту з діями влади, в зв`язку з відмовою від проєвпропейського зближення. До розгону мітингу, він перебував біля Стели Незалежності , та час від часу пересувався по периметру Майдану Незалежності. Близько 4 години ранку, він перебував на відстані близько 10 метрів від Стели в напрямку вулиці Інститутської, при цьому, потерпілий вказав на це місце. Після чого, зазначив, що з вказаного місця він побачив, як зі сторони вулиці Інститутської по сходах та через проїзд для транспорту на Майдан Незалежності стали заходити працівники спеціального підрозділу міліції «Беркут» в плямистому камуфляжі, одягнуті в захисне спорядження, тримаючи в руках кийки. В цей момент весь натовп людей, що перебував на Майдані Незалежності зі сторони вулиці Інститутської направився до Стели , потерпілий також прослідував у вказаному напрямку, після цього, ОСОБА_26 продемонстрував маршрут свого руху з вказаного місця до Стели , піднявся по сходам до площадки Стели Незалежності , після чого, розвернувся та став обличчям в напрямку вулиці Інститутської, зайнявши положення за кам`яною опорою, яка розташована по завершенню комплексу сходів зліва. Після цього, вказав, що попереду нього на сходах та довкола Стели вишикувались мітингувальники та взялись між собою за руки і стали виконувати Гімн України та вигукувати «Міліція з народом». Також, зазначив, що позаду Стели , тобто зі сторони консерваторії, Майдан Незалежності був огороджений металевими щитами та стояли працівники міліції, а тому люди в тому напрямку рухатись не могли. Крім цього, потерпілий повідомив, що в той час як працівники «Беркута» спускались сходами зі сторони вулиці Інститутської вони стали застосовувати заходи фізичної сили та бити осіб, які перебували в тому напрямку, та поступово рухаючись в напрямку Стели, в послідуючому вони оточили Стелу та стали впритул до людей, і одразу без будь-яких попереджень стали наносити удари кийками по людям, в цей час в людей охопила паніка і всі знизу стали підніматись знизу доверху в напрямку площадки Стели. Він, побачивши це, намагався бігти з метою уникнення побиття, розвернувся в напрямку вулиці Хрещатик та підбіг до комплексу з двох колон, які були по ліву руку, та виліз на них вважаючи, що між ними можна пройти в середину Стели , однак там була глуха стіна, продемонструвавши при цьому, свій маршрут. Зазначивши, що в цей момент до нього підбігли декілька працівників «Беркута» і кийками стали наносити удари по ногам. В послідуючому, ОСОБА_26 розмістив статиста в положення, в якому він перебував на той момент, та продемонстрував, що йому було нанесено кийком декілька ударів, орієнтовно близько 8 по зовнішній частині лівої ноги нижче коліна, по зовнішній частині лівої частини вище коліна, по зовнішній частині нижче та вище коліна правої ноги, в результаті чого він відчував фізичний біль. Вказавши, що удари наносило 2 чи 3 працівників «Беркута» одночасно, при цьому, потерпілий підняв руки догори тим, самим вказуючи, що він не чинить жодного опору та протиправних дій. Після цього потерпілий продемонстрував, що він стрибнув з колони на площадку Стели , де його одразу за руки по обидві сторони підхопило два працівники «Беркута» та швирнули на скляну конструкцію Стели , по якій він на спині ногами вперед з`їхав до підніжжя, де його вже 4 інших працівника «Беркута» схватили за обидві руки та ноги вперед швидким темпом понесли в напрямку проїзду на вулицю Інститутську, через проїжджу частину вулиці Інститутської та в послідуючому кинули на тротуар, при цьому, потерпілий ОСОБА_26 продемонстрував маршрут яким його несли. Перебуваючи на вказаному місці, зазначив, що коли він намагався піднятись на ноги працівники «Беркута» знову стали заподіювати удари кийками, після чого, потерпілий розмістив статиста в місці, де він на той час перебував, а саме тротуарну частину вулиці Інститутської поряд із недіючим входом до підземного переходу навпроти приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, а саме обличчям до вищезазначеного приміщення продемонструвавши, що в той момент по верхній частині спини було нанесено близько 4-5 ударів кийками, а також близько 5-6 ударів кийками по внутрішній частині ніг вище коліна. Після чого, потерпілий зазначив, що він скрутився піджавши коліна та руки до тулуба, а через 10 секунд його під руки підняли два працівника «Беркута» та супроводили до «автозаку», який стояв поруч в напрямку вулиці Хрещатик та через бокові двері завели до середини транспортного засобу та помістили в камеру навпроти дверей, де вже на той час перебувало дві людини. В послідуючому, його з іншими затриманими привезли в двір Шевченківського відділку міліції та в послідуючому працівники в чорному форменому одязі супроводили в актовий зал, а згодом доставили в один із службових кабінетів, розташованих на другому поверсі, в якому напевно слідчий відбирав пояснення з приводу перебування на Майдані Незалежності та складали протоколи про вчинення мною начебто опору працівникам міліції та незаконного перебування на Майдані Незалежності . Після чого, близько 9 години його відпустили додому.

- відомостями, що зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.05.2018 року (т. 5 а.с. 58-63), та відеозаписі такої слідчої дії (т. 5 а.с. 64-66), який був відтворений у судовому засіданні, зі змісту яких вбачається, що 24 травня 2018 року за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, слідчим ОСОБА_97 , за участі свідка ОСОБА_59 , було проведено слідчий експеримент, під час якого свідок ОСОБА_65 , перебуваючи на Майдані Незалежності в м. Києві, поряд із входом до будівлі з вивіскою «FinBANK» вказав, що по КП «Київблагоустрій» було видано наказ про вихід на роботу в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, він разом із підлеглими працівниками КП «Київблагоустрій» прибув на вищезазначене місце близько 2 години 30 листопада 2013 року. До них підійшов діючий на той період директор КП «Київблагоустрій» ОСОБА_175 та поставив до відома, що на даний момент проводиться монтаж Новорічної ялинки на території Майдану Незалежності, і вони повинні її огородити для забезпечення безпеки сторонніх осіб при проведенні даних робіт. Після чого, розпорядився йти за ним. Надалі свідок продемонстрував маршрут яким він разом з підпорядкованими працівниками рухався до території Майдану Незалежності, де на той час мали проводитись роботи. Так, свідок прослідував від входу будівлі з вивіскою «FinBANK», вздовж будівлі Головпоштампу в напрямку проїжджої частини вулиці Хрещатик, далі свідок прослідував в напрямку другого комплексу сходів території Майдану Незалежності зі сторони тротуарної частини вулиці Хрещатик з непарною нумерацією. Після цього, свідок ОСОБА_65 зазначив, що на той момент у вказаному місці перебували дерев`яні будиночки, і саме поряд з ними їм наказали зупинитись та очікувати на прибуття техніки, яка має підвезти паркан для огородження території Майдану Незалежності, в даному місці вони перебували близько 10 хвилин. Як зазначив свідок протягом цього часу, відносно нього та в його присутності відносно інших підпорядкованих працівників учасники мирної акції протесту та інші будь-які особи неправомірних дій не вчиняли. Свідок ОСОБА_65 продемонстрував, що зі сторони вулиці Інститутської через проїзд поряд із пам`ятником Засновникам міста Києва заїхала техніка, а саме два вантажних автомобіля з металевим парканом, які проїхали до місця їх перебування та зупинились, при цьому, руху транспортним засобів ніхто не перешкоджав. Далі їм наказали виставляти металеву огорожу вздовж дерев`яних будиночків, а саме вздовж 2 комплексу сходів на території Майдану Незалежності зі сторони тротуарної частини вулиці Хрещатик по непарній нумерації будинків. Свідок повідомив, що під час виконання робіт по виставленню металевої огорожі у вищезазначеному місці відносно нього, а також працівників підприємства жодна особа не вчиняла неправомірні дії, однак, деякі присутні мітингувальники запитували, що вони роблять та для чого огороджують дану ділянку території Майдану Незалежності, при цьому, ніяких активних дій чи погроз їх застосування не висловлювали. Свідок ОСОБА_65 , зазначив, що в послідуючому він перемістився до території Майдану Незалежності зі сторони вулиці Інститутської. Та разом із учасниками слідчої дії прослідував до флагштоку неподалік перехрестя вулиць Інститутська - Хрещатик. Перебуваючи у вказаному місці, свідок зазначив, що надалі він з працівниками продовжив роботу по встановленню металевої огорожі по периметру Майдану Незалежності вздовж вулиці Інститутської, з низу вверх. При цьому, зазначив, що коли проводились роботи неподалік пам`ятника Засновникам міста Києва, вздовж вулиці Інститутської вишикувався ланцюг з працівників правоохоронних органів, одночасно побачив, що з території Майдану Незалежності зі сторони торгівельного комплексу «Глобус» та Монументу Незалежності в напрямку вулиці Хрещатик біжать люди, а позаду них працівники правоохоронних органів з кийками в руках, з метою уникнення побиття свідок присів. Після звільнення правоохоронцями від мітингувальників території Майдану Незалежності, він з працівниками продовжив роботу по виставленню огорожі вверх по вулиці Інститутській. Свідок, повідомив, що відносно нього, а також підпорядкованих працівників, під час виконання робіт по встановленню металевої огорожі, ніхто із мітингувальників не перешкоджав та не вчиняв неправомірних дій, крім цього, повідомив, що він та підпорядковані працівники жодних робіт в ту ніч на території Майдану Незалежності довкола Монумента Незалежності не проводив.

Під час слідчого експерименту складено схему переміщення свідка ОСОБА_59 на 1 аркуші.

- відомостями, що зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 29.05.2018 року (т. 5 а.с. 67-71), та відеозаписі такої слідчої дії (т. 5 а.с. 72-74), який був відтворений у судовому засіданні, зі змісту яких вбачається, що 29 травня 2018 року, слідчим ОСОБА_97 , за участі свідка ОСОБА_61 було проведено слідчий експеримент, під час якого свідок ОСОБА_68 , перебуваючи на вулиці Шовковичній, повідомив, що з 20 години 29.11.2013 до 8 години 30.11.2013 заступив на зміну по КП «Київміськсвітло». Головний інженер ОСОБА_176 роз`яснив, що його бригада має прибути на Майдан Незалежності для допомоги в прибиранні території КП ШЕУ Шевченківського району, так як в них не має автовишок, і оглянути електромережі, а в разі виявлення їх пошкодження провести ремонт. Прибувши на визначене місце збору техніки близько 2 години 30.11.2013, там вже перебувала машина марки «КРАЗ», бригада КП «Київміськсвітло» прибула на двох автовишках і робочому автомобілі марки «Соболь». Зазначив, що бригада складась з 5 чоловік, також на вищезазначеному місці перебувало 2 автомобілі по типу джип, один з яких був чорного кольору, поряд з ними перебували особи в цивільному одязі, які про щось між собою розмовляли. Свідок зрозумів, що один з них і буде керувати заїздом на Майдан Незалежності . Через приблизно 5-10 хвилин, один із вищезазначених чоловіків підійшов до них і сказав, що потрібно вирушати на Майдан Незалежності , він сів до одного з джипів ще з однією особою, і повів автоколону, при цьому, він їхав попереду, за ним їхав автомобіль марки «КРАЗ», за ним дві автовишки, а позаду рухався автомобіль марки «Соболь» в якому перебував свідок ОСОБА_177 . Надалі свідок ОСОБА_68 , продемонстрував маршрут яким їхня автоколона рухалась, з вулиці Шовковичної в напрямку території Майдану Незалежності. Перейшовши перехрестя вулиць Інститутська - Садова, свідок зупинився із вказав, що в даному місці автоколона зупинилась, до них підійшла особа яка вела автоколону і повідомила, що вони далі їдуть самі і заїжджають на територію Майдану Незалежності . Далі свідок зазначив, що після цього, автоколона в складі автомобілів марки «КРАЗ», двох автовишок та автомобіля марки «Соболь» продовжили рух по вулиці Інститутській в напрямку території Майдану Незалежності, і в свою чергу продовжив демонструвати маршрут їх руху. Не доходячи повітряного містка над проїжджою частиною дороги вулиці Інститутської, свідок зупинився із вказав, що в даному місці він для водія автомобіля марки «Соболь» сказав залишатись, а сам пересів до автомобіля з автовишкою. Після цього, свідок знову продовжив рух по вулиці Інститутській в напрямку Майдану Незалежності. Згодом, свідок ОСОБА_68 зупинився поряд із технічним заїздом на територію Майдану Незалежності з вулиці Інститутської та зазначив, що саме до цього заїзду вони прибули, а потім автомобілі повернули ліворуч та по черзі заїжджали на територію Майдану Незалежності поряд із Монументом Незалежності, спочатку проїхав автомобіль марки «КРАЗ» з причепом, потім автовишка марки «ГАЗ» в якій перебував свідок, та автовишка марки «ЗІЛ». При цьому, свідок ОСОБА_68 продемонстрував, що автомобіль марки «КРАЗ» проїхав через технічний проїзд повернув ліворуч та проїхав орієнтовно до центрально входу торгового комплексу «Глобус», таким чином, що Монумент Незалежності був по праву сторону від нього, і зупинився. В послідуючому ОСОБА_68 зазначив, що вони від технічного проїзду по прямій стали рухатись в сторону Монумента Незалежності проїхавши близько 15-20 метрів перша автовишка марки «ГАЗ» зупинилась, оскільки дорогу перегородили мітингувальники, при цьому, як зазначив останній, мітингувальники жодних активних дій відносно них не вчиняли, а лише просто стояли перед автомобілем та запитували навіщо вони приїхали, свідок на той момент вийшов з кабіни автомобіля та став курити цигарку до нього повторно звернулись мітингувальники та запитали навіщо вони приїхали, свідок повідомив, що вони приїхали для того щоб допомогти прибрати Майдан Незалежності від сміття, а також оглянути електромережі. На що, мітингувальники сказали, що будуть стояйти на місці і їх не пропустять. Орієнтовно через 1 хвилину свідок повернув голову ліворуч в напрямку повітряного містка на вулиці Інститутській і побачив, що зверху вниз спускаються правоохоронці в чорному спецодязі з кийками та захисних шоломах, він зрозумів, що зараз будуть витісняти мітингувальників, а тому сів до кабіни автовишки марки «ГАЗ». При цьому, правоохоронці заходили на територію Майдану Незалежності двома групами, ті, що спускались з вулиці Інститутської зайшли на територію Майдану Незалежності по сходам поряд з торговим центром «Глобус», перед тим, як вони заходили один із правоохоронців по гучномовцю сказав, щоб мітингувальники звільнили Майдан Незалежності для роботи комунальних служб, так, як мітингувальники на даний заклик не реагували, правоохоронці стали спускатись на територію Майдану Незалежності по сходам, крім цього, за автомобілями, які стояли вздовж вулиці Інститутської стала збиратись друга група правоохоронців в камуфльованому спецодязі, вони також зайшли на територію Майдану Незалежності , однак через технічний проїзд. Після цього, всі правоохоронці стали вишиковуватись напівколом від місця зупинки автовишки марки «ГАЗ» в якій перебував свідок до приміщення торгового центру «Глобус». Через 30-40 секунд або можливо 1 хвилину, правоохоронці без будь-якого попередження розпочали силове витиснення мітингувальників, а саме строєм у вигляді півкола стали підходити до Монумента Незалежності, в той момент наявні на території мітингувальники згуртувались біля Монумента Незалежності, розташовувались на сходах, в середині Монумента та на гранітному парапеті, при цьому, жодних неправомірних дій відносно свідків, його бригади та наявних правоохоронців не вчиняли, фізично не перешкоджали у проведенні робіт, за межі території Майдану Незалежності не виштовхували, до правоохоронців про допомогу та на дії мітингувальників не звертався та взагалі з ними не спілкувався, жодних предметів в сторону свідка та працівників бригади мітингувальники не кидали, також зазначив, що вони відносно правоохоронців опору не чинили, а лише стояли взявшись за руки та будь-яких силових прийомів не застосовували.

Крім цього, свідок зазначив, що коли правоохоронці наблизились в притул до Монумента Незалежності, вони розділились на дві групи по входах до середини Монумента, зі сторони вулиці Інститутської та зі сторони торгового центру «Глобус» та стали здвигати мітингувальників до центру Монумента, при цьому, деяких мітингувальників вихоплювали з натовпу, протягували та виводили попід руки через технічний заїзд в сторону вулиці Інститутської. Коли правоохоронці оточили Монумент Незалежності, вони продовжили витиснення мітингувальників в напрямку проїжджої частини вулиці Хрещатик. Свідок звернув увагу, що з самого початку жодних попереджень про витиснення мітингувальників, застосування спецзасобів, кийків зі сторони правоохоронців не звучало. Надалі свідок ОСОБА_68 , повідомив що після силового витіснення мітингувальників з території Майдану Незалежності, згідно попередніх вказівок головного інженера провели необхідні роботи.

Під час слідчого експерименту складено схему переміщення свідка ОСОБА_61 на 1 аркуші.

- відомостями, що зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 30.05.2018 року (т. 5 а.с. 75-78), та відеозаписі такої слідчої дії (т. 5 а.с. 79-81), який був відтворений у судовому засіданні, зі змісту яких вбачається, що 30 травня 2018 року, слідчим за участі свідка ОСОБА_62 було проведено слідчий експеримент, під час якого свідок ОСОБА_179 , перебуваючи в м. Києві, на прилеглій до консерваторії території поруч з Майданом Незалежності вказав, що по вказівці свого безпосереднього керівника ОСОБА_181 , разом із працівниками бригади в складі 7-8 осіб близько 3 години 30.11.2013 прибув на територію Майдану Незалежності для її прибирання. В послідуючому, свідок провів учасників слідчої дії на місце, в яке він прибув з працівниками бригади в ніч 30.11.2013, а саме до тротуарної частини вулиці Хрещатик з непарною нумерацією будинків, поряд із підземним переходом неподалік перехрестя вулиць Хрещатик - Городецького. При цьому, свідок зазначив, що майже весь час він перебував в районі вищезазначеного переходу, на територію Майдану Незалежності він не заходив, оскільки його територія зі сторони вулиці Хрещатик була загороджена щитами. В той час на території Майдану Незалежності перебували мітингувальники, однак відносно нього та працівників бригади фізичну силу не застосовували, сторонніх предметів не кидали, тобто жодних неправомірних дій не вчиняли. Також свідок повідомив, що в момент витиснення мітингувальників він перебував в районі тротуарної частини вулиці Хрещатик між перехрестями вулиць Городецького-Хрещатик та Інститутської-Хрещатик . Свідок зазначив, що після того, як з території Майдану Незалежності було витіснено мітингувальників, він отримав команду від свого начальника про прибирання території Майдану Незалежності. В послідуючому свідок продемонстрував маршрут, яким він разом з працівниками бригади заходив на територію Майдану Незалежності . Як вказав свідок ОСОБА_179 , далі він з працівниками бригади здійснював прибирання території Майдану Незалежності. Під час прибирання території Майдану Незалежності жодні особи їм не перешкоджали, відносно нього та членів його бригади мітингувальники жодних неправомірних дій не вчиняли, погроз застосування неправомірних дій не висловлювали, фізично не перешкоджали у проведенні робіт, до правоохоронців на дії мітингувальників не скаржився, також зазначив, що ним за вказівкою керівника ОСОБА_181 , вже після прибирання території Майдану Незалежності було підписано заяву, як зараз відомо про те, що відносно нього мітингувальниками було вчинено неправомірні дії, однак її зміст не відповідає дійсності.

Під час слідчого експерименту складено схему переміщення свідка ОСОБА_62 на 1 аркуші.

- відомостями, що містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 26.12.2016 року, відповідно до якого 26.12.2016 року та 05.01.2017 року, слідчим у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва було вилучено у паперовому та електронному вигляді копії матеріалів справ про адміністративні правопорушення, зокрема і щодо ОСОБА_26 (т. 6 а.с. 20-28);

- даними, що зафіксовані в протоколі огляду від 10.02.2017 року (т. 6 а.с 29-125), зі змісту якого вбачається, що під час огляду вищезазначених матеріалів справ оглянуто оригінал протоколу КИ № 0152751 від 30.11.2013 про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_26 , складаний ст. о/у ВКР Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_63 , де зазначено анкетні дані потерпілого ОСОБА_26 та відображена інформація про обставини затримання ОСОБА_26 та підстави складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення; оригінали службових рапортів працівників ПМОП «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без зазначення дати та часу складання рапортів, в яких містяться обставини та підстави затримання ОСОБА_26 ; 35-36: копію клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_26 від 06.03.2014; копію постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2014 про закриття справи відносно ОСОБА_26 за правопорушення за ст. 185 КУпАП. А також оглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_26 за ст. 173 КУпАп, зокрема оригінал протоколу КИ № 0152750 від 30.11.2013 про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_26 , складаний ст. о/у ВКР Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_63 , де зазначено анкетні дані потерпілого та відображена інформація про обставини затримання ОСОБА_26 та підстави складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, оригінали службових рапортів працівників ПМОП «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без зазначення дати та часу складання рапортів, в яких містяться обставини та підстави затримання ОСОБА_26 , оригінал протоколу КИ № 0152750 від 30.11.2013 про адміністративне затримання за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_26 , складаний ст. о/у ВКР Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_63 , де зазначено анкетні дані особи відносно якої складено протокол та час складання протоколу, а саме «30.11.2013», що затриманий одягнутий у куртку темного кольору, штани світлі, копія пояснень ОСОБА_106 від 04.12.2013, ОСОБА_61 від 04.12.2013, копія клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_26 від 06.03.2014, копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.03.2014 про закриття справи стосовно ОСОБА_26 за правопорушення за ст. 173 КУпАП.

Вказаний доказ досліджується судом у нерозривній сукупності із протоколом огляду документів від 13.03.2017 року із долученими до нього оптичним диском марки Verbatim DVD-R, 4.7 Gb, та копіями матеріалів судових справ 761/6864/14-п та 761/6918/14-п (т. 6 а.с.126-217), відповідно до якого прокурором ОСОБА_75 було оглянуто матеріали судових справ 761/6864/14-п та 761/6918/14-п, виготовлено копії та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Вказаний доказ, із урахуванням вже названих застережень щодо необхідності суворо дотримуватись вимог ст. 95 КПК України, суд оцінює у нерозривній сукупності із похідними від нього протоколами оглядів вищезазначених матеріалів справ про адміністративні правопорушення, проведених за участі свідка ОСОБА_106 та самого потерпілого ОСОБА_26 .

Так, відповідно до протоколу огляду від 17.09.2018 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_26 , останній, ознайомившись із копією протоколу від 30.11.2013 серії КИ №0152750 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, повідомив, що його було складено 30 листопада 2013 року, в ранковий час, орієнтовно між 6 та 8 год., в приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшим оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_182 . Також потерпілий зазначив, що підписи в графах «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», «другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення отримав» виконано ним особисто.

Після ознайомлення з копією протоколу від 30.11.2013 серії КИ №0152750 про адміністративне затримання за ст. 173 КУпАП, потерпілий вказав, що його також було складено 30 листопада 2013 року, в ранковий час, орієнтовно між 6 та 8 год., в приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшим оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_182 . Крім того, зазначив, що підписи в графах «підпис затриманої особи» та «підпис звільненої особи», виконано ним особисто.

Потерпілий зазначив, що протокол від 30.11.2013 серії КИ №0152751 про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, було складено 30 листопада 2013 року в приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшим оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_182 . ОСОБА_26 також повідомив що підписи в графах «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», «другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення отримав» виконано ним особисто.

Ознайомившись з копією пояснень від 30.11.2013, на 2 аркушах, потерпілий ОСОБА_26 вказав, що під час перебування в приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, той самий працівник міліції, що складав відносно нього протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, відбирав пояснення і записував їх власноручно. Підписи в поясненні виконано ним особисто, також ним особисто здійснено рукописний запис «З моїх слів записано вірно, мною прочитано. Без фізичного та психологічного тиску на мене. Претензій не маю». Однак, зміст письмового тексту пояснення не повністю відповідав усним поясненням, оскільки в ньому не було відображено факт спричинення тілесних ушкоджень співробітниками «Беркута».

Потерпілий ОСОБА_26 звернув увагу, що підписи в графах протоколів про вчинення адміністративних правопорушень виконанні ним особисто, також особисто виконано рукописний запис в копії пояснення, однак, потерпілий звернув увагу, що пояснення записано з його слів, а тому викладений в ньому рукописний текст не повністю відображає всі обставин перебування на Майдані Незалежності та обставини його затримання.

В той же час, відповідно до протоколу огляду від 05.04.2018 року (т. 5 а.с. 37-40), проведеного за участі свідка ОСОБА_106 , ознайомившись із копією пояснення ОСОБА_67 від 04.12.2013 відібраного заступником начальника ВДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_183 на 2 аркушах, яке міститься в копії справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_26 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_143 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 за ст. 173 КУпАП, свідок заявив, що вищезазначене пояснення в нього відібрав 04.12.2013 співробітник міліції, який представився заступником начальника ВДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_203 , текст пояснення набирав останній особисто в присутності свідка, а також юриста КП «Благоустрій» анкетних даних його не пригадує, вони фактично не відповідають дійсності та подіям, які розгортались в ніч 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності, оскільки йому ніхто не перешкоджав у проведенні робіт на території Майдану Незалежності, а також у зв`язку з тим, що він з даного приводу не звертався по допомогу до працівників правоохоронних органів.

Зазначив, що текст пояснення під час написання узгоджувався між працівником міліції та юристом підприємства, саме тому він його і підписав. При цьому юрист підприємства повідомив, що там все викладено вірно і він має його підписати.

В рядку з друкованим текстом наступного змісту «З вимогами статті 63 Конституції України (особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом) ознайомлений» міститься підпис, якии він виконав особисто. Свідок зазначив, що в кінці 2-го аркуша пояснення ним особисто виконано рукописний текст наступного змісту «З моїх слів записано вірно та мною прочитано», підпис і напис « ОСОБА_67 »

Ознайомившись із копіями та оригіналами рапортів від 30.11.2013 та 04.12.2013, складеними від імені співробітників ПМОП «Беркут» зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_204 , на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про адміністративне затримання осіб, в тому числі ОСОБА_26 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, свідок повідомив, що вказані рапорти працівників ПМОП «Беркут» раніше не бачив, вважає, що у вищезазначених рапортах викладені неправдиві відомості про вчинення відносно робітників КП «Київблагоустрій» хуліганських або інших протиправних дій, адже такі дії учасники мирної акції протесту не вчиняли. Також свідок зазначив, що до мітингувальників, які перебували неподалік проведення ними розвантажувальних робіт співробітники «Беркута» були відсутні, а тому жодних попереджень про припинення неправомірних дій мітингувальниками не могли висловлювали.

- відомостями, що містяться у протоколі огляду документів від 07.07.2017 року, відповідно до якого прокурор ОСОБА_206 оглянувши копії матеріалів особової справи колишнього міліціонера відділення №1 взводу №1 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_2 , вилучені 07.06.2017 в приміщенні ГУНП в м. Києві Національної поліції України, за наслідками тимчасового доступу до документів на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.05.2017, матеріали справ про адміністративне правопорушення за ст. ст. 173, 185 КУпАП відносно ОСОБА_26 , вилучені у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2016, протоколи допиту свідка ОСОБА_2 , виявив документи, що містять рукописні тексти та підписи. (т. 7 а.с. 5-7);

- даними, що зафіксовані у висновку судово-почеркознавчої експертизи №3867/5688/17-26 від 12.10.2017 року (т. 7 а.с. 15-30), відповідно до якого:

1. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виконано ОСОБА_2 .

2. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виконано ОСОБА_2 .

3. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виконано ОСОБА_2 .

4. Рукописний текст в додатковому рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виконано самим ОСОБА_2 .

5. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виконано ОСОБА_2 .

6. Підпис від імені ОСОБА_2 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виконано самим ОСОБА_2 .

7. Підпис від імені ОСОБА_2 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виконано самим ОСОБА_2 .

8. Підпис від імені ОСОБА_2 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виконано самим ОСОБА_2 .

9. Підпис від імені ОСОБА_2 у додатковому рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виконано самим ОСОБА_2 .

10. Підпис від імені ОСОБА_2 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виконано самим ОСОБА_2 .

11. Рукописний текст на аркушах 2 (з лицьової та зворотної сторін), 3 (з лицьової сторони) протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 01.12.2013, виконано ОСОБА_2 .

12. Підписи від імені ОСОБА_2 на аркушах 1 (з лицьової та зворотної сторін), 2 (з лицьової та зворотної сторін), 3 (з лицьової та зворотної сторін) протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 01.12.2013, виконані самим ОСОБА_2 .

13. Підписи від імені ОСОБА_2 в протоколі допиту свідка ОСОБА_2 від 13.03.2014, виконані самим ОСОБА_2 .

14. Підписи від імені ОСОБА_2 в протоколі допиту свідка ОСОБА_2 від 25.11.2015, виконані самим ОСОБА_2 .

- даними, що містяться у протоколі огляду від 18.04.2018 року (т. 7 а.с. 31-92), відповідно до якого, прокурор, оглянувши матеріали, які надійшли з Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із супровідним листом від 12.10.2017 №3867/5688/17-26 виявив висновок експерта від 12.10.2017 №3867/5688/17-26 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, копії постанови про відібрання зразків для експертизи, протоколу отримання зразків для експертизи, акт №3867/5688/17-26 здачі-приймання висновку експерта, а також 2 (два) опечатаних паперових конверти білого кольору.

Серед іншого, зі змісту протоколу вбачається, що в одному з конвертів знаходились:

1) рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.;

2) рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк.;

3) рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.;

4) додатковий рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.;

5) рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк.;

6) протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 01.12.2013 на 3 арк.;

7) протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 13.03.2014 на 8 арк.;

8) протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 25.11.2015 на 10 аркушах.

Вищезазначені рапорти про затримання ОСОБА_26 в подальшому були долучені до матеріалів кримінального провадження (містяться в матеріалах судового провадження у т. 7 а.с. 81-82)

- даними, що містяться у постанові про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами від 18.04.2018 року, відповідно до якої, рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк. та рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк. - визнано речовими доказами (т. 7 а.с. 93-94);

- відомостями, що містяться у протоколі огляду документів від 05.07.2017 року, відповідно до якого прокурор ОСОБА_206 оглянувши копії матеріалів особової справи та документи, що містять рукописні тексти та підписи колишнього міліціонера відділення №2 взводу №3 оперативної роти №4 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_3 , вилучені 07.06.2017 в приміщенні ГУНП в м. Києві, за наслідками тимчасового доступу до документів на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.05.2017, матеріали справ про адміністративне правопорушення за ст. ст. 173, 185 КУпАП відносно ОСОБА_26 , вилучені у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2016, протокол допиту свідка ОСОБА_3 , виявив документи, що містять рукописні тексти та підписи. (т. 7 а.с. 96-98);

- даними, що зафіксовані у висновку судово-почеркознавчої експертизи №3872/6250/17-26 від 03.11.2017 року (т. 7 а.с. 120-123), відповідно до якого:

1. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виконано ОСОБА_3 .

2. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виконано ОСОБА_3 .

3. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виконано ОСОБА_3 .

4. Рукописний текст в додатковому рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виконано ОСОБА_3 .

5. Рукописний текст в рапорті (без дати), складеному від імені ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виконано ОСОБА_3 .

6. Підпис від імені ОСОБА_3 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виконано самим ОСОБА_3 .

7. Підпис від імені ОСОБА_3 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виконано самим ОСОБА_3 .

8. Підпис від імені ОСОБА_3 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виконано самим ОСОБА_3 .

9. Підпис від імені ОСОБА_3 в додатковому рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виконано самим ОСОБА_3 .

10. Підпис від імені ОСОБА_3 в рапорті (без дати), складеному від його імені на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виконано самим ОСОБА_3 .

11. Рукописний текст на аркушах 2 (з лицьової сторони), 3 (з лицьової сторони) протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 01.12.2013, виконано ОСОБА_3 .

12. Підписи від імені ОСОБА_3 на аркушах 1 (з лицьової сторони), 2 (з лицьової сторони), 3 (з лицьової та зворотної сторін) протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 01.12.2013, виконані самим ОСОБА_3 .

- даними, що містяться у протоколі огляду від 30.03.2018 року (т. 7 а.с. 124-169), відповідно до якого, прокурор, оглянувши матеріали, які надійшли з Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із супровідним листом від 03.11.2017 №3872/6250/17-26, виявив висновок експерта від 03.11.2017 №3872/6250/17-26 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, акт №3872/6250/17-26 здачі-приймання висновку експерта, копії постанови про відібрання зразків для експертизи, протоколу отримання зразків для експертизи та 2 (два) опечатаних паперових конверти білого кольору.

Серед іншого, зі змісту протоколу вбачається, що в одному з конвертів знаходились:

1) рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.;

2) рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк.;

3) рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.;

4) додатковий рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.;

5) рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк.;

6) протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 01.12.2013 на 3 аркушах.

Вищезазначені рапорти про затримання ОСОБА_26 в подальшому були долучені до матеріалів кримінального провадження (містяться в матеріалах судового провадження у т. 7 а.с. 162-163)

- даними, що містяться у постанові про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами від 30.03.2018 року, відповідно до якої, рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.; рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк.; рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.; додатковий рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.; рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_186 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк. - визнано речовими доказами (т. 7 а.с. 170-171);

В судовому засіданні, судом було безпосередньо досліджено вищезазначені рапорти обвинувачених, в яких вони стверджували про обставини затримання потерпілого, при цьому суд звертає увагу, що під час дослідження вказаних рапортів обвинувачені визнали, що вказані рапорти складені саме ними.

Крім того, вказані твердження, зроблені обвинуваченими в судовому засіданні, узгоджуються із наданими прокурором протоколами оглядів зазначених рапортів (т. 9 а.с.29-34)

В той же час, суд вважає на потрібне, оцінювати вказані докази у нерозривній сукупності із похідними від них відомостями, що містяться у протоколі огляду таких рапортів від 17 вересня 2018 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_26 (т. 10 а.с. 9-12)

Відповідно до вказаного протоколу, потерпілий ОСОБА_26 оглянувши - рапорт без дати складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, рапорт без дати складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, рапорт без дати складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, рапорт без дати складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, зазначив, що відомості, відображенні в рапортах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не відповідають дійсності та подіям його затримання, так особисто він жодних протиправних дій на території Майдану Незалежності не вчиняв, співробітники «Беркута» до нього особисто не підходили, жодних зауважень про припинення протиправних дій не робили, оскільки він їх не вчиняв. Також не створював жодних перешкод в роботі працівників комунальних служб КМДА.

- відомостями, викладеними в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2017 року із додатками, відповідно до якого прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 07.06.2017 року, у приміщенні Управління кадрового забезпечення ГУНП в м. Києві було вилучено особові справи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т. 8 а.с.15-411);

Крім того, судом також враховуються висновки, викладені у наданих прокурором постанові Окружного адміністративного суду м. Києва №826/1493/14 від 02 липня 2014 року (т. 4 а.с. 78-82) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду №826/1493/14 від 14.10.2014 року (т. 4 а.с. 83-94);

Також прокурором було надано ряд процесуальних документів, як-то постанови про створення та зміну групи прокурорів, постанови про створення та зміну групи слідчих, постанови про об`єднання кримінальних проваджень та постанови про виділення кримінальних проваджень, тощо.

Аналізуючи вказані документи, суд вважає за необхідне роз`яснити, що Верховний Суд у своєму рішенні №720/1277/20 від 05.07.2022 року зазначив, що процесуальні рішення, наприклад про призначення чи зміну слідчих (групи слідчих), не є самостійними доказами в розумінні ст. 84 КПК України, так як не містять зафіксованих та зібраних відповідними суб`єктами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.

За таких обставин, вказані документи самі по собі не можуть бути покладені в обгрунтування доведеності вини обвинувачених, однак враховуються судом під час оцінки допустимості інших доказів, які були зібрані в ході досудового розслідування та надані суду стороною обвинувачення.

Так, в ході судового розгляду, захисником ОСОБА_25 заявлено клопотання про визнання ряду доказів недопустимими, оскільки, на думку захисника постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_207 від 16.01.2015 незаконно скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 1201310100017809 від 20.11.2013 року з підстав, не передбачених ч. 6 ст. 36 КПК України, позаяк така постанова може бути скасована лише як незаконна, необгрунтована, що має наслідком визнання доказів, зібраних після зміни підслідності, недопустимими, оскільки вони здобуті органом, який діяв поза межами своїх повноважень.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження № 12013110100017809 від 20.11.2013 до ЄРДР внесено відомості за фактом вчинення невстановленими особами в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013 опору працівникам полку міліції особливого призначення «Беркут» під час виконання ними службових обов?язків по охороні громадського порядку на території площі Майдан Незалежності та проїжджої частині вул. Хрещатик у м. Києві, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

Кримінальне провадження № 12013110100017811 від 30.11.2013 внесено до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, щодо вчинення під час проведення масових заходів на площі Майдан Незалежності в м. Києві приблизно о 04 год. 00 хв. 30.11.2013 хуліганських дій невстановленими особами, які блокували та спричиняли перешкоди для проїзду спеціальної техніки, роботі комунальних служб по прибиранню території та встановленню новорічної ялинки.

Постановою від 07.12.2013 матеріали кримінального провадження № 12013110100017809 від 30.11.2013 та № 12013110100017811 від 30.11.2013 об?єднані в одне кримінальне провадження та присвоєно загальний номер № 12013110100017809. Постанова мотивована тим, що кримінальні правопорушення, передбаченні ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 296 КК України, вчиненні одними особами.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100017809 доручено Головному слідчому управлінню МВС України.

Постановою прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_208 від 24.01.2014 кримінальне провадження № 12013110100017809 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 342 КК України, закрите з тих підстав, що під час досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру та 22.01.2014 набрав чинності Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 16.01.2014.

Постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_207 від 16.01.2015 постанову старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_208 від 24.01.2014 про закриття кримінального провадженн №12013110100017809 скасовано.

Постанова мотивована тим, що докази, отримані під час досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12013110100017809 від 30.11.2013, зокрема допити учасників акцій протесту, співробітників міліції, вилучені відеоматеріали, документи, висновки проведених службових експертиз, мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні № 42013110000001053 від 30.11.2013.

Постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_207 від 16.01.2015 визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 342 КК України у кримінальному провадженні № 12013110100017809 за Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України, що, як указано в постанові, забезпечить ефективність досудового розслідування.

Постановою від 27.03.2015 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000001053 від 30.11.2013, за ознаками злочинів, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 365 КК України, та матеріали досудового розслідувания у кримінальному провадженні № 12013110100017809 від 30.11.2013 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 296 КК України, об`єднані в одне провадження під єдиним реєстраційним номером № 12013110100017809. Постанова мотивована тим, що у кримінальному провадженні № 42013110000001053 досліджуються ті самі обставини, що і в межах кримінального провадження № 12013110100017809, а їх об`єднання забезпечить повноту і ефективність досудового розслідування.

Прокурор, приймаючи вказані рішення, обґрунтував їх, навівши мотиви, що не суперечили загальним засадам кримінального провадження.

Отже, постанова заступника Генерального прокурора України ОСОБА_207 від 16.01.2015 про скасування постанови старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_208 від 24.01.2014 про закриття кримінального провадженн № 12013110100017809 обгрунтована, вмотивована та винесена прокурором з дотриманням правової процедури.

При цьому слід зазначити, що оскарження під час досудового розслідування у порядку п. 6 ст. 36 КПК України постанови про закриття кримінального провадження, а також постанови прокурора про зміну підсудності не передбаченно чинним КПК.

Разом з цим ч. 2 ст. 303 КПК передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

З метою підготовки до судового розгляду суд, серед іншого, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду (пункт 5 частини 2 ст. 315 КПК України).

В той же час, стороною захисту не заявлялися будь-які клопотання, в тому числі і про перевірку під час підготовчого судового провадження законності постанови заступника Генерального прокурора України ОСОБА_207 від 16.01.2015 про скасування постанови старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_208 від 24.01.2014 про закриття кримінального провадженн № 12013110100017809.

Враховуючи, що судом, з дотриманням принципу диспозитивності, змагальності, рівності сторін учасникам судового провадження було забезпечено умови для реалізації їх прав, однак стороною захисту ці питання у підготовчому судовому засіданні не порушувалися, невиправдане скасування постанови прокурора на стадії судового розгляду було б грубим порушенням вищевказаних принципів.

Так, суд проаналізував у сукупності докази, досліджені в судовому засіданні, у їх взаємозв`язку між собою та дійшов висновку про доведеність вини кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

При цьому суд зазначає, що оцінюючи показання потерпілого та свідків у сукупності суд приходить до висновку, що загалом свідчення даних осіб стосуються загального перебігу подій на Майдані Незалежності 30.11.2013 року, масового застосування насильства з боку працівників правоохоронних органів до мітингувальників, перешкоджання з боку правоохоронців проведенню акції. Показання потерпілого, хоча він і не впізнав обвинувачених, суд вважає такими що доводять провину обвинувачених, оскільки після того як ОСОБА_26 було затримано, саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 власноручно складали рапорти в яких зазначалася неправдива інформація щодо вчинення ОСОБА_26 адміністративних правопорушень, які в подальшому були направлені до суду. Суд також звертає увагу, що під час допиту обвинувачені визнали, що саме вони затримували ОСОБА_26 та супроводжували його до спеціального транспорту, а також те, що саме вони складали вказані рапорти.

Доводи захисника про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що саме обвинувачені вчинили кримінальні правопорушення стосовно потерпілого, оскільки а ні потерпілий, а ні свідки не вказують, що вони бачили на місці події обвинувачених; відео- і фото- матеріали таких даних також не містять - суд відхиляє, оскільки дані, які містяться на відео, фото, показання свідків та потерпілого у сукупності з рапортами, власноручно написаними та підписаними обвинуваченими, та їх визнанням того факту, що саме вони затримували ОСОБА_26 , у повній мірі підтверджують доведеність винуватості обвинувачених, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст 365, ч. 1 ст. 28 ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України.

При цьому слід зазначити, що виконання службових обов`язків особовий склад підрозділу здійснював в спеціальному обмундируванні, екіпірованому знаками розрізнення та символікою «Беркут», яка є єдиною для всіх регіонів України, у шоломах із захисним склом, що приховують обличчя, саме тому ідентифікувати на наявних у матеріалах кримінального провадження фото- та відео- матеріалах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично неможливо, що разом з тим не спростовує наведені вище докази та висновок суду про вчинення ними таких кримінальних правопорушень.

При цьому, Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку (постанова Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №712/7368/13-к).

Доводи захисника обвинувачених про те, що на той момент акція протесту на Майдані Незалежності не була мирною, учасники такої акції всупереч заявам організаторів про припинення акції продовжили перебувати на Майдані Незалежності , при цьому поводились агресивно, кидали у працівників міліції небезпечні предмети, заважали роботі комунальних служб спростовуються наведеними вище доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, зокрема показаннями потерпілого та свідків, жоден з яких не підтвердив такі обставини про агресивну поведінку учасників акції протесту, перешкоджання у законній діяльності працівників міліції або у роботі комунальних служб.

Також, про загальний мирний характер акцій протесту можна зробити висновок із продемонстрованих у судовому засіданні відеозаписів, які детально описані вище.

При цьому та обставина, що декілька осіб з-поміж великої кількості мітингувальників кидали небезпечні предмети у правоохоронців, не свідчить про те, що загалом таке зібрання втратило мирний характер, з огляду на те, що загальна маса учасників акції поводилась мирно. Натомість така поведінка окремих осіб зобов`язувала працівників міліції вжити відповідних заходів реагування саме щодо таких осіб, які діяли агресивно та небезпечно. Більше того, слід врахувати, що такі особи були зафіксовані не біля Монументу Незалежності, де знаходився потерпілий ОСОБА_26 , а перебували поблизу пам`ятнику Засновникам Києва, тобто в іншій частині Майдану Незалежності .

Крім того, суд звертає увагу, що як встановлено в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_26 реалізовував своє право на участь у мирному зібранні та не вчиняв неправомірних дій, не порушував громадський порядок, а отже заходи, які були застосовані обвинуваченими до потерпілого були явно неправомірними.

Також суд наголошує на тому, що Конституцією України громадянам України гарантовані такі права, свободи та обов`язки людини і громадянина:

Стаття 3 Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його ефективну реалізацію. Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.

Відповідно до статті 11 Конвенції кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об`єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.

За таких обставин, суд вважає необгрунтованими твердження захисника про те, що протест на Майдані Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року не можна вважати мирним, а отже в діях обвинувачених, на думку захисника, відсутній склад кримінальних правопорушень.

Також усупереч твердженням захисника ОСОБА_25 про те, що рапорт не є доказом, суд зазначає наступне.

Додатком 1 до п. 3.17 Інструкції з оформлення документів в системі МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 27.07.2012 №650, передбачено, що рапорт - це письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання. Рапорт має такі реквізити: адресат; назва виду документа (Рапорт); текст документа; відмітка про наявність додатків, (якщо вони є); підпис, дата документа.

У відповідності до примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011), під офіційним документом, у статті 366 Кримінального кодексу України, слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Таким чином, у відповідно до примітки ст. 358 КК України, рапорт працівника ОВС є офіційним документом, тобто документом, що містить зафіксовану на паперовому носії інформацію, яка підтверджує певні події або факти, що спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, і яка може бути використана як доказ у правозастосовній діяльності.

Так, на підставі рапортів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо ОСОБА_26 уповноваженою особою складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.185, 173 КУпАП, які були направлені для розгляду до суду першої інстанції. Отже, рапорти як докази мали значення для настання правових наслідків, у даному випадку, для ОСОБА_26 , а тому такі рапорти є офіційними документами.

Отже, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.11.2013 року вчинили, групою осіб, без попередньої змови між собою, перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, а також, будучи службовими особами, незаконно перешкоджали зборам, мітингам, тобто вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001).

Крім того, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен окремо, будучи службовими особами, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що пред?явлене обвинувачення, після зміни обвинувачення в суді, в частині ч.4 ст.41 КК України є надмірним та таким, що не доводиться доказами у кримінальному провадженні.

Так, єдиними джерелами інформації щодо кваліфікації за даною статтею є висновок «Про результати службового розслідування щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на майдані Незалежності в місті Києві», пояснення самих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також постанови судів адміністративної юрисдикції.

Висновки зроблені в судовому засіданні свідками, щодо правомірності, чи неправомірності дій працівників міліції, судом враховуватись не можуть, оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 95 КПК України, висновок або думка особи, яка дає показання, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази суд зазначає наступне. Так у висновку службового розслідування детально проаналізований та викладений хід подій, розрахунок задіяних сил та дії відповідальних осіб у ніч на 30.11.2013 року. Як слідує з висновку, комісією не отримано жодних відомостей про віддання керівництвом МВС та ГУМВС усних чи письмових наказів, вказівок або команд про застосування стосовно учасників акції заходів фізичного впливу та спеціальних засобів.

Таким чином, указані у висновку порушення стали можливими внаслідок неналежного виконання начальником ГУ МВС генерал-лейтенантом міліції ОСОБА_209 , заступником начальника - начальником міліції громадської безпеки ГУ МВС полковником міліції ОСОБА_29 начальником управління громадської безпеки ГУ МВС полковником міліції ОСОБА_210 , його заступниками підполковниками міліції ОСОБА_211 та ОСОБА_212 а також командиром полку МОП «Беркут» при ГУ МВС полковником міліції ОСОБА_213 вимог ст. 12 Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460, Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затвердженими Постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.02.1991 № 49, Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС від 18.05.2004 №529, та внаслідок порушення Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.04.2012, та вимог керівництва Міністерства щодо неухильного дотримання дисципліни та законності.

Вказана інформація продубльована і в рішенні Окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року яким визнано незаконними дії Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Управління Північного територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України щодо перешкоджання проведенню мирного зібрання на Майдані Незалежності 30-го листопада 2013 року.

Визнано незаконними дії Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві , Управління Північного територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, а саме - застосування заходів силового впливу, застосування спеціальних засобів для розгону людей з Майдану Незалежності, застосування до них сили, спеціальних засобів, перешкоджання проведенню мирного зібрання. Вказане рішення залишено в силі ухвалою Апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року.

Також, у вказаному рішенні констатовано, що за наслідками подій 27.02.2014 оголошено підозру ОСОБА_214 у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.3, 4 ст.27, ст.340 КК України, та ОСОБА_215 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 340 КК України. 04.03.2014 оголошено про підозру ОСОБА_216 та ОСОБА_29 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 340 КК України.

Дане рішення є не персоніфікованим та загальним, оскільки в ньому не зазначено, які саме та чиї саме дії визнано незаконними.

Крім того з нового обвинувачення вбачається, що 30.11.2013 в період з 3 години до 3 год 20 хвилин заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУ МВС в місті Києві ОСОБА_29 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), який знаходився в адміністративному приміщенні ГУ МВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, надійшов злочинний наказ від начальника ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_30 , який у свою чергу діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з головою Київської міської державної адміністрації ОСОБА_31 , секретарем РНБО ОСОБА_32 та його заступником ОСОБА_33 (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділене в окреме провадження), організувати витиснення із застосуванням сили з Майдану Незалежності, які там перебували та реалізовували конституційне право на мирні зібрання.

Вказані обставини в судовому засіданні не досліджувалися та не перевірялися, будь-які особи з даного приводу не допитувалися, також стороною обвинувачення не надано будь-яких судових рішень з яких вбачалося б, що дані особи видавали злочинні накази або навпаки та понесли за це покарання. Також в судовому засіданні не досліджувалися та не перевірялися обставини дій, взаємодій працівників міліції, а саме ОСОБА_48 , ОСОБА_50 , ОСОБА_49 ОСОБА_217 ОСОБА_218 , ОСОБА_51 та ОСОБА_219 . Щодо усіх вищевказаних осіб обвинувачення в рамках даного провадження не висувалося, тому вважати що вони діяли за єдиним умислом у суду не має підстав.

Слід також зазначити, що факт блокування транспортних засобів мітингувальниками підтвердив свідок ОСОБА_68 , в той же час, свідок ОСОБА_66 зазначив, що мітингувальники заважали працівникам комунальних служб встановлювати щити, тому вирішувати питання щодо правомірності чи не правомірності наказів, які віддавалися в той час посадовими особами, в тому числі щодо застосування працівниками ПМОП «Беркут» сили та спецзасобів в рамках даного кримінального провадження є не можливим та таким що порушить права осіб, яким обвинувачення в даному кримінальному провадженні не висувалося.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що в судовому засіданні не надавалися докази того, що обвинувачені виконували завідомо злочинні накази, оскільки такі обставини не були предметом розгляду та дослідження у судовому засіданні, а відтак обвинувачення в частині інкримінування дій за ч. 4 ст. 41 КК України підлягає виключенню як таке, що не було предметом розгляду, є надмірним та не мотивованим.

Визнавати накази, які віддавалися переліченими особами без розгляду усіх фактичних обставин, без допиту осіб, а відносно декількох матеріали виділені в окреме провадження, є неприпустимим та таким що порушують норми КПК України, а саме ст. 337 КПК України, де зазначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Також, підлягають перекваліфікації дії обвинувачених за ч.2 ст. 28 КК України на частину першу даної статті, оскільки будь-яких докази того, що працівники правоохоронних органів попередньо змовилися для вчинення протиправних дій, у матеріалах провадження відсутні.

Так, доводи прокурора про те, що дії працівників спеціального підрозділу «Беркут» були організованими та узгодженими, об`єднані задля досягнення єдиної мети, що свідчить про вчинення ними злочинних діянь за попередньою змовою групою осіб, не підтверджуються доказами, наданими суду стороною обвинувачення в ході судового розгляду.

Суд враховує, що відповідно до «Положення про спеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут», підрозділ являється воєнізованим формуванням з чітким підпорядкуванням начальникові ГУМВС, УМВС, а тому злагоджені дії внаслідок чіткої вертикальної підпорядкованості не можуть бути кваліфіковані як дії за попередньою змовою групою осіб без доказів того, що ще до початку вчинення кримінальних правопорушень між обвинуваченими була домовленість про спільне вчинення злочинних дій ними як співвиконавців.

Тому суд уважає, що обставини, встановлені в ході судового розгляду, свідчать про те, що обвинувачені діяли одночасно як виконавці спільних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ст. 340 КК України, а тому у данному випадку має місце співвиконавство без попередньої змови.

А в кваліфікації злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України стаття 28 підлягає виключенню взагалі, оскільки відсутні будь-які докази, які б могли свідчити, що обвинуваченні, індивідуально складаючи рапорти, діяли групою осіб.

Судом враховано, що кожен із обвинувачених власноручно склав рапорти від свого імені, про дії, вчинені кожним із них (як про це свідчать фактичні обставини).

Така персоніфікація виключає вчинення дій, що утворюють об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, групою осіб за попередньою змовою.

Таким чином, суд оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про:

- доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні групою осіб, без попередньої змови між собою, перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувались болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, незаконного перешкоджання, групою осіб, без попередньої змови між собою, службовими особами, зборам, мітингам, а також складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001), ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011);

- доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні групою осіб, без попередньої змови між собою, перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувались болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, незаконного перешкоджання, групою осіб, без попередньої змови між собою, службовими особами, зборам, мітингам, а також складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001), ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

При цьому суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказу надані стороною обвинувачення протоколи отримання зразків для експертизи від 06.07.2017 та 04.07.2017 (т. 7, а.с. 4, 102), оскільки вказані документи не містять будь-яких відомостей на підтвердження чи спростування фактичних обставин, викладених в формулюванні обвинувачення у кримінальному провадженні №42018000000002456 від 05 жовтня 2018 рок, а тому не можуть бути враховані судом, як докази, які доводять вину обвинувачених.

Крім того, судом не можуть бути враховані відомості, викладені в протоколі про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.11.2013 та долучених до заяви пояснень заявника, відповідно до яких ОСОБА_179 повідомив що 30.11.2013 року приблизно о 4 годині 00 хвилин група невстановлених громадян, перебуваючи на площі Майдан Незалежності у м. Києві, чинили перешкоди у проїзді спеціальної техніки та роботі комунальних служб по прибиранню території і встановлення новорічної ялинки. (т.3 ст.24-27), оскільки, будучи допитаним безпосередньо в судовому засіданні, свідок ОСОБА_179 категорично заперечив викладені у заяві обставини, та наполягав на тому, що вказану заяву підписав не прочитавши.

Невизнання судом таких доказів не впливає на висновки суду щодо визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного окремо, винуватими у вчиненні інкримінованих їм правопорушень, оскільки винуватість кожного з обвинувачених окремо у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю інших доказів, ретельно досліджених в судовому засіданні, які визнані судом належними, допустимими, а їх сукупність - достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного окремо, у вчиненні таких правопорушень.

Призначаючи кожному обвинуваченому міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення обвинувачених до вчиненого, яке полягає у невизнанні кожним обвинуваченим своєї вини, дані, які характеризують їх особи.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховується, що він раніше не судимий, офіційно працевлаштований, брав участь у АТО, наразі проходить службу у Полку поліції особливого призначення №1 м. Києва, одружений, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, має постійне місце проживання та місце реєстрації.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують ОСОБА_2 покарання, судом не встановлено.

Посилання прокурора в судових дебатах на обтяжуючу обставину у вигляді вчинення кримінального правопорушення групою осіб суд вважає помилковим, з огляду на вимоги ч.1 ст. 67 КК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжуючою обставиною вчинення кримінального правопорушення групою осіб може бути визнано виключно у разі, якщо така група осіб діяла за попередньою змовою.

З огляду на те, що стороною обвинувачення не було доведено попередню змову на вчинення кримінальних правопорушень між обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - сам по собі факт того, що частину правопорушень обвинувачені вчинили спільно - не може бути визнано обтяжуючою обставиною.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ст.340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001), покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

В той же час, суд враховує, що вищезазначені кримінальні правопорушення ОСОБА_2 вчинив 30.11.2013 року.

Санкція ст. 340 КК України передбачає, що вчинення вказаного злочину карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Санкція ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), передбачає, що вчинення вказаного злочину карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

2) три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Положення ч.2 ст. 49 КК України вказують, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до відомостей, наданих прокурором в ході судового розгляду, інших кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_2 , станом на день розгляду даного кримінального провадження - немає, у розшуку обвинувачений не перебував.

Так, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_2 кримінальні правопорушення вчинено 30 листопада 2013 року, а п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлюють граничний строк для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - не більше трьох років, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України - не більше п`яти років, при цьому жодних даних про перебування обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження у розшуку у зв`язку з ухиленням від органу досудового розслідування чи суду, або вчинення ним нового злочину, матеріали судової справи не містять, то строк притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, вважається таким, що сплив 30.11.2016 року, а строк притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 340 КК України, вважається таким, що сплив 30.11.2018 року.

Разом з тим, під час судового розгляду, після того, як судом було роз`яснено обвинуваченому право на закриття кримінального провадження в цій частині на підставі ст. 49 КК України, останній категорично відмовився від закриття провадження у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності з вказаних підстав, наполягав на продовженні судового розгляду.

У своїй постанові 104/1069/13-к від 30.03.2023 року Верховний Суд роз`яснив, що згідно з ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули визначені законом строки. Тобто суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК, та за згодою підозрюваного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності.

У тому разі, коли підсудний заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільняє її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Частина 5 ст. 74 КК застосовується лише у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою її підставою і вимагає закрити її, наприклад, за відсутності події або складу злочину.

За таких обставин, враховуючи, що за наслідками судового розгляду обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, а також визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі, разом з тим, станом на день постановлення даного вироку, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності за вказані правопорушення спливли, а тому ОСОБА_2 має бути звільнений від покарання за вказані злочини на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

При цьому, суд нагадує учасникам судового провадження, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов до суду лише 08 листопада 2018 року, а до судді ОСОБА_1 , з урахуванням вирішення питань про наявність чи відсутність підстав для відводу головуючого судді у кримінальному провадженні, зокрема і за заявою прокурора - лише 18.04.2019 року, тобто головуючим суддею у кримінальному провадженні, обвинувальний акт отримано фактично вже після спливу вищезазначених строків.

Крім того, з огляду на звільнення ОСОБА_2 від покарання за ч. 1 ст. 366, ст. 340 КК України, не підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 70 КК України. Таким чином, остаточним покаранням, призначеним ОСОБА_2 , яке останньому належить відбувати, має бути лише покарання за ч. 2 ст. 365 КК України.

При цьому, враховуючи характер вчинених обвинуваченим дій, той факт, що обвинуваченим було вчинено злочин, в той час як він, будучи правоохоронцем був зобов`язаний навпаки захищати суспільство від суспільно-небезпечних діянь, при цьому зазначені злочини були вчинені відкрито, вони тривалий час висвітлювались не тільки національними та іноземними ЗМІ, що мало негативний вплив на міжнародний імідж України, призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, явно не відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, та буде таким, що вважатиметься в очах стороннього, незацікавленого спостерігача, занадто м`яким, тобто суперечитиме інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами. Застосування неадекватно м`якого покарання вочевидь породжуватиме в осіб, які вчиняють кримінальні правопорушення направлені проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, уяву про безкарність таких дій, що матиме наслідком збільшення подібних дій, що призведе до завдання дедалі більшої шкоди державі та суспільним інтересам.

При призначенні покарання ОСОБА_3 судом враховується, що він раніше не судимий, офіційно працевлаштований, брав участь у АТО, має державну нагороду, наразі проходить службу у Полку поліції особливого призначення №1 м. Києва, одружений, має двох малолітніх дітей на утриманні, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, має постійне місце проживання та місце реєстрації.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують ОСОБА_3 покарання, судом не встановлено.

З огляду на те, що стороною обвинувачення не було доведено попередню змову на вчинення кримінальних правопорушень між обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - сам по собі факт того, що частину правопорушень обвинувачені вчинили спільно не може бути визнано судом обтяжуючою обставиною.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_220 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ст.340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001), покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

В той же час, суд враховує, що вищезазначені кримінальні правопорушення ОСОБА_3 вчинив 30.11.2013 року.

Санкція ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), передбачає, що вчинення вказаного кримінального правопорушення карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до відомостей, наданих прокурором в ході судового розгляду, інших кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_3 , станом на день розгляду даного кримінального провадження - немає у розшуку обвинувачений не перебував.

Так, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення вчинено 30 листопада 2013 року, а п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлюють граничний строк для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - не більше трьох років, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України - не більше п`яти років, при цьому жодних даних про перебування обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження у розшуку у зв`язку з ухиленням від органу досудового розслідування чи суду, або вчинення ним нового злочину, матеріали судової справи не містять, то строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, вважається таким, що сплив 30.11.2016 року, а строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 340 КК України, вважається таким, що сплив 30.11.2018 року.

Разом з тим, під час судового розгляду, після того, як судом було роз`яснено обвинуваченому право на закриття кримінального провадження в цій частині на підставі ст. 49 КК України, останній категорично відмовився від закриття провадження та звільнення його від відповідальності з вказаних підстав, наполягав на продовженні судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи, що за наслідками судового розгляду обвинуваченого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, а також визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі, разом з тим, станом на день винесення даного вироку, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності за вказані правопорушення минули, а тому ОСОБА_3 має бути звільнений від покарання за вказані кримінальні правопорушення на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

При цьому, суд нагадує учасникам судового провадження, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов лише 08 листопада 2018 року, а до судді ОСОБА_1 , з урахуванням вирішення питань про наявність чи відсутність підстав для відводу головуючого судді у кримінальному провадженні, зокрема і за заявою прокурора - лише 18.04.2019 року, тобто головуючим суддею у кримінальному провадженні, обвинувальний акт отримано фактично вже після спливу вищезазначених строків.

Крім того, за умови звільнення ОСОБА_3 від покарання за ч. 1 ст. 366, ст. 340 КК України, не підлягає застосуванню положення ч. 1 ст. 70 КК України. Таким чином, остаточним покаранням, призначеним ОСОБА_3 , яке останньому належить відбувати, має бути лише покарання за ч. 2 ст. 365 КК України.

При цьому, враховуючи характер вчинених обвинуваченим дій, той факт, що обвинуваченим було вчинено злочин, в той час як він, будучи правоохоронцем мав навпаки захищати суспільство від суспільно-небезпечних діянь, при цьому зазначені злочини були вчинені відкрито, вони тривалий час висвітлювались не тільки національними та іноземними ЗМІ, що мало негативний вплив на міжнародний імідж України, призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, явно не відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, та буде таким, що вважатиметься в очах стороннього, незацікавленого спостерігача, занадто м`яким, тобто суперечитиме інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами. Застосування неадекватно м`якого покарання вочевидь породжуватиме в осіб, які вчиняють кримінальні правопорушення направлені проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, уяву про безкарність таких дій, що матиме наслідком збільшення подібних дій, що призведе до завдання дедалі більшої шкоди державі та суспільним інтересам.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи №3867/5688/17-26 від 12.10.2017 у розмірі 6190 (шість тисяч сто дев`яносто) грн.; судово-почеркознавчої експертизи №3872/6250/17-26 від 03.11.2017 року у розмірі 3961 (три тисячі дев`ятсот шістдесят одна) грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

В судових дебатах прокурор оголосив клопотання про застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного окремо, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та просив ухвалити рішення про взяття обвинувачених під варту в залі суду після проголошення вироку.

Разом з тим, суд, враховуючи попередню процесуальну поведінку обвинувачених, які не допускали порушень покладених на них обов`язків, сумлінно прибували в судові засідання, або повідомляли про наявність поважних причин для неявки у разі неприбуття, а також той факт, що прокурор, всупереч вимогам ст. 22 КПК України, не обґрунтовував необхідність застосування виняткового запобіжного заходу до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного окремо, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора належним чином не мотивоване, не грунтується на вимогах закону, а тому не може бути задоволене судом.

Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки;

- за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) - 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки.

На підставі ст.49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

На підставі ст.49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011).

Речові докази:

- рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.; рапорт (без дати), складений ОСОБА_2 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк.; рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - на 1 арк.; рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім`я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_205 , про затримання ОСОБА_26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - на 1 арк. - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судово-почеркознавчої експертизи №3867/5688/17-26 від 12.10.2017 у розмірі 6190 (шість тисяч сто дев`яносто) грн.;

- судово-почеркознавчої експертизи №3872/6250/17-26 від 03.11.2017 року у розмірі 3961(три тисячі дев`ятсот шістдесят одна) грн.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1


Суд	Шевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	02.11.2023
Оприлюднено	06.11.2023
Номер документу	114630259
Судочинство	Кримінальне

Судовий реєстр по справі —761/42629/18

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні