Рішення

від 02.11.2023 по справі 183/1298/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/1298/21

Провадження № 2/183/383/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02листопада 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002" до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року СТОВ АФ "Вільне-2002" звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого позивач посилався на те, що 30 грудня 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди належної орендодавцеві земельної ділянки площею 4,85 га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), який було зареєстровано 05 липня 2014 року (індексний номер: 14400737 від 12 липня 2014 року). Строк користування земельною ділянкою, визначений в договорі оренди становить 10років до 31 грудня 2020 року. Умовами цього договору оренди не визначено спеціальний порядок його поновлення, а тому вважає, що умови щодо поновлення договору є загальними, визначеними у ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", оскільки він існував до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" і дія ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" розповсюджується на дані правовідносини, про що відображено в Розділі ІХ "Перехідних положень" цього Закону України.

Позивач зазначає про те, що ОСОБА_2 у встановлений строк не надав письмових заперечень проти поновлення договору оренди, СТОВ АФ "Вільне-2002" продовжує використовувати земельну ділянку й після закінчення строку дії договору, при цьому вважає, що він, як орендар не був зобов`язаний надавати орендодавцеві лист-повідомлення про своє бажання поновити договір.

У зв`язку із вищезазначеними обставинами, посилаючись на положення ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" та ст. 754 ЦК України, позивач просить визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 30 грудня 2010 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки загальною площею 4,85га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), визначивши загальний строк оренди 20(двадцять) років до 31 грудня 2030 року і вирішити питання стосовно судових витрат.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 14 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) через свого представника адвоката Ямкового В. Ф. звернулась на адресу суду із відзивом на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить поновити строк для його подання через існування об`єктивних причин, що унеможливили його подання у строки, визначені ЦПК України, а також просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину законом від 08 червня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила І. А., зареєстровано в реєстрі за №232, є власником земельної 4,850 га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Таку земельну ділянку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач зазначила, що дійсно за життя, а саме 30 грудня 2010 року між її спадкодавцем (орендодавець) та СТОВ АФ "Вільне-2002" (орендар) було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, без серії та номеру, який було зареєстровано 05 липня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Головко Н. Ю., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14400737 від 12липня 2014року, номер запису про інше речове право: 6313863, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування цю земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років до 31грудня 2020 року. Сторонами було погоджено всі істотні умови договору оренди, в тому числі й передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Зазначеним договором оренди не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору. При цьому, абзацом 1 пункту 7 договору оренди визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, у якому він отримав її в оренду.

Одночасно відповідач заперечувала проти посилань позивача на статтю 33Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на момент виникнення орендних правовідносин 30 грудня 2010 року), якою, серед іншого, передбачено відсутність обов`язкового звернення орендаря до орендодавця із письмовою пропозицією щодо поновлення договору, за умови продовження використання земельної ділянки (мовчазна згода), оскільки безпосередньо п. 3 Договору оренди № б/н від 30 грудня 2010року визначений такий обов`язок. Додатково зазначаючи, що застосуванню підлягають положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції чинній станом на момент припинення дії договору, а саме станом на грудень 2020 року, якими, зокрема, передбачено обов`язок орендаря повідомити орендодавця про свій намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди, додавши при цьому проект додаткової угоди до договору. У поданій позовній заяві СТОВ АФ "Вільне-2002" зазначає про відсутність заперечень з боку орендодавця проти поновлення договору оренди земельної ділянки, проте такі обставини не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 у своїй заяві від 27листопада 2020 року заперечував проти поновлення (продовження) орендних відносин із СТОВ АФ "Вільне-2002" за договором оренди землі № б/н від 30грудня 2010 року і вимагав повернути йому земельну ділянку, що була предметом цього договору, одночасно ОСОБА_2 долучив до такої заяви проекти додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 30 грудня 2010 року, а також проект акту приймання-передачі земельної ділянки.Таку заяву було надіслано на адресу СТОВ АФ "Вільне-2002" 02грудня 2020 року засобами поштового зв`язку цінним листом із описом вкладення та отримано орендарем 05 грудня 2020 року, на підтвердження чого надає відповідні докази.

Відповідач вважає, що такі обставини достеменно відомі СТОВ АФ "Вільне-2002", однак останній, на її думку, свідомо вводить в оману суд, намагаючись приховати такі докази і, як наслідок, пред`являє необґрунтований позов. Додатково відповідач зазначає про відсутність будь-яких листів-пропозицій з проектами договору у встановлений п. 3 Договору оренди № б/н від 30 грудня 2010 року, строк з боку СТОВ АФ "Вільне-2002", чим останнім порушено, як умови самого договору оренди, так і вимоги ч. 1, 2, 3 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі". Також, відповідач зазначає про недобросовісність позивача, що полягає в складанні додаткової угоди від 27 жовтня 2017 року до договору оренди земельної ділянки від 30грудня 2010 року, за якою було збільшено термін дії договору на 10 років та останній викладено в новій редакції, яку її спадкодавець ОСОБА_2 не підписував, що стало підставою для звернення ним до суду із позовом до СТОВ АФ "Вільне-2002" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною (який в подальшому уточнювався Відповідачем, як правонаступником ОСОБА_2 ). Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27червня 2023року, ухваленим у цивільній справі № 183/5645/20, позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірму "Вільне-2002" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 4,850 га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області і вирішено питання стосовно судових витрат. Зазначене рішення суду набрало законної сили 08 серпня 2023 року. Цим же рішенням суду було установлено, що підпис від імені ОСОБА_2 навпроти його прізвища у графі "Орендодавець" розділу "Підписи сторін" Додаткової угоди від 27грудня 2017 року до договору оренди землі, який зареєстровано за № б/н від 30 грудня 2010 року, укладеної між ОСОБА_2 та СТОВ АФ "Вільне-2002", виконаний не ним, а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису, що підтверджується висновком експерта № 6688-21 від 30серпня 2022 року, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи. Додатково просила вирішити питання стосовно витрат на професійну правничу допомогу(а.с.99-106, 107-125).

Відповідь на відзив на позовну заяву, а також заперечення на адресу суду не надходили.

Ухвалою судді від 05 березня 2021 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків (а.с. 15) 14 травня 2021 року позивач усунув недоліки позовної заяви, подавши суду належним чином засвідчені копії письмових доказів для долучення до матеріалів справи та для направлення відповідачеві (а.с. 18-19, 20-29).

21 липня 2021 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання фізичної особи-відповідача (а.с. 32). Ухвалою судді від 22 липня 2021 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою суду сторонам було установлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень (а.с. 34).

07 грудня 2021 року на адресу суду від Губиниської селищної ради (Новостепанівського старостинського округу) надійшла інформація про те, що фізична особа-відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з № 1130 від 26 серпня 2021року) (а.с. 38)

Ухвалою суду від 10січня 2022 року провадження у справі зупинялось до 20лютого 2022 року, тобто до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40-41).

Окремими ухвалами суду від 29 червня 2022 року провадження у справі було поновлено та постановлено про витребування доказів у справі (а.с. 45, 46).

Ухвалою суду від 02грудня 2022, року було задоволено клопотання представника позивача, залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (а.с. 56).

Ухвалою суду від 28 березня 2023 року постановлено про витребування доказів, а саме належним чином засвідченої копії матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 61).

Суд, дослідивши наявні письмові докази, приходить наступних висновків.

Судом установлено, що 30 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Вільне-2002" було укладено договір оренди землі, без серії та номеру, який було зареєстровано 05 липня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Головко Н. Ю., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14400737 від 12 липня 2014 року, номер запису про інше речове право: 6313863 (а.с. 23, 29).

Відповідно до п. 1, 2.1, 2.2, 3.1 договору ОСОБА_2 надав, а СТОВ АФ "Вільне-2002" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,850га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років до 31грудня 2020 року.

За пунктом 4.1 договору сторони погодили, що орендна плата в грошовій формі складає 4 536,00 грн., вноситься орендарем у формі та розмірі: зерно 1 500,00 кг (строк виплати після збирання врожаю і його доробки); соняшник 250,00 кг (строк виплати після збирання врожаю і його доробки); інше 445,00 грн.

Також, в п. 4.2. договору сторонами погоджено обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Строк виплати орендної плати обумовлений сторонами в п. 4.3 договору та становлять щорічно до 31 грудня.

Пунктом 3 договору оренди визначено, що після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Умовами договору оренди земельної ділянки не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору.

При цьому, абзацом 1 пункту 7 договору оренди визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, у якому він отримав її в оренду.

02 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернувся на адресу СТОВ АФ "Вільне-2002" із запереченнями проти поновлення вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, в якому висловив своє небажання продовжувати орендні правовідносини та вимагав повернути йому земельну ділянку, до цієї заяви останнім було долучено проект додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, а також проект акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки (а.с. 109, 110, 111, 112).

Вищезазначені заперечення з доданими до них документами отримано СТОВ АФ "Вільне-2002" 05 грудня 2020 року, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з веб-сайту "Укрпошта" (а.с. 113).

Разом з тим, судом установлено, що 27 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Вільне-2002" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30грудня 2010 року, за змістом якої сторонами було вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки в цілому, виклавши останній у новій редакції, зазначені обставини установлені рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2023 року, ухваленим у цивільній справі №183/5645/20, а тому окремому доказуванню не підлягають.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, копія якого міститься в матеріалах спадкової справи №111/2021, наданих у відповідь на запит суду (а.с. 83 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину законом від 08 червня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила І. А., зареєстровано в реєстрі за № 232 і надано суду в копії, є власником земельної 4,850 га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 89 зворот), зазначені обставини, крім іншого установлені рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2023року, ухваленим у цивільній справі № 183/5645/20 (а.с. 114-119).

Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 1481 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, відповідач ОСОБА_1 , успадкувавши після смерті чоловіка ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 4,850га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), автоматично набуває прав та обов`язків попереднього власника земельної ділянки, який за життя уклав договір оренди земельної ділянки з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Вільне-2002", тобто стає новим орендодавцем.

Так, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 27 червня 2023 року, ухваленим у цивільній справі №183/5645/20, було зобов`язано СТОВ АФ "Вільне-2002" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 4,850га (кадастровий номер 1223284500:02:026:0339), яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області і вирішено питання стосовно судових витрат. Зазначене рішення суду набрало законної сили 08 серпня 2023 року (а.с. 114-119). Цим же рішенням суду установлено, що підпис від імені ОСОБА_2 навпроти його прізвища у графі "Орендодавець" розділу "Підписи сторін" Додаткової угоди від 27 грудня 2017 року до договору оренди землі, який зареєстровано за № б/н від 30 грудня 2010 року, укладеної між ОСОБА_2 та СТОВ АФ "Вільне-2002", виконаний не ним, а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису, що підтверджується висновком експерта № 6688-21 від 30серпня 2022 року, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про оренду землі"(тут і надалі, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно доч.1ст.15Закону України"Прооренду землі"істотними умовамидоговору орендиземлі є: об`єкторенди (місцерозташування тарозмір земельноїділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження(обтяження)щодо використанняземельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 78 ЦПК України, судне бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно звимогами ст.82ЦПК Україниобставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільностіїх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось вище, позивач СТОВ АФ "Вільне-2002" зазначає про те, що умовами договору оренди земельної ділянки не визначено спеціальний порядок його поновлення, ОСОБА_2 (правонаступником якого є відповідач ОСОБА_1 ) у встановлений строк не надавав письмових заперечень проти поновлення договору оренди, а також про те, що СТОВ АФ "Вільне-2002" продовжує використовувати земельну ділянку й після закінчення строку дії договору, вважаючи, що він, як орендар не був зобов`язаний надавати орендодавцеві лист-повідомлення про своє бажання поновити договір, проте такі доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Додатково, позивач посилається на те, що умови щодо поновлення договору є загальними, визначеними у ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", оскільки він існував до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" і дія ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" розповсюджується на дані правовідносини, про що відображено в Розділі ІХ "Перехідних положень" цього Закону України, а тому в нього відсутній обов`язок звертатись із листом про своє бажання скористатись переважним правом на поновлення договору оренди.

Суд критично ставиться до зазначеної позиції, оскільки безпосередньо п. 3 договору оренди № б/н від 30 грудня 2010року визначений такий обов`язок. Одночасно суд звертає увагу на те, що в даному випадку застосуванню підлягають положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції чинній станом на момент припинення дії договору (грудень 2020 року).

Так,ст.33Закону України"Прооренду землі"у вищезазначенійредакції установлено,що післязакінчення строку,на якийбуло укладенодоговір орендиземлі,орендар,який належновиконував обов`язкиза умовамидоговору,має переважнеправо передіншими особамина укладеннядоговору орендиземлі нановий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку .До листа-повідомленняпро укладеннядоговору орендиземлі нановий строкорендар додаєпроект договору. Приукладенні договоруоренди земліна новийстрок йогоумови можутьбути зміненіза згодоюсторін.У разінедосягнення домовленостіщодо орендноїплати таінших істотнихумов договорупереважне правоорендаря наукладення договоруоренди земліприпиняється. Орендодавецьу місячнийстрок розглядаєнадісланий орендаремлист-повідомленняз проектомдоговору оренди,перевіряє йогона відповідністьвимогам закону,узгоджує зорендарем (занеобхідності)істотні умовидоговору ів разівідсутності запереченьукладає договіроренди.У разіоренди земельдержавної такомунальної власностіукладення договоруздійснюється напідставі рішенняоргану,уповноваженого здійснюватипередачу земельнихділянок увласність абокористування згідноізстаттею 122Земельногокодексу України.За наявностізаперечень орендодавцящодо укладеннядоговору орендиземлі нановий строкорендарю направляєтьсялист-повідомленняпро прийнятеорендодавцем рішення. Уразі смертіорендодавця перебігстроків,визначених частинамидругою іп`ятою цієїстатті,зупиняється домоменту повідомленняорендаря проперехід прававласності наземельну ділянку. Здня,коли орендарюстало відомопро перехідправа власностіна земельнуділянку доспадкоємця аботериторіальної громади,перебіг зазначенихстроків продовжуєтьсяз урахуваннямстроку,що минувдо їхзупинення. Відмова,а такожнаявне зволіканняв укладеннінового договоруоренди земліможуть бутиоскаржені всуді. У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також, відповідно дост. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з приписамист. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.ч. 1, 2ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.

В матеріалах справи міститься копія договору № 01/08-23 про надання ОСОБА_1 правової допомоги від 01 серпня 2023 року з додатковою угодою № 1 до нього, за яким сторонами погоджено розмір гонорару адвоката в розмірі 12 000,00 грн., ордер серії АЕ № 1217207 від 03 серпня 2023 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 № 01/08-23 від 01 серпня 2023 року, копія свідоцтва адвоката Ямкового В. Ф. (а.с. 120-124).

Суд звертає увагу на те, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальнимзакономчітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, провадження № 12-14гс22).

З урахуванням вищенаведеного, суд уважає за можливе стягнути з СТОВ АФ "Вільне-2002" витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00грн., що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Відповідно доч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі "Вільне-2002" до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002" (Код ЄДРПОУ 32062052) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

-позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", код ЄДРПОУ 32062052, 51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул.Шкільна,2;

-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 02листопада 2023 року.

Суддя Г.Є. Майна