Рішення

від 30.10.2023 по справі 448/1408/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 448/1408/23

Провадження № 2/448/452/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

30.10.2023 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.09.2019 року між нею (позивачкою) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) №1.9 на другому поверсі загальною проектною площею 37,45 кв.м., збудованого товарного комплексу з автостанцією по АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер ділянки: 4622110100:01:009:0098. Відповідно до п.1 цього договору, сторони зобов`язалися в порядку і на умовах, встановлених цим договором, в майбутньому, але не пізніше 28 лютого 2020р., укласти та підписати Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. Відповідно до п.2.2 Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення-апартаментів) від 05.09.2019 року передбачалось, що продаж нежитлового приміщення №1.9 на другому поверсі загальною проектною площею 37,45 кв. м. буде вчинено за суму 291375,00 грн., що еквівалентно за курсом НБУ на момент підписання цього Попереднього договору 10500 Євро. Згідно підпункту 2.1. Попереднього Договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення - апартаментів) від 05.09.2019 року та розпискою від 05.09.2019 року, грошові кошти в готівковій формі надавались відповідачу ОСОБА_2 в якості оплати «згідно попередніх договорів купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема №1.9. на другому поверсі загальною проектною площею 37,45 кв.м. Відповідно до розписки від 05.09.2019р. відповідачем фактично отримано грошові кошти в готівковій формі, що еквівалентно 10.500 Євро. Відповідно до п.7 договору, у разі відмови продавця укласти основний договір в обумовлений строк або невиконання зобов`язань за цим договором, він зобов`язаний на протязі десяти днів з дня відмови укласти договір або з дня невиконання своїх зобов`язань за цим договором повернути покупцю суму зазначену в п.6 цього договору і сплатити покупцю штраф в сумі 50 % , вказаної в п.6.

Зазначає, що рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.04.2021р. у справі №446/2250/20 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемного правочину, встановлено що оспорюваний правочин (Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) №1.9 від 05.09.2019р., укладений між нею (позивачкою ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 ) є нікчемним; судом застосовано наслідки нікчемності вказаного Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) №1.9 від 05.09.2019р. та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів, отриманих ОСОБА_2 на підставі нікчемного договору в сумі 10500 (десять тисяч п`ятсот) євро. Дане судове рішення набрало законної сили 27.05.2021р.

Вказує, що 28.07.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її (позивачки) користь грошових коштів в сумі 10500 євро, а 05.08.2022р. приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №6630655 на підставі того, що основний борг за виконавчим документом стягнуто з боржника в повному обсязі.

Стверджує, що відповідачем ОСОБА_2 не повернуто їй (позивачці) заборгованість за час користування безпідставно набутими коштами - 3 % річних від простроченої суми, нарахованих в порядку, передбаченому ст.625 ЦК України, за період з дати вчинення нікчемного правочину по день фактичного виконання рішення суду у розмірі 918,25 Євро.

З огляду на наведене, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в її (позивачки) користь 918,25 євро трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості та понесені нею судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1073, 60 грн. та у виді понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

ІІ. Позиція учасників справи.

У судове засідання сторона позивача не з`явилася. Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Шубак М.І. подав письмову заяву, у якій просив суд здійснювати подальший розгляд справи у його відсутності. Вказав, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи, відповідача повідомляли про дату, час і місце розгляду справи шляхом надіслання рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та такі повернулись із відміткою «вручено». Відомості про будь-які інші адреси місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні, заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.

Тому на підставі статей 128, 131 ЦПК України суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 30.08.2023р. відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, а також враховуючи те, що сторона позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, 05.09.2019 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення-апартаментів), а об`єктом купівлі-продажу було нежитлове приміщення №1.9 на другому поверсі загальною проектною площею 37,45 кв.м., збудованого товарного комплексу з автостанцією в АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер ділянки: 4622110100:01:009:0098.

Відповідно до п.1 цього договору, сторони зобов`язалися в порядку і на умовах, встановлених цим договором, в майбутньому, але не пізніше 28 лютого 2020р., укласти та підписати Договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення.

Відповідно до п.2.2 Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення-апартаментів) від 05.09.2019 року передбачалось, що продаж нежитлового приміщення №1.9 на другому поверсі загальною проектною площею 37,45 кв. м. буде вчинено за суму 291 375 грн., що еквівалентно за курсом НБУ на момент підписання цього Попереднього договору 10 500 Євро.

Згідно підпункту 2.1. Попереднього Договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення - апартаментів) від 05.09.2019 року та розпискою від 05.09.2019 року, грошові кошти в готівковій формі надавались відповідачу ОСОБА_2 в якості оплати «згідно попередніх договорів купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема №1.9. на другому поверсі загальною проектною площею 37,45 кв.м.».

Відповідно до розписки від 05.09.2019р. відповідачем ОСОБА_2 фактично отримано грошові кошти в готівковій формі, що еквівалентно 10 500 Євро.

Відповідно до п.7 договору, у разі відмови продавця укласти основний договір в обумовлений строк або невиконання зобов`язань за цим договором, він зобов`язаний на протязі десяти днів з дня відмови укласти договір або з дня невиконання своїх зобов`язань за цим договором повернути покупцю суму, зазначену в п.6 цього договору, і сплатити покупцю штраф в сумі 50 % , вказаної в п.6.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.04.2021р. у справі №446/2250/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемного правочину, судом ухвалено застосувати наслідки нікчемності Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) №1.9 від 05.09.2019р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів, отриманих ОСОБА_2 на підставі нікчемного договору в сумі 10500 (десять тисяч п`ятсот) Євро, у задоволенні решти позову відмовлено. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 3511,90 (три тисячі п`ятсот одинадцять гривень дев`яносто копійок) судового збору. Зазначене судове рішення набрало законної сили 27.05.2021р.

Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. 28.07.2021р. відкрито виконавче провадження №66300655 на підставі виконавчого листа №446/2255/20 від 16.06.2021р., виданого Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми коштів, отриманих ОСОБА_2 на підставі нікчемного договору в сумі 10500 Євро та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3511,90 грн. судового збору.

Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. 05.08.2022р. закінчено виконавче провадження №66300655 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа №446/2255/20 від 16.06.2021р., виданого Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області. Зі змісту постанови приватного виконавця Пиць А.А. про закінчення виконавчого провадження від 05.08.2022р. відомо, що основний борг за виконавчим документом стягнуто з боржника в повному обсязі.

Таким чином, у період з 06.09.2019р. по 05.08.2022р. відповідач ОСОБА_2 безпідставно користувався грошовим коштами у розмірі 10500 Євро, належними позивачці ОСОБА_1

V. Застосовані судом норми права.

Згідно ст.625ЦК України,боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У постанові від 16.01.2019р. по справі №373/2054/16-ц Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію.

У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. За таких обставин, вимоги позивачки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних в розмірі за період з 06.09.2019 р. по 05.08.2022р. є такими, що підлягають до задоволення.

Розрахунок трьох процентів річних від суми заборгованості в розмірі 10500 Євро, здійснюється судом за формулою: сума санкції = Сх3хД:365:100, де С сума заборгованості, Д кількість днів прострочення. Відтак, сума трьох процентів річних від суми заборгованості в розмірі 10500 Євро становить 919, 10 Євро (10500 Євро х 3 х 1065 (кількість днів прострочення за період з 06.09.2019р. по 05.08.2022р.) : 365 : 100).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що стороною позивача допущено технічну помилку в розрахунку трьох процентів річних, зокрема за період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2020р. до 31.12.2020р., де сторона позивача при розрахунку помилково використала формулу «10500х3х366:366:100» замість вірної «10500х3х366:365:100» та в результаті розрахунку за вказаний період помилково отримала суму в розмірі 315 Євро замість 315,86 Євро, та в загальному розрахунку помилково отримала суму 918,25 Євро (100,97 Євро + 315 Євро + 126,86 Євро + 375,41 Євро) замість вірної суми в розмірі 919,10 Євро (100,97 Євро + 315,86 Євро + 126,86 Євро + 375,41 Євро).

Таким чином, надані стороною позивача докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 трьох процентів річних від простроченої суми боргу в розмірі 10500 Євро за період з 06.09.2019р. по 05.08.2022р. в сумі 919 (дев`ятсот дев`ятнадцять) Євро 10 євроцентів.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України), а також витрати, пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Частинами 1, 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 2 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України).

Згідно платіжної інструкції 0.0.3164798606.1 від 23.08.2023р. позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то у відповідності вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Також до позовної заяви додано докази понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.: копію договору про надання правової допомоги від 01.08.2023р., у тексті якого наявні умови (пункти) щодо порядку обчислення, форми та вартості послуг, що надаються адвокатом, зокрема передбачено, що оплата адвокату проводиться з розрахунку 1000 грн. за годину роботи (надання правової допомоги у виді підготовки та складання заяв, клопотань, заперечень, письмових пояснень, відзиву на позовну заяву, збору та подання доказів, пошуку, аналізу та вивчення судової практики) та за представництво інтересів в суді з розрахунку 3000 грн. за кожне судове засідання; копію акту прийому-передачі виконаних робіт відповідно до договору від 01.08.2023р. з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом з вказівкою на загальний розмір коштів за надання клієнту правової допомоги в сумі 8000 грн.

Дослідивши надані стороною позивача документи на підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу, з урахуваннямтого,що заявленіпозовні вимогизадоволено вповному обсязі, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми заборгованості, а саме 919 (дев`ятсот дев`ятнадцять) євро 10 євроцентів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 03.11.2023р.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; уродженка м.Львів; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Ю.В. Кічак