Ухвала

від 30.10.2023 по справі 127/6137/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/6137/23

Провадження №11-кп/801/1165/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем: ОСОБА_5 ,

за участі: прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

роглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року, якою повернуто прокурору Вінницької окружної прокуратури Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст. 358 КК України, відомості про які внесено 16 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020010000611,

в с т а н о в и в :

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло на розгляд кримінальне провадження з обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст. 358 КК України.

У підготовчому судовому засіданні суд повернув обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України - у ньому не зазначено дійсних даних щодо учасників кримінального провадження, їх процесуальних статусів, суд позбавлений можливості встановити з формулювання обвинувачення кому і в якому розмірі завдано шкоду.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що прокурором дотримано вимоги ч.2 ст. 291 КПК України та в обвинувальному акті викладені відомості, що передбачені в зазначеній нормі. Прокурором вірно зазначено в обвинувальному акті процесуальний статус учасників кримінального провадження. Висновок суду про те, що викладені в обвинувальному акті обставини та формулювання обвинувачення є суперечливими і не відповідають вимогам КПК України є передчасним та не може прийматись в підготовчому судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Висновок суду про необхідність повернення обвинувального акта прокурору не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, про що свідчить наступне.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.

Згідно п. 13 ч. 1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

08.09.2021 до Вінницького районного управління поліції ГУНП у

Вінницькій області надійшла заява об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АПЕКС» від 07.09.2021 про вчинення злочину, на

підставі якої розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні

№12021020010001297 від 01.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України в ході якого встановлено

факти розтрати грошових коштів ОСББ «АПЕКС».

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АПЕКС», як

юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової

шкоди, набула статусу потерпілого з моменту подання заяви про вчинення

кримінального правопорушення, а голова вказаного об`єднання - ОСОБА_10

набула статусу представника потерпілого на підставі постанови слідчого про

залучення представника потерпілого.

У подальшому з матеріалів кримінального провадження № 12021020010001297 від 01.10.2021 постановою про виділення матеріалів

провадження досудового розслідування виділено матеріали, в тому числі копію заяви ОСББ «АПЕКС» від 07.09.2021 та копію постанови про залучення представника потерпілого у провадження за № 12022020010000611 від 16.06.2022,за результатами досудового розслідування якого ОСОБА_7 на підставі ст. 110 КПК України висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст. 358 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні за заявою голови ОСББ

«АПЕКС» ОСОБА_10 останню постановою слідчого визнано

представником потерпілого. Дане кримінальне провадження процесуальних

рішень про визнання самого ОСББ «АПЕКС» потерпілим не містить, оскільки в

матеріалах наявна заява про вчинення кримінального правопорушення, що,

відповідно до вимог КПК України, не вимагає окремого процесуального

документу та/або рішення про залучення до провадження як потерпілого.

Таким чином, прокурором вірно зазначено в обвинувальному акті

процесуальний статус учасників кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений

має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його

підозрюють, обвинувачують.

За результатами досудового розслідування у даному кримінальному

провадженні слідчим складено та підписано обвинувальний акт, який підписано

та затверджено прокурором та 01.03.2023, вручено його копію ОСОБА_7 та його захиснику, що підтверджується розпискою.

Отже, сторона захисту, отримавши копію обвинувального акту, була

обізнана у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачують

ОСОБА_7 та хто набув статусу потерпілого та представника потерпілого.

Таким чином стороною обвинувачення в повному обсязі виконано вимоги

ст.ст. 290, 291, 293 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта

додається: ресстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо

він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка

підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного

позову, якщо він був пред`явлений пiд час досудового розслідування і реєстру

матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною

другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що

підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо

він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій

зазначаються найменування юридичної особи, її юридична адреса,

розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної

ресстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду

забороняється.

Оскільки судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не

розпочався, а отже і дослідження судом доказів, якими є, серед іншого, копія

заяви ОСББ «АПЕКС» від 07.09.2021, заява голови ОСББ ОСОБА_10 про

залучення в якості представника потерпілого, копія постанови про залучення

представника потерпілого у провадження за № 12022020010000611 від

16.06.2022, є передчасним.

Окрім того, в підготовчому судовому засіданні прокурором надано суду

для огляду оригінали всіх процесуальних рішень, на які посилався захисник.

Верховним судом у постанові від 28.04.2022 у справі № 137/1335/20

зазначено, що саме оригінали процесуальних рішень, а не їх фотокопії повинні

прийматись до уваги при вирішенні питання щодо належності та допустимості

доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що зазначені в ухвалі суду підстави повернення обвинувального акту не можуть бути розцінені як істотні порушення вимог КПК України та не можуть перешкодити суду призначити судовий розгляд.

Крім того, в ухвалі зазначено, що формулювання

обвинувачення є таким, що суперечить прийнятому прокурором рішенню про

визнання потерпілим у справі особи, якій кримінальним правопорушенням

завдано шкоду.

Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України.

При складанні обвинувального акту у кримінальному провадженні дотримані вимоги, передбачені ст.291 КПК України, оскільки в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено повний та послідовний виклад фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, їх правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні суд лише оцінює процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання офіційної версії обвинувачення.

Перевірка відповідності обвинувального акту вимогам, передбаченим п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, передбачає формальне з`ясування наявності у ньому: 1) викладу фактичних обставин, існування яких буде доводити прокурор у ході розгляду судом пред`явленого обвинувачення, наведення правової кваліфікації відносно вказаних у обвинувальному акті обставин та формулювання обвинувачення, тобто конкретизація, у яких діях за наведених обставин винна особа.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 24.11.2016 року у

справі №5-328кс16 під формулюванням обвинувачення розуміється короткий

виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої

інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю

вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання

обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові

норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому, що і має місце в цій

ситуації (наведення короткого викладу тексту диспозиції кримінально-правової

норми, порушення якої інкримінується особі, фабули обвинувачення через

фактичну модель злочину, та указівку на юридичне формулювання, тобто правову модель злочину, в ключі фактичних обставин установлених стороною

обвинувачення у ході розслідування провадження через призму даних

відображених в підозрі.

Судом, не досліджуючи докази у кримінальному провадженні,

зроблено висновок про те, що викладені в обвинувальному акті обставини, та

формулювання обвинувачення є суперечливими і не відповідають вимогам КПК України, зокрема й вимогам ст. 291 КПК України та порушують права

обвинуваченого, оскільки не встановлені всі обставини вчинення злочинів.

Такий висновок суду є передчасним, та не може прийматись в

підготовчому судовому засіданні.

У постанові від 03 липня 2019 року в справі № 273/1053/17 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду

до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність

визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуаченого тощо.

Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Відтак, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України не ґрунтуються на вимогах закону, а тому рішення суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду обвинувального акта в тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року, якою повернуто прокурору Вінницької окружної прокуратури Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,3 ст. 358 КК України, скасувати.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022020010000611 від 16 червня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст. 358 КК України, направити до того ж суду для призначення нового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4