Рішення

від 03.11.2023 по справі 702/760/23

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/760/23

Провадження № 2/702/284/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2023 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретарясудового засідання Махомети І.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув увідкритомусудовомузасіданнівпорядкуспрощеного позовногопровадження взалісудовихзасіданьм.Монастирище цивільну справу за позовною заявою кредитної спілки«Гудвіл-кредит»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 13.09.2023 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позички в розмірі 88185,79 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 27.09.2017 між кредитною спілкою "Гудвіл -кредит та ОСОБА_1 було укладено договір позички № 2087 від 27.09.2017. Згідно з умовами договору кредитною спілкою Гудвіл-кредит було надано ОСОБА_1 споживчий кредит в сумі 50 000,00 грн, строком на 36 місяців, тобто з 27.09.2017 до 27.09.2020. Кредитні кошти ОСОБА_1 отримала у кредитній спілці, а своє зобов`язання, щодо повернення кредиту не виконала, порушуючи умови договору позички № 2087 від 27.09.2017.

Відповідно до умов договору позички № 2087 від 27.09.2017 позичальнику було нараховано 21 588,43 грн процентів за користування позичкою, при умові сплати щомісяця по 4 478,00 грн.

01.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до голови правління КС Спілки Нагорного В.І. з проханням пролонгувати договір позички № 2087 від 27.09.2017, в зв`язку з складним матеріальним становищем. Після пролонгації, сторони домовилися про наступний графік платежів: позичальник повертає спілці відсотки, нараховані за договором, повертає до 27.09.2020 основну суму в розмірі 27 500,00 грн, відповідно за графіком (кожного місяця по 2 500,00 грн), а 11.10.2020 повертає залишок основної суми в розмірі 22 500,00 грн.

15.10.2019сторони домовилисяпро сплатупозичальником нарахованихвідсотків задоговором позички№ 2087від 27.09.2017,які булинараховані до 15.10.2019, а це - 33 829,40 грн, (без подальшого нарахування відсотків) та основної суми 50 000,00 грн, що становить разом 83 829,40 грн, в чому на зворотній стороні договору позички № 2087 від 27.09.2017, сторони поставили свої підписи.

Відповідач неодноразово порушувала графік платежів за договором позички, в результаті станом на 27.09.2020 борг по відсотках становить 27 629,40 грн, а основна сума оставалась не повернена. Всього за весь час відповідач сплатила через касу КС 6 200,00 грн.

У зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості по кредиту і відсоткам у встановлений термін та з метою досудового врегулювання спору кредитна спілка неодноразово нагадувала боржнику про необхідність в терміновому порядку погасити суму боргу за отриманим кредитом але їхні пропозиції боржник не взяв до уваги, заборгованість в добровільному порядку кредитній спілці не повернута.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти не повернуті, кредитор має право вимагати їх в будь-який час і в праві вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також 3 % річних від простроченої суми.

Отже, боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму індексу інфляції за весь час прострочення (до 24.02.2022), що становить - 8 445,13 грн, а також 3% річних від простроченої суми, що становить 2 111,26 грн.

Таким чином, загальна сума боргу, з урахуванням санкцій, складає 88185,79 грн.

На момент подання позовної заяви вище вказаний договір не було визнано недійсним, таким чином, зобов`язання є чинними (дійсними).

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Гудвіл-кредит» заборгованість за договором позички № 2087 від 28.09.2017 в сумі 88 185,79 грн, що складається з непогашеного тіла кредиту в розмірі 50 000,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 27 629,40 грн, інфляційних втрат у розмірі 8 445,13 грн, 3 % річних у розмірі 2 111,26 грн та стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

На адресу суду 27.10.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого договір позики від 27.09.2017 за № 2087 між нею та КС «Гудвіл кредит» було укладено із порушеннями.

Перший договір від 27.09.2017 за № 2087 строк дії 16 місяців, з 27.09.2017 до 27.01.2019 де позичка складає 50000 грн. згідно графіка погашення основна сума 50000,00 грн, відсотки за користування позичкою 21588,43 грн, усього д сплати 71588,43 грн.

Другий договір, який подали до суду: основна сума 100000,00 грн, відсотки - 21558,00 грн, всього до сплати 121588,00 грн. незрозумілі цифри.

Повідомляє, що перший кредит реальними грошима вона взяла в сумі 10000,00 грн у 2014 році на навчання дочки.

Сплачувала вчасно, потім погіршився стан здоров`я. Вона є інвалідом ІІ групи, матеріальне становище також погіршилось, грошей не вистачало на лікування. Вона не в змозі була вчасно сплачувати кредит. Платила, як могла. За несвоєчасну сплату їй нараховували більше відсотків, штрафні санкції. Коли було зовсім тяжко КС «Гудвіл - кредит» запропонували переоформити кредит, на що вона погоджувалась з надією на те, що ситуація покращиться, і вона зможе розрахуватись. В суму нового кредиту рахувались основна сума, яка була меншою за відсотки та штрафні санкції + відсотки + відсотки за прострочку, штрафні санкції. Загальна сума виходила чимала, на яку потім знову рахувались відсотки.

Останній раз кредит 27.09.2017 переоформляли на суму 50000,00 грн на 16 місяців до 27.01.2019, грошима вона не отримувала, хоча касовий ордер підписала. Це були кошти на папері. Основної суми 3000,00 грн, а то за ці роки 47000,00 грн накручені відсотки, відсотки на відсотках, штрафні санкції. При оформленні договору позики № 2087 від 27.09.2017 строком на 16 місяців до 27.01.2019 - строки позовної давності пройшли.

Просить суд взяти її всі пояснення до уваги, вона не розуміється на законах, але просить розібратись з умовами видання кредитів КС «Гудвіл - кредит», і правильністю оформлення договорів. Просить договір на 36 місяців визнати недійсним.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 19.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

В судове засідання представник позивача кредитної спілки «Гудвіл-кредит» не з`явився, подав заяву, згідно з якою просить справу розглядати у відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 34).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.12,13 ЦПК Українисуд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 156002 від 13.12.2006, кредитна спілка «Гудвіл-кредит», що знаходиться за адресою вул. Леніна, 111 м. Монастирище Черкаської області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34323988, зареєстрована як юридична особа, реєстраційний номер 1012102 0000 000255 (а.с. 11).

Між кредитною спілкою «Гудвіл-кредит» та відповідачем ОСОБА_1 27.09.2017 був укладений договір позички № 2087, згідно з яким сторони узгодили умови договору шляхом його підписання (а.с. 36).

Відповідно до змісту договору № 2087 від 27.09.2017 між сторонами укладено договір позички, за змістом якого відповідачу було надано в позику грошові кошти в сумі 50000,00 грн зі сплатою 0,15 % від суми залишку позички, за кожен денькористування позичкою,але не раніше ніж за сім днів (п. 3 договору), який відповідач зобов`язалась погасити до 27.01.2019, строк дії договору 16 фактичних місяців.

Крім цього, представником позивача та відповідачем надано договір позички № 2087 від 27.09.2017, який досліджувався судом в оригіналі (а.с. 5,27).

Відповідно до змісту договору № 2087 від 27.09.2017 між сторонами укладено договір позички, за змістом якого відповідачу було надано в позику грошові кошти в сумі 50000,00 грн зі сплатою 0 % від суми залишку позички, за кожен денькористування позичкою,але не раніше ніж за сім днів (п. 3 договору), який відповідач зобов`язалась погасити до 27.09.2020 (а.с. 5).

В договорі міститься графік погашення заборгованості, відповідно до якого основна сума боргу 100000 грн, проценти за користування позичкою 21588, 43 грн, всього до сплати 121588, 43 грн.

Відповідно до п. 8.2 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його обома Сторонами і не може бути меншим, ніж строк виконання Сторонами своїх обов`язків за ним.

Розділ 9 реквізити та підписи сторін містить реквізити КС «Гудвіл-Кредит», позичальника ОСОБА_1 , місить підпис та печатку позичкодавця, проте не містить підпису позичальника.

Під текстом договору міститься напис наступного змісту: «з 15.10.2019 залишок суми з нарахованими процентами становить 83829,40 грн». Містяться підпис та печатка кредитної спілки з зазначенням дати 15.10.2019 та містить ще один підпис без розшифрування прізвищем». Крім цього, нижче після підписів міститься такі написи зроблені олівцем: 01.11.19 - 2500 = 81329,40 грн, 28.12.19 - 1700 = 79629,40 грн, 31.12.19 - 1000 грн = 78629,40 грн, 05.03.20 - 1000,00 = 77629,46 грн.

Таким чином, даний договір не містить підпису відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту позовної заяви даний договір пролонгував договір позички № 2087 від 27.09.2017 (зі строком дії на 16 місяців) та виражав взаємну волю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до наданих позивачем договорів між сторонами укладено договір позички.

Так, відповідно до ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відмінністю договору позики від позички є те, щопредметом позики є гроші або речі, визначені родовими ознаками, а предметом позички навпаки речі, визначені індивідуальними ознаками, крім цього, позичка завжди є безоплатною(оплатна позичка - це оренда).

Враховуючи предмет даних договорів суд вважає, що між сторонами укладено договір позики, що регулюється главою 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа незалежно від суми.

Таким чином, у даному випадку між сторонами виникли правовідносини з договору позики, договір щодо яких має укладатись в письмовій формі.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У постанові колегії суддів другої судової палати КЦС від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 договір позики не підписувала, відповідно, істотних умов цього договору не погоджувала, а тому даний договір є неукладеним.

Оскільки у договорі позики № 2087 від 27.09.2017, в якому визначений строк його дії 36 місяців, із 27.09.2017 до 27.09.2020, у розділі 9 реквізити, адреси та підписи сторін, відсутній підпис відповідача ОСОБА_1 , суд вважає договір позики неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а тому даний договір не породжує будь - яких юридичних наслідків, в тому числі і щодо пролонгації іншого договору № 2087, зі строком дії на 16 місяців.

Разом з тим, відповідно до договору позики № 2087 від 27.08.2017, строк дії якого визначено 16 місяців сторони домовились про графік погашення, в якому визначено: дату сплати платежів за договором, суму повернення основного боргу та розмір процентів за користування позикою (п. 4.1.).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 27.09.2017, ОСОБА_1 видано кредит в сумі 50000,00 грн. Даний видатковий касовий ордер містить підпис відповідача, що не заперечувалось відповідачем у відзиві (а.с. 8).

Згідно з п. 4.2. договору погашення позички та відсотків відбувається в такому порядку: першочергово відсотки, а в наступну чергу основна сума позички (а.с. 5).

Такимчином,позивачемнадановідповідачуспоживчийкредитвсумі 50000грн,щопідтвердженовидатковим касовимордеромвід27.09.2017(а.с.8).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором заборгованість за кредитом (фактично отриманими коштами) відповідачем не погашена (а. с. 6).

Відповідно до ч. 1, 3ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідноз ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннямист. 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання перед позичальником виконав належним чином надав кредит по договору, що підтверджується видатковим касовим ордером (а. с. 11).

Факт підписання сторонами договору позики № 2087 від 27.09.2017 та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним договір позики між сторонами.

При цьому, відповідно до розрахунку заборгованості за договором (а.с. 6) заборгованість за договором відповідачем не погашена. Відповідачем сплачувалась кошти 01.11.2019 в розмірі 2500 грн, 28.12.2019 в розмірі 1700 грн, 31.12.2019 в розмірі 1000 грн, 05.03.2020 в розмірі 1000 грн, згідно з розрахунком в рахунок погашення процентів.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитній спілці не повернуті кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку з позичальника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 50000, 00 грн.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складовійого повноївартості,зокрема, заборгованістьза нарахованими процентами в сумі 27629,40 грн.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору, що містяться в договорі позики № 2087 від 27.09.2017, строк дії якого становить 16 місяців, із 27.09.2017 до 27.01.2019.

Згідно з п. 2.2. строк за цим договором починається з дня видачі позички і закінчується до повного погашення позички (а.с. 36).

Плата за користування позичкою становить 0,15 % від суми залишку позички, за кожен день користування позичкою, але не раніше ніж за 7 днів (п. 3.1.).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, термін дії договору становить 16 місяців з 27.09.2017 до 27.01.2019 і за цей час кредитор має право нараховувати відсотки за користування позикою у розмірі 0,15 %.

Згідно з розрахунком заборгованості по відсотках за договором позики заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 15.10.2019 складає 33829,40 грн та нарахована з 27.10.2017 до 27.01.2019 (а. с. 6).

Суд не погоджується із розрахунком позивача, оскільки розмір процентів не відповідає визначеному у договорі, а тому суд вважає, за необхідне визначити розмір процентів узгоджений сторонами в розмірі 21588,43 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором відповідач в рахунок сплати заборгованості за процентами сплатила позичальнику 6200 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку з позичальника процентів відсуми позики в розмірі15388,43грн (21588,43 6200).

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складовійого повноївартості,зокрема, інфляційні втрати у розмірі 8445,13 грн та 3% річних у розмірі 2111,26.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так,ч. 1 цієї статтівизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Уч. 2зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати та 3% річних нараховані за період з 28.09.2020 до 23.02.2022, тобто поза межами строку кредитування, нараховані на 50000 грн як на суму боргу та складають: інфляційних втрат 8445,13 грн, 3% річних 2111,26 грн. Суд погоджується з розрахунком позивача в цій частині та приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку з позичальника інфляційних втрат 8445,13 грн, 3% річних 2111,26 грн, всього у розмірі 10556,39 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за договором позики непогашеного тіла кредиту в розмірі 50000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 15388,43 грн, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 10556,39 грн, всього 75944,82 грн.

Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві зазначає, що при оформленні договору позички № 2087 від 27.09.2017 строком на 16 місяців пройшли строки позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положенняст. 267 ЦК Україниі вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Так, договір позики № 2087, укладено 27.09.2017, строком на 16 місяців, тобто із 27.09.2017 до 27.01.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором ОСОБА_1 05.03.2020 вносила кошти в рахунок погашення заборгованості за договором, тобто 05.03.2020 переривався перебіг позовної давності та з цього числа розпочався заново.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Дана норма набрала чинності з 02.04.2020 та діяла до 01.07.2023 (відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023№651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Відповідно до п. 19 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначеністаттями 257-259,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і донині.

Представник позивачазвернувся досуду ізпозовом 13.09.2023.

Таким чином, відповідно до п. 12, 19 ЦК України строки визначені, в тому числі щодо строків позовної давності, продовжуються на період встановленого карантину та воєнного стану, а тому позивач вчасно звернувся до суду з позовом та строк позовної давності в даному випадку не пропущений.

Посилання відповідача, як на підставу відмови у позові на те, що при оформленні договору позики 27.09.2017 строком 16 місяців, вона грошима кошти не отримувала, це сума відсотків, та подвійних відсотків та штрафних санкцій за договором позики, укладеною нею в 2014 році на суму 10000,00 грн не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження даних обставин, як і не надано доказів укладення договору позики у 2014 році на суму 10000,00 грн, що у свою чергу були прореструктиризовані у договір позички № 2087 від 27.09.2023, укладений строком на 16 місяців.

Всі інші підстави, зазначені відповідачем у відзиві, як на підставу відмови у задоволенні позову, зокрема, відсутність поручителів, не врахування/вивчення майнового стану відповідача, важкий матеріальний стан тощо не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки вони не можуть бути самостійними підставними для відмови у його задоволенні.

Крім цього, відповідач у відзиві просить договір на 36 місяців визнати недійсним, разом з тим суд вважає, що дані вимоги не можуть бути розглянуті, оскільки дані вимоги не є предметом позову (визнання договору позички недійним), зустрічної позовної заяви із даними вимогами відповідач не подала.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Обґрунтованими суд вважає вимоги в розмірі 75944,82 грн, що складає 86,12 %, а тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 311,46 грн, а сплачений позивачем судовий збір у розмірі 372,54 грн суд залишає за позивачем. Разом з тим, враховуючи те, що відповідач є інвалідом 2 групи та на підставі п. 9ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне судовий збір в розмірі 2311,46 грн компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,12,13,76-82,89,95,141,258,259,263-265,268,272-273,279,352,354,355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов кредитної спілки«Гудвіл-кредит»до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза договоромпозики задовольнити частково.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користь кредитної спілки«Гудвіл-кредит» заборгованість за договором позики № 2087 від 27.09.2017 строком дії 16 місяців у розмірі 75944 (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн 82 коп, яка складається з непогашеного тіла кредиту в розмірі 50000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 15388,43 грн, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 10556,39 грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Судовий збір в розмірі 2311(двітисячі тристаодинадцять)грн 46 коп компенсувати КС «Гудвіл кредит» за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: кредитна спілка «Гудвіл-кредит», місцезнаходження: вул. Соборна, 111, м. Монастирище, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34323988.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 03.11.2023.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР