Ухвала

від 02.11.2023 по справі 711/5981/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5981/23

Провадження № 4-с/711/41/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити певні дії, стягувач: Приватне підприємство «Антифон», Акціонерне товариство «Дельта Банк», Акціонерне товариство «ОПТ Банк», Кредитна спілка «Кредит-Союз», Кредитна спілка «Обереги»,-

в с т а н о в и в:

29.08.2023 скаржник ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Нестерка І.О., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою, в якій просив:

- визнати неправомірною постанову Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) про арешт коштів боржника у ВП № 48133904 від 08.07.2020;

- визнати неправомірною постанову Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) про арешт коштів боржника у ВП № 51441649 від 05.12.2019;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнка М.В., яка полягає у не знятті арешту з коштів, які є заробітною платою боржника ОСОБА_1 на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» на підставі заяви боржника від 14.08.2023;

- зобов`язати уповноважених осіб Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт грошових коштів, накладений постановами про арешт коштів боржника у ВП 48133904 від 08.07.2020 та у ВП № 51441649 від 05.12.2019, які є заробітними виплатами, на картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

В обгрунтування скарги зазначив, що на виконанні в Другому відділі ДВС м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) знаходяться виконавчі провадження № 48133904, № 48134390, № 48452481 розпочаті на підставі виконавчих листів виданих згідно рішень Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь юридичних осіб. В межах виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на всі рахунки боржника, в тому числі рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 на який ОСОБА_1 отримує зарплату від в/ч НОМЕР_2 . 14.08.2023 скаржник звернувся до Другого відділу ДВС міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) із заявою про припинення арештів, однак відповідь на неї так і не отримав. Станом на дату подання скарги рахунок скаржника № НОМЕР_1 арештований. На переконання скаржника така бездіяльність державного виконавця є протиправною, а наявність арешту на грошових коштах, що містяться на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати від військової частини НОМЕР_2 призводить до порушення конституційних прав боржника, позбавляє його коштів на існування та суперечить порядку утримання із заробітної плати.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою судді від 30.08.2023 скаргу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

02.11.2023 від начальникаДругого відділу Другого відділудержавної виконавчоїслужби вмісті ЧеркасиЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)Горох В.А.надійшов відзив на скаргу, в якому остання просила відмовити в задоволенні скарги. Зазначила, постановою державного виконавця Придніпровського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 05.12.2019 у ВП № 51441649 та постановою старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС у місті Черкаси ЦМРУМЮ (м. Київ) від 08.07.2020 у ВП № 48133904 накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та, належить боржнику ОСОБА_1 . Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Підставами для знаття арешту з коштів боржника або його частини є, зокрема отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено. Довідка АТ КБ «Приватбанк» від 24.07.2023 не містить інформацію про те, що рахунок НОМЕР_3 має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти на цьому рахунку заборонено законом. Відтак, державними виконавцями арешти на кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено чинним законодавством України, не накладалися.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, від його представника адвоката Нестерко І.О. надійшла заява, в якій останній підтримав заявлені вимоги та просив проводити розгляд справи без участі скаржника та його представника.

Представник Другого відділі ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ України (м. Київ) за довіреністю Кривохижа Ю.А. в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, при вирішенні справи врахувати відзив на скаргу.

Представники стягувачів ПП «Антифон», АТ «Дельта Банк», АТ «ОТП Банк», КС «Кредит-Союз», КС «Обереги» в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином. Про поважність причин неявки не повідомили.

Згідно частини 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та надавши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення відображено також у статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 1, 2 статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику» на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Частиною 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконанні в Другому відділі ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ України (м. Київ) перебувають виконавчі провадження № 48133904 та № 51441649 з примусового виконання ряду виконавчих листів, виданих Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПП «Антифон», АТ «Дельта Банк», АТ «ОТП Банк», КС «Кредит-Союз», КС «Обереги».

Постановою державного виконавця Придніпровського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 05.12.2019 у ВП № 51441649 накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та, належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 798819,55 грн.

Постановою старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС у місті Черкаси ЦМРУМЮ (м. Київ) від 08.07.2020 у ВП № 48133904 накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та, належить боржнику ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 11 661,31грн.

Враховуючи, що виконуючи рішення суду виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом, постанови про арешткоштів боржникау ВП48133904від 08.07.2020та уВП №51441649від 05.12.2019містять застереження для банку про неможливість накладення арешту/звернення стягнення на кошти, на які заборонено законом та належать боржнику, суд вважає такі постанови правомірними.

Здійснюючи виконанняпостанов державноговиконавця ПридніпровськогоВДВС умісті ЧеркасиЦМРУМЮ (м.Київ) проарешт коштівборжника уВП 48133904від 08.07.2020,у ВП№ 51441649від 05.12.2019та виконуючи покладений на нього обов`язок щодо визначення статусу рахунка АТ КБ «Приватбанк» вважало за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 68Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Заіншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, окрім іншого, є - отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 24.07.2023 № TRDS0D4H5GTLE4QN вбачається, що ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ), на яку отримує зарплатні виплати від В/Ч НОМЕР_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що звернення стягнення/арешт на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (стаття 48 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»), а тому арешт накладений на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 - підлягає зняттю.

А налогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20.

При цьому, відсутні підстави для задоволення скарги в частині визнання незаконними постанов державного виконавця від 05.12.2019 та від 08.07.2020, а також визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця, яка б полягала у не знятті арешту з коштів, які є заробітною платою боржника на рахунку, відкритому в банківській установі, оскільки за нормами чинного законодавства державний виконавець має право вчиняти певні виконавчі дії та приймати рішення, в тому числі щодо накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках боржника у банківських установах.

Таким чином, скарга підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити певні дії, стягувач: Приватне підприємство «Антифон», Акціонерне товариство «Дельта Банк», Акціонерне товариство «ОПТ Банк», Кредитна спілка «Кредит-Союз», Кредитна спілка «Обереги» - задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважених осіб Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт грошових коштів, накладений постановами про арешт коштів боржника у ВП № 51441649 від 05.12.2019 та у ВП № 48133904 від 08.07.2020, які є заробітними виплатами, на картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

В задоволені решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: Г. В. Булгакова