Рішення

від 03.11.2023 по справі 711/5999/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5999/23

Провадження № 2/711/2060/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Вакуленка О.П., представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра-45» про визнання права власності на кооперативну квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просив визнати за ним ОСОБА_1 право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 141 від 06.07.1990 затверджено рішення по розподілу 160 квартир в будинку АДРЕСА_2 та списки членів кооперативу «ЖБК - 103» від 30.06.1990 на заселення 160 квартирного будинку. Відповідно до вищевказаного списку, йому ОСОБА_1 , та членам його сім`ї, а саме дружині ОСОБА_3 та сину ОСОБА_4 було надано право вселитись в квартиру АДРЕСА_1 , в якій вони зареєстровані та мешкають до цього часу. Підтвердженням його членства в кооперативі «ЖБК-103» є: довідка на ім`я ОСОБА_1 про перерахування до 10.04.1987 вступного внеску в розмірі 50 руб. на р/р 100607617; повідомлення на ім`я ОСОБА_1 про перерахування на р/р НОМЕР_1 ОСОБА_3 15.04.1987 вступного внеску в розмірі 50 руб.; довідка на ім`я ОСОБА_1 про відкриття р/р НОМЕР_2 для фінансування будівництва будинку та суми пайового внеску на 3-х кімнатну квартиру в розмірі 4500 руб. в строк до 25.04.1989; повідомлення на ім`я ОСОБА_1 про перерахування на р/р НОМЕР_2 ОСОБА_3 коштів в розмірі 4500 руб.; квитанція до приходного касового ордеру за № 1120 від 03.06.1996 про надходження коштів від ОСОБА_1 в сумі - 610 000 руб., підстава «доплата»; довідка «ЖБК - 103» без вихідної дати та печатки за підписом голови ЖБК Паіс Л.П. на ім`я ОСОБА_1 , про те, що відповідно до рішення міськвиконкому м. Черкаси № 141 від 06.07.1990, останній являється членом «ЖБК - 103» за адресою: АДРЕСА_3 . Вартість квартири - АДРЕСА_4 внесок виплачено повністю. На час існування «ЖБК-103», він, як член кооперативу, користувався правами і обов`язками, визначеним в статті 149 ЖК України та статутом кооперативу, а саме, сплатив повністю пайові внески, а також регулярно оплачував за користування приміщеннями квартири та «ЖБК-103» і не мав заборгованості по комунальним послугам. Тому, вважає, що законним шляхом придбав у власність кооперативну квартиру АДРЕСА_1 . Після ліквідації «ЖБК -103», членами кооперативу було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, ставши членом якого виникла необхідність у наданні документу, що засвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, як виявилося, даних про реєстрацію за ним вищевказаної квартири не має. Звернувшись 14.09.2021 до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на вищевказану квартиру він отримав Рішення № 60425377 від 17.09.2021 про відмову у державній реєстрації права власності з підстав того, що подані документи, які мають бути підставою виникнення права власності, не відповідають вимогам, встановленими Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки пунктом 80 Порядку державної реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу, подається довідка такого кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Довідка «ЖБК-103» про повну виплату пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 не має печатки. Таким чином, в зв`язку з ліквідацією «ЖБК-103» та відсутністю його правонаступників, отримати необхідні підтверджуючі документи і зареєструвати право власності на належну йому квартиру у визначеному чинним законодавством порядком, він не маю можливості, тому вимушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.08.2023 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Вакуленко О.П. підтримали позовні вимог та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСББ «Героїв Дніпра-45» Шапошник В.В. в підготовчому судовому засіданні визнав позовні вимоги та не заперечував щодо їх задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення в підготовчому засіданні виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з частиною 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Положеннями статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав є обов`язковою, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 128 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у статті 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

З пункту 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно із ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

В пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 141 від 06.07.1990 «Об утвержении решения общего собрания членов жилищно-строительного кооператива № 103» (мовою оригіналу), затверджено рішення загальних зборів членів ЖБК-103 від 30.06.1990 № 4 по розподілу 160 квартир в будинку АДРЕСА_5 та списки членів ЖБК - 103 на заселення 160 квартирного будинку.

Згідно архівного витягу № 46-р/05-08 від 22.03.2022 зі списку на заселення громадян ЖБК-103 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та членам його сім`ї дружині ОСОБА_3 і сину ОСОБА_5 надано право вселитись в квартиру АДРЕСА_1 .

З виданої головою ЖБК № 103 довідки слідує, що ОСОБА_1 , як членом ЖБК 103, було повністю виплачено пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 . Вартість квартири - АДРЕСА_4 факт також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій про сплату пайових внесків.

Таким чином, ОСОБА_1 правомірно свогочасу набувправо власностіна кооперативнуквартируАДРЕСА_1 .

Проте, рішенням № 60425377 від 17.08.2021 державним реєстратором прав на нерухоме майно Кумаренко Л.М. Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Черкаської області позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності, оскільки подані для державної реєстрації документи не відповідають вимогам, встановленими Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки пунктом 80 Порядку державної реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу, подається довідка такого кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Також суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Отже, на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

За змістом статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як роз`яснено у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5, з урахуванням положень частини 1 статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Враховуючи, що у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його права власності на кооперативну квартиру, набутого ним свого часу правомірно, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок проведення ним сплати пайових внесків за вказану квартиру.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 10-12, 76-80, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра-45» про визнання права власності на кооперативну квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова