Ухвала

від 30.10.2023 по справі 755/16590/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16590/23

Провадження №: 2-н/755/1049/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сервіс Трейд» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сервіс Трейд» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Звертаючись із заявою до суду, заявник зазначив адресу місця проживання боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.

Разом з тим, зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 є власником приміщення АДРЕСА_2 , де заявник надає послуги з обслуговуваня та заборгованість виникла за послуги з обслуговування саме щодо вказаного об`єкту нерухомості.

Згідно зі ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз`яснено в п.42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Відтак, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Відповідно до положень п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

З огляду на викладене, відсутні підстави для видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сервіс Трейд», у зв`язку з поданням заяви з порушенням правил підсудності, що дає підстави суду відмовити у видачі судового наказу, відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 30, 162, 164, 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сервіс Трейд» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику, що в даному випадку відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцять днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

С у д д я