Ухвала

від 26.10.2023 по справі 757/43771/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43771/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000000266,-

ВСТАНОВИВ:

28.09.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000000266. В обґрунтування доводів вимог скарги зазначено, що 25.07.2023 року за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ«Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» за адресою: в АДРЕСА_1 , був проведений обшук, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 03.07.2023. Під час даного обшуку було вилучено майно товариства, зокрема грошові кошти у розмірі 12 950 00 доларів США. Адвокат вказує, що вилучені грошові кошти мають статус тимчасово вилучених, а тому підлягають поверненню. Адвокат ОСОБА_3 до початку судового засідання подав заяву про розгляд скарги у відсутність, вимоги скарги підтримує, просить задовольнити. Прокурор/слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином. Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність представника органу досудового росзлідування, на підставі наданих доказів. Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку. За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого. Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000266, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366,ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом подачі документів ТОВ «Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» (код ЄДРПОУ 36420097) про працевлаштування працівників до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, чим посприяли перетину державного кордону особами чоловічої статі призивного віку в умовах воєнного стану. Так, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/27426/23-к від 03.07.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» (код ЄДРПОУ 36420097), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також відшукання та вилучення майна у вигляді речей та документів, а саме:установчі документи ТОВ «Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» (код ЄДРПОУ 36420097); оригінали документів, які направлялись до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (кол. Міністерство інфраструктури України), з метою сприяння перетину держаного кордону України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , документи з приводу працевлаштування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та виплати податків, зборів та обов`язкових платежів; зіпсованих документів, чистих аркушів паперу або бланків документів з відбитками печаток підприємств та підписів фізичних осіб, чорнових записів, блокнотів, робочих зошитів, документів з вільними зразками почерку та підписів директора підприємства; комп`ютерної техніки, серверного обладнання, магнітних та електронних носіїв інформації?; флеш-накопичувачів та інших носіі?в інформаціі?, що містять відомості про вчинене кримінальне правопорушення; мобільних терміналів/смартфонів/телефонів, засобів комутаціі?, телекомунікаційного та іншого обладнання, у тому числі що застосовує технологію ІР-телефоніі, сім-карток (операторів мобільного зв`язку); документально непідтверджених сум грошових коштів, цінностей, отриманих в результаті протиправної діяльності, які в подальшому можуть забезпечити цивільний позов. Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові. Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом. Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року). ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98). Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна. Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту. В ухвалі слідчого судді дозвіл на вилучення грошових коштів не надавався, а стороною обвинувачення не надано доказів, що арешт на них накладений. Таким чином, суд дослідивши матеріали скарги, прийшов до висновку, про задоволення вимог скарги, оскільки стороною звернення доведено, що грошові кошти вилучені під час обшуку мають статус тимчасово вилученого, а тому мають бути повернуті товариству.

Відтак, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити. Зобов`язати уповноважених посадових осіб Головного слідчого управління Національної Поліції України у кримінальному провадженні № 12022000000000266 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» вилучене майно під час обшуку 25.07.2023 року за адресою: в АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти 12 950,00 доларів США.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1