Ухвала

від 19.10.2023 по справі 401/719/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.10.2023

Справа № 401/719/23

Провадження №2/401/627/23

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2023 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Герко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську Кіровоградської області в дистанційному режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» про розірвання договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» та просив ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди землі б/н від 17 грудня 2007 року, зареєстрований в Світловодському районному відділі Кіровоградської РФ ДП «Центр ДЗК при ДКУ по земельних ресурсах» 05 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Олдер», правонаступниками яких є ОСОБА_1 та СТОВ «Говтва»; зобов`язати СТОВ «Говтва» повернути ОСОБА_1 за актом приймання передачі земельну ділянку площею 1, 85 га, кадастровий номер 3525280500:02:000:0382, що знаходиться на території Великоандрусівської сільради Олександрійського району Кіровоградської області; стягнути зі СТОВ «Говтва» на користь ОСОБА_1 148250 грн. 00 коп. в порядку відшкодування завданої власнику земельної ділянки шкоди. (а.с. 2-9, т. 1)

06 березня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду. (а.с. 30-31, т.1)

Ухвалою суду від 18 квітня 2023 року за клопотанням позивача розгляд справи переведено за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання. (а.с. 164-165, т.1)

Ухвалою судувід 06червня 2023року позовнівимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва" повернути за актом приймання передачі земельну ділянку площею 1, 85 га , кадастровий номер 3525280500:02:000:0382, що знаходиться на території Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області; стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва" 148250 грн. 00 коп. в порядку відшкодування завданої власнику земельної ділянки шкоди залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. У зв`язку зі зменшенням обсягу позовних вимог повернуто ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору у сумі 2556 грн. 10 коп. за квитанцією № 5ЕМР-1Е4Н-89А7-С0Р4 від 03 березня 2023 року. (а.с. 201-203, т.1)

Ухвалою суду від 05 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. (а.с. 7,т. 2)

18 жовтня 2023 року представником відповідача адвокатом Глебською Ю.В. подано суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв`язку з відсутністю предмета спору, так як строк дії договору, про розірвання якого заявлено позов, закінчився 05 вересня 2023 року. (а.с. 29-31 , т.2)

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Глебська Ю.В. заявлене клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 проти закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору не заперечував, погодився, що на даний час предмет позову відсутній, оскільки договір оренди земельної ділянки припинив свою дію.

Вислухавши клопотання , надані пояснення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є договір оренди землі № б/н від 17 грудня 2007 року, який було зареєстровано у Світловодському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від «05» вересня 2008 року за № 040838300090, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Олдер» , правонаступниками яких є сторони.

У п.8 вищезазначеного договору сторони узгодили, що договір укладено строком на 15 років. В силу дії ст. 18 Закону України «Про оренду землі» та ч.3 ст. 640 ЦК України в редакціях, чинних на дату укладення договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, відповідно оспорюваний договір діяв до 05 вересня 2023 року.

В судовому засідання встановлено, що СТОВ «Говтва» провела остаточні розрахунки з позивачем за договором оренди землі та повертає земельну ділянку власнику.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

З аналізу вищезазначених норм слід робити висновок, що розірвано може бути лише чинний договір. При цьому, оскільки відповідно до п. 37 договору оренди землі № б/н від 17 грудня 2007 року дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, з 05 вересня 2023 року дія оспорюваного договору припинилась, що свідчить про відсутність з цього часу предмету спору.

Згідно п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України відсутність предмету спору є підставою для закриття провадження у справі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 міститься висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого: « Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивстановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови,якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань».

Зважаючи на викладене, враховуючи , що з часу припинення дії оспорюваного договору оренди землі, а саме з 05 вересня 2023 року предмет спору є відсутнім, суд вважає , що провадження у справі позовом ОСОБА_1 доСТОВ «Говтва»про розірваннядоговору оренди підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Крім того, 19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про розподіл судових витрат, яким просив суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» на його користь 29873 грн. 60 коп. понесених судових витрат.

В обґрунтування клопотання наведено, що у даній справі розмір судових витрат позивача складається з витрат на правничу допомогу, відповідно до Договору про надання правничої допомоги №05/12-22 від 05 грудня 2022 року, укладеного з адвокатом Сичовим А. Ю. Відповідно до умов вказаного договору, позивачу станом на день подання цієї заяви надано послуг адвокатом на суму 28800 грн. 00 коп., що підтверджується Актом приймання-передачі послуг від 18 жовтня 2023 року. Вказані послуги в сумі 20000 грн. 00 коп. були сплачені позивачем відповідно до квитанції від 01 лютого 2023 року шляхом передоплати. В сумі 8800 грн. 00 коп. надані послуги мають бути оплачені в строк до 31 грудня 2023 року (п. 2.7. Договору). Детальний опис виконаних робіт, наданих послуг та витраченого часу наведено в акті приймання передачі, який додається. Крім того, позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 1073 грн. 60 коп. Позивач вважає, що відповідно до принципу справедливості цивільного судочинства та відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, оскільки спір виник внаслідок протиправної поведінки відповідача, на момент звернення позивача спір існував, що змусило позивача звернутися за судовим захистом, позивач має підстави просити суд стягнути з відповідача судові витрати в загальному розмірі 29873 грн. 60 коп.

В судовому засідання позивач вимоги про відшкодування судових витрат підтримав з підстав, наведених у клопотанні. Крім того зазначив, що звернутися до суду за захистом порушеного права він був змушений саме внаслідок неправильних дій відповідача, які виразилися в наступному. Дізнавшись про захаращення належної йому земельної ділянки, яка перебувала в оренді у СТОВ «Говтва», позивач направив запрошення, щоб комісійно її обстежити, однак його пропозиція була проігнорована. Після цього він самостійно створив комісію та виїхав за місцем знаходження цієї ділянки, зробив фото фіксацію та склав акт, який направив до СТОВ «Говтва», однак реакція відповідача знову була відсутня. Потім він звертався до СТОВ «Говтва» з досудовою вимогою, яка теж була проігнорована. Вважає, що якби відповідач вів себе правильно та поважав права орендодавця, то не ухилявся б від проведення процедури досудового врегулювання спору і позивач не змушений би був звертатися до суду. Позивач просив врахувати обґрунтованість його позовних вимог в частині невиконання орендарем умов договору щодо використання земельної ділянки за призначенням, неправильну поведінку відповідача та принцип справедливості і задовольнити його вимогу про відшкодування судових витрат.

Представник відповідача проти клопотання заперечила, вважає, що передбачені законом підстави для його задоволення відсутні. Зазначила, що земельна ділянка, яка перебувала в оренді СТОВ «Говтва» використовувалась за призначенням, була в належному стані , позивачеві сплачувалась орендна плата відповідно до умов договору, відтак заяви позивача про порушення відповідачем умов договору не підтверджені належними доказами і не можуть свідчити про неправильну поведінку відповідача чи зловживання ним процесуальними правами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що на професійну правничу допомогу належать витрати, пов`язані з розглядом справи.

Всилу діїч.2ст.255ЦПК України,при закриттіпровадження усправі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Питання розподілу судових витрат між сторонами врегульовано ст.ст. 141, 142 ЦПК України.

За змістом наведених норм відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу при закритті провадження у справі з підстав п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України не передбачено.

Заявляючи вимогу про відшкодування судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивач посилався на ч. 9 ст. 141 ЦПК України, зазначаючи про те, що , на його думку, він має підстави просити суд стягнути їх з відповідача, оскільки спір виник внаслідок протиправної поведінки відповідача і на момент звернення позивача до суду спір існував.

Ч. 9 ст. 141 ЦПК України визначено, що в разі зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що обов`язковою умовою її застосування є зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат позивач має довести, а суд має встановити, які саме дії відповідача є зловживанням процесуальними правами, чи які дії можна кваліфікувати як неправильні, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Водночас поняття «неправильні дії сторони» слід тлумачити у взаємозв`язку з поняттям «зловживання процесуальними правами».

Ч. ч. 1 та 2ст. 44 ЦПК Українивизначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Судом не встановлено фактів зловживання процесуальними правами з боку відповідача.

В ході судового засідання позивач трактував як «неправильні дії відповідача» не направлення відповідачем представника СТОВ «Говтва» для прийняття участі в обстеженні земельної ділянки за його запрошенням, а також ігнорування досудової вимоги про розірвання договору оренди землі та відшкодування завданої шкоди, внаслідок чого він змушений був звертатися до суду.

Проте суд зазначає, що, враховуючи послідовну позицію відповідача під час судового провадження щодо невизнання позовних вимог та заперечення ним факту порушення умов договору оренди землі, обставини, на які посилається позивач не можна визнати такими, що є неправильними в розумінні положень ч. 9 ст. 141 ЦПК України, і що саме в результаті цих дій виник спір.

За таких обставин суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

Що стосується судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом, то з підстав п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» при закритті провадження у справі з підстав п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України він підлягає поверненню позивачеві.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір за трьома позовними вимогами у загальній сумі 3629 грн. 70 коп.

В зв`язку зі зменшенням обсягу позовних вимог за заявою позивача ухвалою суду від 06 червня 02023 року позивачеві повернуто частину сплаченого судового збору у сумі 2556 грн. 70 коп. (а.с. 201-203, т.1)

Відтак наразі до повернення належить частина сплаченого судового збору у сумі 1073 грн. 60 коп., за квитанцією № 5ЕМР-1Е4Н-89А7-С0Р4 від 03 березня 2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 255, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» про розірвання договору оренди - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернути ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору у сумі 1073 грн. 60 коп., за квитанцією № 5ЕМР-1Е4Н-89А7-С0Р4 від 03 березня 2023 року.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» понесених ним судових витрат відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний зміст ухвали буде складено 24 жовтня 2023 року.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина