Рішення

від 04.10.2023 по справі 176/511/23

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/511/23

провадження №2/176/323/23

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2023 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участю секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води справу за позовом Жовтоводської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Жовтоводської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Жовтоводської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Жовтоводської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовищ.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що вироком Жотоводського міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Вирок набрав законної сили 06 квітня 2021 року.

Вказує на те, що ОСОБА_1 здійснив незаконну порубку дерев, чим спричинив істотну шкоду державі в особі Жовтоводської територіальної громади на суму 25092,76 грн., відповідно до висновку судово-економічної експертизи №19/104-10/3-203 від 15 грудня 2020 року.

Станом на час звернення до суду з позовом, відповідач збитки добровільно не відшкодував.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2023 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, представник Жовтоводської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2021 року у справі №176/56/21 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано виним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випрбуванням на іспитовий строк 1 (один) рік.

Зі змісту вироку вбачається, що 04 грудня 2020 року, у ранковий період доби, повідомив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про те, що має відповідний дозвіл на вирубку дерев і попросив їх допомоги, на що останні погодились. 04 грудня 2020 року у період часу з 09:00 години по 12:30 годину ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вийшли з будинку АДРЕСА_1 , узявши з собою бензопилу марки «Stihl» модель ms290, 2 сокири, ручну металеву пилку та попрямували у лісосмугу лінійного типу до земельної ділянки, кадастровий номер 1224583700:01:001:0007, що розташована на території територіальної громади міста Жовті Води Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел щодо незаконної порубки дерев у лісозахисній смузі на земельній ділянці, кадастровий номер 1224583700:01:001:0007, що розташована на території територіальної громади міста Жовті Води Дніпропетровської області, ОСОБА_1 04 грудня 2020 року у період часу з 09:00 години по 12:30 годину, діючи всупереч вимог ст. 12 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 4, 69 Лісового Кодексу України, не маючи лісорубного квитка та/або ордера на здійснення лісорубних робіт, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, з метою власної наживи, за допомогою заздалегідь заготовлених та прилаштованих знарядь злочину, що були необхідні для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу, та трьох осіб, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_1 та вважали, що діють на законних підстава, здійснив незаконну вирубку 11 дерев породи "Акація біла", діаметрами: 13 см.. 9 см., 10 см., 8 см., 10 см., 18 см., 8 см., 8 см., 8 см., 12 см., 14 см., З дерев породи "Ясен", діаметрами: 28 см., 12 см., 12 см, та 1 дерева породи "Гледичія", діаметром 60 см., відділивши стовбури дерев у шийки коріння до ступеня припинення росту.

При цьому, ОСОБА_1 зазначеними діями спричинив істотну шкоду державі в особі Жовтоводської територіальної громади на суму 25092,76 грн., відповідно до висновку судово-економічної експертизи №19/104-10/3-203 від 15 грудня 2020 року.

Таким чином, обставини встановлені вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2021 року у справі №176/56/21 є встановленими та не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно зі статтею 16Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

У відповідності зі статтею 66Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1ЛК України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (стаття 7 ЛК України).

Згідно з частиною другою статті 24ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 105ЛК України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом статей 68, 69Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 131-1 Конституції Українина прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом.

Згідно із ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Матеріалами справи доведено факт неправомірних дій відповідача та спричинення ним внаслідок таких дій Жовтоводській територіальній громаді матеріальної шкоди на загальну суму 25092,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача шкоду, завдану державі внаслідок незаконного вирубування та пошкодження дерев у розмірі 25092 гривень 76 копійок, а також у відповідності дост. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.24,105,107 ЛК України,ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,ст. 1166 ЦК України, ст.ст.12, 81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Жовтоводської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Жовтоводської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища задовольнити.

Сягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Жовтоводської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища шкоду у сумі 25092 (двадцять п`ять тисяч дев`яносто дві) гривні 76 копійок, яку перерахувати на рахунок по коду класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності» №UA168999980333179331000004575, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/м. Жовті Води/24062100, код отримувача: 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістост вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА