Рішення

від 26.10.2023 по справі 128/535/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/535/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі :

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовна заява, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, обгрунтована наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області помер батько позивача ОСОБА_3 ... Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина житлового будинку по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом є позивач, дружина померлого, а мати позивача ОСОБА_4 та дочка померлого сестра позивача ОСОБА_2 .. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли він та ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем за однією адресою. Відповідачка ОСОБА_2 спадщину після смерті батька ОСОБА_3 не прийняла. ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_4 .. Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є позивач та відповідач. Спадщину після смерті ОСОБА_4 вони із відповідачкою прийняли шляхом подачі відповідних заяв до нотаріальної контори. Однак отримати свідоцтва про право на спадщину він не має можливості, оскільки житловий будинок був віднесений до категорії колгоспного двору та частки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в спільному майні не були визначені, а також відсутні правовстановлюючі документи на будинок. З огляду на це нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину. Згідно виписок з погосподарської книги будинок по АДРЕСА_1 відноситься до категорії колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 .. Станом на 15.04.1991 членами колгоспного двору були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .. В силу приписів ч. 1 ст. 120 та ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР частки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності є рівними та становлять по 1/3 частці. На підставі вищевикладеного просить:

- визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить 1/3;

- визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить 1/3;

- визнати за позивачем право власності на 5/6 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в тому числі на 1/3 частку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 1/6 частку вказаного будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а.с. 4-5, 123).

Ухвалою суду від 06.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 41).

Ухвалою суду від 03.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 110).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Зінченко А.А. в судове засідання для розгляду справи по суті не з`явились. Позивачем подано заяву, в якій позовні вимоги він підтримує повністю та просить справу розглянути у його відсутність (а.с. 115).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала щодо задоволення позову (а.с. 121).

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність сторін та їх представників.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цьогоКодексупроводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

На підставі досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 30).

Відповідно до копії паспорта громадянина України відповідачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 31).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 9).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Відповідно до копій Витягів з погосподарських книг за період з 1980 року по 2000 головою домогосподарства вказаний ОСОБА_3 , членами його сім`ї зазначені: ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_1 син, будинок відноситься до категорії колгоспний двір (а.с. 18-26).

З довідки Стадницького старостинського округу Вінницької міської ради №482 від 15.08.2023 (а.с. 119) будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи колгоспний двір. Підстава: погосподарська книга №6 Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області на 1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 .

Згідно довідки КП «ВООБТІ» №29 від 18.11.2021 інвентаризаційна вартість об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 становить 328527 грн. (а.с. 16).

Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 02.11.2021 (а.с. 13-15), житловий будинок побудований в 1960 році.

Згідно копії довідки Стадницького старостинського округу Виконавчого комітету Вінницької міської ради №184 від 03.03.2021 (а.с. 27) ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

З копії довідки про зняття з реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради №83975 від 11.11.2021 (а.с. 28) ОСОБА_4 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , 11.11.2021 знята з реєстрації місця проживання у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії спадкової справи №307/2011 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 47-52) позивач ОСОБА_1 21.05.2011 подав до Вінницької районної державної нотаріальної контори заяву, в якій вказав, що приймає спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .. Також, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , як пережиле подружжя, подала до Вінницької районної державної нотаріальної контори письмову заяву, в якій вказала, що відмовляється від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 на користь сина померлого ОСОБА_1 , а також не претендує на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Заповіту після смерті ОСОБА_3 не залишилося.

Відповідно до копії спадкової справи №33/2021 заведеної приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Домбровською І.Є. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 54-103) позивач ОСОБА_1 08.12.2021 подав приватному нотаріусу Домбровській І.Є. заяву, в якій вказав, що приймає спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 .. Також, 08.12.2021 відповідачка ОСОБА_2 подала приватному нотаріусу Домбровській І.Є. заяву, в якій вказала, що приймає спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 .. 16.09.2022 приватним нотаріусом Домбровською І.Є. позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку кожному зі спадкоємців земельної ділянки, площею 2,2585 га, розташованої за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Малокрушлинецька сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520683500:01:004:0027, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН №4770. Заповіту після смерті ОСОБА_4 не залишилося.

Постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницького Є.В. №1690/02-31 від 19.10.2021 відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємцем не надано документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, а право власності спадкодавця на нерухоме майно не зареєстроване відповідно до закону (а.с. 12).

Постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Домбровської І.Є. №69/02-31 від 12.12.2022 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 їх матері ОСОБА_4 на житловий будинок в АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємцями не надано документів, що підтверджують право власності спадкодавиці на вказаний житловий будинок (а.с. 11).

Оцінюючи вищеперерахованідокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми,оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Вказаний спір регулюється положеннями Законом України«Про власність» та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 25 ЦК України - цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження і припиняється в момент її смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно дост.1223ЦК Україниправо наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її.Не допускаєтьсяприйняття спадщиниз умовоючи іззастереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 5,6ст.1273ЦК Україниспадкоємець зазаповітом абоза закономможе відмовитисявід прийняттяспадщини протягомстроку,встановленого статтею1270цього Кодексу.Заява провідмову відприйняття спадщиниподається нотаріусуабо всільських населенихпунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно аналізу положень ст. 392 ЦК України, вбачається, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» з наступними змінами, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору.

Частиною першою ст. 112 ЦК УРСР у редакції 1963 року, передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Тобто, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь у його придбанні.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу другого пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Члени колгоспу, які працюють у міжгосподарських організаціях, відносяться до суспільної групи колгоспників.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ст.ст. 120, 123, 563 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а у разі смерті члена колгоспного двору спадщина в майні двору не відкривалася до смерті останнього члена колгоспного двору, а майно залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів не залишається, до майна двору застосовуються правила розділу «Спадкове право» ЦК України в редакції 1963 року.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Устатті 41 Конституції Українизакріплено одне із основоположних прав людини і громадянина - непорушність права власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями316,317,319,321,328 ЦК Українивизначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, які ним здійснюються на власний розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За загальним правом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Розпорядження об`єктом спільної власності має свої особливості.

Відповідно до частини першоїстатті 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. За вимогами частин першої та другоїстатті 369 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майно, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом; у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом; за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення; у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.328ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 ОСОБА_3 , його дружині ОСОБА_4 та їх синові ОСОБА_1 на праві сумісної власності належало право у колгоспному дворі, як його членам, що не втратили право на частку в його майні, оскільки на час припинення колгоспного двору були зареєстровані в даному будинковолодінні. Отже, кожному ізних в рівних частках (по 1/3 кожному) належав житловий будинок по АДРЕСА_1 . Інший спадкоємець ОСОБА_2 на час припинення колгоспного двору за даною адресою зареєстрована не була, тобто не набула права власності на нього. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входила 1/3 частка будинку по АДРЕСА_1 . Спадщину після його смерті, в порядку ст. 1268 ЦК України, прийняв позивач син померлого ОСОБА_1 .. Інший спадкоємець - дружина померлого ОСОБА_4 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка, а дочка померлого відповідачка ОСОБА_2 спадщину після смерті батька не прийняла, оскільки не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у строк визначений ст. 1270 ЦК України не подавала. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на 1/3 частку спадкового будинку як члена колгоспного двору. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 за законом є сторони у справі, як діти спадкодавця, і які прийняли спадщину після смерті матері в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки у визначений ст. 1270 ЦК України подали до нотаріуса письмові заяви про прийняття спадщини. Проте, оформити свої спадкові права на нерухоме майно сторони не мають можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок, про що приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Домбровською І.Є. було винесено постанову №69/02-31 від 12.12.2022 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Таким чином, вирішити дане питання, окрім як в судовому порядку, позивач позбавлений можливості, його право на спадщину порушене та підлягає захисту.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюєтьсяабо не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

З урахуванням зазначеного, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі №640/13903/16-ц (провадження №61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі №266/5267/18 (провадження №61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі №550/1040/16-ц (провадження №61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі №601/2592/18 (провадження №61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі №127/23809/18 (провадження №61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі №361/7518/16-ц (провадження №61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі №464/1663/18 (провадження №61-9410св19), від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19 (провадження №61-16257св20), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Отже, враховуючи те, що на час звернення позивача до суду із даним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли, тому відповідно до частини четвертої статті25 ЦК України їх цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення права власності за кожним із них по 1/3 частці у спірному житловому будинку за померлими. Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині визначення часток померлих батьків сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягають з вищевикладених підстав.

Разом із тим, з мотивів, що викладені вище, суд доходить висновку, що підлягають до задоволення позовні вимоги в частині визначення часток позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 у спірному житловому будинку, а саме, що частка позивача ОСОБА_1 становить 5/6 (1/3 частка як члена колгоспного двору, 1/3 частка в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 та 1/6 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 ), а частка відповідачки ОСОБА_2 становить 1/6 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 ..

Відповідно до ст.ст. 25, 1216, 1217, 1218, 1221, 1222, 1223, 1225, 1268, 1270, 1273, 1296 ЦК України, керуючись, ст.ст. 1, 10, 76-80, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293- 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизначення частокв спільнійсумісній власності,визнання прававласності нанерухоме майнов порядкуспадкування зазаконом задовольнити частково.

Визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , як члена колгоспного двору становить 1/3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, мешканка АДРЕСА_2 .

Суддя Л.П. Шевчук