Рішення

від 03.11.2023 по справі 904/4711/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4711/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отель Делюкс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення грошових коштів у сумі 345 128,45 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 218 816,05 грн., що складають суму заборгованості за договором про постачання природного газу №111/ПГ-2303-К від 21.04.2021, 58 408,88 грн. - пені, 9 362,70 грн. - річних та 58 540,82 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній вказує на те, що заборгованість за спірним договором у його підприємства виникла у зв`язку з введенням воєнного стану.

Так, відповідач посилається на те, що листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Зважаючи на викладені обставини відповідач зазначає, що його підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі і не працює у повному обсязі.

11.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує про те, що саме лише посилання на лист ТПП не є безумовним доказом наявності обставин непереборної сили за цих конкретних обставин.

До того ж, позивач у відповіді вказує на те, що сторонами у договорі передбачено необхідність надання сертифікату ТПП у випадку настання форс-мажорних обставин, в той час, як лист, на який посилається відповідач, не є сертифікатом та відповідно документом на засвідчення обставин непереборної сили за конкретним зобов`язанням.

30.10.2023 від відповідача електронною поштою надійшла заява, до якої останнім долучено докази сплати основного боргу на загальну суму 30 000,00 грн. відповідно до платіжних інструкцій № 2447 від 07.07.2023, № 2473 від 16.08.2023 та № 2497 від 22.09.2023.

03.11.2023 позивачем через систему "Електронний суд" подані пояснення, в яких останній підтвердив надходження від відповідача грошових коштів в сумі 30 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 відкрито провадження у справі № 904/4711/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

21.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Отель Делюкс" (далі - споживач, відповідач у даній справі) укладено договір постачання природного газу № 111/ПГ-2303-К (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

За цим Договором обсяг споживання газу Споживачем в кожному окремому розрахунковому періоді за ціною відповідно до п. 4.4.6 не може перевищувати 10 тис.куб.м. Загальний замовлений обсяг постачання газу за цим Договором становить 4,68 тис.куб.м (пункт 1.2.).

Згідно з пунктом 1.3. Договору загальний замовлений обсяг постачання газу та обсяги постачання по розрахункових періодах, зазначені в п. 1.2 цього Договору, можуть змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до пункту 1.4. Договору фактичний загальний обсяг постачання природного газу складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених Постачальником Споживачу протягом строку дії цього Договору.

Газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб в якості палива та/або в якості сировини, а не для продажу (пункт 1.6.).

Відповідно до пункту 2.5. Договору приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Згідно з пунктом 2.6. Договору для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

У пункті 2.7. Договору сторонами встановлено, що постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу (пункт 2.8. Договору).

Відповідно до пункту 2.10. Договору у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, ненадання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

Ціна за 1 тис.куб.м газу протягом дії цього Договору, публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору (пункт 3.1.).

У випадку, якщо обсяг споживання газу в розрахунковому періоді перевищить 10 тис.куб.м, обсяг спожитого газу понад 10 тис.куб.м, підлягає оплаті за ціною, яка розраховується за наступною формулою:

Ц=Цп*1,5,Де

Ц - ціна, яка підлягає оплаті за 1 тис.куб.м газу, спожитого понад 10 тис.куб.м;

Цп-ціна визначена п 3.1. Договору.

У пункті 3.2. Договору Сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов`язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.

Ціна газу за цим Договором може змінюватись шляхом опублікування/оприлюднення Постачальником зміненої/оновленої ціни за 1 тис.куб.м газу на офіційному сайті Постачальника без оформлення Додаткової угоди до цього Договору. У випадку недосягнення Сторонами згоди щодо ціни газу, Споживач має право змінити постачальника на відповідний період, а Постачальник має право не здійснювати постачання газу Споживачу у відповідному розрахунковому періоді. При цьому, призупинення постачання/споживання замовлених обсягів газу не є розірванням цього Договору (пункт 3.3.).

Пунктом 3.4. Договору визначено, що до ціни газу, визначеної у п. 3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. № 3013 -136,576 грн. за 1 тис.куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. на добу.

Відповідно до пунктів 3.7., 3.8. Договору оплата за цим Договором здійснюється Споживачем на рахунок Постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30-го числа газового місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю).

Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені пунктом 3.6. цього Договору. При цьому Споживач вказує у платіжному дорученні наступну інформацію про призначення платежу: «Оплата за природний газ, згідно Договору від __ ___20___№___, в т.ч. ПДВ___грн.».

Згідно з пунктом 3.7. Договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу. У випадку, якщо протягом розрахункового періоду обсяг постачання газу перевищив 10 тис.куб.м, остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється з урахуванням п. 3.1.1. Договору.

3а наявності у Споживача заборгованості, грошові кошти, що перераховуються Споживачем, зараховуються Сторонами в рахунок погашення існуючої заборгованості в порядку черговості її виникнення (пункт 3.10. Договору).

Відповідно до пункту 3.12. датою оплати за цим Договором є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з пунктом 4.2. Договору споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу та інших платежів згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний, зокрема, на власному офіційному сайті www.gas,ua в розділі «Для бізнесу» не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1000 куб.м газу, яка є обов`язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.

Відповідно до пункту 9.1. Договору сторони на підставі ч. 3. ст, 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису даного Договору, додатків до нього, додаткових угод, актів приймання-передачі газу, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням Договору.

Згідно з пунктом 9.3. Договору сторони домовилися, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов даної Угоди із застосуванням Сторонами (однією із Сторін) відповідного електронного цифрового підпису, вважається вчиненим з додержанням письмової форми правочину в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. За взаємною згодою Сторін Договір може бути припинено достроково. При цьому, Сторона, яка має намір розірвати Договір письмово попереджає про це іншу Сторону за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають внести зміни до Договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк.

На виконання умов договору, позивач у період з травня 2021 по липень 2022 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 823 683,22 грн. (з урахуванням вартості транспортування), що підтверджується залученими до матеріалів справи актами приймання-передачі природного газу.

Відповідач свої зобов`язання за спірним договором щодо оплати за отриманий природний газ виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково на суму 634 867,17 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 188 816,05 грн.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою заборгованості позивач нараховує 58 408,88 грн. - пені, 9 362,70 грн. - річних та 58 540,82 грн. - інфляції грошових коштів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 3.9. спірного договору строк оплати за поставлений природний газ є таким, що настав.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний в сумі 188 816,05 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

До того ж, як вже було зазначено вище, відповідач надав до суду докази часткової сплати суми основного боргу в розмірі 30 000,00 грн., з яких 20 000,00 грн. було сплачено відповідно до платіжних інструкцій № 2447 від 07.07.2023 та № 2473 від 16.08.2023 останнім до звернення позивачем з позовом до суду, 10 000,00 грн. було сплачено відповідно до платіжної інструкції № 2497 від 22.09.2023 після звернення позивачем з позовом до суду.

З огляду на викладене в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 20 000,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України факт погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При викладених обставинах, провадження у справі щодо вимог про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 10 000,00 грн. підлягає закриттю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача річні у розмірі 9 362,70 грн. за загальний період прострочення з 22.02.2022 по 30.06.2023 та інфляцію грошових коштів у розмірі 58 540,82 грн. за загальний період прострочення з березня 2022 по червень 2023.

Розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено вірно, а отже, вказані суми підлягають до примусового стягнення.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

У пункті 6.1. Договору сторони передбачили, що в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 22.02.2022 по 22.02.2023 в сумі 58 408,88 грн.

Розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, у зв`язку з чим заявлена до стягнення сума пені підлягає задоволенню.

З приводу заперечень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин господарський суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору постачання природного газу № 111/ПГ-2303-К від 21.04.2021, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

Слід також відзначити що держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у сумі 5 176,93 грн. відповідно до платіжної інструкції № 8460 від 19.07.2023.

В подальшому судом закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу на загальну суму 10 000,00 грн.

Таким чином, судовий збір, який підлягає поверненню у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу на загальну суму 10 000,00 грн., складає 150,00 грн. та підлягає поверненню в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Розподіл іншої частини сплаченої суми судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Отель Делюкс" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. 21, корп. Б, код ЄДРПОУ 39654274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) 188 816,05 грн. основного боргу, 58 408,88 грн. пені, 9 362,70 грн. річних, 58 540,82 грн. інфляції грошових коштів, 4 726,93 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, становить - 319 855,38 грн.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 03.11.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко