Рішення

від 02.11.2023 по справі 904/3982/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3982/22

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕКС-БУД", м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення збитків

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Куц І.І.

Представники:

від Позивача: не з`явився;

від Відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕКС-БУД" і просить суд стягнути збитки у розмірі 19 261,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору підряду № 9078-ДнОЭ від 09.10.2020 щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН на суму 115 569,43 грн., у т.ч. ПДВ 19 261,57 грн. У зв`язку з цим Позивач не зміг скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми ПДВ у розмірі 19 261,57 грн. до складу податкового кредиту. Тому Позивач вважає, що Відповідач завдав йому збитки на суму 19 261,57 грн.

У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 24.03.2023 вирішено перейти до розгляду справи № 904/3982/22 за правилами загального позовного провадження; зупинено провадження у справі № 904/3982/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/334/22 у подібних правовідносинах; зобов`язано сторін в 10-тиденний строк з моменту настання таких обставин повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.

14.08.2023 від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки 07.06.2023 Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду винесено постанову у справі № 916/334/22.

Ухвалою суду від 19.09.2023 поновлено провадження у справі № 904/3982/22 з 05.10.2023; призначено підготовче засідання до розгляду на 05.10.2023 о 12:00 год.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 05.10.2023 надав пояснення щодо позовних вимог.

Представник Відповідача у підготовче засідання 05.10.2023 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином за його місцезнаходженням і на електронну пошту, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується конвертом Укрпошти, повернутим відділенням поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою, і довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 05.10.2023 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2023 об 11:00 год.

Представник Позивача у судове засідання 02.11.2023 не з`явився, 30.10.2023 від нього надійшло клопотання, в якому він просить суд здійснити розгляд справи по суті за відсутності представника Позивача, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 02.11.2023 не з`явився, відзив на позов не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується конвертом Укрпошти, повернутим відділенням поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борисфен Буд", яке надалі змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕКС-БУД", (далі Відповідач, Підрядник) укладено Договір підряду № 9078-ДнОЭ (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до умов Договору, виконати роботи (код робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: 42.22) з будівництва/реконструкції Технічне переоснащення КЛ-6 кВ від ТП 1533 м. Дніпро (далі об`єкт), а Замовник приймає і оплачує належним чином виконані роботи.

У п. 2.1 Договору передбачено, що договірна ціна робіт визначається на основі Кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2 до Договору), і становить 346 754,40 грн., у т.ч. ПДВ 57 792,40 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування авансового платежу, сплати проміжних платежів та остаточного розрахунку.

Відповідно до пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору авансовий платіж здійснюється після підписання Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника у розмірі 50% від суми Договору, що складає 173 377,20 грн., у т.ч. ПДВ 28 896,20 грн.

Згідно з пп. 2.2.5 п. 2.2 Договору остаточний розрахунок за виконані за Договором роботи Замовник здійснить впродовж 2 календарних днів з 30 календарного дня з дати прийняття Об`єкту в експлуатацію відповідно до умов Договору, але не пізніше 30 календарних днів з дати підписання сторонами Акту готовності Об`єкту.

Додатковою угодою № 9078-ДнОЭ/1 від 30.12.2020 сторони виклали п. 2.1 Договору у новій редакції: "Договірна ціна робіт визначається на основі Кошторису, що є невід`ємною частиною Додаткової угоди (Додаток № 2 до Додаткової угоди), і становить 288 946,63 грн., у т.ч. ПДВ 48 157,77 грн.

23.10.2020 платіжним дорученням № 1777639, на виконання пп. 2.2.2 Договору, Позивач перерахував на рахунок Відповідача суму авансу у розмірі 173 377,20 грн., у т.ч. ПДВ 28 896,20 грн.

Відповідно до п. 2.6 Договору на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Підрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

23.10.2020 Відповідач склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну № 1 на суму 173 377,20 грн., у т.ч. ПДВ 28 896,20 грн.

29.01.2021 сторони підписали Акт виконаних робіт на суму 288 946,63 грн., у т.ч. ПДВ 48 157,77 грн.

11.03.2021 платіжним дорученням № 1958269, на виконання пп. 2.2.5 Договору, Позивач перерахував на рахунок Відповідача 115 569,43 грн., у т.ч. ПДВ 19 261,57 грн. (різниця між вартістю виконаних робіт та сумою авансу).

Позивач зазначає, що 29.01.2021 Відповідач мав скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 115 569,43 грн., у т.ч. ПДВ 19 261,57 грн.

Однак, в порушення п. 2.6 Договору, Відповідач не зареєстрував зазначену податкову накладну.

У зв`язку з цим Позивач не зміг скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми ПДВ у розмірі 19 261,57 грн. до складу податкового кредиту. Тому Позивач вважає, що Відповідач завдав йому збитки на суму 19 261,57 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

У Договорі сторони прямо передбачили, що Відповідач має здійснювати реєстрацію податковий накладних у ЄРПН. Чинне законодавство передбачає, що таку реєстрацію податковий накладних у ЄРПН здійснює платник податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами абз. 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на Відповідача, як продавця послуг за Договором в розумінні ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Як вже зазначалось вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Разом з тим, звернення покупця товарів зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Тому положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Позивач вважає, що через те, що Відповідач не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, йому завдано збитків, оскільки Позивач не зміг скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 19 261,57 грн. до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Відповідач не виконав (не надав доказів виконання) вимог ст. 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим Позивач не зміг скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми ПДВ у розмірі 19 261,57 грн. до складу податкового кредиту.

При цьому, хоча обов`язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов`язку фактично завдало збитків такому покупцю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту Позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У пункті 15 цієї ж постанови Верховний Суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:

"п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

У постановах Верховного Суду, на які послалась колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".

Тобто, у Позивача наявне право на стягнення збитків з Відповідача у зв`язку з порушенням останнім обов`язку щодо реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача збитків у розмірі 19 261,57 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕКС-БУД" (84311, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Солов`яненка Анатолія, 12, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42992399) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23359034) збитки у розмірі 19 261,57 грн. та 2 481,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

02.11.2023