Рішення

від 03.11.2023 по справі 908/2824/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/83/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2023 Справа № 908/2824/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40121452)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми УНІВЕРСАМ (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 52 А, ідентифікаційний код юридичної особи 20497468)

про стягнення 65 727,15 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 119/4.2.1-34168-2023 від 31.08.2023 (вх. №3064/08-07/23) Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційно фірми УНІВЕРСАМ про стягнення 46 521,67 грн основного боргу за Договором постачання природного газу № 101/ПГ-1740-К від 27.01.2021, 11 973,30 грн пені, 1 525,11 грн 3 % річних, 5 707,07 грн інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено свої зобов`язання за Договором в частині оплати поставленого позивачем природного газу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.09.2023, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2824/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми в розмірі 65 727,15 грн, вказана сума не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, тому справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 13.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2824/23; присвоєно справі номер провадження 19/83/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження / п`ятнадцяти днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Відповідач про відкриття провадження у даній справі був повідомлений належним чином, у відповідності до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення тексту відповідної ухвали на вказаному сайті. Крім того, додатково ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на електронну адресу, зазначену у позові та в Договорі про постачання природного газу № 101/ПГ-1740-к від 27.01.2021.

Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2824/23.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача, у встановлений в ухвалі суду від 13.09.2023 у справі № 908/2824/23 процесуальний строк для подачі відзиву, не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2824/23 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 03.11.2023.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

27.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою УНІВЕРСАМ (Споживач) був укладений Договір постачання природного газу № 101/ПГ-1740-к (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна за 1 тис.куб.м газу протягом дії цього Договору, публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.

Згідно з пунктами 3.2 та 3.3 Договору, сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов`язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору визначено, що до ціни газу, визначеної у п. 3.1 цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 136,576 грн за 1 тис.куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м. на добу.

Постачальник на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі «Для бізнесу» не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1 000 куб.м газу, яка є обов`язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором (п. 4.4.6 Договору).

Судом вбачається, що Постачальником було опубліковано на власному сайті ціну природного газу, що діяла у спірний період поставки, роздруківка з сайту долучена до матеріалів справи.

Відповідно до приписів п. 3.9 Договору встановлено, що остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, у період із лютого 2021 по липень 2022, Постачальник передав у власність Споживачу природний газ в загальному об`ємі 10,25024 тис.куб.м. на загальну суму 294 280,33 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, а саме:

Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2021 р., обсяг переданого газу: 0,43369 тис.куб.м, вартістю: 3 870,20 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,56849 тис.куб.м, вартістю: 4 629,72 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,64892 тис.куб.м, вартістю: 5 284,74 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,56858 тис.куб.м, вартістю: 5 380,98 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,51172 тис.куб.м, вартістю: 5 948,18 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,50268 тис.куб.м, вартістю: 7 079,69 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,47318 тис.куб.м, вартістю: 7 913,41 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,57442 тис.куб.м, вартістю: 10 847,28 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,71588 тис.куб.м, вартістю: 21 207,14 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2021 р., обсяг переданого газу: 0,70862 тис.куб.м, вартістю: 26 077,14 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,77588 тис.куб.м, вартістю: 29 231,98 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,71478 тис.куб.м, вартістю: 38 136,29 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2022 р., обсяг переданого газу: 0,63669 тис.куб.м, вартістю: 27 976,09 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,58588 тис.куб.м, вартістю: 24 694,25 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,65402 тис.куб.м, вартістю: 28 747,44 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,55688 тис.куб.м, вартістю: 23 426,77 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,49802 тис.куб.м, вартістю: 20 030,32 грн;

Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,12191 тис.куб.м, вартістю: 3 798,71 грн.

Позивач посилався на те, що відповідачем здійснено оплату отриманого газу частково, в розмірі 247 758,66 грн, неоплаченими залишились поставки природного газу за травень 2022 р. в розмірі 22 692,64 грн, за червень 2022 р. в розмірі 20 030,32 грн та за липень 2022 р. в розмірі 3 798,71 грн, також за період березень 2022 відповідачем здійснено оплату повністю, однак з простроченням платежу.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 2.6 Договору встановлено, що приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом (п. 2.7 Договору).

Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (п. 2.8 Договору).

Судом встановлено, що на підставі викладених вище актів приймання-передачі природного газу за загальний період постачання з лютого 2021 по липень 2022, відповідачу поставлено природний газ за Договором на суму 294 280,33 грн.

Акти приймання-передачі підписані сторонами без заперечень та зауважень, окрім актів: Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2021 р., обсяг переданого газу: 0,43369 тис.куб.м, вартістю: 3 870,20 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,56849 тис.куб.м, вартістю: 4 629,72 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,56858 тис.куб.м, вартістю: 5 380,98 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,51172 тис.куб.м, вартістю: 5 948,18 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,50268 тис.куб.м, вартістю: 7 079,69 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,47318 тис.куб.м, вартістю: 7 913,41 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,57442 тис.куб.м, вартістю: 10 847,28 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,71588 тис.куб.м, вартістю: 21 207,14 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2021 р., обсяг переданого газу: 0,70862 тис.куб.м, вартістю: 26 077,14 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,77588 тис.куб.м, вартістю: 29 231,98 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,71478 тис.куб.м, вартістю: 38 136,29 грн.

Не підписані з боку Споживача наступні акти: Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2021 р., обсяг переданого газу: 0,64892 тис.куб.м, вартістю: 5 284,74 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2022 р., обсяг переданого газу: 0,63669 тис.куб.м, вартістю: 27 976,09 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,58588 тис.куб.м, вартістю: 24 694,25 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,65402 тис.куб.м, вартістю: 28 747,44 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,55688 тис.куб.м, вартістю: 23 426,77 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,49802 тис.куб.м, вартістю: 20 030,32 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,12191 тис.куб.м, вартістю: 3 798,71 грн.

Відповідно до п. 2.9 Договору передбачено, що Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Згідно з п. 2.10 Договору вбачається, що у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

Відповідно до підпункту 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу, користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Матеріали справи містять лист-відповідь від 03.02.2023 № ТОВВИХ-23- 1442 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодо об`ємів спожитого відповідачем природного газу помісячно.

Таким чином, враховуючи дані Інформаційної платформи, об`єми спожитого відповідачем природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що оприлюднена на офіційному сайті позивача.

А отже, отримання Споживачем газу по не підписаним з його боку актам за періоди поставки за квітень 2021 р., лютий 2022 р., березень 2022 р., квітень 2022 р., травень 2022 р., червень 2022 р. та липень 2022 р. є підтвердженим.

Крім того, на підтвердження здійснення господарської операції, а саме факту поставки природного газу в періоди за які з боку відповідача не підписані акти приймання-передачі, позивачем надано суду зареєстровані податкові накладні за відповідні періоди поставки природного газу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем отримано природний газ за період з лютого 2021 по липень 2022 за Договором на суму 294 280,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до приписів п. 3.9 Договору встановлено, що остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем отриманий природний газ оплачено частково, в розмірі 247 758,66 грн, що підтверджується Інформацією акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про надходження коштів на рахунки ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати в повному обсязі заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлений газ відповідач суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 46 521,67 грн - заборгованості за поставлений газ є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 11 973,30 грн - пені, 1 525,11 грн - 3 % річних та 5 707,07 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 11 973,30 грн за період з 21.04.2022 по 19.05.2022 та за загальний період з 21.06.2022 по 22.02.2023 (по кожному акту окремо).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що заявлена сума є вірною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 11 973,30 грн.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 21.04.2022 по 19.05.2022 та за загальний період з 21.06.2022 по 31.07.2023 (по кожному акту окремо) 1 525,11 грн 3 % річних, та за загальний період з липня 2022 по червень 2023 (по кожному акту окремо) - 5 707,07 грн - інфляційних втрат.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Надані розрахунки 3 % річних, втрат від інфляції перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що нараховані суми є вірними, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 525,11 грн 3 % річних та 5 707,07 грн інфляційних втрат.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є доведеними, законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судовий , в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми УНІВЕРСАМ (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 52 А, ідентифікаційний код юридичної особи 20497468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40121452) 46 521 (сорок шість тисяч п`ятсот двадцять одну) грн 67 коп. основного боргу, 1 525 (одну тисячу п`ятсот двадцять п`ять) грн 00 коп. 3% річних, 5 707 (п`ять тисяч сімсот сім) грн 07 коп. інфляційних втрат, 11 973 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн 30 коп. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми УНІВЕРСАМ (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 52 А, ідентифікаційний код юридичної особи 20497468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40121452) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 03.11.2023

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.