Рішення
від 01.11.2023 по справі 910/7841/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023Справа № 910/7841/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Служби безпеки України (01034, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 33) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» (03061, місто Київ, ПРОСПЕКТ ВІДРАДНИЙ, будинок 103) стягнення 46 382 851 грн. 17 коп.

Представники:

від Позивача: Ярко О.Ю. (представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача: Білічак Х.В. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Служба безпеки України (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 46 382 851 грн. 17 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонам договору № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 про будівництво житла на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, відповідач взяв на себе зобов`язання у строк передбачений договором, ввести будівлю в експлуатацію та передати визначені договором квартири позивачу. Умовами договору встановлено, що строк закінчення будівництва об`єкту, здачі його в експлуатацію та передачі позивачу житла визначено за результатами проведеного конкурсу щодо вибору забудовника та становить 48 місяців з моменту надання позивачем відповідачу нотаріально посвідченої довіреності. 05.03.2015 позивачем надано відповідачу відповідну нотаріально посвідчену довіреність, посвідчену Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роменським В.С. та зареєстровану за № 65. Враховуючи викладене та те, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за договором № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 46.382.851,17 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/7841/18 від 27.04.2021 року позовні вимоги Служби безпеки України задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" на користь Служби безпеки України 43.715.537,36 грн пені та 655.733,06 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/7841/20 від 06.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/7841/20 задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва № 910/7841/20 від 27.04.2021 змінено частково; викладено рішення Господарського суду міста Києва № 910/7841/20 від 27.04.2021 в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" на користь Служби безпеки України 39.956.134,22 грн пені та 599.342,01 грн судового збору.".

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/7841/20 від 06.10.2021 стягнуто зі Служби безпеки України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" 144.601,13 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 910/7841/20 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі №910/7841/20, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 08.06.2023 року рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі №910/7841/20 скасовано. Справу №910/7841/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/7841/20 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 року постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/7841/20 призначено на 19.07.2023 року.

18.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

18.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли пояснення.

19.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено письмові пояснення разом з новими доказами до матеріалів справи, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 17.08.2023 року.

27.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли пояснення.

01.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

11.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.

17.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.09.2023 року.

15.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 04.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 01.11.2023 року.

В судовому засіданні 01 листопада 2023 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 01 листопада 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

23.09.2014 року між Службою безпеки України (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" (сторона-2), за результатами проведення конкурсу на будівництво житла відповідно до вимог Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 715 від 06.07.2011, укладено Договір про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13. (т.1 а.с.15-27)

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є спільна діяльність сторін для досягнення мети - будівництва житлових будинків на земельній ділянці, розташованій на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, згідно з вимогами законодавства про основи містобудування та архітектурної діяльності.

Сторони визначили, що цей договір не є договором простого товариства, спільна діяльність здійснюється без об`єднання вкладів сторін, формування спільного майна, ведення окремого балансу (п. 1.3 Договору).

Згідно з абз. 2 п. 1.2 Договору сторона-2 має право на власний розсуд приймати рішення щодо організації будівництва об`єкту та його техніко-економічних характеристик виходячи з вихідних даних, проектних та вишукувальних робіт, фактичних умов, фактичних умов містобудівної діяльності на земельній ділянці, при умові досягнення необхідного для позивача результату у вигляді площ квартир у об`єкті, в кількості та з характеристиками, а також у строк, що визначений за результатами конкурсу.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору за виконання обов`язків, визначених цим договором, сторони у якості результату від досягнення мети договору отримують такі частки завершеного будівництвом об`єкту:

3.1.1 сторона-1 отримує:

не менш ніж 17536, 58 кв. мжитла (загальної площі квартир), що становить не менш, ніж 327 квартир у завершеному будівництвом об`єкті. Квартири, які отримує сторона-1 за умовами цього договору, повинні бути обладнанні вхідними металевими дверима, приладами опалення, віконними блоками, лічильниками води та електроенергії, без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт. У ході виконання цього договору загальна площа житла (загальної площі квартир) та кількість квартир, які за результатами конкурсу отримує сторона-1, не може змінюватись у сторону зменшення.

3.1.2 сторона-2 отримує:

всі житлові приміщення в об`єкті, за винятком житлових приміщень (квартир), які отримує сторона-1;

усі нежилі приміщення, передбачені проектно-кошторисною документацією, у ому числі паркінги тощо.

Відповідно до п. 3.5 Договору сторона-2 на підставі реєстру витрат сторони-1 протягом 90 днів, після підписання вказаного догоду компенсує стороні-1 витрати у розмірі 183.688,61 грн, понесені сороною-1 на стадії оформлення земельної ділянки, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок стоони-1, після чого сторони підписують відповідний акт.

Згідно з п.4.3 Договору строк закінчення будівництва об`єкту, здачі його в експлуатацію та передачі Стороні-1 житла визначеного за результатами проведення конкурсу становить 48 місяців з моменту надання Стороною-1 Стороні-2 нотаріально засвідченої довіреності відповідно до п.4.5 цього Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору сторона-1 протягом 15 днів з моменту виконання стороною пункту 3.5 цього договору надає стороні-2 нотаріально засвідчену довіреність на збір вихідних даних на проектування, здійснення проектування, замовлення інших робіт (послуг), необхідних для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкті, на виконання функцій замовника будівництва об`єкту, у тому числі в частині організації виконання будівельно-монтажних робіт, ведення об`єкту в експлуатацію, замовлення інших робіт (послуг) необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті згідно з вимогами чинного законодавства, передачі збудованих житлових будинків, об`єктів соціальної та інженерної інфраструктури експлуатуючим організаціям тощо.

Згідно з п. 4.6. Договору сторона-2 згідно з графіком, погодженим стороною-1, у строк, що не перевищує 18 календарних місяців із моменту виконання стороною-1 вимог п. 4.5 цього договору, забезпечує виконання підготовчих робіт, розробку проектної документації, проведення експертизи проекту будівництва об`єкта відповідно до чинного законодавства та подання стороні-1 усіх документів, необхідних для отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкті.

Відповідно до п. 6.4.2. Договору сторона-2 зобов`язана на підставі довіреності, вказаної в пункті 4.5 цього договору, оформлювати дозвільні документи (дозволи, технічні умови та інші), необхідні для здійснення діяльності за цим договором у частині отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкті, ведення будівельних робіт на об`єкті, введення його в експлуатацію і передачі експлуатуючим організаціям.

Згідно з п.7.2. Договору у разі порушення з вини сторони-2 строків здачі в експлуатацію об`єкта (черги або пускового комплексу) більш ніж на 90 днів, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир стороні-1 за кожен день затримки. Вартість несвоєчасно переданих квартир визначається виходячи з опосередкованої вартості спорудження одного квадратного метра житла в Києві, встановленого Мінрегіоном.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до дня його остаточного виконання сторонами (п.10.1. Договору).

Так, на виконання умов п. 4.5 Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року 05.03.2015 року Служба безпеки України видала Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роменським В.С. за реєстровим №65, якою уповноважила здійснювати функції Замовника будівництва житлових будинків з об`єктами інженерної та соціальної інфраструктури на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 в Голосіївському районі м. Києва, зокрема, подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на реєстрацію декларацію про початок виконання підготовчих робіт та отримати зареєстровану декларацію; підготувати та подати документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта в порядку, передбаченому чинним законодавством України; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, а також всі інші необхідні документи дозвільного характеру (в т.ч. на знесення будівель та споруд, знесення зелених насаджень, зняття родючого шару ґрунту, ордери на порушення благоустрою тощо); отримати всі необхідні дозволи та документи, що входять до складу-проектно-кошторисної документації, необхідні для виконання підготовчих та будівельних робіт, узгодити та затвердити такі дозволи та документи у всіх необхідних органах державної влади та місцевого самоврядування, залучивши при необхідності для виконання таких робіт інші організації; підписати робочу документацію для виконання будівельних робіт; тощо. Довіреність видана стоком на п`ять років і дійсна до 05.03.2020. (т.1 а.с.30-33)

Претензією №19/2-2392 від 29.05.2020 року Позивач вимагав у Відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 46 382 851 грн. 17 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 02.06.2020 р., фіскального чеку, накладної. (т.1 а.с.77-80)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умов Договору не здійснив виконання робіт у строки, передбачені Договором, зокрема, в частині введення в експлуатацію будинків й передачі квартир. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» на його користь пеню у розмірі 46 382 851 грн. 17 коп.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає про відсутність своєї вини у порушенні строків виконання робіт за Договором. Крім того, зазначено про невірний розрахунок пені та заявлено про застосування спеціального строку позовної давності до вимог Позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Служби безпеки України підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

У п.8.33 постанові Верховного Суду від 08.06.2023 року зазначено, що судами попередніх інстанцій частково виконано вказівки Верховного Суду, зокрема, досліджено правову природу укладеного сторонами Договору, водночас відсутні мотиви, міркування та посилання на те, які саме норми повинні застосовуватись у даному спорі (що регулюють відносини підряду та/або спільну діяльність) у контексті дослідження питання порушення зобов`язань зі сторони Товариства та наявності/відсутності його вини.

Відповідно до частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, у п.1.3 Договору Сторони визначили, що цей договір не є договором простого товариства, спільна діяльність здійснюється без об`єднання вкладів сторін, формування спільного майна, ведення окремого балансу.

Відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. (стаття 1131 Цивільного кодексу України)

Статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права. (ч.1 ст. 4 Закону)

Умовами Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року визначені права й обов`язки Сторін для досягнення мети будівництва житла. Так, Позивач для досягнення мети використовує право на постійне користування земельною ділянкою на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, а Відповідач - власні та залучені на власний розсуд фінансові активи з будь-яких передбачених чинним законодавством джерел для фінансування у повному обсязі. (розділ 2 Договору)

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У ст. 875 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Статтею 318 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Проте, умови Договору не містять всіх ознак договору підряду на капітальне будівництво, зокрема, порядок розрахунків за виконані роботи з урахуванням того, що генпідрядником є Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП», а в цій частині договір містить ознаки інвестування у будівництво житла з огляду на розділ 2 Договору.

З огляду на викладене, Суд зазначає, що вчинений сторонами правочин має ознаки змішаного договору та містить елементи зобов`язальних правовідносин у сфері інвестування (інвестиційний договір), підряду (договір підряду) та інших зобов`язальних правовідносин, виникнення та існування яких не суперечить положенням актів цивільного і господарського законодавства.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Таким чином, враховуючи умови Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року, граничний строк закінчення будівництва об`єкту, здачі його в експлуатацію та передачі Стороні-1 житла Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» - 05.03.2019 року.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 03.06.2019 р. по 30.11.2019 р. у розмірі 46 382 851 грн. 17 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У п.8.34 постанові Верховного Суду від 08.06.2023 року зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вказівку Суду щодо встановлення обставин на підтвердження наявності чи відсутності вини відповідача, що входить у предмет доказування та дослідження у цій справі за позовом про стягнення неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналіз вищевказаних положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання.

З огляду на вказівки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 року, Господарський суд міста Києва зазначає.

У 2015 році Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» було надано Позивачу пакет документів, необхідних для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт по будівництву житлових будинків на земельній ділянці по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва, що не заперечувалось Сторонами у поданих заявах по суті спору, а тому відповідно до ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Згідно з експертним звітом щодо розгляду проектної документації за проектом «Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва» № 7-Р72-15-ЕП/КО від 09.10.2015 року, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-технічна експертиза», встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об?єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідемо-логічного благополуччя населення; охорони праці, екології; пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку. (т.1 а.с.34-50)

Заявою №19/2-6144 від 18.11.2015 року Служба безпеки України просила Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати дозвіл на виконання будівельних робіт. (т.1 а.с.253)

26.11.2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України (замовнику), Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (генеральному підряднику (підряднику)) дозвіл № ІУ 115153300647 на виконання будівельних робіт - "Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва" (т.1 а.с.51)

Листом №19/2-6985 від 29.12.2015 р. Служба безпеки України просила Відповідача розглянути питання щодо призупинення робіт з будівництва житлового комплексу по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, у зв`язку з виникненням соціальної напруги навколо будівництва цього житлового комплексу. (т.1 а.с.153)

20.07.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на звернення Громадської організації "Барви Життя" проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, за результатами якої видано припис про зупинення з 20.07.2017 підготовчих та будівельних робіт на об`єкті до усунення порушень з вимогою повідомити про виконання припису Департамент до 21.08.2017. Вказані документи були отримані СБУ за вх. №1/17 №2985-р від 26.07.2017 р. (т.1 а.с.52-54, 56-68)

Листом №40-305-27 від 28.07.2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила Позивача про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті "Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва", замовник - Департамент господарського забезпечення Служби Безпеки України від 26.11.2015 № ІУ 115153300647 на підставі рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 158 від 28.07.2017. Вказаний лист отриманий Позивачем за вх. №3134 від 07.08.2017 р. (т.1 а.с.69)

04.08.2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видано направлення № б/н для проведення позапланової перевірки на об`єкті щодо виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.07.2017. Строк дії направлення встановлено з 11.08.2017 до 23.08.2017. (т.1 а.с.55)

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві за результатами проведення позапланової перевірки складено Акт № б/н, згідно з яким у період з 11.08.2017 по 23.08.2017 зафіксовано виконання припису від 20.07.2017 та усунення порушення. Вказаний Акт отриманий Позивачем за вх. №3392 від 28.08.2017 р. (т.1 а.с.70-76)

Листом №19/2-3458 від 09.08.2017 р. Позивач просив Відповідача усунути зауваження, виявлені Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві. (т.1 а.с.239)

30.08.2017 Відповідач супровідним листом №30-08/3 передав Позивачу один комплект проектної документації для отримання дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту: "Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва".

20.09.2017 позивачем подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві заяву встановленого зразка, до якої долучено пакет наданих відповідачем документів для отримання нового дозволу на виконання будівельних робіт.

29.09.2017 за результатами розгляду поданих документів Державна архітектурно-будівельна інспекція у м. Києві відмовила у видачі дозволу на виконання будівельних робіт та зазначила при цьому ряд зауважень.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідач про усунення зазначених зауважень (листи № 19/2-4430 від 10.10.2017, № 19/2-5207 від 23.11.2017, № 19/2-5811 від 22.12.2017). (т.1 а.с.240-241)

Листом № 01/01 від 22.01.2018 Відповідач у відповідь (на листи позивача № 19/2-5207 від 23.11.2017, № 19/2-5811 від 22.12.2017) повідомив Позивача, що зауваження, викладені у приписі Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції України у місті Києві були усунуті у повному обсязі, про що 23.08.2017 було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю); відповідачем надано позивачу усі необхідні документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт; вважає, що органом Державного архітектурно-будівельного контролю відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з формальних підстав; звернув увагу Служби безпеки України, що ТОВ "ДБК-7" не наділене повноваженнями на звернення до суду з позовом від імені Служби безпеки України про оскарження рішень, дій або бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України, такими повноваженнями наділена виключно Служба безпеки України. (т.1 а.с.162-164)

Листом № 19/2-34 від 05.01.2018 Позивач повідомив Відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору, оскільки відповідач не виконує належним чином договірні зобов`язання, передбачені пунктом 4.6 договору, а саме подання до 05.09.2017 до СБУ всіх документів, необхідних для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкті (згідно з відмовою у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 29.09.2017 № ІУ 133172721929) та вимагав на підставі п. 6.1.3. договору звільнити земельну ділянку по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва в термін до 25.01.2018. (т.1 а.с.159-161)

Листом № 03/01 від 24.01.2018 Відповідач у відповідь на зазначений вище лист позивача продублював раніше зазначене ним у листі № 01/01 від 22.01.2018 та з приводу розірвання договору зазначив, що ТОВ "ДБК-7" належно виконало умови договору про будівництво житла, зокрема, щодо забезпечення виконання підготовчих робіт, розробки проектної документації, проведення експертизи проекту будівництва об`єкту та подання позивачу необхідних документів для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкті у строки, передбачені договором, що підтверджується видачею Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволу на виконання будівельних робіт від 26.11.2015. Крім того, Відповідач зазначив, що договір не містить положень стосовно повторного обов`язку отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт. Також відповідач у зазначеному листі повідомив, що готовий надати максимальне сприяння позивачу у межах чинного законодавства України щодо повторного отримання Службою безпеки України дозволу на виконання будівельних робіт. (т.1 а.с. 165-168)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі № 910/1499/18 позов Служби безпеки України задоволено; зобов`язано ТОВ "Домобудівна компанія №7" звільнити земельну ділянку, розташовану на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, закріплену за Службою безпеки України на праві постійного користування згідно з державним актом від 31.01.2005 серії ЯЯ № 080699.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі №910/1499/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 14.05.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

У вказаній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що виходячи з аналізу положень договору, зокрема, п. 4.6 та п. 6.1.3., у їх системному взаємозв`язку з іншими положеннями договору, які визначають права та обов`язки сторін та підстави припинення договору, судова колегія дійшла висновку, що визначений пунктом 4.6. договору обов`язок відповідача забезпечити подання позивачу усіх документів, необхідних для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкті, стосується первинного отримання дозволу на виконання будівельних робіт. При цьому, право позивача на одностороннє розірвання договору на підставі п. 6.1.3. договору стосується виключно первинного отримання дозволу на виконання будівельних робіт, тоді як договір не містить положень стосовно обов`язку відповідача повторно забезпечити позивача документами, необхідними для повторного отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено виконання відповідачем обов`язку, визначеного п. 4.6. договору щодо передачі позивачу документів, необхідних для отримання дозволу на проведення будівельних робіт, що стало наслідком отримання дозволу № ІУ 115153300647, судова колегія дійшла висновку, що у позивача відсутні правові підстави для одностороннього розірвання договору відповідно до пункту 6.1.3.

Відтак, договір є чинним, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову та зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку, яка знаходиться по вулиці Полковника Потєхіна, 9, у Голосіївському районі міста Києва та перебуває у Служби безпеки України на праві постійного користування згідно з державним актом від 31.01.2005 серія ЯЯ № 080699.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 за змістом частини 4 статті 75 ГПК України преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).

Разом з тим, аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Верховним Судом у постанові від 14.12.2021 у справі № 910/7841/20 надано оцінки тому факту, що у справі № 910/13226/20 предметом позову було розірвання договору з підстав порушення строків, визначених у п. 3.5 та п. 4.6 договору, однак у цій справі має місце стягнення неустойки за порушення строків здачі об`єкта в експлуатацію, які передбачені п. 4.3 договору, що у свою чергу може зумовлювати встановлення різних обставин справи саме в межах та підстав позову, що відповідно впливатиме на правову оцінку таких обставин у частині встановлення вини відповідача щодо порушення вказаних строків.

З огляду на викладене, Суд зазначає, що відповідно до статті 75 ГПК України обставини, встановлені судом у справі №910/13226/20, не є обставинами, які мають преюдиційне значення для даної справи та звільнені від доказування.

З огляду на вищенаведені та оцінені Судом докази, Суд зазначає, що на виконання умов Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року Відповідач у відповідності до п.4.6 Договору на підставі довіреності від 15.03.2015 року подав Позивачу документи, необхідні для отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкті, внаслідок чого 26.11.2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України (замовнику), Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (генеральному підряднику (підряднику)) дозвіл № ІУ 115153300647 на виконання будівельних робіт - "Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва" (т.1 а.с.51)

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єкті "Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва" можливе лише після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Що стосується заперечень Відповідача в частині неможливості виконання зобов`язань за Договором до отримання СБУ дозволу на виконання будівельних робіт, Суд зазначає.

Згідно з п.6.2.4 Договору Сторона-1 зобов`язана на підставі надання Строною-2 всіх необхідних документів, отримати документ, що дає право на виконання будівельних робіт щодо об`єкта в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Сторона-2 зобов`язана виконувати в повному обсязі функції, зазначені у довіреності Сторони-1 згідно з п.4.5 цього Договору. (п.6.4.20 Договору)

Довіреністю від 05.03.2015 року Служба безпеки України уповноважила Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» здійснювати функції Замовника будівництва житлових будинків з об`єктами інженерної та соціальної інфраструктури на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 в Голосіївському районі м. Києва, зокрема, подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на реєстрацію декларацію про початок виконання підготовчих робіт та отримати зареєстровану декларацію; підготувати та подати документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта в порядку, передбаченому чинним законодавством України; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, а також всі інші необхідні документи дозвільного характеру (в т.ч. на знесення будівель та споруд, знесення зелених насаджень, зняття родючого шару ґрунту, ордери на порушення благоустрою тощо); отримати всі необхідні дозволи та документи, що входять до складу-проектно-кошторисної документації, необхідні для виконання підготовчих та будівельних робіт, узгодити та затвердити такі дозволи та документи у всіх необхідних органах державної влади та місцевого самоврядування, залучивши при необхідності для виконання таких робіт інші організації; підписати робочу документацію для виконання будівельних робіт; тощо. Довіреність видана стоком на п`ять років і дійсна до 05.03.2020. (т.1 а.с.30-33)

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням умов Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року, Суд зазначає, що саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» покладено обов`язок з підготовки документів з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта в порядку, передбаченому чинним законодавством України. При цьому, Суд звертає увагу, що положення укладеного Договору не містять жодних умов, що він вичерпує свою дію після першого надання Відповідачем пакету документів, оскільки результатом виконання Стороною-2 його зобов`язань за Договором є отримання Позивачем документу, що дає право на виконання будівельних робіт щодо об`єкта в порядку передбаченому чинним законодавством України. Вказаний результат з отримання Позивачем дозволу на виконання будівельних робіт досягається на підставі документів, які готує саме Відповідач, відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

Тобто отриманню дозволу на виконання будівельних робіт передує підготовка пакету документів для такого отримання.

Судом встановлено, що 23.11.2021 р., 17.02.2022 р. Службою безпеки України було подано через додаток «Дія» заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, проте відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до абзацу 1 ч.4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу. Заявником порушено вимоги ч.3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: відсутнє чинне погодження Украероруху, передбачене п.1 Містобудівних умов та обмежень №16843/0/18-1/009-12 від 18.12.2012, проектну документацію розроблено з порушенням вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 р., в частині відповідності нормативам з питань створення умов безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. (т.5 а.с.204-213) В матеріалах справи наявний висновок провайдера аеронавігаційного обслуговування на №19/2-394 від 31.01.2015 року (т.5 а.с.222), проте Суд звертає увагу, що підставами для відмови у видачі дозволу зазначені й інші обставини, зокрема, в частині невідповідності розробленої проектної документації нормам чинного законодавства України.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо неправомірного анулювання дозволу на виконання будівельних робіт - "Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва", оскільки вказані обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а є припущенням Відповідача з урахуванням того, що вимоги про визнання дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України з анулювання дозволу неправомірними підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства та не є предметом спору у даній справі. З цих же підстав Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача в частині зазначення різних підстав для відмови в отриманні дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду у даній справі. Що стосується заперечень Відповідача в частині не оскарження Позивачем рішень про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, тобто звернення до суду з адміністративним позовом є правом, а не обов`язком Позивача.

Що стосується заперечень Відповідача в частині відповідності наданої ним проектної документації, на підтвердження чого надано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об`єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва» № 7-Р72-15-ЕП/КО від 09.10.2015 року, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-технічна експертиза», Суд зазначає, що з 2015 року по 2023 року пройшло 8 років, протягом яких вносились зміни як до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», так й до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 122 від 23.03.2012, № 198 від 20.05.2013, № 492 від 11.10.2013, № 190 від 10.08.2015, № 125 від 19.05.2017, № 174 від 12.07.2018, № 112 від 17.05.2019 Наказами Міністерства розвитку громад та територій № 314 від 17.12.2019 № 343 від 21.12.2021 Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 140 від 10.03.2023). З огляду на викладене, посилання Відповідача на відповідність наданої ним проектної документації від 2015 року нормам чинного законодавства України в редакції станом на момент розгляду даної справи є безпідставним.

Судом також враховано, що ухвалою Верховного Суду від 15.09.2021 року по справі №910/13226/20 затверджено мирову угоду від 08.09.2021, укладену між Службою безпеки України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія № 7" у справі № 910/13226/20 у наведеній сторонами редакції:

1. Сторони підтверджують, що ними було досягнуто згоди з остаточного врегулювання Спору на наступних умовах.

1.1. На виконання цієї Мирової угоди ДБК № 7 зобов`язується забезпечити здійснення будівництва Об`єкту, здачу його в експлуатацію та передачу Позивачу належного йому за Договором житла не пізніше 48 календарних місяців, починаючи з дати укладення нотаріального правочину на делегування ДБК № 7 повноважень щодо здійснення функцій замовника, але не раніше ніж з дати отримання або відновлення документа, що надає право на виконання будівельних робіт на земельній ділянці по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва (надалі - Дозвіл на виконання будівельних робіт), якщо інший строк не буде письмово узгоджений Сторонами шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

1.2. Сторони визнають дію Договору, а також всі взаємні права та зобов`язання, що випливають з такого Договору, з урахуванням змін та доповнень, викладених у цій Мировій угоді, яка, з моменту її затвердження судом, є невід`ємною частиною Договору. У іншій частині, що не суперечить цій Мировій угоді, Договір зберігає свою силу. Подальші зміни до Договору можуть вноситися за письмовою згодою Сторін шляхом укладення відповідних додаткових угод до Договору.

1.3. Окрім площ квартир, які підлягають передачі Відповідачем на користь Позивача за Договором, ДБК № 7 після закінчення будівництва Об`єкту та введення його в експлуатацію зобов`язується передати СБУ додатково 2 (дві) двокімнатні квартири, кожна з яких становитиме не менше 52,5 кв. м без урахування площі літніх приміщень та не менше 36,0 кв. м житлової площі. Обладнання таких квартир має бути здійснене відповідно до пункту 3.1.1. Договору.

1.4. Ця Мирова угода не може тлумачитися такою, що встановлює або підтверджує факти та обставини невиконання або неналежного виконання будь-якою із Сторін умов Договору.

Отже, фактично у мировій угоді сторони досягли згоди щодо зміни строку закінчення будівництва об`єкту, здачі його в експлуатацію та передачу Позивачу житла, який раніше був визначений у п. 4.3 договору.

Разом з цим, Суд відзначає, що зі змісту умов мирової угоди від 08.09.2021 не вбачається, що сторони встановили, що її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а тому в даному випадку умови наведеної мирової угоди набувають чинності з моменту її затвердження судом і не можуть бути застосовані до правовідносин на момент їх виникнення між сторонами під час розгляду спору у даній справі.

З огляду на те, що Договір про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року є змішаної форми, який також містить ознаки договору підряду, Суд зазначає, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 викладено висновок, що у розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Таким чином, основним зобов`язанням Відповідача є виконання усіх передбачених Договором робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору - це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору й отримання Позивачем розподіленої площі квартир.

З огляду на викладене, Суд зазначає, що станом на час прийняття рішення у справі, тобто, зі спливом більше дев`яти років від дати укладення Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року, дозвіл на виконання будівельних робіт СБУ, як Замовником будівництва, на підставі підготовленого пакету документів Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7», не отриманий.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем в порушення умов Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року та норм чинного законодавства України порушено строк виконання зобов`язання з закінчення будівництва об`єкту, а Судом не встановлено обставин прострочення кредитора на підставі ст. 220 ГК України, ст. 612 ЦК України, що є підставою для нарахування пені Відповідачу, у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт за договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання робіт пені від суми несвоєчасно виконаних робіт; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, Суд вважає, що вимоги Позивача є обґрунтованими.

Так, виходячи зі змісту положень ст. 875 ЦК України, положень договору та враховуючи правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №911/728/18, за загальним правилом, неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. А тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача в частині невірного розрахунку пені, здійсненого Позивачем.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 03.06.2019 р. по 30.11.2019 р. у розмірі 46 382 851 грн. 17 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, Суд зазначає, що враховуючи умови Договору про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва № 2309-14/19/2-13 від 23.09.2014 року, граничний строк закінчення будівництва об`єкту, здачі його в експлуатацію та передачі Стороні-1 житла Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» - 05.03.2019 року.

Таким чином, прострочення Відповідача з закінчення будівництва об`єкту, здачі його в експлуатацію та передачі Стороні-1 житла розпочалось саме з 04.06.2019 року, оскільки 90 день припадає на 03.06.2019 року.

Крім того, при розрахунку пені Позивачем було застосовано вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.12.2019 №286 станом на 01.10.2019, що є також невірним, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин був чинний наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального вартість спорудження одного квадратного метра житла встановлена господарства України від 06.12.2018 №335, яким встановлено вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві станом на 01.01.2018 в розмірі 13 849, 00 грн.

Що стосується бази для нарахування пені - від вартості несвоєчасно переданих квартир стороні-1, Суд зазначає, що за умовами договору ТОВ "Домобудівна компанія №7" зобов`язалось передати СБУ в цілому не менш ніж 17536,58 кв. м. житла. Календарний графік, яким було визначено основні етапи виконання робіт з чергами будівництва і секціями та протокол про попередній розподіл площ об`єкту (т.1 а.с.21-27), який є додатком №1 до договору, свідчить, що сторони здійснили розподіл житлових приміщень по відповідних секціях лише частково - 14827,88 кв. м, оскільки розподіл 2708,70 (17536,59 - 14827,88) кв. м житлової площі сторонами взагалі розподілено та погоджено не було. Крім того, відповідно до календарного графіку ТОВ "Домобудівна компанія №7" мало передати СБУ квартири також у будинках (секціях) 7 та 8, проте в протоколі про попередній розподіл площ об`єкту такі будинки взагалі відсутні.

Суд зазначає, що розподіл площ квартир у секціях, будівництво яких передбачалося календарним графіком та протоколом є лише попереднім, а остаточний розподіл квартир в секціях (будинках) на загальну площу - 17536,58 кв. м., як передбачено договором, СБУ мала отримати в цілому - після здачі в експлуатацію об`єкта. Відтак, суд позбавлений фактичної можливості самостійно визначити, виходячи із загальної кількості 17536,58 кв. м: яка по секціям кількість житлової площі квартир, за який період та в якій черговості мали бути передані СБУ, а тому Суд бере до уваги загальну площу квартир, що визначена у п.3.1.1 Договору.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 03.06.2019 р. по 30.11.2019 р. у розмірі 43 715 537 грн. 36 коп. (17 536, 58 (кількість квадратних метрів не переданих квартир) х 13 849, 00 грн (опосередкована вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві)/ 0,1% х 180 (кількість днів прострочення))

У відзиві на позовну заяву Відповідачем заявлено про застосування спеціального строку позовної давності до вимог Позивача.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728,786, 1293 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо строку позовної давності зі стягнення штрафних санкцій, були продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) з 02.04.2020 на строк дії карантину.

Як вбачається з матеріалів справи, Служба безпеки України звернулась до суду з вказаним позовом 05.06.2020 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду, а з урахуванням того, що строк позовної давності у зв`язку з карантином був продовжений з 02.04.2020, позов про стягнення пені пред`явлений в межах спеціального строку позовної давності, а тому заява Відповідача про застосування спеціального строку позовної давності до вимог Позивача задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» про стягнення 46 382 851 грн. 17 коп. підлягають частковому задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог Служби безпеки України та поданням Службою безпеки України апеляційної та касаційної скарг, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 391 485 грн. 54 коп., апеляційної скарги у розмірі 1 043 614 грн. 16 коп. та касаційної скарги у розмірі 1 113 188 грн. 43 коп., підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача у загальному розмірі 3 344 238 грн. 63 коп. (1311466 грн. 13 коп. + 983599 грн. 60 коп. + 1049172 грн. 90 коп.) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог Служби безпеки України та поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» апеляційної та касаційної скарг, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 043 614 грн. 17 коп. (мав бути сплачений у розмірі 1 043 614 грн. 16 коп.) та касаційної скарги у розмірі 1 391 485 грн. 60 коп. (мав бути сплачений у розмірі 1 391 485 грн. 54 коп.), підлягає стягненню з Позивача на користь Відповідача у загальному розмірі 140 033 грн. 97 коп. (60 014 грн. 56 коп. + 80 019 грн. 41 коп.) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позовні вимоги Служби безпеки України - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» (03061, місто Київ, ПРОСПЕКТ ВІДРАДНИЙ, будинок 103, Ідентифікаційний код юридичної особи 38792326) на користь Служби безпеки України (01034, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 00034074) пеню у розмірі 43 715 537 (сорок три мільйони сімсот п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 36 (тридцять шість) коп., судовий збір у розмірі 655 733 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 06 (шість) коп. та судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 3 344 238 (три мільйони триста сорок чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн. 63 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути зі Служби безпеки України (01034, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 00034074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ №7» (03061, місто Київ, ПРОСПЕКТ ВІДРАДНИЙ, будинок 103, Ідентифікаційний код юридичної особи 38792326) судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 140 033 (сто сорок тисяч тридцять три) грн. 97 коп.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 листопада 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	01.11.2023
Оприлюднено	06.11.2023
Номер документу	114650149
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду

Скрипка І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.11.2023 по справі 910/7841/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/7841/20

Рішення
від 01.11.2023 по справі 910/7841/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА