Рішення

від 02.11.2023 по справі 910/13335/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2023Справа № 910/13335/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА ОПАЛУБКА Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ОФЕР ІНВЕСТМЕНТ»

про стягнення 846 768,64 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА ОПАЛУБКА Україна» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ОФЕР ІНВЕСТМЕНТ» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 846 768,64 грн, з яких: 792 683,41 грн основний борг та 54 085,23 грн штраф.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 20, 175, 193, 216, 218, 285 Господарського кодексу України, ст. 4, 12, 20, 27, 42, 46, 123, 124, 129, 162-164 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором оренди № 230/04-21 від 14.07.2021, в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 30-В.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 28.08.2023 був повернутий з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/13335/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.2021 між позивачем (надалі - орендодавець) та відповідачем (надалі - орендар) укладено договір оренди № 230/04-21 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях (додаток №1), які є невід`ємною частиною цього договору (надалі - об`єкт оренди).

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видача) об`єкта оренди, за яким об`єкт оренди передається у користування орендарю.

Пунктом 2.7. договору, сторони передбачили, що у разі порушення орендарем будь-якого із своїх зобов`язань за цим договором, право власності на гарантійний платіж переходить до орендодавця, який, з моменту виявлення порушень, має право використати його в межах заборгованості орендаря, що виникла внаслідок порушень, в тому числі орендодавець має право використати гарантійний платіж для погашення боргу по орендній платі, по не сплаті штрафів та/або невиконанням орендарем обов`язків щодо реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної, складених орендодавцем відповідно до вимог податкового законодавства та наданих орендарю, в розмірі, який дорівнює сумі належних до сплати орендодавцем податків, які б підлягали сплаті чи на суму яких орендар мав би право зменшити податкові зобов`язання у разі своєчасної реєстрації орендарем такого розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 3.4.1. договору, зокрема, визначено, що якщо об`єкт оренди або його складові пошкоджені і не підлягають ремонту або знищені/втрачені, то сторони складають акт повернення. У цьому разі відповідне майно (об`єкт оренди чи його відповідна частина) залишається у орендаря, а орендодавець нараховує орендарю штраф внаслідок неповернення з оренди такого майна в розмірі та порядку, передбаченому додатком № 3 до договору. Орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю нарахований за цим пунктом штраф протягом 10-ти робочих днів з моменту виставлення орендодавцем (підписанням представником орендаря або направленням орендодавцем на електронну пошту орендаря) розрахунку штрафу та рахунку на оплату штрафу.

Якщо об`єкт оренди чи його складові потребують очистки та/або ремонту, то орендодавець вказує відповідну кількість товару в акті повернення та виставляє розрахунок штрафу (передбачений додатком № 3 до договору) та рахунок на оплату штрафу. Орендар зобов`язаний сплатити штраф протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення орендодавцем розрахунку штрафу, рахунку на оплату штрафу (п. 3.4.2. договору).

За користування об`єктом оренди орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату. Ставка орендної плати на місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами. Розмір чи ставка орендної плати може бути змінена у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.7.1. договору)

Пунктом 7.5. договору передбачено, що орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця користування об`єктом оренди. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100 % попередньої оплати

Відповідно до п. 11.3. договору, у разі прострочення орендарем зобов`язання своєчасно та у належному стані повернути об`єкт оренди з оренди орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі плати за користування об`єктом оренди за час прострочення повернення. Починаючи з 11-го робочого дня, коли таке повернення мало бути, орендодавець має право нарахувати та виставити орендарю штраф відповідно до п. 3.4.1. договору як за неповернуте обладнання.

Згідно з п.15.2. договору, розмір штрафу за повернення елементів опалубки з оренди, які не очищені від бетону та бруду або фізично пошкоджені (підлягають ремонту) нараховується орендодавцем відповідно до умов оцінки елементів опалубки та додатку №3 до договору. У момент підписання договору орендар на основі свого вільного волевиявлення приймає як погоджені й сталі ціни та умови оцінки об`єкта оренди, визначені у додатку №3 до договору.

Додатком № 3 до договору сторони погодили відсоток штрафу в разі повернення майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна.

Додатковою угодою № 1 від 14.07.2021 до договору сторони, зокрема, визначили ставки орендної плати на місяць за специфікаціями № 1 - 9.

Додатковою угодою № 2 від 12.10.2021 до договору сторони погодили, що в період з 13.10.2021 по 31.10.2021 визначене цією угодою майно не буде використовуватись за цільовим призначенням у зв`язку з частковим призупиненням орендарем будівельних робіт.

Додатковою угодою № 3 від 24.11.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.01.2023.

На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в користування опалубку (об`єкт оренди), що підтверджується копіями актів приймання передачі (видача елементів в оренду зі складу) за № WZ-12 778/UА від 20.08.2021, № WZ-12 868/UА від 22.09.2021, № WZ-12 867/UА від 22.09.2021, № WZ-12 869/UА від 22.09.2021, № WZ-12 910/UА від 12.10.2021, № WZ-12 916/UА від 13.10.2021, № WZ-12 917/UА від 13.10.2021, № WZ-12 999/UА від 09.11.2021, № WZ-12 1000/UА від 09.11.2021, WZ-12 1001/UА від 09.11.2021, які підписані з обох сторін без зауважень та заперечень та з засвідчуючим підписом уповноваженої особи відповідача про відсутність претензій до якості та кількості отриманого товару.

Також у матеріалах справи наявні акти прийому-передачі (повернення елементів з оренди з актом дефектації їх стану на склад) за № PZ-04 897/UA від 13.10.2021, № PZ-04 981/UA від 01.11.2021, № PZ-04 1036/UA від 18.11.2021, № PZ-04 1040/UA від 19.11.2021, № PZ-04 1093/UA від 08.12.2021, № PZ-04 68/UA від 27.01.2022, № PZ-04 226/UA від 23.05.2023, № PZ-04 227/UA від 24.05.2023, № PZ-04 252/UA від 05.06.2023, № PZ-04 254/UA від 05.06.2023 та акт повернення елементів опалубки № PZ-04699/UA300 від 12.12.2022.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу послуги з оренди за договором у період з серпня 2021 року по серпень 2022 року на загальну суму 1 698 867, 05 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг: за № 2083 від 31.08.2021, № 2402 від 30.09.2021, № 2704 від 31.10.2021, № 3116 від 30.11.2021, № 3504 від 31.12.2021, № 143 від 31.01.2022, № 502 від 23.02.2022, № 1002 від 30.04.2022, № 1277 від 31.05.2022, № 1556 від 30.06.2022, № 1826 від 31.07.2022, № 2296 від 31.08.2022 та розрахунками до цих актів, які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, здійснив часткову оплату за надані послуги оренди в розмірі 906 183, 64 грн, що підтверджується випискою з банку АТ «Укрсиббанк» за загальний період з 14.07.2021 по 14.07.2022.

Так, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за період з серпня 2021 року по серпень 2022 року за договором у розмірі 792 683, 41 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивач 22.12.2021 звертався до відповідача з вимогою від 29.06.2023 за вих. № 117, у якій вимагав погашення заборгованості за надані послуги оренди за період з серпня 2021 року по серпень 2022 року у розмірі 796 304, 02 грн (792 683, 41 грн (борг за договором) + 3 620, 61 грн (штрафи) та повернення на склад 428 елементів опалубки в строк до 05.07.2023.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором оренди, в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 792 683,41 грн суми основного боргу та 54 085,23 грн штрафу.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає або зобов`язується передати наймачеві (орендарю) майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Положенням частини 3 статті 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічне правило закріплено в ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що орендодавцем передано орендареві 11 522 об`єктів оренди, в свою чергу, орендар повернув з оренди 11 094 об`єкти оренди, що підтверджується відповідними копіями актів прийому передачі.

Доказів на підтвердження повернення орендарем орендодавцю 428 об`єкти оренди, матеріали даної справи не містять.

Судом було встановлено, що позивачем нараховано відповідачу оренду плату за період з серпня 2021 року по серпень 2022 року в сумі 1 698 867, 05 грн, яка була частково оплачена відповідачем у розмірі 906 183, 64 грн, з огляду на що утворилась заборгованість у розмірі 792 683,41 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків оренди, актами надання послуг та випискою по банківському рахунку.

Також матеріалами справи підтверджується, що орендодавець звертався до орендаря з вимогою, відповідно до якої вимагав сплатити заборгованість та повернути об`єкти оренди, які надані останньому відповідно договору.

Однак, як зазначає позивач, грошові кошти в розмірі 792 683,41 грн позивачу відповідач не сплатив та акти не підписав. Доказів протилежного матеріали даної справи не містять.

Відтак, суд, враховуючи приписи п. 8.3. та п. 8.4. договору, дійшов висновку, що послуги відповідно до актів за період з серпня 2021 року по серпень 2022 року є прийнятими відповідачем без зауважень, з огляду на відсутність заперечень останнього.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, суд, враховуючи п.п. 2.3., 2.4. та п. 7.5 договору дійшов висновку, що строк оплати отриманих послуг за період з серпня 2021 року по серпень 2022 року настав.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 792 683,41 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, в зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 792 683,41 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем було повернуто з оренди елементи опалубки в неналежному стані, зокрема, які не підлягають ремонту, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами повернення елементів опалубки та актів прийому-передачі (повернення елементів з оренди з актом дефектації їх стану на склад), які підписані обома сторонами без зауважень та заперечень.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.4.1. договору, зокрема, визначено, що якщо об`єкт оренди або його складові пошкоджені і не підлягають ремонту або знищені/втрачені, то сторони складають акт повернення. У цьому разі відповідне майно (об`єкт оренди чи його відповідна частина) залишається у орендаря, а орендодавець нараховує орендарю штраф внаслідок неповернення з оренди такого майна в розмірі та порядку, передбаченому додатком № 3 до договору. Орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю нарахований за цим пунктом штраф протягом 10-ти робочих днів з моменту виставлення орендодавцем (підписанням представником орендаря або направленням орендодавцем на електронну пошту орендаря) розрахунку штрафу та рахунку на оплату штрафу.

Згідно з п. 3.4.2. договору, якщо об`єкт оренди чи його складові потребують очистки та/або ремонту, то орендодавець вказує відповідну кількість товару в акті повернення та виставляє розрахунок штрафу (передбачений додатком № 3 до договору) та рахунок на оплату штрафу. Орендар зобов`язаний сплатити штраф протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення орендодавцем розрахунку штрафу, рахунку на оплату штрафу.

Додатком № 3 до договору сторони погодили відсоток штрафу в разі повернення майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна, так, зокрема за відшкодування неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна встановлено відсоток штрафу в розмірі:

1) 0 % (катергорія A/B) - консервація (допустимі пошкодження);

2) 3 % (катергорія C, D, F) - очистка опалубки, ремонт/рехтування та завантаження з порушенням стандартів упаковки ULMA (розвантаження вручну);

3) 5 % (катергорія C, E1) - очистка дерев`яних балок та зварювальні роботи;

4) 10 % (катергорія E) - заміна фанери/елементів;

5) 50 % (катергорія G) - для специфікацій: № 1, № 3, № 4, № 6, № 7, № 8, № 9;

6) 60 % (катергорія G) - для специфікацій: № 2 та № 5.

Так, позивачем нараховано відповідачу штраф за повернення елементів опалубки з оренди в неналежному стані на загальну суму 54 085, 23 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками штрафу в разі повернення майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна від 12.12.2022 та від 14.07.2023 та рахунками на оплату № 4194 від 12.02.2022, № 4195 від 12.12.2022 та № 1812 від 14.07.2023.

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем, за повернення елементів опалубки з оренди в неналежному стані на загальну суму 54 085, 23 грн, суд встановив, що він виконаний невірно, оскільки позивачем у розрахунках від 12.12.2022 та від 14.07.2023 неправильно вказано вартість майна, яке надавалось в оренду (в саме, їх вартість більша, ніж визначена у специфікаціях (додаток № 1). Також позивачем невірно вказані номери специфікацій в розрахунку від 14.07.2023, а саме вказано суму об`єктів оренди з посиланням на специфікацію № 10, що є помилковим, адже матеріалами справи підтверджується наявність лише 9 специфікацій відповідно додатку № 1 до договору, проте, майно з таким артикулом та кодом ЕМАБ міститься в іншій специфікації. Враховуючи зазначене, судом здійснено власний розрахунок наступним чином:

КатегоріяСпецифікаціяНайменуванняКількістьВартість за 1 шт. (грн)Загальна вартість (грн)Відсоток (згідно додатку № 3)Сума штрафу (грн)C4Ригель МК-120/3,62518 210, 978 210, 973 %246, 33C2Балка HT20/2906986,005916, 003 %177, 48D4Ригель МК-120/3,62528 210, 9716 421, 943 %492, 66G2Балка HT20/2902986,001 972, 0060 %1 183, 20G2Балка HT20/33011 122, 001 122, 0060 %673, 20G2Балка HT20/42021 428, 002 856, 0060 %1 713, 60G2Балка HT20/54011 836, 001 836, 0060 %1 101, 60G4Болт М 24х60 DIN3117, 59352, 7750 %176, 39G4Болт М 24х140 DIN-931-10.9 KPL11278, 503 063, 5050 %1 531, 75G4Головка LT HWS212 812, 1925 624, 3850 %12 812, 19G4Болт М 16х100 DIN-931-8.835245, 3615 966, 7250 %7 983, 36G4Анкерконус DW15/M24291 070, 0131 030, 2950 %15 515, 14G4Палець Е 20х701133, 92133, 9250 %66, 96G4Скоба H20/DSD3252, 22756, 6650 %387, 33G4Шплінт 52314, 89342, 4750 %171, 23Всього:44 232, 42

Отже, за розрахунком суду сума штрафу за повернення елементів опалубки з оренди в неналежному стані складає 44 232, 42 грн, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, та враховуючи, що сума основного боргу була сплачена відповідачем під час розгляду судом справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 792 683,41 грн основного боргу та 44 232, 42 грн штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ОФЕР ІНВЕСТМЕНТ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 30-В, ідентифікаційний код 42785461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА ОПАЛУБКА Україна» (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 7, ідентифікаційний код 31563803) 792 683 (сімсот дев`яносто дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 41 коп. основного боргу, 44 232 (сорок чотири тисячі двісті тридцять дві) грн 42 коп штрафу та 12 553 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн 74 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань