Ухвала

від 02.11.2023 по справі 912/1639/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 листопада 2023 рокуСправа № 912/1639/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у судовому засіданні справу

за позовом SAVA TRANSLOGIC SPOKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Республіка Польща, м. Варшава, вул. Гуманська, 8/3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕШЕЛТІ УКРАЇНА" (27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Олександрівка, вул. Незалежності України, 125)

про стягнення 3 633,00 доларів США,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники сторін:

від відповідача - Шевчук В.В., адвокат, ордер серія ВН №1286451 від 25.09.2023;

від позивача - Корнишин Ю.О., адвокат, ордер серія ВН №1280232 від 30.08.2023;

від позивача - Андрусенко Г.М., довіреність №06102023 від 06.10.2023;

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява SAVA TRANSLOGIC SPOKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕШЕЛТІ УКРАЇНА" про стягнення заборгованості в розмірі 3 633,00 доларів США з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем Договору 010622 від 01.06.2022 про надання послуг SAVA TRANSLOGIC SPOKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA понесені додаткові витрати, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕШЕЛТІ УКРАЇНА".

Ухвалою від 11.09.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначив на 10.10.2023 о 10:45 год.

02.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір за домовленістю сторін підлягає розгляду в Республіці Польща.

10.10.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2023.

11.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій відповідач, зокрема, заперечив закриття провадження у справі, оскільки чинним ГПК України не передбачено такої підстави для закриття провадження у справі.

31.10.2023 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Розглядаючи клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд враховує таке.

Пунктом 4 параграфу 9 Договору №010622 від 01.06.2022 визначено, що всі спірні питання, які випливають з даного договору, будуть слухатися загальним судом, відповідним юридичній адресі Експедитора в Республіці Польща.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Параграфом 3 глави 2 ГПК України урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).

Відповідно до ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Разом з тим, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої ст. 11 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Так, питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Статтею 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначені випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України, при цьому статтею 78 вказаного Закону передбачено, що компетенція інших органів України щодо розгляду справ з іноземним елементом визначається законами України з урахуванням статей 75 - 77 цього Закону.

Як встановлено судом, відповідно до параграфу 9 Договору, при укладанні спірного договору, сторони визначили, що всі спірні питання, які виникають за цим договором, будуть слухатися загальним судом, відповідним юридичній адресі Експедитора в Республіці Польща.

Право на передачу спору, який відноситься до юрисдикції господарського суду, за угодою сторін на вирішення суду іншої держави передбачено ст. 23 ГПК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, а також те, що матеріали позовної заяви не містять, а судом не встановлено обставин щодо недійсності параграфу 9 Договору №010622 від 01.06.2022, суд дійшов висновку, що сторонами визначено договірну підсудність, яка повинна бути прийнята до уваги.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищезазначене, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору є підставою для повернення з державного бюджету сплаченого судового збору після надходження до суду відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст. 231, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №912/1639/23 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суд звертає увагу учасників справи про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Копії ухвали надіслати позивачу (andrusenkohanna@gmail.com) та представнику відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1

Повний текст ухвали складено 03.11.2023.

Суддя М.С. Глушков