Ухвала

від 27.10.2023 по справі 495/2067/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1228/23

Справа № 495/2067/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2022 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016160480004299, внесеному до ЄРДР 07.10.2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне Тарутинського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

установив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016160480004299, внесеному до ЄРДР 07.10.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

Підставою для повернення обвинувального акту суд першої інстанції зазначив наступне:

- викладене формулювання обвинувачення є не конкретним і не точним, а саме з формулювання обвинувачення неможливо встановити, у чому обвинувачується ОСОБА_7 , оскільки відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони кримінального правопорушення, не зазначено місце та час вчинення правопорушення;

- в обвинувальному акті обвинувачення висунуте не лише ОСОБА_7 , а також стосовно ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому правонаступників ОСОБА_11 не було залучено у якості учасників у ході досудового розслідування кримінального провадження. Таким чином, обвинувальний акт у кримінальному провадженні не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням прав, свобод і інтересів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , визначення їх як сторони кримінального провадження, та формулювання обвинувачення в частині прав, свобод і інтересів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14

- станом на 20 червня 2019 року прокурор Одеської області ОСОБА_15 не мав законних підстав доручити прокурору Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_16 вручити повідомлення про підозру депутату селищної ради ОСОБА_7 , тобто повідомлення про підозру вручено з порушенням процедури, передбаченої КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор Київської окружної прокуратури ОСОБА_17 зазначив, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою і не вмотивованою, такою, що суперечить вимогам діючого законодавства з огляду на те, що:

- в обвинувальному акті відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України зазначаються лише ті обставини, які прокурор, слідчий вважають встановленими. В обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 наведені фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою;

- твердження суду щодо пред`явлення обвинувачення ОСОБА_11 в рамках вказаного обвинувального акту є надуманим;

- суд першої інстанції під час підготовчого засідання фактично вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, перевірка дотримання процедури повідомлення особі про підозру відноситься до стадії судового розгляду.

На підставі викладеного, прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор, потерпілий та представник потерпілого підтримали апеляційну скаргу прокурора та просили її задовольнити.

Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили апеляційний суд залишити ухвалу без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до припису п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Перевіривши зміст обвинувального акту, колегія суддів дійшла висновку, що він вимогам ст. 291 КПК України відповідає.

Так,відповідно доположень ч.2ст.291КПК Україниобвинувальний актмає містититакі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2)анкетні відомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6)обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; 7)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; 7-1)підстави застосуваннязаходів кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Отже у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно), чи не затвердженні прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим при складанні, а прокурором при перевірці та затвердженні обвинувального акту були дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального закону, а сам обвинувальний акт цілком відповідає вимогам, встановленим ст. 291 КПК України.

Так, обвинувальний акт, у відповідності до ч. 3 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затверджував (а.с. 2-16 т.1).

У свою чергу, до обвинувального акту, як це передбачено ч. 4 ст. 291 КПК України, доданий реєстр матеріалів досудового розслідування (а.с. 17-28 т.1), розписка обвинуваченого та захисника про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та копії цивільного позову з додатками (а.с. 29 т.1).

Як вбачається з обвинувального акта щодо ОСОБА_7 при його складанні, дотримані вимоги ст. 291 КПК України, оскільки у ньому зазначені всі обов`язкові відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам закону, з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважав встановленими, його правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, та виконав інші вимоги, передбачені законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення є головним, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. З огляду на це обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні мають бути викладеними чітко і конкретно, та наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Європейський суд з прав людини зазначив, що: "Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту» ( справа "Маттоціа проти Італії").

Саме частина обвинувального акта, де викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, а також правова кваліфікація правопорушення і встановлює межі судового розгляду кримінального провадження.

У ході апеляційного перегляду колегією суддів було установлено, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам, визначеним ст.291 КПК України, оскільки при викладі фактичних обставин, існування яких буде доводити прокурор у ході розгляду судом пред`явленого обвинувачення, зазначено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення ( п.1 ч.1 ст.91 КПК України).

На переконання апеляційного суду, наведені в обвинувальному акті фактичні дані, які нібито мали місце, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Апеляційний суд наголошує, що конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

Що ж стосується висновків суду, з приводу того, що порушено процедуру здійснення повідомлення про підозру, то такі порушення навіть якщо і мали місце, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки з`ясування цих обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини підлягають дослідженню в ході судового розгляду, а також мають значення під час оцінки доказів на предмет їх допустимості, відповідно до положень ст.87 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що зазначене кримінальне провадження вже було предметом розгляду, як судом першої, апеляційної так і касаційної інстанції, однак вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду були скасовані у зв`язку з порушенням кримінально процесуального законодавства, при цьому факту відсутності чіткого формулювання обвинувачення встановлено не було.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме: вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону, передбачені ст. 291 КПК України, не входять в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.

Керуючись ст.ст. 24, 28, 291, 315, 370, 397, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2022 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016160480004299, внесеному до ЄРДР 07.10.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016160480004299, внесеному до ЄРДР 07.10.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3