Рішення

від 03.11.2023 по справі 916/3736/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3736/23Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/3736/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення (04213, м. Київ, просп. Володимира Івасюка, буд. 58-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 40577332)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 8 184,11грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 8 184,11грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №15-09/2022/1 від 15.09.2022р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3736/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

15.09.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення (постачальник) та Фізичною особою підприємцем Григоренко Станіславом Сергійовичем (покупець) було укладено договір поставки №15-09/2022/1, за умовами якого Постачальник зобов`язується, згідно із замовленнями Покупця передати Покупцю Товар за цінами, в асортименті і кількості, які узгоджуються Сторонами в замовлені та в товарно- супровідних документах, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість за цінами встановленими Постачальником.

Під Товаром в рамках цього Договору розуміється пиво торгової марки Постачальника, ціна та асортимент якого зазначені в товарно-транспортних документах, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, доставка Товару, в асортименті та у строки, вказані у погодженому Сторонами замовленні, здійснюється на складі Покупця, що знаходяться за адресою: м. Київ, вуя. Костянтинівська, 4, прим. 77, бар Клюб.

Згідно п.3.1 договору, Постачальник передає Покупцю Товар за цінами, визначеними у видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна сума Договору складається з суми вартості Товару, поставленого Постачальником протягом строку дії цього Договору та визначається шляхом додавання вартості Товару, вказаного у товарно-супровідних документах, що були підписані уповноваженими представниками Сторін протягом строку дії цього Договору.

Оплата вартості партії Товару здійснюється шляхом перерахування безготівкового платежу у розмірі 100% вартості замовленого Товару, вказаного у рахунку-фактурі, на поточний рахунок Постачальника протягом 15 днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п.3.4 договору).

Пунктом 6.1 договору, передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та діє до 31 грудня 2023 року включно. Якщо жодна із Сторін не заявить у письмовій формі про намір припинення цього Договору у строк за 10 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору, то Договір вважатиметься продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором в частині поставки товару виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на підставі товарно-транспортної накладної № Р1060 від 20 вересня 2022 року та видаткової накладної № 1060 від 20 вересня 2022 року на суму 9 030грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р1168 від 12 жовтня 2022 року та видаткової накладної № 1168 від 12 жовтня 2022 року на суму 6 030грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р1255 від 20 жовтня 2022 року та видаткової накладної № 1255 від 20 жовтня 2022 року на суму 8 880грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р1291 від 02 листопада 2022 року та видаткової накладної № 1291 від 02 листопада 2022 року на суму 7 788грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р1462 від 06 грудня 2022 року та видаткової накладної № 1462 від 06 грудня 2022 року на суму 4 500грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р1585 від 23 грудня 2022 року та видаткової накладної № 1585 від, 23 грудня 2022 року на суму 4 650грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р93 від 24 січня 2023 року та видаткової накладної № 93 від 24 січня 2023 року на суму 4 500 грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р281 від 24 лютого 2023 року та видаткової накладної № 281 від 24 лютого 2023 року на суму 4 650 грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р309 від 02 березня 2023 року та видаткової накладної № 309 від 02 березня 2023 року на суму 2 100грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р339 від 09 березня 2023 року та видаткової накладної № 339 від 09 березня 2023 року на суму 4 500грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р476 від 30 березня 2023 року та видаткової накладної № 476 від 30 березня 2023 року на суму 4 500грн.; - на підставі товарно-транспортної накладної № Р570 від 18 квітня 2023 року та видаткової накладної № 570 від 18 квітня 2023 року на суму 7 080грн.

Загальна вартість поставленого Товару, як вказує позивача склала 68 208 грн., з яких відповідачем було оплачено 61 128грн., в наслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 7 080грн.

Відповідно до п.5.2 у випадку прострочення оплати за Товар за Договором з боку Покупця, Постачальник має право призупинити поставку Товару по наступному замовленню, а також накласти на Покупця неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості поставленого, але не оплаченого Товару. За наявності такого прострочення з оплати, грошові кошти, що будуть надходити від Покупця в подальшому будуть зараховуватись в якості погашення неустойки і лише після її повної сплати, - в якості погашення основного боргу.

Крім того, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором відповідно до положень ст. 625 ЦК України та умов договору п. 5.2 було нараховано останньому пеню в сумі 1 054,82грн., інфляційні витрати в розмірі 49,29грн. та інфляційні витрати в сумі 21 454,40грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставин Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

З матеріалів справи вбачається, що між 15.09.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення (постачальник) та Фізичною особою підприємцем Григоренко Станіславом Сергійовичем (покупець) було укладено договір поставки №15-09/2022/1, за умовами якого Постачальник зобов`язується, згідно із замовленнями Покупця передати Покупцю Товар за цінами, в асортименті і кількості, які узгоджуються Сторонами в замовлені та в товарно- супровідних документах, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість за цінами встановленими Постачальником (п.1.1 договорів).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.2 договору, доставка Товару, в асортименті та у строки, вказані у погодженому Сторонами замовленні, здійснюється на складі Покупця, що знаходяться за адресою: м. Київ, вуя. Костянтинівська, 4, прим. 77, бар Клюб.

Судом встановлено, що Позивач своїх зобов`язання за договором в частині поставки товару виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 68 208грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними та видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата вартості партії Товару здійснюється шляхом перерахування безготівкового платежу у розмірі 100% вартості замовленого Товару, вказаного у рахунку-фактурі, на поточний рахунок Постачальника протягом 15 днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п.3.4 договору).

В той же час, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару з чином не виконав, вартість поставленого товару оплатив частково в сумі 61 128грн. внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 7 080грн..

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як з`ясовано судом, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань, з 03.05.2023 р. здійснено державну реєстрацію по припиненню підприємницької діяльності суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Григоренко Станіслава Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

У п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Григоренко Станіслава Сергійовича вартості отриманого та неоплаченого товару в сумі 7 080грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 054,82грн. та інфляційних витрат в сумі 49,29грн. господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.2 у випадку прострочення оплати за Товар за Договором з боку Покупця, Постачальник має право призупинити поставку Товару по наступному замовленню, а також накласти на Покупця неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості поставленого, але не оплаченого Товару. За наявності такого прострочення з оплати, грошові кошти, що будуть надходити від Покупця в подальшому будуть зараховуватись в якості погашення неустойки і лише після її повної сплати, - в якості погашення основного боргу.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення пені в розмірі 1 054,82грн., суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог в названій частині у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь позивача інфляційних витрат у розмірі 49,29грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який наведений Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення у позовній заяві, судові витрати останнього складаються із: судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 2, 3, 4 ст.126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В підтвердження розміру понесених судових витрат позивачем до суду надані: Договір про надання правової допомоги №12 від 12.07.2023р., укладений між Адвокатом Сич Марією Віталіївною та ТОВ Виробнича компанія Перетворення пунктом 3.1 якого передбачено що розмір оплати (гонорару) за правничу допомогу встановлюється за погодженням між Адвокатом та Клієнтом та визначається в окремому додатку до цього Договору, якій окремо від Договору не діє; Додаток 1 від 12.07.2023р. до договору про надання правової допомоги №12 від 12.07.2023р. пунктом 1.2 якого передбачено відповідно до п. 3.1. Договору № 12 про надання правничої допомоги від 12 липня 2023 року Сторони встановили, що розмір оплати за виконання Адвокатом доручення Клієнт становить 3 000грн., попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який містить перелік послуг, який надають Адвокатом в рамках заявленої суми та ордер серії ВН 1428204 від 23.08.2023р.,

З огляду на вищевикладене, та враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, проте враховуючи що до заявленої суми було включено участь адвоката в судових засіданнях 1000грн., а справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження витрати покладаються в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення (04213, м. Київ, просп. Володимира Івасюка, буд. 58-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 40577332) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Перетворення (04213, м. Київ, просп. Володимира Івасюка, буд. 58-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 40577332) основний борг в сумі 7 080 (сім тисяч вісімдесят)грн., пеню в розмірі 1 054 (одна тисяча п`ятдесят чотири)грн. 82коп., інфляційні витрати в сумі 49 (сорок дев`ять)грн. 29коп., судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 листопада 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна