Рішення

від 24.10.2023 по справі 926/3751/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року Справа № 926/3751/23За позовом Релігійної громади церкви християн віри Євангельської п`ятидесятників "Авен-Єзер" м. Чернівці

до відповідача Чернівецької міської ради

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники сторін:

Від позивача адвокат Галетка О.В.

Від відповідача Лелюк Х.М.

СУТЬ СПОРУ: Релігійна громада церкви християн віри Євангельської п`ятидесятників "Авен-Єзер" м. Чернівці звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Чернівецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Позов обґрунтований тим, що 07 червня 2023 року за результатом розгляду заяви позивача про прийняття в експлуатацію громадського будинку (дім молитви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради було повідомлено, що об`єкт, який був побудований без оформлення права на виконання будівельних робіт (самочинно) може бути прийнятий в експлуатацію у випадку визнання можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Далі, 19 червня 2023 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційної дії пов`язаної з державною реєстрацією права власності громадського будинку (дім молитви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами з причини відсутності документа про прийняття об`єкта в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси.

Відповідно до технічного висновку за результатами технічного огляду і оцінки стану будівельних конструкцій будівель і споруд та інженерних мереж про відповідність громадської будівлі (дому молитви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами вимогам державних стандартів, нормативних актів з пожежної безпеки, санітарному законодавству встановлено, що громадська будівля (дім молитви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами придатні для експлуатації.

Так, з огляду на те, що самочинно побудовані приміщення збудовані із дотриманням правил пожежної безпеки, державних будівельних та інших норм, позивач на підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) звернувся з даним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2023 року, судову справу № 926/3751/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25 вересня 2023 року.

19 вересня 2023 року до канцелярії суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому представник останнього не заперечує щодо задоволення позову, за умови відсутності порушень прав інших осіб.

При цьому, представник позивача звертає увагу, що неможливість здати спірний об`єкт нерухомості в експлуатацію є наслідком недотримання позивачем вимог чинного законодавства, зокрема, його будівництвом без оформлення права на виконання будівельних робіт та жодних протиправних дій зі сторони Чернівецької міської ради не було.

Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 926/3751/23; призначено справу до розгляду по суті на 24 жовтня 2023 року.

Адвокат позивача в судовому засіданні 24 жовтня 2023 року просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 24 жовтня 2023 року підтримав позицію, викладену у відзиві.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів .

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24 жовтня 2023 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 2 статті 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації унормовано, що релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що міститься в матеріалах справи, Релігійна громада церкви християн віри Євангельської п`ятидесятників "Авен-Єзер" м. Чернівці є релігійною організацією.

Згідно статті 17 вказаного Закону, релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Так, рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів № 81/3 від 16 лютого 1993 року, № 542/18 від 28 вересня 1993 року вирішено передати нежитлову будівлю по вулиці Підкови Івана, буд. 18 в м. Чернівці позивачу в безоплатне користування; дозволено позивачу знести будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 179,4 кв.м.; побувати новий молитовний будинок за власні кошти; надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки загальною площею 956 кв.м. за адресою І. Підкови, 18; управлінню головного архітектора погодити проект молитвиного будинку в межах відведеної ділянки.

Згідно акту комісії по перевірці наявності Будинку молитви по вул. І. Підкови, 18, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 пастору Будинку молитви необхідно звернутись в департамент містобудівного комплексу та земельних відносин для вирішення питання про подальшу експлуатацію Будинку молитви.

30 грудня 2011 року на підставі рішення восьмої сесії шостого скликання Чернівецької міської ради від 28 квітня 2011 року № 158, позивачу виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1024 га, за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - для громадських та релігійних організацій (обслуговування будинку молитви), кадастровий номер -7310136900:55:005:0094.

08 березня 2023 року право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

Згідно частини 1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому, позивач підтверджує відсутність у нього будь-яких дозвільних документів на будівництво нерухомого майна.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В той же час, в окремих випадках стаття 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Разом з тим, суд виходить з того, що стаття 331 ЦК України визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на новостворене майно, яке побудоване з дотриманням встановленого законодавством порядку, тобто при наявності всіх необхідних дозволів та актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені саме в статті 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 (справа № 11/173-06).

Згідно положень статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положень частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За приписами частини 2 статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

За приписами частини 2 статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Як вбачається з листа Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради № 18/01-08-216 від 07 червня 2023 року, за результатом розгляду заяви позивача його щодо прийняття в експлуатацію громадського будинку (дім молитви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю було повідомлено, що об`єкт, який був побудований без оформлення права на виконання будівельних робіт (самочинно) може бути прийнятий в експлуатацію у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

19 червня 2023 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради було прийнято рішення № 68078428 про відмову в проведенні реєстраційної дії пов`язаної з держаною реєстрацією права власності громадського будинку (дім молитви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами з причини відсутності документа про прийняття об`єкта в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси

Відповідно до проведеної поточної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, Чернівецьким комунальний обласним бюро технічної інвентаризації був виготовлений технічний паспорт. За результатом інвентаризації, загальна площа дому молитви склала 323,90 квадратних метра.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Згідно частини 3 статті 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина 4 статті 376 ЦК України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

В подальшому, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (сертифікат серія АЕ№003557) складено технічний висновок за результатами технічного огляду і оцінки стану будівельних конструкцій будівель і споруд та інженерних мереж про відповідність громадської будівлі (дому молитви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами вимогам державних стандартів, нормативних актів з пожежної безпеки, санітарному законодавству.

Зазначеним технічним висновком встановлено, що: оглянута будівля (дім молитви релігійної громади церкви Християн Віри Євангельської п`ятидесятників Авен-Єзер) не має ушкоджень та деформацій несумісних з її подальшою експлуатацією; приміщення громадської будівлі знаходяться в задовільному технічному стані і забезпечують необхідну міцність і несучу здатність в цілому; інженерні мережі знаходяться в задовільному стані; громадська будівля літ. A (дім молитви релігійної громади церкви Християн Віри Євангельської п`ятидесятників Авен-Єзер) по вул. Підкови Івана № 18, м. Чернівці придатна до експлуатації.

Відповідно до відзиву відповідача на позов, останній не заперечує щодо задоволення позову. Крім цього, як вбачається з усних пояснень представника відповідача, Чернівецька міська рада не отримувала жодних звернень, чи заяв щодо порушень прав інших осіб спричинених використанням земельної ділянки під збудоване нерухоме майно.

Так, суд встановив, що спірне нерухоме майно дім молитви релігійної громади церкви Християн Віри Євангельської П`ятидесятників Авен-Єзер, відповідає державним будівельним нормам та стандартам, не порушує прав і законних інтересів інших осіб, не створює загрози життю і здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб, іншим чином не порушує права третіх осіб.

Таким чином: 1) позивач здійснив самовільне будівництво на земельній ділянці, наданій йому в користування під уже збудоване майно; 2) власник земельної ділянки не заперечує проти визнання за позивачем права власності; 3) самочинне будівництво проведено з дотриманням стандартів, які дозволяють їх надійну та безпечну експлуатацію, 4) позивач звертався до компетентного органу з метою введення в експлуатацію самочинно зведеного об`єкту, однак отримав відмову через відсутність законодавчого регулювання таких відносин; 5) самочинне будівництво не порушує права інших осіб, доказів протилежного учасниками справи не надано та такі відсутні у матеріалах справи;

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у даній справі встановлено наявність передбачених законом умов, за яких право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та спрямовані на відновлення його невизнаного права.

Стосовно судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 129 ГПК України, у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що позивач без дозвільних документів здійснив самочинне будівництво, чим порушив законодавчо встановлений порядок будівництва будівель та споруд, суд вирішив залишити за позивачем витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 130, 194, 196, 219, 222, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Релігійною громадою Церкви Християн Віри Євангельської п`ятидесятників Авен-Єзер м. Чернівці (58000, м. Чернівці, вул. Підкови Івана, буд. 18, код ЄДРПОУ 22848446) право власності на громадський будинок (дім молитви) літ. А, заг. площ. 323,90 кв.м. з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме вбиральня літ. Б, сарай літ. В, огорожа 1-4 та басейн I за адресою м. Чернівці, вул. Підкови Івана, буд. 18.

Повний текст рішення складений та підписаний 03 листопада 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк