Рішення

від 17.10.2023 по справі 927/728/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2023 року справа № 927/728/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Львіввугілля", вул. Б. Хмельницького,26, м. Сокаль, Львівської області, 80000, ідентифікаційний код 32323256 в особі Відокремленого підрозділу "Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля", вул. Центральна, 112, с. Острів, Сокальського району, Львівської області, 80051, ідентифікаційний код 26360693, e-mail: uzvp2015@ukr.net

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Робамаг Україна", вул. 8-го Березня, б.3, с. Рябці, Чернігівського району, Чернігівської області, 15510, ідентифікаційний код 37199225, e-mail: v.pilipenko@robamag.com

про стягнення 616728,00 грн.

представники сторін:

від позивача: Савка О.В. (поза межами приміщення суду)

від відповідача: Підгорний К.Є., адвокат

встановив:

Державним підприємством «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» Державного підприємства «Львіввугілля» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робамаг Україна» про стягнення 616728,00 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №153 про закупівлю товару за результатами переговорної процедури закупівлі від 21.04.2021.

Ухвалою суду від 26.05.2023 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.06.2023, учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвала суду від 26.05.2023 позивачем отримана 08.06.2023, відповідачем - 16.06.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.77-79).

Ухвалою суду від 09.06.2023 задоволено клопотання позивача №19 від 29.05.2023 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, призначено проведення підготовчого засідання 15.06.2023 11:30, за участю представника позивача Савки Оксани Василівни в режимі відеоконференції.

Представники сторін у судове засідання 15.06.2023 не прибули.

Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Суд у судовому засіданні 15.06.2023 постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.07.2023, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 15.06.2023, отриману позивачем 22.06.2023, відповідачем - 23.06.2023 (а.с.80,81).

03.07.2023 від відповідача у межах строків, встановлених судом, надійшов відзив на позов вих.№30/06 від 30.06.2023 з додатками, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позивачем до позовної заяви не додано жодного належного і допустимого доказу того, що ним було надіслано відповідачу лист від 04.11.2022 №4/1725, а відповідачем вказаний лист отримано. Відповідач заперечує та не визнає обставину надсилання йому листа від 04.11.2022 №4/1725. Відповідач зазначає, що у листі від 04.11.2022 №4/1725, копію якого додано до позовної заяви, у числі 4981 цифру 1 виконано не друкарським способом, а від руки і вона є дописаною вручну до виконаного друкарським способом числа 498, що свідчить про недостовірність даного документа. Крім того у листі від 04.11.2022 №4/1725 не вказано будь-яких розмірів шахтарських костюмів, що робить неможливим виконання заявки відповідачем, і відповідач не може вважатися боржником, який прострочив виконання зобов?язання. За доводами відповідача партія костюмів шахтарських не була узгоджена сторонами, а виготовлення костюмів за ціною 804,00 грн., в тому числі ПДВ, за один комплект є абсолютно неможливим з незалежних від відповідача причин. Посилаючись на широкомасштабне вторгнення та агресію російської федерацію, у відзиві зазначено, що у період окупації с. Рябці Чернігівського району з 24.02.2022 по 02.04.2022 з приміщень відповідача було викрадено усю належну йому оргтехніку, що робить неможливим функціонування підприємства. Пошкодження та пограбування офісу та складу відповідача є форс-мажорними обставинами, що об?єктивно унеможливили виконання відповідачем взятих зобов?язань. Причиною неможливості відповідачем продовжувати виробництво робочого одягу стали перманентні відключення електроенергії, звільнення працівників. На думку відповідача, позивачем не доведено розмір понесених збитків і неустойка не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Відповідач просить суд у разі притягнення відповідача до відповідальності зменшити суми пені та штрафу на 90% до 61672,80 грн.

14.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив №53 від 11.07.2023, у якій позивач заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.05.2023 позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву запропоновано подати до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу у справі, а докази надсилання надати суду. Відзив на позов позивач отримав 06.07.2023, що підтверджується трекінгом Укрпошти, отже, позивач повинен був подати відповідь на відзив у строк до 11.07.2023 включно. Як вбачається із накладної відділення поштового зв`язку Укрпошти та опису вкладення до цінного листа, відповідь на відзив позивачем подано 14.07.2023, тобто з пропуском встановленого судом строку.

Клопотання про поновлення встановленого судом строку подання відповіді на відзив позивачем не подано, а тому суд залишив без розгляду відповідь на відзив №53 від 11.07.2023 як таку, що подано з порушенням строку її подання.

Ухвалою суду від 18.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача №52 від 11.07.2023 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 26.07.2023 прийняв участь представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не прибув.

Представник відповідача повідомив про не отримання ним відповіді на відзив та заявив усне клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні для надання можливості підготувати заперечення на відповідь на відзив.

Суд у судовому засіданні 26.07.2023 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 22.08.2023, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 26.07.2023, яка отримана ним 01.08.2023 та 03.08.2023 (а.с.210,211).

15.08.2023 від відповідача надійшли до суду заперечення №15/08 від 15.08.2023 на наведені позивачем у відповіді на відзив аргументи. У поданих запереченнях відповідач, керуючись ч.6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, просить суд витребувати у позивача оригінали поданих ним до позовної заяви документів: листа ДП «Львіввугілля» від 04.11.2022 №4/1725, листа ВП «Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" від 27.05.2021 №811-14/3 та фіскального чеку АТ «Укрпошти» від 27.05.2021 №8010503945406.

Вказане клопотання задоволено судом.

Пунктом 6 ухвали суду від 26.05.2023 відповідачу повідомлено про його право подання до суду заперечень на відповідь позивача у строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідь на відзив відповідач отримав 25.07.2023, що підтверджується трекінгом Укрпошти, отже, відповідач повинен був подати заперечення на відповідь на відзив у строк до 01.08.2023 включно. Як вбачається із накладної відділення поштового зв`язку Укрпошти та опису вкладення до цінного листа, заперечення відповідачем подано 15.08.2023, тобто з пропуском встановленого судом строку.

Клопотань про поновлення встановленого судом строку подання заперечень на відповідь на відзив відповідачем не подано, тому суд залишив без розгляду подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив №15/08 від 15.08.2023.

22.08.2023 судове засідання не відбулось внаслідок тимчасового зупинення роботи суду після ракетного удару російської федерації по будівлі суду 19.08.2023.

Ухвалою суду від 28.08.2023 судове засідання призначено на 13.09.2023.

Ухвала суду від 28.08.2023, направлена учасникам справи поштовою кореспонденцією, позивачем отримана 05.09.2023, відповідачем - 31.08.2023.

Ухвалою суду від 30.08.2023 задоволено клопотання позивача №56 від 10.08.2023 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, призначено проведення підготовчого засідання 13.09.2023 в режимі відеоконференції.

У судовому засідання 13.09.2023 прийняли участь представники сторін.

Суд у судовому засіданні 13.09.2023 відмовив у задоволенні усного клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження та оголошення перерви у підготовчому засіданні.

З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у даній справі та дотримання принципу верховенства права та змагальності сторін, судом задоволено клопотання відповідача про витребування від позивача документів.

Суд у судовому засіданні 13.09.2023 протокольно закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.10.2023.

25.09.2023 від Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля надійшла заява №73 від 19.09.2023 про долучення до матеріалів справи оригіналів документів на вимогу суду: листа ДП «Львіввугілля» від 04.11.2022 №4/1725, листа ДП «Львіввугілля» від 06.02.2023 №4/208 та фіскального чеку №8000118216244 про його направлення, листа ВП «Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" від 27.05.2021 №811-14/3 та фіскального чеку від 27.05.2021 №8010503945406 про його направлення, листа №10/02/23 від 10.02.2023. У поданому клопотанні викладено прохання по завершенні розгляду справи надані оригінали повернути позивачу.

У судовому засіданні 04.10.2023 прийняли участь представники сторін.

Представником відповідача у судовому засіданні 04.10.2023 заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з необхідністю представника бути присутнім у іншому судовому засіданні.

Суд у судовому засіданні 04.10.2023 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.10.2023.

У судовому засіданні 17.10.2023 прийняли участь представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.10.2023 заявив усне клопотання про зменшення неустойки на 90%.

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі у м.Чернігові, судом оголошувалась перерва у судовому засіданні 17.10.2023 до моменту закінчення повітряної тривоги, що відображено у протоколі судового засідання.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код 32323256) Державне підприємство "Львіввугілля" зареєстровано як суб`єкт господарювання 26.05.2022, номер запису 1004081070179000005.

Пунктами 3.1., 3.9. статуту Державного підприємства "Львіввугілля", затвердженого наказом Міністерства енергетики України №252 від 19.10.2021, визначено, що підприємство є юридичною особою публічного права.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код 26360693) Відокремлений підрозділ "Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" зареєстровано як суб`єкт господарювання 15.03.2007, номер запису 14081060037000005.

Пунктами 3.2., 3.4. положення про Відокремлений підрозділ "Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля", затвердженого т.в.о. генерального директора Державного підприємства "Львіввугілля" 12.11.2021 визначено, що підрозділ не є юридичною особою. Посадові особи підрозділу мають право в межах повноважень, визначених положенням, та на підставі довіреності підприємства і від імені підприємства набувати майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем у суді відповідно до законодавства.

Наказом Державного підприємства "Львіввугілля" №307-к від 11.07.2019 начальником Відокремленого підрозділу "Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" з 11.07.2019 призначено Булковського П.Р.

Державне підприємство "Львіввугілля" довіреністю №7 від 02.01.2023 уповноважило начальника Відокремленого підрозділу "Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" Булковського П.Р. укладати від імені підприємства договори (угоди) в порядку та на умовах передбачених чинним законодавством, статутом підприємства та положенням про відокремлений підрозділ; підписувати документи, які пов?язані з виконанням договорів та угод; представляти інтереси підприємства в усіх державних органах з правом підпису; брати участь у справах в судах України з правами, які надані відповідним чинним законодавством позивачу; здійснювати заходи по виконанню рішень та ухвал суду з усіма правами, які надані стягувачу.

21.04.2021 між Державним підприємством «Львіввугілля» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Робамаг Україна» (постачальник) укладено Договір №153 про закупівлю товару за результатами переговорної процедури закупівлі (далі - Договір, а.с. 18-20).

Пунктами 1.1., 1.2. Договору передбачено, що постачальник зобов?язується поставити товар в порядку та на умовах, визначених у Договорі, а саме: ДК 021:2015, 18130000-9, спеціальний робочий одяг (костюм шахтарський), а покупець зобов?язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, його номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації до Договору, яка є його невід?ємною частиною.

Згідно з п. 3.1.-3.3. Договору сума Договору складає 7379658,00 грн.

Ціна за кожну одиницю товару встановлена у національній валюті України і зазначена у специфікації №1 до Договору.

В ціну товару включені витрати, пов?язані з виготовленням товару, тарою (упаковкою), маркуванням і доставкою вантажоодержувачу.

У відповідності із п. 4.2. Договору оплата за отриманий товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії товару. Оплату за товар може здійснювати як покупець, так і вантажоодержувач.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору визначено, що строк поставки товару зазначений у специфікації. Доставка товару здійснюється на умовах DDP (станція або склад покупця згідно із Правилами Інкотермс-2020) протягом 20 днів з моменту отримання письмової заяви на конкретну партію товару.

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строку поставки товару за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання.

За прострочення поставки товару понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Договір діє до 31.12.2021, а в частині зобов?язань - до повного і належного їх виконання. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання чинних зобов`язань (п.10.1., 10.3. Договору).

Додатковою угодою №1 від 08.12.2021 до Договору Специфікацію №1 до Договору викладено у такій редакції: костюм шахтарський у кількості 10 065 комплектів за ціною 733,20 грн. за одиницю на загальну вартість 7379658,00 грн.; костюм шахтарський у кількості 2552 комплектів за ціною 733,20 грн. за одиницю на загальну вартість 1871126,40 грн.; костюм шахтарський у кількості 6851 комплектів за ціною 804,00 грн. за одиницю на загальну вартість 5508204,00 грн. Всього 7379330,40 грн. Доставка товару здійснюється на умовах DDP (станція або склад покупця згідно Правил Інкотермс-2020) протягом 20 днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару. Сума Договору складає 7379330,40 грн.

Додатковою угодою №2 від 17.12.2021 внесено зміни до розділу X Договору, згідно з яким Договір діє до 31.12.2022, а в частині зобов?язань - до повного і належного їх виконання.

Як зазначає позивач, відокремленим підрозділом Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" направлено відповідачу лист-заявку №811-14/3 від 27.05.2021 про поставку товару - 10065 комплектів костюмів шахтарських, яку відповідачем виконано частково. Оригінал листа-заявки №811-14/3 від 27.05.2021 та фіскального чеку від 27.05.2021 №8010503945406 про його направлення надано позивачем до матеріалів справи.

Позивачем адресовано відповідачу лист-заявку №4/1725 від 04.11.2022 на постачання костюмів шахтарських в кількості 4981 комплектів. Оригінал листа-заявки №4/1725 від 04.11.2022 надано позивачем до матеріалів справи.

Позивачем відповідачу направлено лист №4/208 від 06.02.2023, оригінал якого з фіскальним чеком №8000118216244 про його направлення надано позивачем, у якому нагадано про те, що 4981 комплект товару не поставлено, відповідь на заявку не надано, у зв?язку з чим позивач просив надати письмову відповідь щодо можливості чи неможливості постачання товару.

Відповідач листом №10/02/23 від 10.02.2023 на лист позивача №4/208 від 06.02.2023 повідомив, що у зв?язку з проведенням бойових дій на території Чернігівської області та відключенням електроенергії підприємство не працювало, з моменту підписання Договору і на сьогоднішній день тканина подорожчала з 82,19 грн. до 202,00 грн., а також подорожчала комплектовка на костюм, собівартість костюма приблизно складає 1268,00 грн. без ПДВ, а тому підприємство не може поставляти костюми за ціною згідно Договору поставки. Оригінал листа №10/02/23 від 10.02.2023 надано позивачем до матеріалів справи.

За доводами позивача після отримання листа №10/02/23 від 10.02.2023 поставка товару за Договором не здійснювалась, у зв?язку з чим відповідачу направлено претензію №2 від 20.02.2023 у якій зазначено про не поставку товару на загальну суму 4004724,00 грн. та вимогою терміново здійснити поставку костюмів шахтарських в кількості 4981 комплект (а.с.58).

Оскільки відповідач у порушення договірних зобов`язань не здійснив поставку товару у зазначені терміни на загальну суму 4004724,00 грн., позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 336397,32 грн. пені та 280330,68 грн. штрафу.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.174 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено факт укладення між сторонами Договору №153 про закупівлю товару за результатами переговорної процедури закупівлі від 21.04.2021 та Додаткових угод до нього №1 від 08.12.2021, №2 від 17.12.2021, якими узгоджено сторонами порядок та умови, поставки товару, а також визначено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, його номенклатура, ціна і строк поставки зазначаються в Специфікації до Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 08.12.2021).

Додатковою угодою №1 від 08.12.2021) також визначено, що доставка товару здійснюється на умовах DDP (станція або склад покупця згідно Правил Інкотермс-2020) протягом 20 днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару. Сума Договору складає 7379330,40 грн.

Позивач у позовній заяві як на заявку посилається на адресований відповідачу лист №4/1725 від 04.11.2022, у якому просить відповідача згідно специфікації до договору поставити костюми шахтарські в кількості 4981 комплектів (а.с.24).

Відповідач у відзиві на позов заперечує та не визнає обставину надсилання йому листа №4/1725 від 04.11.2022, а також зазначає, що у листі від 04.11.2022 №4/1725, копію якого додано до позовної заяви, у числі 4981 цифру 1 виконано не друкарським способом, а від руки і вона є дописаною вручну до виконаного друкарським способом числа 498, що свідчить про недостовірність даного документа. Крім того у зазначеному листі не вказано будь-яких розмірів костюмів шахтарських, що робить неможливим виконання заявки відповідачем.

Доводи відповідача про те, що партія костюмів шахтарських не була узгоджена сторонами, судом до уваги не приймаються з огляду на наведене нижче.

Як вбачається з наданих позивачем оригіналів документів, попередньо відокремленим підрозділом Управління "Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" відповідачу направлено лист-заявку №811-14/3 від 27.05.2021 про поставку товару - 10 065 комплектів костюмів шахтарських, що підтверджується фіскальним чеком №8010503945406 від 27.05.2021 про його направлення. Вказану заявку, за доводами позивача, відповідачем виконано частково.

В подальшому позивачем адресовано відповідачу лист-заявку №4/1725 від 04.11.2022 на постачання костюмів шахтарських в кількості 4981 комплектів, оригінал якого надано позивачем до матеріалів справи. Докази надсилання позивачем відповідачу заявки №4/1725 від 04.11.2022 у матеріалах справи відсутні.

Позивач у листі №4/208 від 06.02.2023 зазначив, що за №4/1725 від 04.11.2022 ним зроблено заявку на поставку товару, однак товар у кількості 4981 комплект недопоставлено, а тому просить надати письмову відповідь щодо можливості чи неможливості постачання товару. Оригінал листа №4/208 від 06.02.2023 з фіскальним чеком №8000118216244 про його направлення надано позивачем.

Відповідач листом №10/02/23 від 10.02.2023 у відповідь на лист позивача №4/208 від 06.02.2023 повідомив, що у зв?язку з проведенням бойових дій на території Чернігівської області та відключенням електроенергії підприємство не працювало. З моменту підписання Договору і на сьогоднішній день тканина подорожчала з 82,19 грн. до 202,00 грн., а також подорожчала комплектовка на костюм, собівартість костюма приблизно складає 1268,00 грн. без ПДВ, а тому підприємство не може поставляти костюми за ціною згідно Договору поставки. Оригінал листа №10/02/23 від 10.02.2023 надано позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, у листі №10/02/23 від 10.02.2023 відповідач фактично пояснив причини невиконання заявки позивача, тобто визнав факт невиконання заявки. Посилання на неотримання відповідачем заявки за №4/1725 від 04.11.2022 чи спростувань недопоставки товару в кількості 4981 комплектів (про які зазначено у листі позивача №4/208 від 06.02.2023) відсутні.

Твердження відповідача про те, що у листі №4/1725 від 04.11.2022, копію якого додано до позовної заяви, у числі 4981 цифру 1 виконано не друкарським способом, а від руки і вона є дописаною вручну до виконаного друкарським способом числа 498, що свідчить про недостовірність даного документа, судом до уваги не приймаються, оскільки оригінал наданого позивачем на вимогу суду листа №4/1725 від 04.11.2022 містить чіткий друкований відбиток числа 4981.

Відповідач у відзиві на позов заперечує та не визнає обставину надсилання йому вказаного листа, проте клопотань про витребування від позивача доказів направлення вказаного листа відповідачем не заявлялось. Відповідач просив витребувати від позивача лише оригінал листа №4/1725 від 04.11.2022, який і був наданий позивачем на виконання вимог суду.

З огляду на приписи ч.4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Посилання відповідача на те, що лист-заявка №4/1725 від 04.11.2022 не містить будь-яких розмірів костюмів шахтарських та з цієї причини робить її виконання неможливим є безпідставним, оскільки ані умови Договору, ані Додаткові угоди до нього, ані специфікація не містять обов?язкової вимоги до покупця зазначити у заявці розміри костюмів, які підлягають поставці.

Доводи відповідача про те, що виготовлення костюмів за ціною 804,00 грн. за один комплект є абсолютно неможливим з огляду на подорожчання тканини з моменту підписання Договору, а також подорожчання комплектовки на костюм, у зв?язку з чим собівартість костюма приблизно складає 1268,00 грн. без ПДВ, а тому підприємство не може поставляти костюми за ціною згідно Договору поставки, судом до уваги не приймається, оскільки умови Договору не передбачають та не ставлять в залежність поставку товару від підвищення цін на тканину та комплектовку костюмів.

Як вже зазначалося судом, відповідно до заявки №4/1725 від 04.11.2022 позивач просив відповідача згідно специфікації до договору поставити костюми шахтарські в кількості 4981 комплектів, проте докази надсилання позивачем відповідачу заявки №4/1725 від 04.11.2022 у матеріалах справи відсутні.

Судом задоволено клопотання відповідача про витребування від позивача документів: листа ДП «Львіввугілля» від 04.11.2022 №4/1725, листа ВП «Управління "Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" від 27.05.2021 №811-14/3 та фіскального чеку АТ «Укрпошти» від 27.05.2021 №8010503945406.

Позивачем виконано вимоги суду та надано витребувані документи.

З наданих відповідачем до відзиву документів вбачається, що відповідачем поставлявся позивачу товар в порядку та на умовах Договору та специфікації №1, що підтверджується Актами прийому-передачі від 28.10.2021, 10.11.2021, 18.11.2021, 02.02.2022, підписаних сторонами та скріплених печатками, копії яких додано до матеріалів справи, тобто поставка товару здійснювалась в тому числі і після направлення заявки №4/1725 від 04.11.2022.

Специфікація №1 в редакції додаткової угоди №1 від 08.12.2021 обумовлює доставку товару на умовах DDP (станція або склад покупця згідно Правил Інкотермс-2020) протягом 20 днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару.

Таким чином, відповідач зобов?язаний був поставити товар у 20-денний термін з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару, тобто до початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації 24.02.2022.

Пунктами 8.1.-8.4. Договору сторони погодили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону в письмовій формі.

Виникнення обставин непереборної сили та строк їхдії підтверджується висновком Торгово-Промислової Палати України.

У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжуються більше ніж 180 днів, кожна зі сторін у встановленому порядку, має право розірвати Договір.

Відповідачем не надано доказів письмового повідомлення позивача в порядку п. 8.2. Договору про неможливість виконання зобов`язань за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення.

Додатковою угодою №2 від 17.12.2021 внесено зміни до Договору, згідно з якими Договір діє до 31.12.2022, а в частині зобов?язань - до повного і належного їх виконання.

Відповідно закінчення строку дії Договору, як про те зазначає відповідач, не звільняє його від повного і належного виконання договірних зобов?язань в частині поставки товару.

Як встановлено судом у матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу заявки №4/1725 від 04.11.2022 на поставку товару - костюмів шахтарських в кількості 4981 комплектів, але відповідач визнав свій обов?язок виконання договору в частині поставки товару, пояснивши причини невиконання договірних зобов?язань у листі №10/02/23 від 10.02.2023.

Разом з тим відповідачем не доведено та не підтверджено об?єктивних обставин неможливості виконання Договору, направлена позивачем відповідачу претензія №2 від 20.02.2023, у якій зазначено про непоставку товару на загальну суму 4004724,00 грн. та у якій міститься вимога терміново здійснити поставку костюмів шахтарських в кількості 4981 комплект, залишена відповідачем без виконання.

Враховуючи відсутність доказів направлення позивачем відповідачу заявки №4/1725 від 04.11.2022, неможливо встановити і дату отримання відповідачем зазначеної заявки на поставку товару та відповідно визначити початок 20-денного терміну постачання товару з моменту отримання письмової заявки.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які сплачуються у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строку поставки товару за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання.

За прострочення поставки товару понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

У розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасне виконання строку поставки за Договором позивач зазначає, що поставка товару за заявкою від 04.11.2022 №4/1725 (4981 комплектів по ціні 804,00 грн. на суму 4004724,00 грн.) згідно з п. 5.2. Договору здійснюється протягом 20 днів з моменту її отримання. Відповідь на повторний лист щодо виконання заявки надано відповідачем 10.02.2023. Отже, позивачем на суму 4004724,00 грн. нараховано пеню за період з 10.02.2023 до 05.05.2023 на підставі п. 7.2. Договору у розмірі 336397,32 грн. та 280330,68 грн. штрафу.

Враховуючи відсутність доказів направлення позивачем відповідачу заявки №4/1725 від 04.11.2022, неможливість встановити дату отримання відповідачем зазначеної заявки на поставку товару, а також визначити початок 20-денного терміну постачання товару з моменту отримання письмової заявки, суд доходить висновку про те, що позивачем зроблено неправильний розрахунок штрафних санкцій та неправильно визначено період їх нарахування.

Разом з тим судом враховано, що відповідачем визнано свій обов?язок виконання договору в частині поставки товару.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити суми пені та штрафу на 90% до 61672,80 грн., посилаючись на форс-мажорні обставини, що об?єктивно унеможливили виконання відповідачем взятих зобов?язань.

У судовому засіданні 17.10.2023 представником відповідача також заявлено усне клопотання про зменшення неустойки на 90%.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми неустойки суд зазначає таке.

Виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, неустойка є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання); захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання; стимулювання належного виконання договірних зобов`язань; обов`язковий характер для учасників правовідносин.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься в ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен врахувати інтереси обох сторін.

Зменшення розміру неустойки є правом суду і господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18; від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 дійшов висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 90% відповідач посилається на форс-мажорні обставини, які об?єктивно унеможливили виконання відповідачем взятих зобов?язань, зокрема, у зв?язку з широкомасштабним вторгненням російської федерації та окупацією с. Рябці Чернігівського району з 24.02.2022 по 02.04.2022 з приміщень відповідача було викрадено усю належну йому оргтехніку, пошкоджено та пограбовано офіс та склад, що об??єктивно унеможливило функціонування підприємства та виконання відповідачем взятих договірних зобов?язань. Причиною неможливості відповідачем продовжувати виробництво робочого одягу стали перманентні відключення електроенергії, звільнення працівників. Крім того, позивачем не доведено розмір понесених збитків і неустойка не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем додано до матеріалів справи довідку Новобілоуської сільської ради Хмільницького старостинського округу №9/162 від 18.04.2023 про підтвердження окупації військами російської федерації с. Рябці Чернігівського району з 24.02.2022 по 02.04.2022; Акт попереднього візуального обстеження пошкодженого майна внаслідок військової агресії російської федерації від 30.04.2022; заява №34 від 11.05.2022 про проведення перевірки за фактом пошкодження та крадіжки майна, адресована начальнику ЧРУП ГУНП в Чернігівській області; перелік майна, що було вкрадене у відповідача під час перебування російських військ за місцем реєстрації Товариства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №22022270000000010 від 28.02.2022; лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи принцип збалансованості інтересів сторін, визнання відповідачем договірних зобов?язань в частині поставки товару та вищевикладені обставини, які фактично унеможливили виконання відповідачем взятих зобов?язань, а також приймаючи до уваги, що позивачем неправильно здійснено розрахунок штрафних санкцій, суд доходить висновку про те, що всі вищевикладені обставини у сукупності є винятковими, а тому суд відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України так ст.551 Цивільного кодексу України, вважає справедливим і розумним за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 90 %.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено понесення збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення договірних зобов`язань у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим для позивача не матиме негативних наслідків позбавлення його можливості стягнення пені та штрафу у повному розмірі, заявленому до стягнення.

За таких обставин клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 90 % підлягає задоволенню.

Відповідно, пеня підлягає стягненню в сумі 33639,73 грн., а штраф - у сумі 28033,06 грн.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 925,09 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Робамаг Україна" (вул. 8-го Березня, б.3, с. Рябці Чернігівського району Чернігівської області, 15510, ідентифікаційний код 37199225) на користь Державного підприємства "Львіввугілля" (вул. Б. Хмельницького,26, м. Сокаль, Львівської області, 80000, ідентифікаційний код 32323256) 33639,73 грн. пені, 28033,06 грн. штрафу та 925,09 грн. судового збору.

3. У решті вимог позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.10.2023 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2023 - у перший робочий день після закінчення періоду непрацездатності судді.

Суддя М.О. Демидова