Ухвала

від 09.03.2023 по справі 761/8092/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8092/23

Провадження № 1-кс/761/5496/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Київськоїспеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Центральногорегіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101040000049 від 14.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101040000049 від 14.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ст. 356 КК України, а саме житлового будинку, загальною площею 258.6 кв.м за адресою м. Київ, вул. Труханівська, 18а, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДЕСНА» (ЄДРПОУ 44506629), для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №42017101040000049 від 14.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ст. 356 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101040000049 від 14.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ст. 356 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що на балансі ДП «Науково-дослідного інституту «Квант» обліковується водно-спортивна база «Імпульс», яка розташована на земельній ділянці площею 1,24 ГА за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18 (гостьовий будинок загальною площею 231,7 кв. м). Інших об`єктів нерухомого майна на вказаній земельній ділянці за Підприємством не зареєстровано. Забудовником чи замовником будівництва об`єктів нерухомого майна на цій земельній ділянці Підприємство не було. Під час проведення інвентаризації нерухомого майна, комісією ДП «НДІ «Квант» на території водно-спортивної бази «Імпульс» виявлено об`єкти нерухомого майна.

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Концерну стало відомо, що на земельній ділянці, яка була відведена ДП «НДІ «Квант» для влаштування водно-спортивної бази по АДРЕСА_1 розташовані наступні об`єкти нерухомого майна, на які зареєстровано право приватної власності:

- нежитлове приміщення (будинок охорони) літ. «З», загальною площею 29,1 кв.м, власник Дитяча-юнацька спортивна школа «Столиця-спорт» (ЄДРПОУ 38997024);

- нежитлове приміщення (їдальня) літ. «Ж», загальною площею 110,6 кв.м, власник ОСОБА_4 ;

- житловий будинок, загальною площею 258,6 кв.м, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДЕСНА» (ЄДРПОУ 44506629).

В ході перевірки даних з`ясовано, що право приватної власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці державного підприємства визнано за сторонніми особами на підставі рішень Дніпровського районного суду м. Києва.

Згідно актуальної Інформаційної довідки з Державного реєстру речових трав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 89371399 приватним нотаріусом ОСОБА_5 04.07.2016 посвідчено договір купівлі продажу нежитлового приміщення (їдальня) літ. «Ж», загальною площею 110,6 кв. м за адресою м. Київ, вул. Труханівська, 18а.

Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна визнано за ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2015 у справі №755/14371/15-ц. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 07.06.2016 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06.08.2015 в частині задоволення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нежитлове приміщення громадський (виробничий) будинок (приміщення) їдальня, загальною площею 110,6 кв. м., АДРЕСА_2 скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_6 про визнання права власності відмовлено.

Прокурор звертає увагу, що набувачем вказаного майна став громадянин ОСОБА_4 , якій був відповідачем у справі №755/14371/15-ц. Також, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №89371399, щодо об`єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , зокрема, зареєстровано право власності сторонніх осіб на об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, загальною площею 258,6 кв. м. Зазначений житловий будинок належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_7 на підставі рішення Дніпровського районного міста Києва від 07.06.2010.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2010 у справі 25 02/1/20 1 0 визнано за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок, загальною площею 258,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням апеляційного суду м. Києва у справі №2-2502/2010 скасовано рішення Дніпровського районного м. Києва від 07.06.2010 в частині задоволення позовних вимог про надання права власності та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності відмовлено. Крім того, з відкритого офіційного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень, Концерну стало відомо про наявність судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2015 по справі № 755/14370/15-ц, яким визнано право власності на нежитлове приміщення - складського (виробничого) будинку (приміщення) будинку охорони, загальною площею 29,1 кв.м. При цьому, приватним нотаріусом Київського кого нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (будинку охорони) літ. «З», загальною площею 29,1 кв.1, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, прокурор стверджує, що підтвердженням факту самовільного будівництва слугують рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справах №2-2502/2010, №755/14371/15-ц та №755/14370/15-ц, що набрали законної сили. Вказаними судовими рішеннями визнано право власності за громадянином ОСОБА_7 на об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, загальною площею 258,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (справа №2-2502/2010), за громадянином ОСОБА_9 на нежитлове приміщення - громадський виробничий) будинок (приміщення) їдальня, загальною площею 110,6 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , літ «Ж» (справа №755/14371/15-ц) та нежитлове приміщення (будинок охорони) літ. «З», загальною площею 29,1; за адресою АДРЕСА_1 (справа №755/14370/15-ц). Усі судові рішення винесені суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_10 та стосуються об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці ДП «НДІ «Квант».

Наразі судові рішення першої інстанції у справах №2-2502/2010 та №755/14371/15-ц скасовані судом апеляційної інстанції в частині визнання за власності.

Прокурор наголошує, що судом першої інстанції встановлено та не спростовано апеляційною інстанцією той факт, що нерухомість збудована господарським шляхом. В матеріалах справи № 2-2502/2010 містяться паспорт, з відміткою, що вказаний будинок площею 258,6 кв.м є самовільний будівництвом, документи про відведенні земельної ділянки до БТІ не подані, об`єкт не прийнятий в експлуатацію, розпорядження про присвоєння поштової адреси в БТІ не подано, дозвільна документація на будівництво в БТІ не подана. Судом апеляційної інстанції при розгляді справи №755/14371/15-ц встановлено, що відсутні докази надання дозвільних документів на будівництво нежитлового приміщення - громадського (виробничого) будинку (приміщення) ні, загальною площею 110,6 кв. м. по м. Київ, вул. Труханівська, 18а, літ у Дніпровському районі м. Києві.

За таких підстав, факт самовільно збудованих об`єктів нерухомості на земельній ділянці ДП «НДІ «Квант» прокурор вважає встановленим у судовому порядку, тобто преюдиціальним.

09 вересня 2022 року в рамках кримінального провадження № 42017101040000049 від 22.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1, ст. 356 КК України визнано речовими доказами:

- нежитлове приміщення (будинок охорони) літ «З» загальною площею 29.1 кв.м за адресою м. Київ, вул. Труханівська, 18а;

- нежитлового приміщення (їдальні) літ. «Ж», загальною площею 110.6 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Труханівська, 18а;

- житловий будинок, загальною площею 258.6 кв.м за адресою м. Київ вул. Труханівська, 18а.

Прокурор стверджує, що визнані речовими доказами вищевказані об`єкти нерухомості можуть мати сліди та інформацію про скоєний злочин. Тому їх збереження та накладення арешту є необхідним, що в подальшому, після проведення відповідних експертиз ляже в основу для повідомлення про підозру з приводу самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, а також самовільного, в супереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремими громадянами або підприємством, установою чи організацією, підозрюваним, а тому прокурор просить вжити заходи забезпечення кримінального провадження накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що раніше на вказане майно вже було накладено арешт, однак до того часу як сторона обвинувачення встигла реалізувати зазначене рішення слідчого судді у будинку встиг змінитись власник, що додатково свідчить про обгрунтованість ризику відчуження такого майна.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без власника майна є необхідним з метою забезпечення можливості арешту майна, в разі ухвалення слідчим суддею відповідного рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власників майна відповідно до положень ч.2 ст. 172 КПК України.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п.1 ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівквій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора житлового будинку, загальною площею 258.6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно необхідно накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 258.6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурораКиївської спеціалізованоїпрокуратури увійськовій таоборонній сферіЦентрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101040000049 від 14.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ст. 356 КК України задовольнити.

Накласти арешт на:

-житловий будинок, загальною площею 258.6 кв.м за адресою м. Київ, вул. Труханівська, 18а, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДЕСНА» (ЄДРПОУ 44506629) із забороною розпорядження, відчуження вказаним майном, та забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даного майна, без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголосити 10 березня 2023 року о 13 год. хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1