Постанова

від 26.10.2023 по справі 756/5745/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/5745/23 Головуючий у І інстанції Диба О.В.

Провадження №22-ц/824/14821/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Льовочкіної Валерії Михайлівни на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з вказаним позовом посилаючись на те, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 серпня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила на денну форму навчання до Київського національного університету будівництва та архітектури за спеціальністю дизайн. Термін навчання з 25 серпня 2020 року по 25 серпня 2024 року.

Відповідно до додаткової угоди до договору ДН-684 від 25 серпня 2020 року вартість навчання на весь період складає 83 000 грн, за один рік - 21 000 грн.

Станом на дату подання позову ОСОБА_3 є студенткою третього курсу, не одружена, потребує матеріальної допомоги, яку відповідач в змозі надавати.

Крім того, в позові вказано, що ОСОБА_1 несе додаткові витрати на утримання повнолітньої доньки, які полягають в придбанні підручників, зошитів, канцелярських принад, певних специфічних пристроїв таких як, наприклад, флеш карти, для можливості розповсюдження матеріалів навчального характеру викладачам, оскільки на даному етапі життя це є невід`ємним елементом життєдіяльності кожного студента, а також придбання електронних носіїв методичних матеріалів та навчальних посібників, не нехтуючи і якісним поживним харчуванням.

Позивачем було придбано для доньки планшет Apple iPad Air у розмірі 37999 грн та стилус до нього Apple Pencil вартістю 5119 грн.

Всього за навчання дитини на денній формі навчання у Київському національному університету будівництва та архітектури за спеціальністю дизайн, позивач витратила112 618,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила стягнути на свою користь з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення нею навчання, однак не більше, ніж до досягнення 23 років, а також понесені додаткові витрати у розмірі 56309 грн.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 05 травня 2023 року та до досягнення ОСОБА_3 23-х років або закінчення нею навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури.

У задоволенні іншої частини вимог позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Льовочкіна В.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить змінити заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року, виклавши другий абзац резолютивної частини в такій редакції: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 05 травня 2023 року та до досягнення ОСОБА_3 23-х років або закінчення нею навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач зобов`язаний утримувати повнолітню доньку, яка навчається. Вказує на те, що відповідач цілком може сплачувати аліменти на свою повнолітню доньку, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4, тобто всього лише двадцять п`ять відсотків від своїх доходів.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Льовочкіна В.М. в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що відповідач в 2021 році придбав земельну ділянку з кадастровим №3223155400:05:032:0071, площею 0, 0515 га на території смт Козин Обухівського р-ну, вартістю 144 460, 67 грн та житловий будинок, розташований на цій земельній ділянці, площею 90, 5 кв. м., вартістю 1 373 781, 29 грн, що свідчить про його повну спроможність сплачувати аліменти в заявленому в позовних вимогах розмірі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому частиною 1 статті 360 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами п. 1 ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року оскаржується лише в частині зміни розміру стягнутих аліментів від доходів відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до довідки №1245 від 13 червня 2023 року ОСОБА_3 є студенткою 3 курсу архітектурного факультету Київського національного університету будівництва та архітектури, денної форми навчання (контракт) з терміном навчання до 30 червня 2024 року.

Згідно договору №ДН-684 укладеного 25 серпня 2020 року між Київським національним університетом будівництва та архітектури (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) для ОСОБА_3 , виконавець взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме здійснити підготовку фахівця з вищою освітою за освітнім ступенем бакалавр, денної форми навчання, з 1 курсу осіннього семестру на факультеті архітектурному за спеціальністю 022 «Дизайн», нормативний термін навчання - 4 роки.

Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 80 000 грн., вартість навчання за один навчальний рік - 20 000 грн..

За умовами додаткової угоди до вказаного договору від 11 серпня 2021 року сторони домовились збільшити вартість освітньої послуги до 83000 грн за весь строк навчання та до 21000 грн за один навчальний рік.

На підставі виконавчого листа №2-3281 виданого 29 вересня 2005 року Оболонським районним судом м. Києва з відповідача на користь позивача стягувались аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03 червня 2005 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Годованюка С.П. від 17 серпня 2021 року виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документу.

В матеріалах справи міститься інформаційна довідка №330962617 від 02 травня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, щодо наявності у відповідача на праві власності нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , яка на думку позивача підтверджує достатній майновий стан відповідача.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітнього доньки, яка продовжує навчання, також, суд першої інстанції зазначив, що задоволення стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача призведе до порушення прав останнього та поставить сторони в неоднакове становище.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Так, ч.1 ст.198 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до положень ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню ст.199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Водночас обов`язок утримувати дітей згідно положень ст.180 СК України лежить на обох батьках.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно суд першої інстанції надав належну оцінку доказам у справі та врахував, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину в рівних частинах.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_3 потребує такої допомоги з боку батьків, а тому стягнення аліментів на навчання у вказаному розмірі є правомірним.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та невмотивованим не відповідає дійсності, оскільки судом першої інстанції були дослідженні всі обставини справи, поданим сторонами доказам надана відповідна правова оцінка та зроблено мотивований висновок, який відповідає чинному законодавству України.

Доводи апеляційної скарги про наявність у відповідача нерухомого майна, що є підтвердженням достатнього майнового стану останнього, судова колегія критично оцінює, оскільки дана обставина була досліджена та врахована судом першої інстанції під час ухвалення заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року та не є новим доказом в даній справі.

Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Льовочкіної В.М. на те, що позивач несе додаткові витрати на повнолітню дитину, колегія суддів відхиляє, так як оскаржуване заочне рішення в частині стягнення додаткових витрат на дитину апелянтом не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги зводяться до не згоди позивача з висновками суду першої інстанції, належних та допустимих доказів, які були б підставою для скасування правильного по суті рішення ОСОБА_1 не надала.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 травня 2023 року та до досягнення ОСОБА_3 23-х років або закінчення нею навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції вірно встановив всі обставини справи, надав належну правову оцінку наданим сторонами доказам, а тому дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Льовочкіної Валерії Михайлівни залишити без задоволення.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 27 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар