Постанова

від 03.11.2023 по справі 754/10255/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 754/10255/22 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/13190/2023Головуючий у суді першої інстанції О.М. ПанченкоСуддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 03 листопада 2023 року місто Київ

Номер справи 754/10255/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

сторони

позивач Приватне підприємство «Вертикаль-Сервіс»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року,

у с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ПП "Вертикаль-Сервіс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27 серпня 2012 року між ПП "Вертикаль-Сервіс" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг №1/2-ІІІ, відповідно до положень якого, виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати функції обслуговуючої організації на території котеджного містечка, надавати послуги, а споживач приймає на себе зобов`язання приймати роботи (послуги), що виконані та сплачувати їх вартість за встановленими на умовах договору тарифами. Додатком №2 до Договору "Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку" позивачем та відповідачем затверджено тариф у розмірі 1 302,31 грн. на місяць. За відповідний період тарифи на послуги змінювались, так станом на 01.01.2021 ПП "Вертикаль-Сервіс" Наказом № 04 затверджено тарифи на послуги у розмірі 2 155,32 грн. На дату подачі позову до суду відповідачем допущена заборгованість у розмірі 118 362,67 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по Договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг №1/2-ІІІ від 27 серпня 2012 року у розмірі 118 362,67 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року позовні вимоги Приватного підприємства «Вертикаль-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Вертикаль-Сервіс» заборгованість по договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг № 1/2-Ш від 27.08.2012 у розмірі 118 362 грн. 67 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухваленого судом рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом не надано оцінки доводам відповідача щодо фактичного ненадання послуг за договором від 2012 року. Так, згідно п. 2.5 договору позивач зобов`язався забезпечувати вчасне надання послуг належної якості, утримувати інженерні мережі, ліквідовувати аварійні ситуації та інше. Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи ряд договорів, які ним укладалися з третіми особами. Так, в договорі на вивезення побутових відходів від 01.09.2019 № 6/3717-Ж-19 немає жодних відомостей про те, які саме відходи і звідки будуть вивозитися Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма володар-роз». Додана до договору від 01.09.2019 № 6/3717-Ж-19 «довідка-дислокація» не може підтверджувати факт надання послуг саме у відповідача, оскільки за її змістом вбачається, що вони надаються у селі Троєщина (навіть без вказівки району і області розташування цього села). Натомість майно відповідача розташовується в м. Києві в Деснянському районі і такої адміністративно-територіальної одиниці як «село Троєщина» в Києві не існує. До договору про надання послуг з охорони від 02.01.2015 року № 2/15, який був укладений з ТОВ «Фараон-груп» позивач не долучив протокол № 1, в якому вказано які саме об`єкти охороняються. Отже, неможливо встановити, чи відноситься цей договір до майна відповідача. Позивачем не долучено додаток № 1, в якому вказано які саме об`єкти охороняються в договорі від 30.06.2017 № 2/07-17, що був укладений з ПП «Пітон». Апелянт зауважує, що наявний в матеріалах справи договір з АК «Київводоканал» про надання послуг з водопостачання і приймання стічних вод датований 16.01.2015. Натомість рахунки за водопостачання і водовідведення позивач виставляє з 2012 року.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що задовольняючи позовні вимоги, суд зазначив, що відповідач частково гасила борг, чим переривала позовну давністю, однак у рішенні суду відсутнє посилання на докази, які підтверджують переривання позовної давності. У відзиві на позовну заяву апелянт вказав, що здійснювала оплату тільки, якщо послуга за договором надавалася і саме в ті місяці, в яких вона була надана. У випадку ненадання послуг оплата не здійснювалася. Таким чином, судом першої інстанції помилково не застосовано до спірних правовідносин позовну давність, оскільки відповідач не визнає наявність у неї заборгованості і її періодичні оплати не свідчать про таке її визнання.

Приватним підприємством «Верикаль-Сервіс» подано відзив на апеляційну скаргу. Позивач вказав, що заперечує проти усіх наведених доводів апеляційної скарги. Зазначає, що оскільки, споживач ОСОБА_1 до виконавця ПП «Вертикаль-Сервіс» з претензіями про надання неякісних послуг не зверталась, сама на власний розсуд сплачувала неповну суму за кожен місяць отриманих послуг, в зв`язку з чим і була допущена заборгованість. Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач користувалася усіма наданими їй послугами, проте не оплачувала їх в повному обсязі, у зв`язку з чим в період з 30.09.2012 до 30.11.2021 у неї утворилась заборгованість за надані їй житлово-комунальні послуги. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 , сплативши частково заборгованість за житлово-комунальні послуги, перервала позовну давність.

У відповідності до вимог п. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд перевірив доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У частині першій статті 19 Закону №1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2012 між Приватним підприємством "Вертикаль-Сервіс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1/2-Ш про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг.

Додатком № 2 до Договору № 1/2-Ш про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг від 27.08.2012 "Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку", ПП "Вертикаль-Сервіс" та ОСОБА_1 затверджено тариф у розмірі 1302, 31 грн. на місяць.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Споживач зобов`язується сплачувати послуги на умовах та в строки, встановлені даним договором. Пунктом 3.3. 3.4. Договору, визначено, що споживач забезпечує внесення платежів за спожиті послуги не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 3.5. 3.6. Договору сторонами погоджено, що споживач: 1) визнає, що тарифи на житлово-комунальні послуги, є відповідними із затвердженими тарифами органами місцевого самоврядування та зазначені в Додатку №2 до Договору; 2) надає згоду на те, що виконавець у разі зміни тарифів/цін на житлово-комунальні послуги, які затверджені в установленому порядку органами місцевого самоврядування, має право затверджувати та застосовувати ці тарифи; 3) надає згоду на те, що виконавець зобов`язаний ознайомити споживача з новими тарифами на житлово-комунальні послуги або шляхом розміщення їх у приміщенні "Вертикаль сервіс", або надані наручно за місцем знаходження об`єкта споживача або календарних днів з дня їх затвердження виконавцем. Такі зміни тарифів на житлово-комунальні послуги не потребують внесення сторонами письмових змін до цього договору шляхом укладання відповідних додаткових угод. Нові тарифи на житлово-комунальні послуги вступають в силу через 5 календарних днів з моменту їх затвердження виконавцем.

Так, вже відповідно до Наказу ПП "Вертикаль-Сервіс" № 04 від 01.01.2021 затверджено тарифи на послуги у розмірі 2155,32 грн.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України "Про житлово-комунальні послуги", а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг у котеджному містечку малоповерхової забудови " Деснянське ", за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відповідачці надавалися послуги з утримання територій та житлово-комунальних послуг відповідно до Договору №1/2-Ш від 27.08.2012, із затвердженим тарифом, відповідно до Додатку №2 до Договору "Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку" спочатку у розмірі 1302,31 грн., а у подальшому згідно Наказу №04 ПП "Вертикаль-Сервіс" від 01.01.2021 затвердженому новому тарифі у розмірі 2 155,32 грн., проте оплата цих послуг не була забезпечена споживачем у встановлений строк та у розмірі спожитої послуги, а отже висновок суду першої інстанції про доведеність позовних вимог про стягнення заборгованості є правильним.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем послуги не надавалися чи надавалися неналежної якості не можуть бути прийняті до уваги апеляційного суду, так як ОСОБА_1 будь-яких зустрічних вимог не заявляла і зазначені обставини не були предметом спору, який вирішував суд першої інстанції.

Отже, наявні всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по Договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг №1/2-Ш від 27.08.2012.

Однак, досліджуючи вимоги позивача в частині періоду виниклої заборгованості, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Ураховуючи вищезазначене, на думку колегії суддів суд дійшов передчасного висновку про переривання строку позовної давності, керуючись лише наданим позивачем розрахунком, без дослідження та перевірки квитанцій, з оплати платежів за отримані комунальні послуги.

Як вбачається з відомості нарахувань та сплати ОСОБА_1 за надані послуги з утримання територій та житлово-комунальних послуг згідно договору № 1/2-Ш від 27.08.2012 наданої позивачем, остання періодично здійснювала оплату за надані послуги позивачем, однак не кожного місяця при цьому сплачувала різну суму коштів (а.с.3-4). Так, ОСОБА_1 в 20.06.2013 сплачено на рахунок Приватного підприємства «Вертикаль-Сервіс» 2 800 грн., при цьому, що платіж який підлягав сплаті становив суму 1 302,31 грн., 28.01.2016 сплачено 4 200 грн., 05.10.2016 сплачено 2 700 грн., 29.01.2019 сплачено 6 600 грн. (а.с.3-4).

Окрім того, як зазначила у відзиві на позовну заяву та вказує у апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вона здійснювала оплату тільки якщо послуга за договором надавалася і саме в ті місяці, в яких вона була надана. У випадку не надання послуг оплата здійснена не була. Отже, можна дійти висновку, що борг ОСОБА_1 , не визнавала.

Суд, ухвалюючи судове рішення у справі на підставі розрахунку, наданого позивачем, та відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності, не звернув уваги на те, що в розрахунку позивача немає призначення платежів відповідача; суд не дослідив квитанцій на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, не перевірив чи не свідчить така дія відповідача про визнання ним лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як вказав Верховний Суд України у своїх правових висновках (справа № 6-43цс17 від 22 березня 2017 року). До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд уважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг № 1/2-Ш від 27 серпня 2012 року є обґрунтованими та доведеними.

Проте наявні підстави для відмови позивачу у позові в частині стягнення заборгованості за період з 30.09.2012 по 04.11.2019 у зв`язку із пропуском позовної давності, а тому стягненню підлягає заборгованість відповідачки лише за період з листопада 2019 (позов пред`явлено до суду 04.11.2022) по 30.11.2021 у розмірі 53 183 грн. згідно наданого позивачем розрахунку з листопада 2019 року по листопад 2021 року включно (як просив у позові позивач), тобто за 25 місяців заборгованості, а саме:

- 30.11.2019 - 2 105,32;

- 31.12.2019 - 2105,32;

- 31.01.2020 - 2105,32;

- 28.02.2020 - 2105,32;

- 31.03.2020 - 2105,32;

- 30.04.2020 - 2105,32;

- 31.05.2020 - 2105,32;

- 30.06.2020 - 2105,32;

- 31.07.2020 - 2105,32:

- 31.08.2020 - 2105,32;

- 30.09.2020 - 2105,32;

- 29.10.2020 - 2105,32;

- 30.11.2020 - 2105,32;

- 31.12.2020 - 2105,32;

- 31.01.2021 - 2155,32;

- 28.02.2021 - 2155,32;

- 31.03.2021 - 2155,32;

- 30.04.2021 - 2155,32;

- 31.05.2021 - 2155,32;

- 30.06.2021 - 2155,32;

- 31.07.2021 - 2155,32;

- 31.08.2021 - 2155,32;

- 30.09.2021 - 2155,32;

- 31.10.2021 - 2155,32;

- 30.11.2021 - 2155,32.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи квитанції про оплату коштів за надані послуги на рахунки підприємства ТОВ «Вертикаль Сервіс» у період з квітня 2020 по квітень 2021 на загальну суму 30 000 грн. (а.с 50-52).

Однак, апеляційний суд звертає увагу, що у даній справі заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги ПП «Вертикаль Сервіс», а відтак ОСОБА_1 згідно пред`явлених нею квитанцій було сплачено кошти на рахунки іншої юридичної особи, а отже такі проплати відповідача не можуть бути взятими до уваги при визначенні судом розміру заборгованості яка підлягає стягненню з відповідачки.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до пояснень відповідача про те, що вона не здійснювала проплати, зазначені позивачем у розрахунку заборгованості, оскільки такі проплати складають 70 600 грн. і сама відповідачка поясняла, що вона сплачувала періодично вартість реально отриманих послуг позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з вищенаведеного, рішення суду першої інстанції не може вважатись повністю законним та обґрунтованим, і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для його зміни в частині стягнутої суми заборгованості.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2069, 15 грн. При цьому колегія суддів виходить з того, що вимоги апеляційної скарги відповідачки суд задовольняє на 55,06% (118362,67-100%, 53183-Х% Х= 53183 х 100 : 118362,67 = 44,93%, відповідно задоволена частина скарги складає 55,06%). 55,06% від вірно сплаченого відповідачкою судового збору - 3721,50 грн. (без урахування сплаченої комісії) складає 2069,15 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Вертикаль-Сервіс» заборгованості по договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг № 1/2-Ш від 27.08.2012 змінити, зменшити суму стягнутої заборгованості з 118 362 грн. 67 коп. до 53 183 грн.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Вертикаль-Сервіс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2069,15 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна