Рішення

від 02.11.2023 по справі 140/11520/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/11520/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Партнерс до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Партнерс (далі ТзОВ Інвест Партнерс, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 25.11.2022 № 7707302/40300090, від 25.11.2022 № 7707301/40300090, від 25.11.2022 № 7707300/40300090 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.01.2022 № 1, розрахунок коригування №1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021, розрахунок коригування №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 в ЄРПН.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ Інвест Партнерс відповідно до приписів статей 187, 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) складено та здійснено спробу реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкової накладної № 1 від 04.01.2022 на суму операції 1 667 421,18 грн. в т.ч. ПДВ 277 903,53 грн. в адресу ТОВ «ВІК БУД ТРЕЙД», розрахунок коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 в адресу ТОВ «ВІК БУД ТРЕЙД» та розрахунок коригування № 2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 в адресу ТОВ «ВІК БУД ТРЕЙД».

Разом з тим, ТзОВ Інвест Партнерс отримано відповідні квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкової накладної та розрахунки коригування до податкових накладних, з яких вбачається, що окрім посилання на відповідність платника податків критеріям ризиковості, вони не містять жодної конкретизації щодо наявності інших підстав для зупинення податкової накладної, переліку документів, які необхідно надати, а також в порушення пункту 11 Порядку № 1156 не надано розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Не зважаючи на це, на виконання положень Порядку № 1156 позивач звертався до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та документами для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН. Однак комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення № 7707300/40300090 від 25.11.2022 про відмову у реєстрації ПН №1 від 04.01.2022, № 7707301/40300090 від 25.11.2022 про відмову у реєстрації РК №1 від 04.01.2022 до ПН №5 від 28.12.2021 та рішення № 7707302/40300090 від 25.11.2022 про відмову у реєстрації РК №2 від 04.01.2022 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано товарно-транспортні документи щодо переміщення товару до пункту призначення, а також відомості щодо зберігання товару.

Позивач вказує, що зазначені документи є факультативними у цьому випадку, а їх ненадання платником податків не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки зазначені документи не засвідчують події, перелічені у п. 187.1 ст. 187 ПК України. В даному випадку відсутність документів на перевезення та доставку автомобіля слід розглядати не інакше ніж штучний привід для відмови у реєстрації податкової накладної. Чинне законодавство не висуває вимоги до платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної сканувати та надавати на адресу контролюючого органу всю власну бухгалтерію.

В спірних рішеннях не наведено жодного зв`язку із відсутністю документів на перевезення та доставку спецтехніки із ризиковістю здійснення даної операції та підстав для прийняття рішення про зупинення реєстрації спірних ПН.

Крім того, звертає увагу, що в листі від 29.03.2023 №525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10 контролюючий орган вказував, що товарно-транспортна накладна не є документом, що містить інформацію для визначення об`єкта оподаткування ПДВ.

Окрім того, Комісією залишено поза увагою, надані документи щодо постачання товару та його реалізації, з яких в повній мірі вбачається джерело походження товару та підтверджують факт здійснення господарської операції. Відтак таке посилання відповідача на відсутність документів щодо зберігання транспортних засобів є формалістичним підходом до розгляду наданих документів платника податків. Оскільки з наданих документів чітко прослідковується факт реальності здійснення господарської операції.

Вважає, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжують неоднозначне трактування, що у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, а відтак є такими, що складені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

За наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 80).

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваних рішення стало не подання позивачем копій документів, а саме: документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено про відсутність товаро-транспортних документів щодо переміщення товару до пункту призначення, а також відомості щодо зберігання товару.

Аналізуючи примірники поданих на розгляд регіональної комісії товаро-транспортних накладних встановлено відсутність необхідних підписів та неналежне оформлення такої, тобто невідповідність вимогам, викладеним у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Також зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того зазначає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума є необґрунтованою. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.12.2021 між ТзОВ Інвест Партнерс (продавець) та ТзОВ «ВІК БУД ТРЕЙД» (покупець) укладено договір № 27/21 купівлі-продажу/поставки автомобіля (а.с. 50-52), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю в строк та на умовах, зазначених в цьому договорі, а покупець оплатити та прийняти у власність поставлений товар (вживаний автомобіль, 2021 року випуску, марки BMW, моделі X 7 XDRIVE 30 D, номер шасі НОМЕР_1 ).

Згідно з пунктом 3.1 договору, ціна автомобіля становить 2886 141,18 грн; перший платіж сплачується покупцем на умовах передплати в розмірі 500000,00 грн, а другий платіж сплачується покупцем в якості повної оплати ціни автомобіля на підставі оформленого постачальником в день повідомлення про надходження автомобіля на склад постачальника та готовність передачі автомобіля в гривнях та у сумі, що є еквівалентно 103698,00 доларів США (п. 3.3.1, 3.3.2 договору).

Передача автомобіля покупцю здійснюється постачальником тільки за умови сплати останнім ціни товару відповідно до положень п. 3 даного договору, отримання автомобіля оформляється актом-передачі (п. 2.4 договору).

В подальшому, 03.01.2022 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 27/21 купівлі-продажу/поставки автомобіля, відповідно до якої, пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: «ціна автомобіля становить 1051380,00 грн, що є еквівалентно 39600,00 дол. США та визначено, що наступні платежі сплачуються покупцем рівними частинами щомісячними платежами по 10667,00 дол. США за курсом продажу долар США до гривні згідно курсу валют за картковими операціями, встановленим українським комерційним банком АТ КБ «Приватбанк» або іншим банком на вибір платника на день оплати. Автомобіль вважається повністю оплаченим, коли сума платежів, передбачених в абзаці першому пункті 3.3.2 статті 3 договору складатиме 64000,00 дол. США. Оплата здійснюється кожного місяця з першого по п`яте число протягом 6 місяців (а.с. 53-54).

На підтвердження здійснення господарської операції ТзОВ Інвест Партнерс складено акт прийняття-передачі № 27/21 від 04.01.2022; виписано видаткову накладну № 1 від 04.01.2022 на загальну суму 2886 141,18 грн, в тому числі ПДВ 481,023,53 грн (а.с. 55-56).

Оплата за товар була проведена ТзОВ «ВІК БУД ТРЕЙД» 28.12.2021, 30.12.2021, 09.02.2022, 08.02.2022, 20.05.2022, 23.05.2022, 05.07.2022, 22.08.2022 та 31.08.2022, що підтверджується платіжними дорученнями № 11966, 11985, 12163, 12170, 12411, 12412, 12618, 12619, 12957, 13040 (а.с. 58-67).

Вказана операція відображена у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за грудень 2021 року - серпень 2022 року (а.с. 70).

Вказаний транспортний засіб зареєстрований на ТзОВ «ВІК БУД ТРЕЙД», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 68-69).

Позивач відповідно до вимог статті 201 ПК України на підставі акту приймання-передачі від № 27/21 від 04.01.2022 та оплати транспортного засобу склав податкову накладну від 04.01.2022 № 1 на загальну суму 1667421,18 грн, в тому числі ПДВ 277903,53 грн, яку надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с. 18) та розрахунки коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021.

Відповідно до квитанцій від 28.01.2022, від 30.01.2022 реєстрація податкової накладної 04.01.2022 № 1 та розрахунків коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 19, 24, 29).

18.11.2022 за № 18/1-11/22 позивачем були надані пояснення з документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: контракт № U21-7996А від 27.08.2021, додаток №1 від 27.08.2021 до контракту № U21-7996A від 27.08.2021, договір купівлі-продажу транспортного засобу № U21-7996A від 01.11.2021, акт прийому-передачі автомобіля №U21-2772 від 01.11.2021, платіжне доручення №31 від 01.09.2021, платіжне доручення №71 від 29.10.2021, ОСВ по 631 рахунку на підтвердження факту придбання даного товару; договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №27/21 від 27.12.2021, додаткова угода №1 від 03.01.2022 до договору №27/21 від 27.12.2021 купівлі-продажу/поставки автомобіля, акт прийняття-передачі № 27/21 від 04.01.2022, видаткова накладна №1 від 04.01.2022, довіреність №12 від 04.01.2022, платіжне доручення №11966 від 28.12.2021, платіжне доручення №11985 від 30.12.2021, платіжне доручення №12163 від 09.02.2022, платіжне доручення №12170 від 08.02.2022, платіжне доручення №12411 від 20.05.2022, платіжне доручення № 12412 від 23.05.2022, платіжне доручення №12618 від 05.07.2022, платіжне доручення №12619 від 05.07.2022, платіжне доручення №12957 від 22.08.2022, платіжне доручення № 13040 від 31.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару (а.с. 30-70).

Однак, 25.11.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення № 7707300/40300090 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.01.2022 № 1, № 7707301/40300090 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021, № 7707302/40300090 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузі специфіки, накладних. В додатковій інформації зазначено про відсутність товаро-транспортних документів щодо переміщення товару до пункту призначення, а також відомостей щодо зберігання товару (а.с. 15-16, 20-21, 25-26).

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зупинено реєстрацію податкової накладної № 1 від 04.01.2022 та розрахунки коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021.

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як передбачено пунктом 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН/РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Як було встановлено судом реєстрація податкової накладної № 1 від 04.01.2022 та розрахунків коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної та розрахунків коригування не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної та розрахунків коригування, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація зупиненої податкової накладної стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

18.11.2022 ТзОВ «Інвест партнерс» надіслало письмові пояснення за №18/1-11/22 та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції за податковою накладною № 1 від 04.01.2022 та розрахунками коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 реєстрацію яких зупинено, a також пакет документів: контракт № U21-7996А від 27.08.2021, додаток №1 від 27.08.2021 до контракту № U21-7996A від 27.08.2021, договір купівлі-продажу транспортного засобу № U21-7996A від 01.11.2021, акт прийому-передачі автомобіля №U21-2772 від 01.11.2021, платіжне доручення №31 від 01.09.2021, платіжне доручення №71 від 29.10.2021, ОСВ по 631 рахунку на підтвердження факту придбання даного товару; договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №27/21 від 27.12.2021, додаткова угода №1 від 03.01.2022 до договору №27/21 від 27.12.2021 купівлі-продажу/поставки автомобіля, акт прийняття-передачі № 27/21 від 04.01.2022, видаткова накладна №1 від 04.01.2022, довіреність №12 від 04.01.2022, платіжне доручення №11966 від 28.12.2021, платіжне доручення №11985 від 30.12.2021, платіжне доручення №12163 від 09.02.2022, платіжне доручення №12170 від 08.02.2022, платіжне доручення №12411 від 20.05.2022, платіжне доручення № 12412 від 23.05.2022, платіжне доручення №12618 від 05.07.2022, платіжне доручення №12619 від 05.07.2022, платіжне доручення №12957 від 22.08.2022, платіжне доручення № 13040 від 31.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару (а.с. 30-70).

Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Як встановлено судом, рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 25.11.2022 № 7707300/40300090 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 04.01.2022 № 1, № 7707301/40300090 відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021, № 7707302/40300090 відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузі специфіки, накладних. В додатковій інформації зазначено, про відсутність товаро-транспортних документів щодо переміщення товару до пункту призначення, а також відомостей щодо зберігання товару (а.с. 15-16, 20-21, 25-26).

Разом з тим, суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити документи, які не надані платником. Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області не містить підкреслень за найменуваннями документів, яких не надав платник. При цьому, згідно додаткової інформації, зазначеної у спірному рішенні, підставою для відмови є саме відсутність товаро-транспортних документів щодо переміщення товару до пункту призначення, а також відомостей щодо зберігання товару.

Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Тобто, відповідач-1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 по справі №2240/2900/18.

Водночас, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Вік Буд Трейд», під час виконання якої позивачем і була складена податкова накладна №1 від 04.01.2022 та розрахунки коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021.

На думку суду, позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарської операції з купівлі-продажу транспортного засобу покупцю ТзОВ «Вік Буд Трейд» відповідно до укладеного договору №27/21 купівлі-продажу/поставки транспортного засобу від 27.12.2022, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 1 від 04.01.2022 та розрахунків коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021.

Так, для підтвердження господарської операції з купівлі-продажу транспортного засобу покупцю «Вік Буд Трейд» згідно вищевказаної податкової накладної та розрахунків коригування позивачем складено акт приймання-передачі № 27/21 від 04.01.2022, видаткову накладну № 1 від 04.01.2022 на суму 2886141,18 грн, в тому числі ПДВ 481023,53 грн, а покупець ТзОВ «Вік Буд Трейд» повністю оплатив за товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за грудень 2021 серпень 2022 року.

Таким чином, вищезазначені документи вказують на виконання обов`язків сторонами за договором; первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

При цьому, посилання контролюючого органу на відсутність товаро-транспортних документів, як на підставу для прийняття оскаржуваних рішень, суд вважає безпідставними та надуманими, оскільки за наслідками господарської операції з купівлі-продажу транспортного засобу товаро-транспортні накладні не оформлялися та відповідно не подавалися позивачем разом з первинними документами контролюючому органу.

Відповідачами вказана обставина жодним чином не спростована.

У постанові Верховного Суду від 02.03.2023 в справі № 804/644/16 суд вказав, що наявність або відсутність окремих документів, в тому числі ТТН, як і деякі помилки чи недоліки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, не позбавляють їх юридичного значення та можливість використання у бухгалтерському обліку, оскільки інші дані свідчать про рух активів підприємства.

Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

На думку суду, податковий орган формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної та розрахунків коригування в ЄРПН.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Таким чином, мотивування оспорюваних рішень фактом ненадання первинних документів суперечить правилу першої події, що закріплене у пункті 187.1 статті 187 ПК України, позаяк спірна податкова накладна/РК виписані по першій події датою а відвантаження товару.

Отже, для реєстрації такої податкової накладної/РК позивач має підтвердити подію, яка зумовила видачу ним податкової накладної саме цією датою, тобто у розглядуваному випадку підтвердити таку подію договором купівлі-продажу, актом приймання-передачі, видатковою накладною, платіжними документами. Інші документи є допоміжними та дають зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента.

На думку суду, подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної № 1 від 04.01.2022, розрахунків коригування № 1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021 підтверджують факт здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Крім того, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунків коригування було виключно віднесення ТзОВ «Інвест Партнерс» до переліку ризикових платників податків, а не сумніви податкового органу щодо реальності здійснених господарських операцій.

Суд також зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунків коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач-1 не довів правомірності рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.11.2022 № 7707300/40300090, яким відмовлено в реєстрації ПН №1 від 04.01.2022, від 25.11.2022 № 7707301/40300090, яким відмовлено в реєстрації РК №1 від 04.01.2022 до ПН №5 від 28.12.2021, від 25.11.2022 № 7707302/40300090, яким відмовлено в реєстрації РК №2 від 04.01.2022 до ПН №6 від 30.12.2021, поданої ТзОВ «Інвест Партнерс», а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 04.01.2022, розрахунок коригування №1 від 04.01.2022 до податкової накладної №5 від 28.12.2021, розрахунок коригування №2 від 04.01.2022 до податкової накладної №6 від 30.12.2021, суд зазначає наступне.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладната/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимогиабзацу десятогопункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Отже, рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень, а подані позивачем пояснення та документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по якій складена спірна податкова накладна/розрахунки коригування, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної/розрахунків коригування, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідну позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 04.01.2022 № 1, розрахунки коригування №1 від 04.01.2022 до податкової накладної №5 від 28.12.2021 та №2 від 04.01.2022 до податкової накладної №6 від 30.12.2021 в ЄРПН належить також задовольнити.

Посилання представника відповідачів у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження ДПС України суд оцінює критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 15.03.2023 №15/03-23, детальний опис робіт (наданих послуг) станом на 19.05.2023 (а.с. 75-78).

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги від 15.03.2023 №15/03-23, укладеного між ТзОВ «Інвест Партнерс» та адвокатським об`єднанням БОНА ФІДЕ, виконавець приймає на себе доручення замовника про надання останньому комплексу юридичних послуг по оскарженню рішеньКомісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 25.11.2022 № 7707300/40300090, від 25.11.2022 № 7707301/40300090, від 25.11.2022 № 7707302/40300090.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що за надання комплексу юридичних послуг, передбачених пунктами 1.2.1-1.2.4 договору, замовник сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого становить фіксовану суму 3000,00 грн.

Гонорар сплачується замовником на підставі акту про надання правничої допомоги, впродовж п`яти банківських днів, з моменту фактичного виконання рішення суду.

Отже договором про надання правової допомоги від 15.03.2023 №15/03-23 сторонами погоджено вид та вартість послуг адвоката, а також порядок оплати таких послуг.

Зміст положень статей 134, 139 КАС України дозволяють дійти висновку, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Суд зазначає, що договір про надання правової допомоги є первинним документом, згідно якого у адвоката виникли зобов`язання перед клієнтом (позивачем) та на його підставі в останнього виникає обов`язок сплатити гонорар.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 3000,00 грн. є цілком співмірною із заявленими позовними вимогами, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених вимог на користь позивача необхідно присудити понесені витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в сумі 3000,00 грн.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір у сумі 8052,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.05.2023 № 2759346 (а.с. 14).

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області та ДПС України судові витрати пропорційно до задоволених вимог по 5526,00 грн. з кожного, з них: по 1500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката та по 4026,00 грн. - судовий збір.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.11.2022 № 7707302/40300090, від 25.11.2022 № 7707301/40300090, від 25.11.2022 № 7707300/40300090.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнерс» податкову накладну № 1 від 04.01.2022, розрахунок коригування №1 від 04.01.2022 до податкової накладної № 5 від 28.12.2021, розрахунок коригування №2 від 04.01.2022 до податкової накладної № 6 від 30.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнерс» судові витрати в розмірі 5526,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнерс» судові витрати в розмірі 5526,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнерс» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Перемоги, 30, код ЄДРПОУ 40300090).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Р.С. Денисюк