Рішення

від 03.11.2023 по справі 300/5899/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2023 р. справа № 300/5899/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76018 до приватного підприємства "ЕДЕСЕМ", вул. Січових Стрільців, 38, кв.(офіс)7,м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78203 про стягнення боргу на суму 7820,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства"ЕДЕСЕМ" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 7820,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по акцизному податку, який виник згідно із податковим повідомленням - рішенням форми "ПС" № 0027480902 від 05.08.2022 на суму 2040 грн, винесеним на підставі акту про результати камеральної перевірки №1687/09-19-09-02/44352268 від 20.06.2022, податковим повідомленням - рішенням форми "ПС" № 0048590902 від 27.10.2022 на суму 5100 грн, винесеним на підставі акту про результати камеральної перевірки №3270/09-19-09-02/44352268 від 16.09.2022, а також податку на прибуток підприємств, що утворився відповідно до податкового повідомлення - рішення форми "ПС" № 00/610220407 від 21.06.2022 на суму 680 грн, винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки №4994/09-19-09-04-07-16/44352268 від 03.05.2023. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 7820,00 грн добровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідача.

Ухвалою від 04.09.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявний у справі відповідний витяг з державного реєстру. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч.8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк він не скористався.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

Приватне підприємство "ЕДЕСЕМ" зареєстроване як суб`єкт господарювання та перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Івано-Франківській області; відповідач є платником акцизного податку та податку на прибуток підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача становить 7820,00 грн, який утворився внаслідок нарахування штрафних санкцій по акцизному податку у розмірі 7140 грн, що визначені згідно із податковим повідомленням - рішенням форми "ПС"(далі - ППР) № 0027480902 від 05.08.2022, винесеним на підставі акту про результати камеральної перевірки №1687/09-19-09-02/44352268 від 20.06.2022, податковим повідомленням - рішенням форми "ПС" № 0048590902 від 27.10.2022, винесеним на підставі акту про результати камеральної перевірки №3270/09-19-09-02/44352268 від 16.09.2022, а також податку на прибуток підприємств відповідно до податкового повідомлення - рішення форми "ПС" № 00/610220407 від 21.06.2022, винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки №4994/09-19-09-04-07-16/44352268 від 03.05.2023.

Судом з`ясовано, що вищевказані акти перевірки та ППР направлені відповідачу за його юридичною (податковою) адресою. Поштові відправлення повернулися позивачу із відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання", які містяться в матеріалах справи (п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України) .

У встановлений законом строк відповідач не сплатив суму грошових зобов`язань в розмірі 7820,00 грн.

На підставі вказаного, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "ЕДЕСЕМ" податкового боргу в розмірі 7820,00 грн з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

У порядку, встановленому статтями 75-76 ПК України, посадовими особами контролюючого органу проводиться камеральна перевірка податкової звітності платника без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи такого органу) або направлення на її проведення.

Згідно з п.223.1, п..223.2. ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп.49.18.6. п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з вимогами п.120.1. статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як слідує з вищевказаних актів перевірки, відповідачем у порушення пп. 4918.6 п.49.18 ст. 49, п.223.2 ст. 223 ПК України не подано декларації акцизного податку з серпня 2021 року по січень 2022 року та з лютого 2022 року по червень 2022 року, а також податкові декларації з податку на прибуток за 2021, 2022 роки. Відтак, позивачем, у відповідності з вимогами ст. 54, ст. 120 ПК України, застосовано до нього штрафні санкції на загальну суму 7820 грн.

Згідно з п.58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платник податку несе відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановлену Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.18., пп.20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 56 ПК України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів. За положенням пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Серед матеріалів справи відсутні докази оскарження відповідачем податкових повідомлень - рішень форми "ПС" № 0027480902 від 05.08.2022 на суму 2040 грн, № 0048590902 від 27.10.2022 на суму 5100 грн, № 00/610220407 від 21.06.2022 на суму 680 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки ППР зі сплати фінансових санкцій не оскаржене відповідачем, тому грошове зобов`язання у розмірі 7820,00 грн за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами та з податку на прибуток є узгодженим.

Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0000273-1307-0919 від 04.04.2022.

Вищевказана податкова вимога направлена за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку п.42.2 ст.42 ПК України (поштове відправлення повернулось із відміткою "за закінченням терміну зберігання") та вважається належним чином врученою.

Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 14.08.2023, витягами з ІКП по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та податку на прибуток підприємств, податковою вимогою, які містяться серед матеріалів справи.

Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, до суду не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують приватне підприємство "ЕДЕСЕМ" (код ЄДРПОУ 44352268, вул. Січових Стрільців, 38, кв.7, м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78203) та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг в розмірі 7820 грн (сім тисяч вісімсот двадцять гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.