Рішення

від 31.10.2023 по справі 620/8723/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/8723/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Стасюк Т.В.,

за участю представника позивача Шмаровоз А.С., Луцишиної В.М., представника відповідача Косінської О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьютсіерем Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьютсіерем Україна», в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьютсіерем Україна» (код ЄДРПОУ: 42710202) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Чернігівській області, Чернігівський район, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA778999980313141230000025522, ККДБ: 50070000, код ЄДРПОУ: 37972475) 24877,73 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1293,50 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що у 2022 році у ТОВ «Сьютсіерем Україна» середньооблікова кількість працівників, які враховуються при розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю була меншою за 8 осіб. Зазначає, що до розрахунку чисельності не включаються особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Також відповідач вказує, що у поданих податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I, II, ІІІ, IV квартали 2022 року, в яких було помилково зазначено середньооблікову кількість штатних працівників за вказані звітні періоди - 8 осіб, що підтверджується відповідними податковими розрахунками. Вказані помилки були виправлені в уточнюючих розрахунках, в яких вказано вірну середньооблікову кількість штатних працівників за вказані звітні періоди - 7 осіб. Тому вважає посилання позивача на порушення ТОВ «Сьютсіерем Україна» вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» необґрунтованими і не доведеними належними та допустимими доказами.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сьютсіерем Україна» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно вимог чинного законодавства України відповідач несе обов`язок по обов`язковому працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами встановлює Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон).

Статтею 17 Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Частиною першою статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За змістом частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).

Підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 визначено, що не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік - 8 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа (т. 1 а.с. 4).

Як вбачається з наданих суду матеріалів, протягом 2022 року в ТОВ «Сьютсіерем Україна» працювали 8 осіб, з який 7 працювало за основним місцем роботи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) та 1 особа - ОСОБА_8 , прийнята на посаду головного бухгалтера на неповний робочий день тривалістю 2 години (понеділок - п`ятниця) з 18.00 по 20.00 за сумісництвом, згідно з наказом № 14-К від 26.12.2019 (т. 1, а.с. 125-126).

Вказане підтверджуються наступними документами: штатними розписом станом на 01.02.2022 року, 01.11.2022 року, 01.09.2021 року, 01.06.2022 року та наказами про їх затвердження; заявами та наказами про прийняття на роботу працівників; табелями робочого часу за 2022 рік (січень - грудень 2022 року); розрахунковими відомостями заробітної плати за січень - грудень 2022 рік; відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за січень - грудень 2022 року; фінансовою звітністю мікропідприємства за 2022 рік; повідомленнями про прийняття на роботу з квитанціями; копіями трудових книжок працівників; довідкою ТОВ «Канцекспрес Чернігів» від 08.05.2023 вих. № 4; наказом № 4 ТОВ «Канцекспрес Чернігів» від 14.03.2019 (т. 1, а.с. 85-86, 117-124, 127-192).

Проте, в наданих відповідачем податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб , і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I, II, ІІІ-та IV квартали 2022 року помилково зазначено середньооблікову кількість штатних працівників за вказані звітні періоди - 8 осіб та не відображений працівник за сумісництвом, що підтверджується відповідними податковими розрахунками (т.1, а.с. 38-60).

15.05.2023 відповідачем було подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I, II, III, IV квартал 2022 року, в яких вказано середньооблікову кількість штатних працівників за вказані звітні періоди - 7 осіб, що підтверджується відповідними уточнюючими податковими розрахунками (т. 1, а.с. 61-84).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відтак, відповідачем самостійно здійснено уточнення розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за 2022 рік, про що було повідомлено позивача (т. 1, а.с. 35).

Таким чином, суд вважає, що у 2022 році у ТОВ «Сьютсіерем Україна» середньооблікова кількість працівників, які враховуються при розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю була меншою за 8 осіб, оскільки до розрахунку чисельності не включаються особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Отже, відповідачем не було допущено порушень вимог, визначених статтями 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. В. Радченка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14220194) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьютсіерем Україна» (вул. П`ятницька, 50, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 42710202) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.11.2023.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ