Постанова

від 02.11.2023 по справі 540/2932/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 540/2932/20

провадження № К/9901/35598/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Великолепетиського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (головуючий суддя (суддя-доповідач) Кисильова О.Й.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Кравченка К.В., суддів - Джабурії О.В., Вербицької Н.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Великолепетиського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Є.С. від 08 та 23 вересня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1, якими на позивача накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 1700 та 3400 грн відповідно.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20 серпня 2020 року, а також про накладення штрафів від 08 та 23 вересня 2020 року, він отримав лише 01 жовтня 2020 року. На його переконання, несвоєчасне вручення йому цих постанов є поважною причиною, яка унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій, водночас державний виконавець не перевірив факт отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду, що, на переконання позивача, свідчить про неправомірність оспорюваних постанов.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, в задоволені позову відмовлено.

4. Місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував свої висновки тим, що державний виконавець дотримався вимог частини першої статті 28 Закону України від 02 червня 2016 року №1404«Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) в частині обов`язку надіслати боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Водночас позивач не надав до суду доказів існування обставин, які унеможливлювали виконання рішення суду та виконавчого документу. Своєю чергою невиконання рішення суду тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

5. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

6. Підставою касаційного оскарження позивач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наявність якої скаржник обґрунтував пославшись на застосування судом апеляційної інстанцій норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №554/13475/15 ц, від 06 вересня 2019 року у справі №П/811/13/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18, від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17.

7. Також підставою касаційного оскарження позивач зазначив підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, мотивувавши це потребою у тлумаченні та формуванні правового висновку Верховним Судом стосовно застосування норми права, викладеної у останньому реченні частини першої статті 28 Закону №1404, зокрема, чи поширюється дія цієї норми при надсиланні виконавцем всієї кореспонденції боржнику, чи лише повідомлення про початок виконавчого провадження. Позивач вважає, що зазначена норма стосується лише документів про початок примусового виконання рішення, водночас оскаржувані постанови не стосуються цього питання і при цьому містять строки виконання рішення у вже відкритому виконавчому провадженні, тому, на переконання скаржника, державний виконавець був зобов`язаний окремо повідомити його про ці строки.

8. Наведені скаржником аргументи загалом відтворюють позицію, викладену ним у позові, та зводяться до того, що державний виконавець, притягуючи його 23 вересня 2020 року до відповідальності у виді штрафу у розмірі 3400 грн, залишив поза увагою відсутність факту вручення позивачеві постанови від 08 вересня 2020 року, якою на нього було накладено штраф у розмірі 1700 грн та становлено новий строк виконання рішення. Скаржник повторив, що обидві оскаржувані постанови він отримав 01 жовтня 2020 року, тобто вже після накладення на нього штрафу.

9. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому державний виконавець просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

10. Свої доводи обґрунтовує тим, що постанови Верховного Суду, на які послався скаржник у касаційній скарзі, стосуються застосування інших правових норм порівняно зі справою, яка переглядається, а тому висновки у тих справах не є релевантними. Також вважає, що положення, частини першої статті 28 Закону №1404, чітко визначає, у який спосіб доводяться до відома боржника документи виконавчого провадження, є зрозумілими та не потребують тлумачення. Акцентує увагу на тому, що Закон №1404не містить норм, які пов`язують вчинення будь-яких дій із моментом «пересвідчення» державного виконавця в тому, що боржник ознайомився з постановою про відкриття виконавчого провадження або накладення на нього штрафу.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ФОП ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 328 КАС України.

13. Ухвалою Верховного Суду 30.10.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

14. 19 серпня 2020 року Господарський суд Херсонської області видав наказ №923/713/19 про усунення перешкод у користуванні ОСОБА_2 частини земельної ділянки під торгівельним місцем №7 площею 17,00 кв.м, що знаходиться на території Великолепетиського ринку за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,4893 га, кадастровий №6521255100:01:01:0170.

15. 20 серпня 2020 року головним державним виконавцем Великолепетиського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Савченко Є.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання цього наказу, якою боржнику постановлено виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнуто виконавчий збір у розмірі 9446 грн..

16. Відповідно до акту державного виконавця від 07 вересня 2020 року встановлено, що судове рішення не виконано.

17. 08 вересня 2020 року державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу у ВП НОМЕР_1, якою за невиконання без поважних причин рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 1700 грн та зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

18. Згідно з актом державного виконавця від 23 вересня 2020 року встановлено, що судове рішення не виконано.

19. 23 вересня 2020 року державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу у ВП НОМЕР_1, якою за повторне невиконання без поважних причин рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн та зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.

20. Відповідно до акту державного виконавця від 29 вересня 2020 року встановлено, що судове рішення виконано.

21. 30 вересня 2020 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, у зв`язку з виконанням судового рішення у повному обсязі.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

22. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах підстав касаційного оскарження, з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, колегія суддів зазначає таке.

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно із частиною першою статті 28 Закону №1404(тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

26. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

27. Згідно зі статтею 75 Закону №1404у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

28. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач був обізнаний про судове рішення у справі №923/713/19, дату набрання цим рішенням законної сили та зумовлені зазначеним рішенням обов`язки. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 серпня 2020 року, у якій містилася вимога виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, державний виконавець направив 21 серпня 2020 року рекомендованим листом №7450200514140 на адресу: Херсонська область, Великолепетиський р-н, смт. Велика Лепетиха, вул. Молодіжна, 58, яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.71-72). Скаржник не оспорює правильності адреси, на яку було направлено зазначену кореспонденцію.

29. Судами також установлено, що у зв`язку із невиконанням боржником судового рішення у встановлений строк, що було зафіксовано у відповідному акті, державний виконавець 08 вересня 2020 року виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 1700 грн, яку направив на адресу боржника 09 вересня 2020 року рекомендованим листом №7450200515847. Повторне невиконання судового рішення, що також було зафіксовано у відповідному акті, зумовило винесення постанови від 23 вересня 2020 року про накладення штрафу у подвійному розмірі та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Зазначену постанову було направлено на адресу боржника 23 вересня 2020 року рекомендованим листом №7450200523190.

30. За таких обставин слід констатувати, що постанову про відкриття виконавчого провадження, а також оскаржувані постанови було направлено боржникові у порядку та строки, передбачені частиною першою статті 28 Закону №1404. Обставин, які б свідчили про те, що невиконання позивачем судового рішення відбулося з поважних причин, судами не встановлено.

31. Отже, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних постанов державного виконавця.

32. У касаційній скарзі позивач послався на те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №554/13475/15 ц, від 06 вересня 2019 року у справі №П/811/13/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18, від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17.

33. Колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та установлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

34. У постанові від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц Верховний Суд зробив висновки про те, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Отже, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

35. Зазначена постанова не є релевантною, а висновки, викладені в ній, не підлягають застосуванню у справі, що переглядається, оскільки стосуються застосування положень Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV«Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV), зокрема статті 25, у якій було передбачено право боржника добровільно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у системному зв`язку з іншими правилами цього Закону.

36. Серед іншого, частиною першою статті 27 Закону №606-XIV передбачалось, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

37. За змістом наведених норм перебіг строку для добровільного виконання починався з моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, що, в свою чергу, покладало на виконавця обов`язок перед початком примусового виконання рішення пересвідчитись в отриманні боржником такої постанови.

38. Проте, у справі, що переглядається, постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 20 серпня 2020 року, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон №1404-VIII, правила якого звільняють державного (приватного) виконавця від такого обов`язку та не встановлюють строк на добровільне виконання боржником судового рішення, окрім добровільного виконання рішень про стягнення періодичних платежів (стаття 7).

39. Схожий за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня, 29 червня та 07 листопада 2022 року у справах №264/3421/16, 225/890/21 та 161/16011/20.

40. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 20 вересня та12 грудня 2018 року у справах №751/3840/15-ц, №752/11896/17, від 12, 27 лютого та 06 вересня 2019 року у справах №906/142/18, №814/1469/17, №П/811/13/17 колегія суддів також відхиляє, оскільки зроблені у них висновки стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального закону, водночас питання застосування положень Закону №1404-VIII Верховний Суд у цих справах не вирішував.

41. Крім цього, у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався того, що якщо стороною спору про надання комунальних послуг є громадянин як фізична особа - власник об`єкта нерухомого майна, який мав статус суб`єкта підприємницької діяльності, але втратив цей статус на будь-якій стадії судового розгляду, то зміна статусу не зумовлює наслідків у вигляді зміни юрисдикційності такої справи і відповідно - закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття місцевим судом цивільного провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду, оскільки у даному спорі вказана особа виступає як фізична особа - власник нерухомого майна, а не суб`єкт підприємницької діяльності. Як видно зі змісту зазначеного судового рішення, правовідносини у згаданій справі не є подібними до справи, яка переглядається.

42. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду у наведених справах.

43. Стосовно посилань скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як самостійну підставу касаційного оскарження судових рішень, колегія суддів зауважує, що положення частини п`ятої статті 328 КАС України стосуються прийнятності касаційної скарги (тобто можливості касаційного оскарження як такого), а не підстав касаційного оскарження. Їх вичерпний перелік визначено саме частиною четвертою статті 328 КАС України.

44. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

IV. Висновки щодо судових витрат

47. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду