УХВАЛА
02 листопада 2023 року
Київ
справа № 200/420/23
адміністративне провадження № К/990/36044/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі № 200/420/23 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛД СТРОЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «УГБГРУП» про визнання правочину недійсним,
ВСТАНОВИВ:
27.10.2023 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 27.10.2023.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 23.05.2023, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього судового рішення є 22.06.2023. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано 27.10.2023, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС у касаційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано у строк, встановлений законом. Водночас КАС України не містить чітко окреслених вимог щодо строку звернення до суду із повторною скаргою, а встановлює лише присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, який у цій справі не пропущено. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Звертає увагу, що скаржник в цьому випадку вживав залежні від нього усі дії, усунув недоліки вперше поданої касаційної скарги та без зволікань звернувся з касаційною скаргою повторно.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що вперше касаційну скаргу ГУ ДПС подало через підсистему «Електронний суд» 21.06.2023, проте, Верховний Суд ухвалою від 10.07.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що скаржник не обґрунтував, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги зводились до висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що за висновком суду не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, передбачених нормами КАС України. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 12.07.2023 о 16:48.
Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС направило до суду через підсистему «Електронний суд» 09.08.2023, тобто майже через місяць з дня отримання ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 10.08.2023 її знову повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що повторно подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом. Заявником виділено жирним шрифтом окремі фрагменти касаційної скарги та дещо змінено черговість викладення матеріалу, в решті вона повністю дублює зміст тієї, яку вже було повернуто Судом та є ідентичною попередньо повернутій. Попередньою ухвалою Суд акцентував увагу податкового органу на невиконанні приписів процесуального закону та вимог Суду, що, однак не мало дієвих наслідків. Зазначене суд визнав таким, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які надавалися йому Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині визначення підстав касаційного оскарження судових рішень. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 10.08.2023 о 15:17.
Втретє касаційну скаргу ГУ ДПС направило через підсистему «Електронний суд» 27.10.2023, тобто, більше ніж через два місяці з дня отримання ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги. Зміст втретє поданої касаційної скарги є ідентичним її попередній редакції.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Водночас Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
Більш того, загальний строк, що минув з дати виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду і до дати звернення з касаційною скаргою вчетверте минуло більше п`яти місяців, що значно виходить за межі як строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень, так і розумного строку взагалі. Проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, ГУ ДПС взагалі не обґрунтовує як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.
Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі № 200/420/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114660764 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо звернень органів доходів і зборів, у тому числі щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов’язаних із визнанням правочинів недійсними |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні