Рішення

від 03.11.2023 по справі 420/15982/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15982/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2, від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000572, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000575, від 29.03.2023 року № UA500500/2023/000588.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за наявності усіх необхідних документів ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» звернулося до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Втім, позивач вважає, що Одеська митниця безпідставно поставила під сумнів весь поданий декларантом пакет документів і необґрунтовано витребувала додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим, у зв`язку з чим, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 15.08.2023 р. вхід. № ЕС/8920/23), наголошуючи, зокрема, на тому, що оскільки в документах, які були надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД), містилися розбіжності, не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - залишено без руху.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року прийнято позовну заяву ТОВ "ТОП ПРЕМІУМ" до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/15982/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ", в межах повноважень, передбачених статутними документами, здійснює господарську діяльність, у тому числі, зовнішньоекономічну.

06.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" (Покупець) та MARAZZI GROUP Srl a socio unico (ITALY) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 06022023-01, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати Товар, зазначений у Рахунках до цього Договору та розрахуватися за Товар відповідно до зазначених умов у ст. 3 цієї Угоди. Основні умови купівлі-продажу погоджуються Сторонами в цьому Договорі та Рахунках, які підписуються обома Сторонами та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2 Договору Сторони погодили, що Товари, які продаються і купуються за цією Угодою, перераховані та описані в рахунках до цієї угоди, а Рахунки стають невід`ємною частиною Угоди. Згідно до п.2.2. Договору, у рахунках до Договору Сторони перераховують Товари, що продаються Продавцем та купуються Покупцем, їх найменування, кількість, ціни, характеристики, індивідуальні ознаки, відомості про інші якості, що ідентифікують Товар, а також в якості гарантії, що застосовуються до Товару, терміни доставки Товару. З моменту підписання Сторонами Рахунку до Договору, Покупець вважається таким, що підтвердив замовлення на Товар. Згідно з п.3.2. Договору Покупець сплачує Продавцю за Товар передоплату у розмірі 50% вартості купівлі-продажу Товару протягом 3 робочих днів з моменту підтвердження замовлення Товару та 50% доплата перед відвантаженням.

Сторони погодили, що Товари продаються відповідно до умов міжнародної торгівлі EXW INCOTERM, які є чинними на момент укладання Угоди.

01.03.2023 року між ТОВ «Прайд Лоджистик» та ТОВ «ТОП Преміум» був укладений Договір №01032023 на транспортно-експедиційні послуги (організації перевезення вантажів).

Відповідно до умов п.1.1. Договору ТОВ «Топ Преміум» доручає, а експедитор приймає на себе обов`язок за винагороду та за рахунок Клієнта або вантажоодержувача виконувати або організовувати протягом дії цього Договору комплекс послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів Клієнта, а також діючи на підставі дозволу на митно-брокерську діяльність №АА 002871 і відповідно до положення "Про діяльність митних брокерів на території України", бере на себе зобов`язання по митноброкерського обслуговування Клієнта в зоні діяльності митниці України.

27.03.2023 року, з метою здійснення митного оформлення придбаного позивачем, за контрактом №06022023-01 від 06.02.2023 р., товару, декларантом позивача була подана електронна митна декларація №23A500500009941U9, у якій митну вартість визначено за ціною договору (контракту).

Митна декларація №23A500500009941U9 від 27.03.2023 була подана разом з пакетом супровідних документів, зокрема: пакувальний лист (Packing list) б/н від 22.03.2023р., Рахунок-проформа (Proforma invoice) №71609143 від 10.03.2023р., Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 2325_B04RBG від 22.03.2023р., Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 22.03.2023р., Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №0000551256 від 22.03.2023р., Банківський платіжний документ, що стосується товару №8 від 17.03.2023р., Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №00001683 від 24.03.2023р., Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №24/03-1 від 24.03.2023р., Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.03.2023р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 22.03.2023р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №06022023-01 від 06.02.2023р., Договір про надання послуг митного брокера № 01032023 від 01.03.2023р., копія митної декларації країни відправлення № 22BG004002AA560463 від 23.03.2023 р.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Листом декларанта №27/03-1 від 27.03.2023р. відповідача було повідомлено, що більш додаткових документів надати не має можливості, раніше наданий необхідний пакет документів, та просив Одеську митницю на підставі наданих документів, прийняти рішення про визначення митної вартості за ціною угоди з виробником товару № 06022023-01 від 06.02.2023р. в найкоротший термін, щоб уникнути додаткових витрат, пов`язаних з простоєм транспортного засобу

Також, з метою здійснення митного оформлення придбаної позивачем по вищезазначеному контракту № №06022023-01 від 06.02.2023р. була подана електронна митна декларація №23UA500500009949U1 від 27.03.2023 р., у якій митна вартість визначена за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.03.2023р., Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 2329_B04RBG 23.03.2023 р., Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 23.03.2023р., Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №0000496565 від 23.03.2023р., Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №27/03-1 від 27.03.2023р., Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №06022023-01 від 06.02.2023р., Договір про надання послуг митного брокера № 01032023 від 01.03.2023р., Копія митної декларації країни відправлення № 22BG004002AA560463 від 23.03.2023 р.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано Лист №27/03-2 від 27.03.2023р., та повідомлено, що митному органу був наданий необхідний пакет документів, та додатково надано: Проформа-інвойс № 71609147 від 10.03.2023 р.; Банківській платіжний документ № 10 від 17.03.2023р.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 00001684 від 27.03.2023р. та Специфікація №5 від 23.03.2023р.

Також, з метою здійснення митного оформлення придбаної позивачем по вищезазначеному контракту №06022023-01 від 06.02.2023р., декларантом також була подана електронна митна декларація №23UA500500010251U1 від 29.03.2023р., у якій митна вартість визначена за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією декларантом подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.03.2023р., Рахунок-проформа (Proforma invoice) №71609142 від 10.03.2023р., Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 2330_B04RBG 23.03.2023р., Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 24.03.2023р., Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №0000496567 від 24.03.2023р., Банківський платіжний документ, що стосується товару №9 від 17.03.2023р., Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №00001685 від 27.03.2023 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №27/03-2 від 27.03.2023р., Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.03.2023 р., специфікацію до договору №6 від 23.03.2023р., Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних 3 НИМ посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №06022023-01 від 06.02.2023р., Договір про надання послуг митного брокера № 01032023 від 01.03.2023р., Копія митної декларації країни відправлення № 23BG004002АА560620 від 24.03.2023 року.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) для перевірки та підтвердження відомостей переклад українською мовою копії митних декларацій країни відправлення від 24.03.2023 № 23BG004002AA560620 згідно ст.254 МКУ .

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано лист №29/03-1 від 29.03.2023р., в якому позивач повідомив про те, що вже було надано необхідний пакет документів для митного оформлення. ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» просив на підставі наданих документів, прийняти рішення про визначення митної вартості за ціною угоди з виробником товару № № 06022023-01 від 06.02.2023р. в найкоротший термін, щоб уникнути додаткових витрат, пов`язаних з простоєм транспортного засобу.

Проте, за результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2, від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2, та складено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000572; від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000575; від 29.03.2023 року № UA500500/2023/000588.

Зокрема, у графі 33 спірного Рішення від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2 про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) В наданому до митного оформлення контракті 06022023-01 від 06.02.2023 та інвойсі від 10.03.2023 71609143 зазначені умови поставки EXW. У поданій до митного оформлення мд UA500500/2023/009941 від 27.03.2023 передбачені умови поставки EXW IT (Італія) ISPERIH (франко-завод, продавець передає товар на власному складі),однак в наданому рахунку на оплату транспортних витрат та довідці про вартість перевезення вказана за маршрутом EXW (Болгарія) ISPERIH. Таким чином не вказана вся сума транспортних витрат від Італії до кордону України.

3) в наданому контракті 06022023-01 від 06.02.2023 відсутні підписи та печатки підприємств, які уклали договір.

У графі 33 спірного Рішення від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2 про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) В наданому до митного оформлення контракті 06022023-01 від 06.02.2023 та інвойсі від 23.03.2023 2329_B04RBG зазначені умови поставки EXW. У поданій до митного оформлення мд UA500500/2023/009949 від 27.03.2023 передбачені умови поставки EXW IT (Італія) ISPERIH (франко-завод, продавець передає товар на власному складі),однак в наданому рахунку на оплату транспортних витрат та довідці про вартість перевезення вказана за маршрутом EXW (Болгарія) ISPERIH. Таким чином не вказана вся сума транспортних витрат від Італії до кордону України.

3) в наданому контракті 06022023-01 від 06.02.2023 відсутні підписи та печатки підприємств,які уклали договір.

У графі 33 спірного Рішення від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2 про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Згідно рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.03.2023 №00001685 повинен бути оплачений не пізніше 27.03.2023, проте банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати не надано.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею вище окресленими рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою щодо визнання їх протиправними, та скасування.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність, та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим, та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2, від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2, обставини, котрі слугували підставою для їх винесення, враховуючи доводи, аргументи учасників справи, а також наявні у справі письмові докази в їх сукупності, суд акцентує на наступному.

Так, як вбачається зі змісту оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2, від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2, та зазначено судом вище, останні обґрунтовані посиланням контролюючого органу, на те, що відповідно до пп. в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Так, судом встановлено, що 06.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" (Покупець) та MARAZZI GROUP Srl a socio unico (ITALY) (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 06022023-01.

Відповідно до ст. 2 Договору Сторони погодили, що Товари, які продаються і купуються за цією Угодою, перераховані та описані в рахунках до цієї угоди, а Рахунки стають невід`ємною частиною Угоди.

Згідно до п.2.2. Договору, у рахунках до Договору Сторони перераховують Товари, що продаються Продавцем та купуються Покупцем, їх найменування, кількість, ціни, характеристики, індивідуальні ознаки, відомості про інші якості, що ідентифікують Товар, а також в якості гарантії, що застосовуються до Товару, терміни доставки Товару. З моменту підписання Сторонами Рахунку до Договору, Покупець вважається таким, що підтвердив замовлення на Товар.

Відповідно до інвойсу № 2325_B04RBG від 22.03.2023р., № 2329_B04RBG від 23.03.2023 р., та № 2330_B04RBG від 23.03.2023 р. вартість упаковки, маркування та тара у вигляді дерев`яних піддонів (палетів), включені до інвойсу, як і зазначено у контракті від 06.02.2023 року № 06022023-01.

При цьому, в поданих деклараціях визначено процедуру постачання товару «ZZ00». Вiдповiдно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18, щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховним судом акцентовано, що відповідно до п. п. в п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями п. п. в п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Верховним Суд у Постанові від 02.07.2019 справа №160/8573/18, у даному контексті, зазначено: - Щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Умовами Контракту №2737-HD/CN (пункт 2.2 Контракту) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів, та робіт, за умови, при цьому, включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною.

Щодо твердження контролюючого органу у спірних Рішеннях про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2, відносно того, що в наданому до митного оформлення контракті 06022023-01 від 06.02.2023 та інвойсі від 10.03.2023 71609143, від 23.03.2023 2329_B04RBG зазначені умови поставки EXW. У поданій до митного оформлення МД № UA500500/2023/009941 від 27.03.2023 року, МД № UA500500/2023/009949 від 27.03.2023 року передбачені умови поставки EXW IT (Італія) ISPERIH (франко-завод, продавець передає товар на власному складі),однак в наданому рахунку на оплату транспортних витрат та довідці про вартість перевезення вказана за маршрутом EXW (Болгарія) ISPERIH. Тобто не вказана вся сума транспортних витрат від Італії до кордону України, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що в наданому до митного органу Контракті № 06022023-01 від 06.02.2023 року та інвойсах № 2325_B04RBG від 22.03.2023р., № 2329_B04RBG від 23.03.2023 р., сторони погодили умови поставки EXW INCOTERM. У поданих до митного оформлення МД №23 А500500009941U9 від 27.03.2023р., та МД №23500500009949U1 від 27.03.2023 р. передбачені умови поставки EXW BG ISPERIH (франко-завод, продавець передає товар на власному складі).

Умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Отже, після передання (завантаження) на заводі Товару у розпорядження перевізника, з яким Покупець (позивач) уклав відповідний договір перевезення, Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання.

Судом встановлено, що у автотранспортній накладній (CMR №б/н від 22.03.2023р.,) зазначене місце завантаження город ISPERIH, Болгарія. У МД №23UA500500009941U9 від 27.03.2023р. у графі 20 умови поставки зазначено EXW BG ISPERIH, у графі 15 Країна відправлення - Болгарія

Згідно автотранспортної накладної (CMR №б/н від 23.03.2023р.,) зазначене місце завантаження 7400, місце ISPERIH, Болгарія. У МД 23UA500500009949U1 від 27.03.2023р. у графі 20 умови поставки Зазначено EXW BG ISPERIH, у графі 15 Країна відправлення Болгарія.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованою визначену митним органом підставу для прийняття спірного рішення, оскільки згідно умов поставки EXW, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року, позивач не був зобов`язаний вказувати всю суму транспортних витрат від Італії до кордону України.

Відносно окреслених у спірних рішеннях зауважень відповідача щодо того, що в наданому ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» Контакті №06022023-01 від 06.02.2023 року, відсутні підписи та печатки підприємств, які уклали договір, судом встановлено наступне.

Згідно приписів ч.1 ст.58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Перелік реквізитів, обов`язкових для первинних документів, наведений у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.

Отже, із вказаних нормативних актів слідує, що печатка не є обов`язковим реквізитом відносно первинних документів.

Окрім того, на думку суду, не є підтвердженим посилання відповідача у Рішеннях про коригування митної вартості товарів на відсутність підписів підприємств, які уклали договір, оскільки позивачем надано копію договору № 06022023-01 від 06.02.2023 року, що містить вказані реквізити. Проте, митним органом відповідний документ прийнято не було, як і не наведено у спірних рішеннях мотивів його неприйняття.

При цьому, суд звертає увагу, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача.

Щодо посилання митного органу у Рішенні від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2, що згідно рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.03.2023 №00001685 повинен бути оплачений не пізніше 27.03.2023, проте банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати, не надано, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в наданому до митного органу контракті № 06022023-01 від 06.02.2023 року та інвойсах № 2325_B04RBG від 22.03.2023р., № 2329_B04RBG від 23.03.2023 р., сторони погодили умови поставки EXW INCOTERM. У поданих до митного оформлення МД №23 А500500009941U9 від 27.03.2023р., та МД №23500500009949U1 від 27.03.2023 р. передбачені умови поставки EXW BG ISPERIH (франко-завод, продавець передає товар на власному складі).

Умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Отже, після передання (завантаження) на заводі Товару у розпорядження перевізника, з яким Покупець (позивач) уклав відповідний договір перевезення, Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Поряд з цим, суд зазначає, що як часові межі оплати, так і спосіб її здійснення, жодним чином не впливають на ціну товару, що передбачена контрактом та не свідчить про неможливість визначення числового значення складових митної вартості товару, поставленого позивачу.

При цьому, як вбачається з пояснень позивача, та підтверджується матеріалами справи, прайс-лист від 10.03.2023 б/н містить ціну товару без врахування умов поставки.

Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку, що декларантом були надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та як наслідок, прийняття спірних Рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому,суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Натомість, митний орган, як зясовано судом, фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, які, при цьому, на думку суду, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, котрі підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані контролюючим органом, а й взагалі залишені без реагування.

У Постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, яких дотримується й сучасна судова практика (постанова від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, постанова від 11 лютого 2021 року по справі № 826/8228/16), що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, як встановлено судом, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними юридично спроможними доводами/доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, на думку суду, надані позивачем документи кореспондуються між собою, та містять чітку, позбавлену множинного тлумачення інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових), та відповідно унеможливлюють наявність будь - яких сумнівів щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема, зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, як і не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Також, суд зазначає, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Верховний Суд у Постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17, вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, не подання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків у вигляді відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, та як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Крім того, Верховний Суд у відповідних правових висновках неодноразово наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Згідно Рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі Pressos Compania Naviera S. А. та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно з п. 17 рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо протиправності винесення Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби, оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2, від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2, а також Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000572; від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000575; від 29.03.2023 року № UA500500/2023/000588, та відповідно обґрунтованості, і як наслідок, правомірності позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ".

Вищевикладене спростовує твердження Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов, а інші доводи, аргументи сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, про визнання протиправним та скасування рішень, та карток відмови, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, про визнання протиправним та скасування рішень та карток відмови, - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000278/2, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000279/2, від 29.03.2023 року №UA500500/2023/000285/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.03.2023 року № UA500500/2023/000572, від 28.03.2023 року № UA500500/2023/000575, від 29.03.2023 року № UA500500/2023/000588.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, буд. 47, кв. 36 ЄДРПОУ 42937846) сплачений судовий збір у розмірі 16 104 (шістнадцять тисяч сто чотири) грн.00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 03.11.2023 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період часу з 21.09.2023 р. по 23.10.2023 р., включно.

Суддя Ю.В. Харченко