Постанова

від 26.10.2023 по справі 520/13270/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 р.Справа № 520/13270/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2023, суддя Полях Н.А., повний текст складено 20.07.23 по справі № 520/13270/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт - Торг" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт - Торг" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №00118130719 від 15.05.2023 та №00118140719 від 15.05.2023 винесені ГУ ДПС у Харківській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт-Торг".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт - Торг" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00118130719 від 15.05.2023 року з податку на додану вартість, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Форт-Торг" податкове зобов`язання на суму 5333970,00 грн., та нараховано штрафні санкції у сумі 1333492,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00118140719 від 15.05.2023 року, яким встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Форт-Торг" суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 564757,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт-Торг" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 126/1, ЄДРПОУ 44099583) суму судового збору у розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) та суму витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не було взято до уваги доводи відповідача про те, що у відповідь на запит від 18.04.2023 № 1015/Ж12/20-40-07-19-11 про надання документів, ТОВ "Форт-Торг" (лист від 24.04.2023 №б/н (вх. ГУ ДПС від 24.04.2023 №29525/6)) не надавались первинні документи (товарно-транспортні накладні або інш.) щодо переміщення даного товару зі складу ТОВ "Форт-Торг" на склад ПП "Трастнлак" (код ЄДРПОУ 42414002). Факт надання послуг щодо зберігання майна не підтверджено актом надання послуг. Звертає увагу суду, що в договорі від 28.12.2021 № 68 не зазначено повну адресу розташування складу (область, район, вулиця) у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати місце зберігання товару. Крім того згідно поданих ПП "Трастнлак" (код ЄДРПОУ 42414002) до контролюючого органу відомостей щодо об`єкти оподаткування, або об`єкти пов`язані з оподаткуванням (форма 20-ОПП) у ПП "Трастнлак" (код ЄДРПОУ 42414002) відсутні об`єкти за адресою м. Семенівка. Стверджує, що в порушення п.п. 20.1.13. ст. 20 Податкового кодексу України позивачем не надано доступу під час проведення перевірки відповідачем до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу. Зазначає, що передача товарів на відповідальне зберігання є використанням в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, не використовуються в господарській діяльності, що відповідно зумовлювало обов`язок Позивача згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на товари, передані за договором складського зберігання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Податкового кодексу України, чого ним зроблено не було. Також вказує, що посадовими особами ТОВ "Форг-Торг" порушено п.п.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України, де вказано, що обов`язки платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом. Крім того, заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн, вважаючи їх непідтвердженим та завищеними.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що На підставі направлень від 14.04.2023 року №2842, №2844, наказу від 14.04.2023 року №1418-п, на підставі пп.20.1.1 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5, пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період з 18.04.2023 року по 24.04.2023 року була проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача.

За результатами перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області, було складено акт №11561/20-40-07-19-05/440995863 від 28.04.2023 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Форт-Торг" (код ЄДРПОУ 44099583) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість".

Перевіркою дотримання податкового законодавства встановлено порушення ТОВ "Форт-Торг" п. 187.1 ст. 187, п.п. 189.1 ст. 189 та п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року на загальну суму 5 898 727,00 грн у тому числі за грудень 2021 року на суму 12 517,00 грн, за лютий 2022 року на суму 151 998,00 грн, за грудень 2022 року на суму 5734 212 грн.

Вищевказане порушення призвело до:

- завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2022 року на суму 564 757,00 грн;

- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2022 року у сумі 5 333 970,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті №11561/20-40-07-19-05/440995863 від 28.04.2023 року контролюючим органом було складено:

- податкове повідомлення-рішення №00118130719 від 15.05.2023 з податку на додану вартість, яким збільшено податкове зобов`язання на суму 5333970,00 грн, та нараховано штрафні санкції у сумі 1333492,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення та №00118140719 від 15.05.2023, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 564757,00 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу та вважаючи їх такими, що порушує права позивача, ТОВ "Форт-Торг" звернувся за захистом порушеного права до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України не передбачено у контролюючого органу такого права, як проведення інвентаризації у платника податку під час проведення перевірки, та не було встановлено реалізацію товару, який знаходиться на залишках підприємства, то висновки про відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 28 671 058,50 грн, що призвело до заниження платником податку податкових зобов`язань з ПДВ на суму 5 734 212,00 грн - є необґрунтованими та незаконними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Пунктом 189.1 статті 189 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

За змістом пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З огляду на матеріали справи та як вбачається з Акту перевірки №5543/20-40-07-19-05/44099583 від 15.03.2023 за період вересень-грудень 2021 року встановлено вибуття товару "05 Локшина 1000гр (REGGIA) " у кількості 1750 шт. на суму обсягу 44 975,00 грн (ПДВ 8995,00 грн), та товару "6 Асорті Місті 500 грн мак. вир. (REGGIA)" у кількості 1500 шт. на суму обсягу 17610,00 грн (ПДВ 3522,00 грн) у період вересень-грудень 2021 року. За період січень-лютий 2022 р. встановлено вибуття товару "002 Спагетті тонкі 400 г. мак. вир. Шебекінські" у кількості 69 090 шт. на суму обсягу 759 990 грн (ПДВ 164 515,00 грн) - у зв`язку з чим підприємством було занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 177 032,00 грн.

Перевіркою встановлено відображення в Акті звірки взаєморозрахунків з ТОВ "СЕЛЕСТА-ТОРГ" продажу з невстановленою номенклатурою підприємством ТОВ "Форт-Торг" на адресу ТОВ "СЕЛЕСТА-ТОРГ" на загальну суму 362 688,00 грн (з ПДВ), 24.01.2022 на загальну суму 245 952,00 грн (з ПДВ), 26.01.2022 на загальну суму 116 736,00 грн (з ПДВ) .

У зв`язку з не наданням змоги фахівцям ГУ ДПС у Харківській області провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ "Форт-Торг", було зроблено висновок про не підтвердження залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 28 671 058,50 грн (ПДВ 5 734 211,58 грн) - у зв`язку з чим підприємством було занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 5 734 211,58 грн.

Щодо вибуття товару за період вересень 2021 року - грудень 2022 року на суму обсягу 822 575,00 грн, сума ПДВ 164 515,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи 28 грудня 2021 року між ТОВ "Форт-Торг" (Поклажедаваць) та ПП "Трастнлак" (Зберігач) було укладено договір зберігання № 68 - за умовами цього Договору Поклажодавець передає Зберігачу, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання з дати підписання Акту приймання-передачі до моменту звернення Поклажедавця, в т.ч. і усного, та зобов`язується повернути Поклажодавцеві у схоронності майно зазначене в Акті приймання-передачі майна.

Так, 28 грудня 2021 року було укладено додаткову угоду до договору зберігання №68 від 28 грудня 2021 року, згідно якої сторони дійшли згоди змінити п. 2.1.4. Договору, який викласти в наступній редакції: "Зберігач забезпечує наявність пристосованих для зберігання Майна приміщень, що охороняються, виключає доступ сторонніх осіб до Майна. Місце зберігання склад Зберігача за адресою: Харківська область, м. Мерефа, провулок Яковлівський, 10.".

Отже, відповідно до умов договору зберігання №68 від 28 грудня 2021 року зберігання товару здійснюється за адресою: Харківська область, м. Мерефа, провулок Яковлівський, 10.

ПП "Трастнлак" за вищевказаною адресою має складські приміщення, що підтверджується договором оренди №01/01/2020ТЛ від 01 січня 2020 року.

ТОВ "Форт-Торг" 28 грудня 2021 року було передано ПП "Трастнлак" товарно-матеріальні цінності, а саме "05 Локшина 1000гр (REGGIA)" у кількості 1750 шт. вартістю 44975,00 грн, та "16 Асорті Мисти 500 грн мак. вир. (REGGIA)" у кількості 1500 шт. вартістю 17610,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 28.12.2021 року.

Позивачем 31 січня 2022 року було передано ПП "Трастнлак" товарно-матеріальні цінності, а саме "002 Спагетті тонкі 400 г. мак. вир. Шебекінські" у кількості 69 090 шт. вартістю 759 990,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна від 31.01.2022 року.

ТОВ "Форт-Торг" 24 квітня 2023 року було надано Відповідачу копії відповідних документів, а саме: договору зберігання № 68 від 28.12.2021, актів приймання-передачі майна від 28.12.2021 та від 31.01.2022.

Відповідно до п. 1.2 Договору право власності на Майно до Зберігача не переходить.

Згідно п. 1.3 Договору майно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам.

Пунктом 196.1.2. ст. 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування операції з: передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг.

Зважаючи, що товарно-матеріальні цінності, а саме: "05 Локшина 1000гр (REGGIA)" у кількості 1750 шт. вартістю 44 975,00 грн; "16 Асорті Мисти 500 грн мак. вир. (REGGIA)" у кількості 1500 шт. вартістю 17610,00 грн; "002 Спагетті тонкі 400 г. мак. вир. Шебекінські" у кількості 69 090 шт. вартістю 759 990,00 грн було передано ПП "Трастнлак" на підставі договору зберігання №68 від 28.12.2021, то у відповідності до п. 196.1.2 ст. 196 Податкового кодексу України дані операції не є об`єктом оподаткування податку на додану вартість, а тому податкові зобов`язання з податку на додану вартість по даним господарським операціям не нараховуються.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що приміщення за адресою Харківська область, м. Мерефа, провулок Яковлівський, буд.10 площею 250 кв.м. на час, як стверджує позивач, передачі майна на відповідальне зберігання по договору зберігання № 68 від 28.12.2021 до зберігача ПП «Трастнлак» вже знаходились на правах оренди у користуванні позивача.

Крім того, після надання позивачем відповідної додаткової угоди, стало відомо, що позивач стверджує, що товарно-матеріальні цінності, вибуття яких зафіксовано в акті перевірки (за період вересень 2021 року - грудень 2022 року на суму обсягу 822 575,00 грн, сума ПДВ 164 515,00 грн), знаходилися за тією самою адресою, що і інші товарно-матеріальні цінності позивача на суму 28 671 058,50 грн., а саме за адресою Харківська область, м. Мерефа, провулок Яковлівський, буд.10.

Податковий орган в ході перевірки висував вимоги щодо допуску його до вказаних приміщень за адресою Харківська область, м. Мерефа, провулок Яковлівський, буд.10, де згідно документів зберігались товарно - матеріальні цінності, але вимоги були проігноровані.

Такі доводи відповідача в апеляційній скарзі колегія суддів відхиляє, оскільки ПП "Трастнлак" за вищевказаною адресою також має складські приміщення, що підтверджується договором оренди №01/01/2020ТЛ від 01 січня 2020 року, та надати доступ до товарно - матеріальних цінностей як особа, що відповідає за зберігання товару на своїх складських приміщеннях може ПП "Трастнлак", а не позивач у справі.

Щодо проведення інвентаризації товарів без залучення працівників контролюючого органу системи ДПС України, колегія суддів ураховує таке.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (ч.1 ст.10); Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством (ч.2 ст.10).

Підпунктом 20.1.9 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Тобто вказаними положеннями чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства було передбачено право контролюючого органу вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації, зокрема товарно-матеріальних цінностей.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів встановлено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879), яке застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Згідно з положеннями пункту 5 розділу І вказаного Положення № 879, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються, зокрема, виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів, а також установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку.

При цьому, у відповідності до пункту 7 розділу І вказаного Положення № 879, проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа

Згідно з положеннями пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до вказаного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, зазначає, що так, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов`язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 є правом, а не обов`язком).

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд вже неодноразово висловлював свою позицію щодо спірних правовідносин, зокрема, аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 640/5215/19, від 6 лютого 2020 року у справі № 807/1556/17.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог встановлених пунктом 7 розділу І Положення № 879, проведення такої інвентаризації відбувається на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення інвентаризації, у якому має бути визначено, зокрема, термін та обсяг проведення інвентаризації, але така має бути проведена не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Колегія суддів визнає за контролюючим органом право, що передбачене пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, вимагати під час перевірки від позивача проведення інвентаризації основних засобів, водночас звертає увагу на те, що ПК України не містить норм, які передбачають обов`язкову участь інспектора у проведенні такої інвентаризації та встановлюють обов`язок платника податків проводити інвентаризацію виключно в присутності перевіряючих осіб.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган дійсно має право вимагати проведення інвентаризації та може приймати в ній участь. Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом не визначає дійсність результатів інвентаризації в залежності від участі в цій інвентаризації перевіряючих осіб контролюючого органу.

Слід зазначити, що позивачем як під час проведення контролюючим органом вказаної перевірки, так і до заперечення на акт перевірки було надано контролюючому органу як акт інвентаризації, так і документи на підтвердження реальності здійснення позивачем відповідних господарських операцій з контрагентами, однак відповідачем не було надано таким належної оцінки щодо підтвердження/спростування реальності здійснених господарських операцій.

Враховуючи вказані вище обставини та факт наявності інвентаризаційного опису, який надано до контролюючого органу, колегія суддів дійшла висновку, що платником податку виконано покладений на нього обов`язок передбачений пп. 20.1.9 п. 20.1 cт. 20 ПК України та проведено інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки під час здійснення виїзної документальної позапланової перевірки, у зв`язку з чим підтверджено наявність товарних залишків у розмірі 28671058,50 грн.

Суд апеляційної інстанції ураховує, що позивачем не було отримано кошти за товар, який обліковується на залишках підприємства та, як вбачається з інвентаризаційних відомостей, не було продано, тобто не було встановлено реалізацію товару, що знаходиться на залишках підприємства, а тому висновки відповідача про відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 28671058,50 грн, що призвело до заниження платником податку податкових зобов`язань з ПДВ на суму 5 734212 грн є помилковими.

Судовим розглядом встановлено, що придбання товару, який обліковується на залишках товарно-матеріальних цінностей підприємства та відображений в інвентаризаційних відомостях, було придбано по наступним правочинам.

По договору поставки №2309/2021П від 23.09.2021, який укладено між ТОВ "Форт-Торг" (Покупець) та ТОВ "Талариа Трейд" (Постачальник) було поставлено наступний товар:

- товар в асортименті вартістю 694 400,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 138 880,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №22 від 04.02.2022 та товарно-транспортною накладною №Р22 від 04.02.2022;

- товар в асортименті вартістю 595 000,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 119 000,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №20 від 04.02.2022 та товарно-транспортною накладною №Р20 від 04.02.2022;

- товар в асортименті вартістю 773 500,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 154 700,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №19 від 02.02.2022 та товарно-транспортною накладною №Р19 від 02.02.2022;

- товар в асортименті вартістю 952 000,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 190 400,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №18 від 02.02.2022 та товарно-транспортною накладною №Р18 від 02.02.2022;

- товар в асортименті вартістю 96 800,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 19 360,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №17 від 25.01.2022 та товарно-транспортною накладною №Р17 від 25.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 873 600,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 145 600,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №16 від 25.01.2022 та товарно-транспортною накладною №Р16 від 25.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 204 000,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 40 800,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №15 від 24.01.2022 та товарно-транспортною накладною №Р15 від 24.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 205 496,37 грн без ПДВ (сума ПДВ 34 249,40 грн), що підтверджується видатковою накладною №РРП-0001132 від 24.01.2022 та товарно-транспортною накладною №РРП-0001132 від 24.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 873 600,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 145 600,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №РРП-0001080 від 21.01.2022 від та товарно-транспортною накладною №РРП-0001080 від 21.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 292 067,50 грн без ПДВ (сума ПДВ 48 677,92 грн), що підтверджується видатковою накладною №РРП-0001081 від 21.01.2022 та товарно-транспортною накладною №РРП-0001081 від 21.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 204 000,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 40 800,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №14 від 20.01.2022 та товарно-транспортною накладною №Р14 від 20.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 491 400,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 98 280,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №9 від 06.01.2022 та товарно-транспортною накладною №Р9 від 06.01.2022;

- товар в асортименті вартістю 2 674 199,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 534 839,80 грн), що підтверджується видатковою накладною №198 від 01.11.2021 та товарно-транспортною накладною №198 від 01.11.2021;

- товар в асортименті вартістю 2 068 127,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 413 645,40 грн), що підтверджується видатковою накладною №199 від 08.11.2021 та товарно-транспортною накладною №199 від 08.11.2021;

- товар в асортименті вартістю 1 348 145,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 269 629,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №200 від 11.11.2021 та товарно-транспортною накладною №200 від 11.11.2021;

- товар в асортименті вартістю 152 749,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 30 549,80 грн), що підтверджується видатковою накладною №202 від 15.11.2021 та товарно-транспортною накладною №202 від 15.11.2021;

- товар в асортименті вартістю 477 840,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 95568,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №217 від 14.12.2021 та товарно-транспортною накладною №217 від 14.12.2021;

- товар в асортименті вартістю 37 400,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 7 480,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №219 від 15.12.2021 та товарно-транспортною накладною №219 від 15.12.2021;

- товар в асортименті вартістю 469 000,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 93800,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №221 від 24.12.2021 та товарно-транспортною накладною №221 від 24.12.2021;

- товар в асортименті вартістю 1 144 500,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 228 900,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №225 від 30.12.2021 та товарно-транспортною накладною №225 від 30.12.2021;

- товар в асортименті вартістю 1 416 520,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 283 304,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №166 від 23.09.2021 та товарно-транспортною накладною №166 від 23.09.2021;

- товар в асортименті вартістю 1 172 350,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 234 470 грн), що підтверджується видатковою накладною №167 від 16.09.2021 та товарно-транспортною накладною №167 від 16.09.2021;

- товар в асортименті вартістю 458 673,45 грн без ПДВ (сума ПДВ 91 734,69 грн), що підтверджується видатковою накладною №184 від 04.10.2021 та товарно-транспортною накладною №184 від 04.10.2021;

- товар в асортименті вартістю 915 300,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 183 060,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №185 від 18.10.2021 та товарно-транспортною накладною №185 від 18.10.2021;

- товар в асортименті вартістю 327 750,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 65 550,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №186 від 19.10.2021 та товарно-транспортною накладною №186 від 19.10.2021;

- товар в асортименті вартістю 1 605 400,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 321 080,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №187 від 25.10.2021 та товарно-транспортною накладною №187 від 25.10.2021;

- товар в асортименті вартістю 1 366 380,00 грн без ПДВ (сума ПДВ 273 276,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №188 від 28.10.2021 та товарно-транспортною накладною №188 від 28.10.2021.

Оплата за придбаний у ТОВ "Талариа Трейд" товар підтверджується платіжними дорученнями: №82 від 18.02.2022, №77 від 14.02.2022, №83 від 18.02.2022, №78 від 14.02.2022, №70 від 10.02.2022, №68 від 09.02.2022, №69 від 10.02.2022, №66 від 09.02.2022, №67 від 09.02.2022, №57 від 07.02.2022, №60 від 08.02.2022, №56 від 07.02.2022, №52 від 31.01.2022, №44 від 26.01.2022, №46 від 27.01.2022, №42 від 25.01.2022, №43 від 25.01.2022, №26 від 17.01.2022, №36 від 17.01.2022, №39 від 14.01.2022, №27 від 06.01.2022, №27 від 29.12.2021, №33 від 05.01.2022, №23 від 24.12.2021, №22 від 22.12.2021, №21 від 16.12.2021, №25 від 17.12.2021, №13 від 13.12.2021, №12 від 13.12.2021, №11 від 09.12.2021, №14 від 13.12.2021, №9 від 08.12.2021, №10 від 08.12.2021, №7 від 07.12.2021, №5 від 07.12.2021, №6 від 07.12.2021, №1 від 06.12.2021, №3 від 06.12.2021, №2 від 06.12.2021, №24 від 30.11.2021, №23 від 29.11.2021, №21 від 26.11.2021, №22 від 29.11.2021, №18 від 23.11.2021, №20 від 23.11.2021, №17 від 19.11.2021, №19 від 23.11.2021, №15 від 18.11.2021, №16 від 17.11.2021, №14 від 16.11.2021, №15 від 17.11.2021, №13 від 16.11.2021, №9 від 10.11.2021, №6 від 08.11.2021, №8 від 09.11.2021, №7 від 08.11.2021, №5 від 08.11.2021, №4 від 05.11.2021, №2 від 05.11.2021, №3 від 05.11.2021.

По договору поставки №10/11 від 10.11.2021, який укладено між ТОВ "Форт-Торг" (Покупець) та ТОВ "Олбрідж" (Постачальник), було поставлено наступний товар:

- ящики з картону на загальну суму 249 560,00 грн без ПДВ (49 912,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №102 від 17.11.2021 та актом приймання-передачі товару №102 від 17.11.2021;

- піддони дерев`яні на загальну суму 199 250,00 грн без ПДВ (39 850,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №104 від 16.11.2021 та актом приймання-передачі товару №104 від 16.11.2021;

- піддони дерев`яні на загальну суму 207 220,00 грн без ПДВ (41 444,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №105 від 17.11.2021 та актом приймання-передачі товару №105 від 17.11.2021;

- піддони дерев`яні на загальну суму 209 212,50 грн без ПДВ (41 842,50 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №106 від 22.11.2021 та актом приймання-передачі товару №106 від 22.11.2021;

- піддони дерев`яні на загальну суму 209 212,50 грн без ПДВ (41 842,50 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №107 від 24.11.2021 та актом приймання-передачі товару №107 від 24.11.2021;

- ящики з картону на загальну суму 249 560,00 грн без ПДВ (49 912,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №108 від 25.11.2021 та актом приймання-передачі товару №108 від 25.11.2021;

- ящики з картону на загальну суму 367 000,00 грн без ПДВ (73 400,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №113 від 01.12.2021;

- піддони дерев`яні на загальну суму 1 992 500,00 грн без ПДВ (398 500,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №114 від 01.12.2021 та актом приймання-передачі товару №114 від 01.12.2021;

- ящики з картону на загальну суму 367 000,00 грн без ПДВ (73 400,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №115 від 03.12.2021 та актом приймання-передачі товару №115 від 03.12.2021;

- піддони дерев`яні на загальну суму 1 992 500,00 грн без ПДВ (398 500,00 грн ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №117 від 10.12.2021 та актом приймання-передачі товару №117 від 10.12.2021.

Оплата за придбаний у ТОВ "Олбрідж" товар підтверджується наступними платіжними інструкціями №137 від 18.07.2022, №121 від 07.11.2022, №120 від 07.11.2021, №115 від 01.07.2022, №114 від 01.07.2022, №105 від 20.06.2022, №107 від 22.06.2022, №99 від 02.06.2022, №100 від 02.06.2022, №88 від 07.04.2022, №97 від 01.06.2022, №89 від 04.04.2022, №90 від 07.04.2022, №85 від 30.03.2022, №86 від 04.04.2022, №82 від 18.03.2022, №84 від 23.02.2022, №76 від 11.02.2022, №81 від 18.02.2022, №63 від 08.02.2022, №61 від 08.02.2022, №64 від 08.02.2022, №65 від 08.02.2022, №62 від 08.02.2022, №58 від 07.02.2022, №59 від 07.02.2022, №55 від 07.02.2022, №54 від 04.02.2022, №51 від 31.01.2022, №45 від 27.01.2022, №49 від 28.01.2022, №41 від 19.01.2022, №40 від 18.01.2022, №38 від 13.01.2022 року.

З огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується обставина фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у його контрагентів з метою використання у власній господарській діяльності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкових наслідків таких операцій.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, не дослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача за період, який перевірявся вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів, що як наслідок, вказує на передчасність викладених в Акті перевірки висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позову.

Щодо доводів відповідача про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн, підлягає частковому задоволенню у розмірі 20000,00 грн.

Згідно норм ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів констатує та погоджується з судом першої інстанції про те, що з наданих документів вбачається, що позивачем прийнято у повному обсязі правничу допомогу у вигляді надання юридичних послуг з підготовки та супроводження позовної заяви у справі № 520/13270/23.

Так, у контексті аспекту складності даної справи (спір є складним, розглядався у загальному провадженні, ціна позову перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу, адекватність заявлених витрат, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав підстави для висновку, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 50000 грн не є співмірною та не відповідає принципу справедливості, у зв`язку з чим, розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Відповідач/апелянт заперечує щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки вважає, що заявлена суми таких витрат не відповідає складності справи, не підтверджена належними доказами, є завищеною, втім, колегія суддів вважає, що такі доводи апелянта є суб`єктивними, фактичне понесення витрат підтверджується матеріалами справи, до того ж, судом першої інстанції було зменшено заявлено суму за критеріями, наведеними в КАС України.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позову та правильності розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі № 520/13270/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 03.11.2023.