Ухвала

від 30.10.2023 по справі 201/9118/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/9118/23

Номер провадження 1-кп/201/836/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Дніпро

вул. Гусенко, 13

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, подане під час підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадження, внесеного 02 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000215 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, пенсіонера, зі слів працевлаштованого в ТОВ «Південьагроінвест» на посаді заступника директора з питань безпеки, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого, як ВПО та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене 02 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000215 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), за наступних обставин:

Відповідно до положення про управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби № 645 від 30.12.2011, управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області утворюється для забезпечення виконання завдань, що покладаються на Державну пенітенціарну службу України (далі ДПтС України).

Управління підпорядковується ДПтС України, здійснює керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих йому органів і установ та виконує функції, передбачені Положенням.

Юридична і фактична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 105, (код ЄДРПОУ - 08563079). Форма власності загальна державна. Організаційно - правова форма господарювання - територіальний орган. Джерело фінансування - розпорядник державних коштів другого рівня. Підпорядкована - ДПтС України. Вид діяльності: 84.23 Діяльність у сфері юстиції та правосуддя.

Начальник управління здійснює керівництво управління та несе персональну відповідальність перед Головою ДПтС України за виконання покладених на управління завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступень відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів управління; організовує та забезпечує виконання управлінням актів законодавства, наказів Міністерства юстиції України, доручення Міністра юстиції, його першого заступника та заступника наказів ДПтС України, доручень Голови ДПтС України, його першого заступника та заступника; вносить Голові ДПтС України пропозиції про заохочення персоналу кримінально-виконавчої служби встановленим видам заохочень за сумлінну службу (роботу) в органах і установах.

Згідно з п. 1.6 Посадової інструкції начальника управління Державної пенітенціарної служби України від 01.07.2014, останній у своїй роботі керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами, дорученнями Міністра юстиції України, його першого заступника та заступника, наказами ДптС України, дорученнями голови ДпТС України, актами місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.3 Посадової інструкції, організовує та забезпечує виконання управлінням актів законодавства, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, його першого заступника та заступника, наказів ДптС України, доручень голови ДпТС України, його першого заступника та заступника;

Згідно з п. 2.10 Посадової інструкції, вносить голові ДптС України пропозиції про заохочення персоналу кримінально - виконавчої служби встановленими видами заохочень за сумлінну службу в органах і установах.

Відповідно до п. 2.13 Посадової інструкції, організовує бухгалтерський облік в управлінні.

Згідно з п. 2.15 Посадової інструкції, у межах повноважень приймає рішення щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників управління (крім своїх заступників).

Відповідно до п. 4.4 Посадової інструкції, начальник управління несе персональну відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією та положенням про управління.

Наказом голови Державної пенітенціарної служби України від 20.05.2014 року за № 59/ОС-14 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно примітки до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області будучи службовою особою з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій діючи необережно, у формі злочинної недбалості, тобто не передбачаючи суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, вчинив неналежне виконання своїх службових обов`язків внаслідок несумлінного ставлення до них.

Згідно з вимогами п.п. 1, 1.35 Наказу Державної пенітенціарної служби України № 61/ОД-14 від 07.02.2014, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з метою забезпечення виконання поставлених перед ДПтС України завдань, ефективного та економного використання бюджетних коштів, начальникам територіальних органів ДПтС України, у 2014 році: заборонити виплату персоналу грошових винагород та разових премій. Зазначені виплати здійснювати лише згідно з рішенням керівництва ДПтС України, на підставі вмотивованих пропозицій, поданих у встановленому порядку.

Відповідно до вимог наказу (листа) Державної пенітенціарної служби України № 4/3-4958-Пц/2-14 від 16.10.2014, враховуючи ситуацію, яка виникла на територіях Донецької та Луганської областей у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, масовим звільненням персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України в цих регіонах: здійснювати преміювання персоналу підпорядкованих підрозділів ДПтС України в Донецькій та Луганській областях, які продовжують нести службу (працювати) - у розмірі 200 відсотків з розрахунку від суми посадового окладу, окладу за спеціальним званням (рангу) та надбавки за вислугу років.

Водночас ОСОБА_4 , в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, достовірно розуміючи, що не має повноважень до здійснення преміювання персоналу управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області у розмірі понад 200 відсотків з розрахунку від суми посадового окладу, окладу за спеціальним званням (рангу) та надбавки за вислугу років, без направлення вмотивованих пропозицій керівництву ДПтС України та за відсутності відповідних рішень керівництва ДПтС України, в період часу з 02.12.2014 по 26.12.2014 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на робочому місці за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 105, підписав: відомості нарахування грошової винагороди за підсумками роботи за 2014 рік персоналу управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, з перевищенням граничного розміру премії.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність у вигляді неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в порушення п. 2.10, п. 2.13, п. 2.15, п. 4.4 Посадової інструкції, перебуваючи на робочому місці за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 105, 24.12.2014 підписав платіжне доручення № 57 від 24.12.2014 на суму 501 405, 46 грн., та платіжне доручення № 107 від 25.12.2014 року на суму 295 214, 80 грн.

Надалі, вказані платіжне доручення були подані до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області для перерахування вказаних коштів на рахунок управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, та на їх підставі з рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області № 25216001001775 на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий управлінням Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області в ПАТ КБ «Приватбанк», 25.12.2014 було перераховано грошові кошти у сумі 501 405, 46 грн., а 26.12.2014 було перераховано грошові кошти у сумі 295 214, 80 грн.

В подальшому на підставі вищезазначених документів, 26.12.2014 та 29.12.2014 на карткові рахунки працівників з числа персоналу управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого управлінням Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області в ПАТ КБ «Приватбанк», перераховано грошові кошти на загальну суму 635 066, 38 грн., з яких грошові кошти у розмірі 555 045, 10 грн. були виплачені із перевищенням граничного розміру премій для персоналу управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

В результаті вищевказаних дій начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області ОСОБА_4 , безпідставно виплачено грошові кошти, виділені Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» на оплату праці у 2014 році співробітникам Державної пенітенціарної служби України у сумі 555 045, 10 грн., що станом на 26.12.2014 у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відповідно до примітки ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у службовій недбалості, тобто неналежному виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, кваліфікуються за ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020).

До канцелярії суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно нього у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив, що відповідно до обвинувального акту вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), інкримінується йому в грудні 2014 року, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого на даний час вже сплинув, що є підставою для закриття цього кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі подане ним клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), зазначивши, що цілком розуміє наслідки закриття кримінального провадження саме з цих підстав і не потребує реабілітуючого рішення.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням передбачених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020) та закриття кримінального провадження, вважаючи його таким, що ґрунтується на вимогах закону.

При цьому, що речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, цивільний позов не заявлено.

Представник потерпілого Комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області - ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про проведення підготовчого судового засіданні за його відсутності, в якій також зазначив, що претензій матеріального характеру в Комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області до ОСОБА_4 не має, не заперечує проти звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

При цьому, відповідно до ст. 372 КПК України при прийняті такого рішення, суд має зазначити в ухвалі формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінувалося обвинуваченому, суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні свого рішення.

У відповідності до ст. 12 КК України, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), відноситься до нетяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, з дня його вчинення (грудень 2014), минуло понад п`ять років.

Виходячи з положень ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, є обов`язком суду у разі наявності всіх передбачених законом про кримінальну відповідальність умов, а отже, суд не вирішує питання щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки зазначене питання може бути вирішено виключно при ухваленні вироку суду в порядку, передбаченому ст. ст. 368-374 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як випливає з положень ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 ухилявся від досудового слідства або суду, або до закінчення строків давності вчинив нове кримінальне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло понад п`ять років, останній нового кримінального правопорушення не вчинив, що підтверджується довідкою ОСК МВС України від 27.10.2023 року, строки давності не зупинялись та не переривались, суд вважає, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), підлягає закриттю.

В межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 , не застосовувалися, речові докази, як повідомив прокурор, відсутні, цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, витрати по проведенню судової економічної експертизи у розмірі 20593 гривні 20 копійок не підлягають стягненню з останнього.

Такі висновки суду повністю узгоджуються із висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеними в постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд, -

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020), у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене 02 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000215 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, чинній до 01.07.2020) відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 09 годині 00 хвилин 31 жовтня 2023 року.

Суддя: ОСОБА_1