Ухвала

від 06.11.2023 по справі 152/1371/23

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1371/23

Провадження №2/145/927/2023

У Х В А Л А

06.11.2023 Тиврівський районний суд Вінницької області в складі

Суддя Ратушняк І. О. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" про розірвання договору найму (оренди).

встановив:

В провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Селищанське" про розірвання договору найму (оренди).

У позовній заяві просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0524587900:01:001:0140 та заборонити відповідачу вчиняти будь-які реєстраційні дії та користуватись вказаною земельною ділянкою.

Заяву мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем був укладений та зареєстрований в установленому чинним законодавством України порядку договір оренди землі. Умовами договору передбачений, зокрема, обов`язок відповідача сплачувати орендну плату в строки, у розмірах та в порядку, передбаченому Договором. Відповідач свої грошові зобов`язання перед ним не виконує, у зв`язку із чим наразі існує заборгованість зі сплати орендної плати за договором за 2021-2022 роки.

Ним на адресу відповідача було надіслано лист-повідомлення про припинення договору оренди через невиконання відповідачем своїх зобов`язань, який був залишений відповідачем поза увагою. На його адресу від відповідача та сторонніх осіб неодноразово надходили листи про намір здійснити відчуження права на оренду його земельної ділянки на користь третіх осіб. Відповідач може і в подальшому використовувати його земельну ділянку, чи укладати договори з іншими правокористувачами, що призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав.

Позивач вважає, що саме такий захід забезпечить фактичне збереження земельної ділянки до ухвалення рішення по справі та убезпечить від будь-яких дій щодо її поділу чи відчуження.

Дослідивши подані матеріали, вважаю, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому суд вважає, що заява обґрунтована, підтверджена належними доказами і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 260, 263, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд

ухвалив:

Заяву задоволити.

В забезпечення позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" (ЄДРПОУ 03734760, адреса: м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 2/103) про розірвання договору найму (оренди), накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0524587900:01:001:0140, та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Селищанське" вчиняти будь-які реєстраційні дії та користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 0524587900:01:001:0140, яка належить ОСОБА_4 .

Копію ухвали направити сторонам для подальшого пред`явлення для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ратушняк І. О.