Рішення

від 25.10.2023 по справі 902/953/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2023 р.Cправа № 902/953/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

прокурора - Кавун О.В.,

представників:

позивача - Хомеренчук Ю.О.,

відповідача - Струць І.Т.,

у відсутності представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)

до: Ямпільської міської ради (вул. Замкова, буд. 94/2, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24500)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Військова частина НОМЕР_1 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В`ячеслава Семенова ( АДРЕСА_1 )

про скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Виконувачем обов`язків керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до Ямпільської міської ради про скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності земельної ділянки.

Ухвалою суду від 20.07.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/953/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.08.2023 о 10:00 год. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі Військову частину НОМЕР_1 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В`ячеслава Семенова як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Під час підготовчого провадження учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 80-84), третьою особою - пояснення по суті спору (а.с. 85-88); Могилів-Подільською окружною прокуратурою - відповідь на відзив (а.с. 91-118).

Виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 14.09.2023. Поряд з цим у судовому засіданні 14.09.2023 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 25.10.2023, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

На визначений час у судове засідання 25.10.2023 з`явилися усі учасники справи, за винятком представника третьої особи. Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином ухвалою суду від 19.09.2023, яку в той же день доставлено до Електронного кабінету ЄСІТС Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 141).

Слід зазначити, що на підставі відповідних клопотань Ямпільської міської ради останній забезпечено участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Прокурор та представниця позивача заявлений позов підтримали у повному обсязі з наведених у позовній заяві та відповіді на відзив підстав.

Представниця відповідача проти позову заперечила, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує на незаконну передачу земельної ділянки кадастровий номер 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га відповідачу у комунальну власність, оскільки спірна земельна ділянка належить до складу прикордонної смуги та земель оборони.

У відзиві на позовну заяву Ямпільська міська рада проти позову заперечує у повному обсязі. Вказує, що спірна земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення. При цьому в такій документації відсутні будь-які документи, які свідчать про належність спірної земельної ділянки до земель оборони, а твердження прокурора відносно її меж ґрунтуються на припущеннях. Перебування земельної ділянки в межах прикордонної смуги не відносить її до земель оборони та не є причиною виникнення прав на неї в органів охорони державного кордону, оскільки такі земельні ділянки надаються в постійне користування лише для облаштування та утримання певних об`єктів та споруд.

У відповіді на відзив прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка розташована уздовж Державного кордону України з Республікою Молдова та знаходиться у межах прикордонної смуги, у зв`язку з чим належить до земель оборони, визначення її категорії та цільового призначення як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, було хибним. Відтак, рішення стосовно погодження відповідних матеріалів інвентаризації (технічної документації із землеустрою) таких земельних ділянок сільськогосподарського призначення та внесення відповідних відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру за категорією - землі сільськогосподарського призначення здійснено безпідставно.

Окрім того, відповідно до інформації Вінницької обласної військової адміністрації від 15.12.2022 №01.01-61/9528 та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 20.12.2022 №0-2-0.6-4797/2-22 проведено аудит земельних ділянок прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж українсько-молдовського державного кордону. Матеріалами зазначеного аудиту встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває у прикордонній смузі.

Третя особа у своєму поясненні по суті спору інформує, що в межах Могилів-Подільського району Вінницької області охорону державного кордону забезпечує Військова частина НОМЕР_1 .

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га входить до складу прикордонної смуги, розташованої уздовж державного кордону України на території Ямпільської територіальної громади, тобто перебуває в зоні 30-50 метрової смуги, необхідної для облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, необхідних для забезпечення надійної охорони Державного кордону України в межах ділянки відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На замовлення Військової частини НОМЕР_1 у 2023 році сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Вонсович К.М. виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської міської ради та Ямпільської міської ради (шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми).

Матеріалами технічної документації, зокрема, встановлено, що частини земельної ділянки кадастровий номер 0525681600:07:001:0215 площею 1,4330 га та 1,3305 га, що перебувають у комунальній власності Ямпільської міської ради розташовані в межах 30-ти метрової смуги вздовж державного кордону.

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №339058205 від 13.07.2023) земельна ділянка кадастровий номер 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га 16.07.2021 зареєстрована на праві власності за Ямпільською міською радою.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0522178242021 земельна ділянка з кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 09.10.2013 із зазначенням її цільового призначення землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), яким згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, присвоєно код 16 та категорію земель - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 20.12.2022 №0-2-0.6-4797/2-22 за результатами первинного аудиту земельних ділянок прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж українсько-молдовського державного кордону встановлено приналежність земельної ділянки кадастровий номер 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га до прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України та Республіки Молдова в межах Вінницької області.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.

Зокрема, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель оборони (п.п. б).

Таким чином, землі оборони віднесені до земель державної форми власності.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно із ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України" відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України.

Згідно із ст. 23 Закону України "Про державний кордон України" у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України "Положення про прикордонний режим" прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", ст.77 Земельного кодексу України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".

Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

04.08.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №8980 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань прикордонного режиму", яка передбачала приведення у відповідність до положень цієї постанови усіх нормативно-правових актів, виданих місцевими органами державної виконавчої влади.

Так, розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації №780 від 02.11.2021 (що знаходиться у вільному доступі на сайті обласної військової адміністрації за посиланням: https://www.vin.gov.ua/oda/normatyvno-pravovi-dokumenty/77-rozporiadzhennia/712-rozporiadzhennia-2021-rik/41145-rozporyadzhennya-780-vid-02-lystopada-2021-roku) установлено вздовж українсько-молдовського державного кордону України в межах Вінницької області на його сухопутних ділянках і вздовж берегів річки Дністер, річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки п`ять кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд, згідно зі Схемою проходження тилової межі прикордонної смуги в Могилів-Подільському та Тульчинському контрольованих прикордонних районах.

Враховуючи вищевикладене, оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельна ділянка з кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га незаконно зареєстрована у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за категорією - землі сільськогосподарського призначення та цільовим призначенням - землі запасу, що у свою чергу вказує на її приналежність до земель комунальної власності.

При цьому судом враховано, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18, залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено доводи позовних вимог прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Земельна ділянка із кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га, зареєстрована на праві власності за Ямпільською міською радою, проте, в силу закону остання не може належати до земель сільськогосподарського призначення, а тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на таку земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та шляхом визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з визначенням цільового призначення - землі запасу та категорії - землі сільськогосподарського призначення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь - яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, статтею 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

На день розгляду справи земельна ділянка з кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га зареєстрована на праві комунальної власності за Ямпільською міською радою, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.07.2021, індексний номер 59335521.

Згідно ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №68/2022 "Про утворення районних військових адміністрацій" на базі існуючих районних державних адміністрацій утворено відповідні районні військові адміністрації.

За таких обставин уповноваженим органом на захист інтересів держави у цьому спорі є Вінницька обласна військова адміністрація.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Вінницької обласної військової адміністрації.

Враховуючи положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для забезпечення державі в особі Вінницької обласної військової адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника спірної земельної ділянки із кадастровим номером 0525681600:07:001:0215, підлягає до задоволення вимога прокурора про скасування державної реєстрації права комунальної власності за Ямпільською міською радою на спірну земельну ділянку.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 13, якою доповнено статтю 79-1 Земельного кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" №340-ІХ від 05.12.2019, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0522178242021 земельна ділянка з кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 09.10.2013 із зазначенням її цільового призначення землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), яким згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, присвоєно код 16 та категорію земель - землі сільськогосподарського призначення.

Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства неправильно визначено категорію землі та її цільове призначення, що також слугувало однією з підстав для подальшої її передачі до земель комунальної власності, відновити становище, яке існувало до порушення в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, можливо лише шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

З огляду на викладене, підлягає до задоволення вимога прокурора про визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з визначенням цільового призначення - землі запасу та категорії - землі сільськогосподарського призначення.

Визначаючись щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зокрема про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Вінницька обласна прокуратура зверталася до Вінницької обласної військової адміністрації в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою з`ясування підстав для представництва інтересів держави в суді (лист. вих. №53-3317вих-23 від 13.07.2023)

Реагування Вінницької обласної військової адміністрації на таке звернення матеріали справи не містять.

Суд акцентує увагу, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Крім того, протягом розгляду даної справи Вінницької обласної військової адміністрації не заперечила щодо здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором та не повідомила про намір самостійно звернутися з позовом до суду.

Отже, наявні підстави вважати, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Більше того, підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації не оспорювалися відповідачем, тому суд вважає надмірну оцінку процесуального статусу прокурора у даному випадку надмірним формалізмом.

Поряд з цим суд акцентує увагу, що згідно із ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення ї економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оборону України" підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення охорони державного кордону України.

Статтею 2 Закону України "Про державний кордон України" визначено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організаціям порядок діяльності яких визначаються законом.

Отже, до інтересів держави безпосередньо належить захист та охорона державного кордону України, в тому числі й охорона прикордонної смуги, яка встановлюється вздовж державного кордону, а протиправне заволодіння чи використання земель в межах прикордонної смуги в умовах повномасштабної війни проти України підриває обороноздатність держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку задоволення позову у повному обсязі з вищенаведених мотивів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову повністю витрати на судовий збір за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 5 368 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Ямпільської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради на вказану земельну ділянку.

3. Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525681600:07:001:0215 площею 21,1331 га, цільове призначення - землі запасу за категорією - землі сільськогосподарського призначення.

4. Стягнути з Ямпільської міської ради (вул. Замкова, буд. 94/2, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 03772660) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909) 5368 грн - витрат зі сплати судового збору.

5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 06 листопада 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.