Рішення

від 31.10.2023 по справі 904/4504/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4504/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Солонянської селищної ради, смт. Солоне, Дніпровський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки у розмірі 704 890,90 грн.

Представники:

Від позивача:не з`явився

Від відповідача:не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Солонянська селищна рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки №23-2021 від 05.11.2021 у розмірі 704 890,90 грн.

Ухвалою від 23.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.09.2023.

12.09.2023 в підготовчому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач у підготовче засідання не з`явився.

Ухвалою від 12.09.2023 відкладено підготовче засідання на 10.10.2023.

21.09.2023 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позов підтримав у повному обсязі.

10.10.2023 сторони в підготовче засідання не з`явилися.

Ухвалою від 10.10.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 31.10.2023.

31.10.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд розпочав розгляд справи по суті позовних вимог.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

31.10.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки № 23-2021 від 05.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 74).

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування по справам даної категорії є: обставини укладання договору, строк дії договору, наявність заборгованості з орендної плати.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (відповідач) звернулося до Солонянської селищної ради (позивач) з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки загальною площею 8,5 га, кадастровий номер 1225055100:07:552:0002.

Рішенням Солонянської селищної ради №483-13/УІІІ від 02.09.2021 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в оренду з правом викупу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ТОВ «Торговий дім «Хлібний Край».

Земельна ділянка з кадастровим номером 1225055100:07:552:0002 належить до комунальної форми власності Солонянської селищної ради; місце розташування: Дніпропетровська область, селище Надіївка, вулиця Шосейна,1; цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; площа земельної ділянки 8,5 гектарів, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу ПВ-9902102232021.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1225055100:07:552:0002, виданого Відділом у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.05.2021 №1110/175-21, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 6 011 863,49 грн. (а.с. 24).

На підставі рішення №483-13/УІП від 02.09.2021 Відповідачем було виготовлено технічну документацію із землеустрою та подано її на затвердження сесії Солонянської селищної ради для передачу земельної ділянки в оренду.

Солонянською селищною радою було прийнято рішення №575-14/VIII від 28.10.2021 «Про передачу в оренду земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" .

05.11.2021 між Солонянською селищною радою (Орендодавець) та ТОВ «Торговий дім «Хлібний край» (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №23-2021 (далі - Договір), згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 1225055100:07:552:0002, загальна площа 8.5 га за адресою: Дніпропетровська область. Дніпровський район, селище Надіївка, вул. Шосейна, 1.

Пунктом 4 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 6011863,49 грн.

Договір укладено на 49 років (п.6 договору).

Відповідно до пункту 7 Договору: орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 6% (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки з урахуванням її цінового призначення та діючих коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України. Виникнення обов`язку сплачувати орендну плату відповідно до договору оренди земельної ділянки починаючи з дати підписання Договору.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів Країни формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 8 Договору).

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вносить у такі строки: за земельні ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності щомісячно рівними частинами (1/12 від річної плати) не пізніше 30 числа поточного місяця або одним платежем за рік, але не пізніше 30 січня.

Відповідно до пункту 25 Договору до обов`язків орендаря відноситься, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 33 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Договір оренди земельної ділянки набуває чинності за дати підписання сторонами. Земельна ділянка вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди та підписання акта приймання-персдачі земельної ділянки (пункт 35 Договору).

Сторони уклали Акт приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 05.11.2021, за яким відповідач прийняв вищезазначену земельну ділянку.

Також сторонами підписано Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної форми власності, грошова оцінка яких проведена, відповідно до якого розмір орендної плати у 6% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки становить 360 711.81 грн на рік.

Позивач зазначає, що відповідач не сплачував орендну плату в період з 05.11.2021 по 04.08.2023, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 704 840,90 грн.

Позивачем 20.09.2022 за вих. № 02-21-1870/0/2-22 було направлено листа відповідачу з проханням сплатити заборгованість.

Відповіді на лист відповідач не надав.

20.07.2023 за вих. № 02-21-1366/0/2-23 позивач повторно направив листа відповідачу з проханням сплатити заборгованість.

Відповідач відповіді на лист не надав, заборгованість за період з 05.11.2021 по 04.08.2023 заборгованість з орендної плати в розмірі 704 890,90 грн. не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата - за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пунктів 288.1 - 288.5 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем; розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, при цьому річна сума платежу залежить від наявності нормативної грошової оцінки та має граничний розмір.

Відповідно до підпункту б) пункту 14.1.54 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Згідно підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Отже, враховуючи те, що відповідач не є власником земельної ділянки, тому єдиною формою здійснення плати за земельну ділянку для відповідача, як землекористувача земельної ділянки, є орендна плата.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 12.04.2017 №922/5468/14.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

За приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З даного приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), дійшла висновку, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

За змістом статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Стаття 120 Земельного кодексу України передбачає перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду, відповідно до частини 2 даної статті: якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тобто, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на об`єкт нерухомості може бути застосована зокрема, якщо земельна ділянка перебуває у користуванні колишнього власника будівлі.

При цьому, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, відповідно до якого надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється зокрема на підставі рішенням органів місцевого самоврядування прийнятим на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Отже, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під такими будівлями.

За приписами частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (стаття 3 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (стаття 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з рахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = 1:100,

де 1 - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 №6-28-0.222-275/2-22 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Таким чином нормативно грошова оцінка становить 6 613 049,83 грн., відповідно орендна плата станом на 2022 рік склала 396 782.98 гривень на рік., за 2023 рік значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1.15. Відповідно нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 6 913 643,01 грн, орендна плата становить 414 818.58 грн на рік.

При перевірці розрахунку позивача судом помилок не виявлено.

Таким чином, зважаючи на відсутність заперечень та доказів сплати відповідачем заборгованості з орендної плати в розмірі 704 890,90 грн., позов підлягає задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Солонянської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки у розмірі 704 890,90 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10, ідентифікаційний код 39746176) на користь Солонянської селищної ради (52400, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код 04339652) заборгованості з орендної плати у розмірі 704 890,90 грн. та судовий збір у розмірі 10 573,37 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко