Рішення

від 01.11.2023 по справі 908/2088/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/115/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023 справа № 908/2088/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2088/23

за позовом Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ (пр. Соборний, буд. 198, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ (пр. Соборний, буд. 198, м. Запоріжжя, 69035)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107)

про стягнення 195651,88 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ 4205,12 грн. та з товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ 191446,76 грн. заборгованості за договором оренди землі від 13.06.2008, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 21.07.2008 за № 040826101201.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі № 040826101201 щодо сплати орендних платежів. За поясненнями позивача, за умовами договору оренди земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1А, передано ТОВ ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ для розташування торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу. У орендаря за результатами підписання договору та додаткових угод до нього виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату, річний розмір якої за 2010 рік складав 71715,60 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з 08.02.2022 змінився власник об`єкта нерухомості, який розташований на вказаній земельній ділянці з ТОВ «ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ» на ТОВ «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ». Разом з тим, за твердженням позивача, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі". Позивач зазначив, що у зв`язку з зміною власника об`єкта нерухомості, який розташований на земельній ділянці, з відповідача-1 підлягає стягненню 4205,12 грн. за період з 01.01.2022 по 07.02.2022, з відповідача-2 191446,76 грн. за період з 08.02.2022 по 30.04.2023. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 377, 525, 526, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 120, Земельного кодексу України, ст.ст. 270, 287 Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі, позивач просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 справу № 908/2088/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2088/23, присвоєно справі номер провадження 18/115/23; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2088/23; відповідачам (кожному окремо) запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 01.08.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив; третій особі запропоновано надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог в порядку ст. 168 ГПК України у строк по 01.08.2023.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Направлені на адреси відповідача-1 та відповідача-2 ухвали суду від 03.07.2023 повернулись до суду з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Судом перевірено адреси відповідача-1 та відповідача-2 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням ТОВ ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ та ТОВ ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ є: пр. Соборний, буд. 198, м. Запоріжжя, 69035, і саме на вказану адресу направлялись ухвали суду.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою за закінченням терміну зберігання, ухвали господарського суду вважаються врученими відповідачам.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачами та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідачів щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто їх власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/2088/23 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзиви на адресу суду від відповідачів не надійшли ні у встановлений в ухвалі суду від 03.07.2023 у справі № 908/2088/23 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніше, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів у цей строк та пізніше не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (третя особа) письмових пояснень по суті заявлених вимог не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/2088/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-жовтня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці з 28.08.2023 по 22.09.2023 та з 25.10.2023 по 31.10.2023, рішення прийнято без його проголошення 01.11.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ (Орендар, відповідач-1 у справі) 13.06.2008 укладений договір оренди землі, про що 21.07.2008 вчинено запис у Державному реєстрі земель за № 040826101201 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення сімнадцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 53/87 від 12 грудня 2007р., надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться: АДРЕСА_1 .

За визначенням п.п. 2, 4 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0574 га. Земельна ділянка передається в оренду разом з незавершеним будівництвом.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13296487,78 грн. в цінах 2008 року (п. 5 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору договір укладається на дев`ятнадцять років.

Пунктом 9 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.01.2010) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 32272 грн. 02 коп. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят грн. 02 коп.), на протязі строку будівництва об`єкту, у розмірі 161361 грн. 64 коп. (сто шістдесят одна тисяча триста шістдесят одна грн. 64 коп.) з дня введення об`єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням часткового звільнення Орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6, від 19.11.2008 та рішення Запорізької обласної ради від 27.11.2008 №7.

Відповідно до розрахунків 1, 2 додаткової угоди від 28.01.2010 розмір орендної плати з 2010 року складає 71715 грн. 60 коп. (сімдесят одна тисяча сімсот п`ятнадцять гривень 60 коп.), що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року.

Згідно із п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що встановлюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району.

Пунктом 30 Договору до обов`язків Орендаря віднесено, зокрема, зобов`язання самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

На виконання умов Договору Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 1,0574 га, кадастровий номер 2310100000:04:037:0227 за адресою: АДРЕСА_1 , а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін Актом прийому-передачі об`єкта оренди.

Власником земельної ділянки загальною площею 1,0574 га, кадастровий номер 2310100000:04:037:0227 за адресою: АДРЕСА_1 , є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №3331992027 від 23.05.2023 з 08.02.2022 змінився власник об`єкта нерухомості, який розташований на переданій в оренду земельній ділянці з ТОВ «ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ» на ТОВ «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» (відповідач-2 у справі).

За доводами позивача, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначив, що відповідачі не виконують свої зобов`язання в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у них утворилась заборгованість: у відповідача-1 4205,12 грн. за період з 01.01.2022 по 07.02.2022, у відповідача-2 191446,76 грн. за період з 08.02.2022 по 30.04.2023.

Неналежне виконання відповідачами зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини пов`язані з орендою землі унормовані, зокрема, спеціальним Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За визначенням ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі, розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України Про оренду землі та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач-1, в порушення умов п. 11 договору, яким встановлено строк оплати - щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та чинного законодавства, сплату орендних платежів у повному обсязі у визначений строк не здійснив.

Згідно із Довідкою Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 30.05.2023 №4495/5/08-01-04-01-10 станом на 16.03.2023 у відповідача-1 існує заборгованість з орендної плати за землю в сумі 148580,96 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи випливає, що з 08.02.2022 право власності на об`єкт нерухомості (недобудований спортивний комплекс), розташований на переданій ТОВ «ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ» в оренду земельній ділянці за договором оренди від 13.06.2008 перейшло до ТОВ «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №3331992027 від 23.05.2023).

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з частини 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщено це майно, у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на таке майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщено, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником чи внесення змін до нього, оскільки такий договір припиняється щодо останнього в силу закону, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі". Аналогічна правова позиція викладена в постановах Колегій Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 915/672/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 922/2883/17, від 04 липня 2019 року у справі № 911/2244/18.

Наведене свідчить, що з 08.02.2022, у зв`язку із зміною власника об`єкта нерухомості, який розташований на вказаній земельній ділянці, зобов`язання по оплаті орендних платежів у визначений договором строк перейшло від ТОВ «ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ» до ТОВ «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» (відповідача-2).

Відповідач-2, в порушення умов п. 11 Договору та чинного законодавства, сплату орендних платежів у повному обсязі у визначений строк не здійснив.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачами умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачами орендних платежів у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачами суду не надано.

Перевіривши розрахунок позивача щодо визначення заборгованості за Договором відповідача-1 та відповідача-2, суд визнав його правильним.

Розмір орендної плати з 2010 року складає 71715,60 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009.

Згідно ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Листом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 повідомлено значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2022 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Отже, сума річної орендної плати за 2010 рік, відповідно до умов Договору становить: 2257337,52 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2009) * 1,059 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2009 рік) (далі - Крік) = 2390520,43 грн. (проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2010 році) (далі - НГОрік) * 3% (розмір орендної плати) (далі - 3%) = 71715,60 грн.

Коефіцієнт індексації за 2010-2013 роки складав 1,0. Таким чином нарахування розміру річної орендної плати за 2011-2014 роки було без змін і становило 71715,60 грн.

Сума річної орендної плати за 2015 рік, відповідно до умов Договору, становить: 2390520,43 грн. (НГО2014) * 1,249 (К2014) = 2985760,02 грн. (НГО2015) * 3% = 89572,80 грн.

Сума річної орендної плати за 2016 рік, відповідно до умов Договору, становить: 2985760,02 грн. (НГО2015) * 1,433 (К2015) = 4 278 594,11 грн. (НГО2016) * 3% = 128357,82 грн.

Сума річної орендної плати за 2017 рік, відповідно до умов Договору, становить: 4278594,11 грн. (НГО2016) * 1,06 (К2016) = 4535309,76 грн. (НГО2017) * 3% = 136059,29 грн.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки складав 1,0, тому нарахування розміру річної орендної плати за 2018-2019 роки залишилось без змін і становило 136059,29 грн.

Сума річної орендної плати за 2020 рік, відповідно до умов Договору, становить 136059,29 грн.

Відповідно до п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ), не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Отже, положеннями п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що плата за землю за березень 2020 року за земельні ділянки, що використовуються ними в господарській діяльності, не нараховується та не сплачується.

Місячний розмір орендної плати за 2020 рік за Договором складає: 136059,29 грн. (розмір річної орендної плати)/12 місяців =11338,27 грн.

З урахуванням викладеного, річна сума орендної плати за 2020 рік (за виключенням березня) складає: 136059,29 грн. - 11338,27 грн. = 124721,02 грн.

Сума річної орендної плати за 2021 рік, відповідно до умов Договору, становить 136059,29 грн.

Саме такий розмір орендної плати задекларований відповідачем-1, як обов`язковий до сплати та сплачений, що підтверджено листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30.05.2023 №4495/5/08-01-04-01-10.

Сума річної орендної плати за 2022 рік, відповідно до умов Договору становить: 4535309,76 грн. (НГО2021) * 1,1 (К2021) = 4988840,74 грн. (НГО2022) * 3% = 149665,22 грн.

Сума річної орендної плати за 2023 рік, відповідно до умов Договору становить: 4988840,74 грн. (НГО2022) * 1,15 (К2022) = 5 737 166,851 грн. (НГО2023) * 3% =172115,01 грн.

Таким чином, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача-1 за період 01.01.2022 - 07.02.2022 становить 4205,12 грн.:

- 149665,22 грн. (орендна плата за 2022 рік) /12 (кількість місяців) = 12472,10 грн. (орендна плата за 1 місяць); 12472,10 грн./28 (кількість днів у лютому 2022) * 7 (кількість днів оренди) = 3118,02 грн.; 12472,10 грн. (орендна плата за січень 2022) + 3118,02 грн. (орендна плата за період 01.02.2022-07.02.2022) -11385,00 грн. (сума сплати за орендну плату відповідача-1 за 2022 рік) = 4205,12 грн.

Заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача-2 за період 08.02.2022-30.04.2023 року становить 191446,76 грн.:

- 12472,10 грн. (орендна плата за лютий місяць) - 3118,02 грн. (орендна плата відповідача-1 за період 01.02.2022-07.02.2022) = 9354,08 грн. (орендна плата за період 08.02.2022-28.02.2022); 12472,10 грн. (орендна плата за один місяць 2022 року) * 10 місяців (березень-грудень 2022 року) + 9354,08 грн. (орендна плата за період 08.02.2022-28.02.2022) = 134075,08 грн. (орендна плата за 2022 рік); 172115,01 грн. (орендна плата за 2023 рік) /12 (кількість місяців) = 14342,92 грн. (орендна плата за 1 місяць) * 4 місяці = 57371,68 грн. (орендна плата за період січень-квітень 2023 року); 134075,08 грн. + 57371,68 грн. = 191446,76 грн.

Відносно підсудності даної справи та повноважень позивача на звернення з даним позовом, суд визнав необхідним зазначити наступне.

У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин роз`яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України Про оренду землі, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54970759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Отже, оскільки відповідачі не є власниками земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, при цьому між сторонами склалися господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом договору оренди, а справа підлягає розгляду господарським судом.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 4205,12 грн. та з відповідача-2 191446,76 грн. заборгованості за договором оренди землі від 13.06.2008 заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідачі не скористались наданим їм законом правом відповідно до ст. 74 ГПК, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростували, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ними зобов`язання по оплаті орендної плати, або наявності підстав для звільнення від такого обов`язку, не надали.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів пропорційно розміру заявлених до них позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ (пр. Соборний, буд. 198, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 34869358) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди в розмірі 4205,12 грн. (чотири тисячі двісті п`ять грн. 12 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ (пр. Соборний, буд. 198, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 44470582) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди в розмірі 191446,76 грн. (сто дев`яносто одну тисячу чотириста сорок шість грн. 76 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ (пр. Соборний, буд. 198, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 34869358) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 63,08 грн. (шістдесят три грн. 08 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ (пр. Соборний, буд. 198, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 44470582) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 2871,70 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят одну грн. 70 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 03.11.2023.

Суддя В.В. Левкут