Рішення

від 06.11.2023 по справі 908/2759/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/77/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 Справа № 908/2759/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «ЛПБУД» (69121, м. Запоріжжя, вул. Червоної Кінноти (нова назва Івана Гутніка-Залужного), буд. 65, ідентифікаційний код 33527938)

про стягнення суми 1 144,07 грн.

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі, м. Запоріжжя б/н від 14.08.2023 (вх. № 2988/08-07/23 від 31.08.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК ЛПБУД, м. Запоріжжя про стягнення 1144,07 грн. основного боргу за Договором № 101782 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати теплової енергії в гарячій воді, в зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 31.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2759/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми в розмірі 1 144,07 грн, вказана сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже, справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2759/23, присвоєно справі номер провадження 19/77/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвала суду від 05.09.2023 про відкриття провадження у справі № 908/2759/23, що надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду 12.10.2023 з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2759/23.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій строк сплив, вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача в установлений в ухвалі суду від 05.09.2023 у справі № 908/2759/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2759/23 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 06.11.2023.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до Статуту Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності Концерну МТМ (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну «МТМ», предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК «ЛПБУД» (Споживач) 01 грудня 2006 року укладено Договір № 101782 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (Договір).

Відповідно до умов якого, Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за діючими тарифами (цінами) терміни в порядку, встановленими умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору визначено, що теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно Додатку 1 до Договору, а саме: нежитлове підвальне приміщення по вул. Правди, 7, на такі потреби: палення та вентиляцію на протязі опалюваного періоду, підігрів води за наявності можливості; кондиціювання по замовленню Споживача; інші технологічні потреби по замовленню Споживача.

Теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати надійне постачання теплової енергії відповідно до умов Договору за винятком нормативно встановлених перерв тощо (п. 4.2.1 Договору).

Пунктом 3.2.6 Договору встановлено, що Споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Позивач посилався на те, що ним виконані свої зобов`язання за Договором та надано послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачу за період з листопада 2020 по квітень 2021 на суму 1 144,07 грн, натомість, відповідач свої зобов`язання по оплаті отриманих послуг не виконав.

21.02.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 43/05 від 21.02.2023 про погашення заборгованості за період споживання з листопада 2020 по квітень 2021.

Матеріали справи не містять відповіді Споживача на вказану вище претензію.

Невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст.275 та ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Відповідно до Інформаційної довідки № 322866537 від 15.02.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Товариству з обмеженою відповідальністю «ВБК «ЛПБУД» належить 9/20 на праві приватної власності нежитлове IX, приміщення підвалу літ. А-5 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 7.

Об`єкт надання послуг знаходиться у житловому будинку, який обладнаний системою централізованого опалення, тож факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону за період 2020-2021 років та відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розрахунковим періодом між сторонами є календарний місяць, а підставою для розрахунків між Концерном «Міські теплові мережі» та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії (п.п. 6.2, 6.3 Договору).

Споживач, згідно з п. 6.6.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.6.2 Договору).

Згідно з п. 6.7 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 03.10.2016, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. № 2а, документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії. Відповідач не з`явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором.

На підставі п. 6.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 03.10.2016, споживач зобов`язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання Теплопостачальній організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію та суму авансового платежу, розрахованого у відповідності до п. 6.5.

На підтвердження відпуску теплової енергії позивачем подано акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на загальну суму 1 144,17 грн за період з листопада 2020 по квітень 2021, які міститься в матеріалах справи.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув.

Таким чином, акти приймання-передачі теплової енергії вважаються погодженими та є підставою для проведення нарахування заборгованості.

Згідно з Законом України «Про теплопостачання», серед основних обов`язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (Правила), Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі відмови Споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, натомість, відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих послуг не виконав.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів здійснення оплати за спожиту у спірний період теплову енергію в заявленому позивачем розмірі суду не надав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги постачання теплової енергії в гарячій воді, за період споживання з листопада 2020 по квітень 2021 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «ЛПБУД» (69121, м. Запоріжжя, вул. Червоної Кінноти (нова назва Івана Гутніка-Залужного), буд. 65, ідентифікаційний код 33527938) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, поточний рахунок № НОМЕР_1 , Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) 1 144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн 07 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «ЛПБУД» (69121, м. Запоріжжя, вул. Червоної Кінноти (нова назва Івана Гутніка-Залужного), буд. 65, ідентифікаційний код 33527938) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, р/р № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 06.11.2023

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.