Рішення

від 09.08.2023 по справі 910/2505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2023Справа № 910/2505/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Шокало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" (03148, місто Київ, вул. Чаадаєва Петра, будинок 2Б, офіс 57)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

2. Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03115, м.Київ, просп.Перемоги, буд.97)

про визнання трудових відносин припиненими.

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" про визнання припиненими трудових відносин.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 справу № 910/2505/23 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2505/23, у порядку ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2. Підготовче засідання призначено на 19.04.2023.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 19.04.2023 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Судом у підготовчому засіданні 19.04.2023 постановлено ухвалу, яка занесена до журналу судового засідання, про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію. У порядку ст. 81 ГПК України витребувано у Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчену копії реєстраційної справи ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА".

Судом у підготовчому засіданні 19.04.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 22.05.2023.

09.05.2023 через відділ діловодства суду від Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації надійшли матеріали реєстраційної справи.

Представники відповідача та третіх осіб у підготовче засідання 22.05.2023 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2505/23 до судового розгляду по суті на 26.06.2023

22.05.2023 через відділ діловодства суду відповідачем були подані письмові пояснення у справі, у яких останній проти позову не заперечував та просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

26.06.2023 від третьої особи-1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 26.06.2023 представники відповідача та третіх особі у справі не з`явилися.

У судовому засіданні 26.06.2023 оголошувалася перерва до 12.07.2023.

У судове засідання 12.07.2023 представники відповідача та третіх особі у справі не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 12.07.2023 оголошувалася перерва до 09.08.2023.

У судове засідання 09.08.2023 представники відповідача та третіх особі у справі не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третіх осіб у справі, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Згідно зі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 09.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА", яке оформлено протоколом №24-07/2021 від 24.07.2021, було вирішено призначити ОСОБА_1 (позивач) директором ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" з 27.07.2021.

На підставі зазначеного протоколу загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" з 27.07.2021 (наказ №27-07/21 від 27.07.2021).

Разом з тим, 31.12.2022 позивач написав заяву про звільнення з посади директора Товариства з 03.02.2023 за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" значаться:

ОСОБА_2, країна громадянства: Італія, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника): 50 000,00; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50;

ОСОБА_1 , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника): 50 000,00; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50.

Так, копія заяви про звільнення з посади директора Товариства засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» позивачем була направлена на адресу ОСОБА_2, що підтверджується наявною у матеріалах справи накладною № 0911312295663 від 31.12.2022 з описом вкладення у цінний лист, та отримана останнім особисто 05.01.2023, що підтверджується витягом з сайту АТ «Укрпошта» про відстеження відповідного поштового відправлення.

Позивачем, як директором Товариства, було ініційовано скликання позачергових загальних зборів на 02.02.2023 об 11 год 00 хв за адресою: 03148, м. Київ, вул. Чаадаєва Петра, буд. 2Б, оф. 57. Винесене на голосування питання порядку денного: звільнення позивача з посади директора ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" ОСОБА_1 .

Наявною у матеріалах справи накладною №0911312295698 від 31.12.2022 з описом вкладення у цінний лист підтверджується факт надсилання позивачем повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства від 31.12.2022 на особисту адресу ОСОБА_2. Згідно витягу з сайту АТ «Укрпошта» про відстеження відповідного поштового відправлення вказана кореспонденція була отримана адресатом особисто 05.01.2023.

З реєстру осіб, які брали участь у загальних зборах ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" від 02.02.2023, протоколу № 5 загальних зборів учасників Товариства від 02.02.2023 вбачається, що присутнім на них був лише учасник ОСОБА_1 , котрий володіє 50% голосів.

Натомість, інший учасник Товариства - ОСОБА_2, котрий володіє 50% голосів, на скликані позачергові загальні збори Товариства не з`явився.

Таким чином, загальні збори не були правомочні приймати рішення з питання, винесеного на порядок денний, про що зазначено у протоколі № 5 від 02.02.2023.

Керівником (директором) ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" станом на момент розгляду справи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 (позивач).

Звертаючись до господарського суду, ОСОБА_1 посилається на те, що питання про звільнення директора Товариства може бути вирішено виключно загальними зборами цієї юридичної особи, тоді як ігнорування заяви позивача про звільнення та не прийняття загальними зборами учасників ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" відповідного рішення порушує трудові права позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у ст. 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі N 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої ст. 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень ч. 3 ст. 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Згідно з ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Пунктами 9.2, 11.1 Статуту ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" визначено, що виконавчим органом Товариства є директор.

Одночасно, ч. 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у п. п. 9.1, 10.1 Статуту ТОВ «ЕФДЖЕЙ Україна».

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Аналогічні положення містяться в п. п. 10.2, 10.15 Статуту Товариства.

Згідно з ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Так, у п. 11.2 Статуту Товариства визначено, що рішення з питань про обрання на посаду та звільнення з посади директора приймаються загальними зборами учасників - простою більшістю голосів або за рішенням одноосібного учасника Товариства.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18.

Як було зазначено вище, питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач, як директор ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА", не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Наведені положення кореспондуються з п. п. 10.9, 10.10 Статуту ТОВ «ЕФДЖЕЙ Україна».

У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладено висновок, що передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Судом встановлено, що 31.12.2022 ОСОБА_1 , як директор Товариства та його виконавчий орган, скликав позачергові загальні збори учасників відповідача шляхом направлення на адресу третьої особи-1 повідомлення від 31.12.2022 про скликання загальних зборів учасників ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" на 02.02.2023 об 11 год 00 хв за адресою: 03148, м. Київ, вул. Чаадаєва Петра, буд. 2Б, оф. 57, із порядком денним про звільнення директора Товариства. Цього ж дня позивач направив третій особі-1 й копію заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади директора відповідача з 03.02.2023 за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Факт направлення вищенаведених документів підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими накладними № 0911312295663 і №0911312295698 від 31.12.2022.

Отже, суд встановив, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, передбаченого ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, передбаченого статтею 38 КЗпП України.

Судом також встановлено, що скликані позивачем на 02.02.2023 позачергові загальні збори учасників Товариства у розумінні ч. 4 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і п. 11.1 Статуту ТОВ "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" не були повноважними на прийняття рішення по питанню звільнення директора Товариства у зв`язку з неявкою іншого з учасників відповідача - ОСОБА_2, котрий володіє 50% голосів.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, неявка учасника Товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин. У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про намір звільнитися за власним бажанням з боку засновника фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

У такому випадку з метою захисту своїх прав керівник товариства може звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні ст. ст. 77-79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу щодо зміни її керівника.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем припиненими є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин із Товариством.

За встановленого суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем припиненими з 03.02.2023 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" (03148, місто Київ, вул. Чаадаєва Петра, будинок 2Б, офіс 57, ідентифікаційний код 41397746) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 03.02.2023 із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФДЖЕЙ УКРАЇНА" (03148, місто Київ, вул. Чаадаєва Петра, будинок 2Б, офіс 57, ідентифікаційний код 41397746) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.10.2023.

Суддя М.Є. Літвінова