Рішення

від 01.11.2023 по справі 911/2304/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2304/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Товарства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ФУДС ДИСТРИБЬЮШН

до Фізичної особи підприємця Меденець Павла Ігоровича

про стягнення 17 873, 36 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товарства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ФУДС ДИСТРИБЬЮШН (далі позивач, ТОВ ГЛОБАЛ ФУДС ДИСТРИБЬЮШН) до Фізичної особи підприємця Меденець Павла Ігоровича (далі відповідач, ФОП Меденець П.І.) про стягнення 17 873, 36 грн., з яких 8 840,30 грн. основного боргу, 2 792,49 грн. пені, 1 248,41 грн. 15% річних, 1 992,16 грн. інфляційних та 3 000,00 грн. штрафу у зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 658-1/2021 від 04.08.2021 року в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2022 року відкрито провадження у справі № 911/2304/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс Дистрибьюшн» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Меденець Павлом Ігоровичем (покупець) було укладено договір поставки № 658-1/2021 (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник поставляє та передає у власність покупцю, а покупець вивчивши прайс-лист постачальника, замовляє, приймає у власність та зобов`язується вчасно та повністю оплатити товар.

Згідно з п. 2.2 Договору поставка товару оформлюється видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною договору. В накладній зазначаються: дата поставки, асортимент, кількість та ціна товару, а також загальна сума, що підлягає оплаті покупцем за поставлений товар.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що накладна складається постачальником у відповідності до погодженої заявки і умов договору та підписується обома сторонами (представниками сторін). Від імені покупця накладна підписується особою, що приймає товар.

Відповідно до п. 2.4 Договору з моменту підписання накладної представниками обох сторін, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості і якості, а право власності на товар і ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару, такими, що перейшли від постачальника до покупця.

Згідно з п. 2.16 Договору приймання товару від постачальника здійснюється особисто покупцем чи уповноваженим приймати товар та підписувати усі документи згідно договору, представником покупця, що вказаний в Додатку № 1.

Відповідно до п. 2.17 Договору у випадку заміни, втрати, одержання покупцем, в порядку передбаченому законодавством, нових (додаткових) печатки та/або штампу, тощо, або зміни представника покупця на іншу особу, покупець зобов`язаний вчасно повідомити про це постачальника, шляхом підписання додатку № 1 в новій редакції і подання його постачальнику. Сторони домовились про те, що всі ризики, пов`язані з неналежним виконанням цього обов`язку покладаються на покупця, а постачальник звільняється від необхідності здійснення контролю за заміною, втратою, одержанням покупцем нових (додаткових) печатки та/або штампу та зміною представника покупця на іншу особу, тощо.

Пунктом 2.18 Договору передбачено, що покупець гарантує і підтверджує що, в будь-якому разі, накладна, підписана від імені покупця і передана покупцем (безпосередньо або через представників покупця) постачальнику (або представникам постачальника) - є накладною, яка підписана належним чином від імені покупця, особою, яка має для цього всі необхідні повноваження. Сторони домовились про те, що обов`язок (і всі ризики, пов`язані з неналежним виконанням цього обов`язку) здійснення контролю за тим, щоб накладна була підписана від імені покупця повноважною особою покладається на покупця, а постачальник звільняється від обов`язку і необхідності доводити факт підписання накладної, від імені покупця уповноваженою особою.

Покупець зобов`язується повністю оплатити загальну суму кожної окремої накладної не пізніше, ніж через 7 календарних днів з моменту поставки товару. Незалежно від призначення платежу покупець, у першу чергу оплачує товар, що поставлений йому раніше (товар поставлений по наступній накладній оплачується покупцем лише після повної оплати загальної суми вартості, поставленого за попередньою накладною) (п. 3.1 Договору).

Ціна товару обов`язково вказується у заявці та накладній, якими оформляється поставка кожної партії товару, а також, при необхідності, вказується в інших документах, що супроводжують товар (п. 4.1 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. Але цей договір вважається сторонами таким, що продовжений на невизначений строк, якщо жодна зі сторін, за 30 календарних днів до дати припинення дії цього договору, не повідомила іншу сторону про своє бажання припинити дію цього договору (п. 8.1 Договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 49 028,74 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними: № 4111-1989 від 15.11.2021 року на суму 1 999,20 грн., № 4111-2930 від 22.11.2021 року на суму 7 746,96 грн., № 4111-3760 від 26.11.2021 року на суму 992,58 грн., № 4111-0124 від 01.11.2021 року на суму 5 386,86 грн. , № 411 1-1684 від 11.11.2021 року на суму 2 069,80 грн., № 41 10л2123 від 18.10.2021 року на суму 697,04 грн., № 4108-3718 від 27.08.2021 року на суму 5029,43 грн., № 4108л3720 від 27.08.2021 року на суму 711,41 грн., № 4109-0486 від 02.09.2021 року на суму 1 117,40 грн., № 4109-1721 від 13.09.2021 року на суму 2 052,58 грн., № 4109-3075 від 22.09.2021 року на суму 1 567,90 грн., № 4110-0349 від 04.10.2021 року на суму 11 438,84 грн,. № 4110-1226 від 11.10.2021 року на суму 2 120,83 грн., № 4110-1560 від 13.10.2021 року на суму 5 026,69 грн., № 4110р2123 від 18.10.2021 року на суму 1 071,22 грн.

Однак, відповідач в порушення п. 3.1 Договору своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав, розрахувався частково на загальну суму 40 188,44 грн. відтак за відповідачем рахується заборгованість за отриманий товар за накладними: № 4111-1989 від 15.11.2021 року на суму 100,76 грн., № 4111-1989 від 15.11.2021 року на суму 7 746,96 гри. та № 4111-3760 від 26.11.2021 року на суму 992,58 грн.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 8 840,30 грн. боргу.

Вході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено прострочену заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 8 840,30 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати товару, позивач просить стягнути 1 992,16 грн. інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, 1 248,41 грн. 15% річних відповідно до п.5.4. Договору, 2 792,49 грн. пені відповідно до п.5.2 Договору нарахованої від сум заборгованості по кожній спірній накладній та 3 000,00 грн. штрафу відповідно до п.5.3 Договору.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом п. 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строку оплати товару, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення і до дати повної оплати.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару, більше ніж на 30 календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця штраф у розмірі 1 000 грн, за кожний випадок відповідного прострочення платежу.

Згідно з п. 5.4. договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару (п. 3.1. цього договору), постачальник має право нарахувати і стягнути з покупця 15% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення і до дати повної оплати.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані 15% річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та факту прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 15% річних та інфляційних.

Перевіривши розрахунок 15% річних та інфляційних, нарахованих на суму боргу по спірних накладних, суд встановив що відповідні нарахування проведено за фактичні періоди існування заборгованості на фактичні суми заборгованості, тому підлягають задоволенню в заявлених розмірах 1 248,41 грн. 15% річних та 1 992,16 грн. інфляційних за загальний період грудень 2021 року вересень 2022 року.

Судом досліджено розрахунок пені та встановлено, що він не узгоджується ні з умовами Договору, ні з вимогами законодавства.

Перевіривши розрахунки пені, суд вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з тим, що позивачем не врахував вимоги частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, щодо шестимісячного обмеження нарахування пені.

Також, слід зазначити, що з огляду на вимоги ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за порушення передбачених Договором строків оплати за поставлений товар, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день порушення строку з урахуванням вимог частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про здійснення розрахунку пені виходячи із сум прострочених оплат в межах шестимісячного строку.

Таким чином, суд вирішив самостійно здійснити перерахунок пені лише на підставі наявних у матеріалах первинних документів.

Судом здійснено власний розрахунок пені за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга Закон», згідно з яким з відповідача підлягає стягненню за накладною № 4111-1989 від 15.11.2021 року в сумі 9,68 грн., за накладною № 4111-1989 від 15.11.2021 року в сумі 748,38 гри. та за накладною № 4111-3760 від 26.11.2021 року в сумі 98,39 грн.

У зв`язку з викладеним вище, пеня підлягає частковому задоволенню в сумі 856,45 грн.

Штраф правомірно нарахований в розмірі 3 000,00 грн., що відповідає п. 5.3. Договору. Відтак, у зв`язку з тим що наданий розрахунок штрафу є арифметично вірним, штраф підлягає задоволенню в заявленому розмірі в сумі 3 000,00 грн.

Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Згідно із ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 17 873, 36 грн., підлягають частковому задоволенню в сумі 15 937,32 грн. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 212,25 грн.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та 5% від суми задоволених позовних вимог в якості гонорару успіху.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від 31.10.2022 року та копію платіжної інструкції № 02148 від 25.11.2022 року на суму 5 000,00 грн.

Окрім того, як вбачається із умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги від 31.10.2022 року, сторонами погоджено гонорар успіху адвоката у розмірі 5% від суми, яка була ухвалена на користь клієнта рішенням суду.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню у загальному розмірі 5 796,87 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Меденця Павла Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ФУДС ДИСТРИБЬЮШН (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Чумацький Шлях, буд. 58, код ЄДРПОУ 43883446) 8 840 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 30 коп. основного боргу, 856 (вісімсот п`ятдесят шість) грн. 45 коп. пені, 1 248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн. 41 коп. 15% річних, 1 992 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 16 коп. інфляційних, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 5 796 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 87 коп. витрат на правничу допомогу та 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін