Рішення

від 02.11.2023 по справі 911/1519/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. Справа № 911/1519/23

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

позовної заявиПриватного акціонерного товариства "Київський дослідно-механічний завод", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Енструм", Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль

про стягнення 118495,60 грн.

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Київський дослідно-механічний завод" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Енструм" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ2021/10/05-1 на суму 118495,60 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; роз`яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву подається до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження (частина перша статті 251 ГПК України); у зазначений строк відповідач має подати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копії відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до частини сьомої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України (в редакції чинній на дату відкриття провадження у справі), у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Енструм" про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 22.05.2023 р. про відкриття провадження у справі № 911/1519/23 була направлена судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 89.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали, направленої 24.05.2023 р. відповідачеві було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини першої та частини четвертої статті 89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі Закон), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Одночасно, частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини сьомої ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Таким чином, суд дійшов висновку, що направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру, як місцезнаходження відповідача, за відсутності іншої повідомленої останнім адреси, на яку додатково могло б здійснюватися листування, може вважатись належним повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Енструм" про розгляд справи.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України s://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частини першої ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною четвертою ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

05.10.2021 р. між Приватним акціонерним товариством "Київський дослідно-механічний завод" (далі - споживач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Енструм" (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ2021/10/05-1 (далі за текстом - договір), згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у останнього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії. Споживач підтверджує, що на дату укладання цього договору у нього (споживача) є чинний договір про надання послуг з розподілу, що укладений в установленому порядку з оператором системи розподілу, а саме з ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (п. 2.1.1 - 2.2. договору).

В п. 3.1. договору сторони передбачили, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється відповідно Заяви-приєднання до договору на постачання електричної енергії, яка надається споживачем за формою у відповідності до додатку № 1 до цього договору на відповідний розрахунковий період згідно умов цього договору.

Відповідно до умов договору сторонами була укладена Заява-приєднання до договору на постачання електричної енергії споживачу (додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ2021/10/05-1 від 05.10.2021 р.), згідно п. 8 якої вказано прогнозований обсяг споживання електричної енергії за весь період дії договору, а саме: січень 55955 кВт/год.; лютий 55955 кВт/год.; березень 53470 кВт/год.; квітень 48595 кВт/год.; травень 32115 кВт/год.; червень 28595 кВт/год.; липень 29395 кВт/год.; серпень 31315 кВт/год.; вересень 32915 кВт/год.; жовтень 33715 кВт/год.; листопад 39635 кВт/год.; грудень 70835 кВт/год.

Також, в додатку № 1 до договору зазначено, що початок постачання з 01 листопада 2021 року.

Згідно з п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно п. 2 додатку № 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі - у разі її зміни (п. 5.2. договору).

Оплата за цим договором здійснюється споживачем у строки та розміри, визначені в п. 3-4 додатку № 2 до цього договору (п. 5.5. договору).

Відповідно до додатку № 2 до договору (Комерційна пропозиція):

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Попередня оплата розраховується за формулою:

Побсяг =1.1 ОСП * Цпост (з ПДВ), де

Цпост - ціна закупівлі електричної енергії постачальником з урахуванням усіх необхідних податків і платежів відповідно до діючого законодавства та нормативних документів (акцизного збору та ін.) за попередній розрахунковий період.

ОСП - заявлений споживачем обсяг постачання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді.

У разі надходження коштів від споживача понад повну вартість електричної енергії поставленої у розрахунковому періоді, сума таких надходжень зараховується як оплата заборгованості за минулі періоди, а у разі її відсутності, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду або за письмовою згодою споживача повертається на його рахунок (п. 3 додатку № 2).

Планові платежі розраховуються споживачем самостійно та сплачуються у строки:

- не пізніше ніж за 5 (п`ять) банківський днів до кінця місяця, що передує місяцю поставки в розмірі 100% розрахованого Побсяг (п. 3 додатку № 2).

Рахунок за спожиту електричну енергію та акт купівлі-продажу електроенергії формуються постачальником на підставі фактичних даних про обсяги погодженого трафіку споживання електричної енергії в розрахунковому періоді і відповідної ціни в порядку передбаченому ПРРЕЕ, ККО та інших відповідних регуляторних документів затверджених НКРЕКП і надаються споживачу у строк не пізніше10 (десятого) числа місяця наступного за розрахунковим.

На підставі вище викладеного постачальником за спожиту електричну енергію споживачем, на адресу останнього було виставлено наступні рахунки:

1.Рахунок на оплату № 18 від 22.10.2021 р. на передоплату електроенергії за листопад 2021 р. на суму 180 307,39 грн., що був сплачений згідно платіжного доручення № 463 від 23.10.2021 р. на суму 180 307,39 грн.;

На підставі чого, на виконання умов договору, відповідачем на користь позивача було поставлено відповідний обсяг електроенергії та підписано сторонами і скріплено відтисками їх печаток акт № 43 купівлі-продажу електроенергії за листопад місяць 2021 року від 30.11.2021 р. на суму 257 659,38 грн. Доплата поставленої електроенергії, з урахуванням даного акту, була здійснена згідно платіжного доручення № 503 від 10.12.2021 р. на суму 77 351,99 грн.

2.Рахунок на оплату № 13 від 18.11.2021 р. на передоплату електроенергії за грудень 2021 р. на суму 224 109,00 грн., що був сплачений згідно платіжного доручення № 489 від 24.11.2021 р. на суму 224 109,00 грн.

На підставі чого, на виконання умов договору, відповідачем на користь позивача було поставлено відповідний обсяг електроенергії та підписано сторонами і скріплено відтисками їх печаток акт № 58 купівлі-продажу електроенергії за грудень місяць 2021 року від 31.12.2021 р. на суму 284 018,38 грн.

3.Рахунок на оплату № 42 від 20.12.2021 р. на передоплату електроенергії за січень 2022 р. на суму 221 571,60 грн., що був сплачений згідно платіжного доручення № 512 від 20.12.2021 р. на суму 221 571,60 грн.

На підставі чого, на виконання умов договору, відповідачем на користь позивача було поставлено відповідний обсяг електроенергії та підписано сторонами і скріплено відтисками їх печаток акт № 7 купівлі-продажу електроенергії за січень місяць 2022 року від 31.01.2022 р. на суму 258 193,31 грн.

4.Рахунок на оплату № 15 від 20.01.2022 р. на передоплату електроенергії за лютий 2022 року на суму 221 571,60 грн., що був сплачений згідно платіжного доручення № 526 від 19.01.2022 р. на суму 221 571,60 грн.;

На підставі чого, на виконання умов договору, відповідачем на користь позивача було поставлено відповідний обсяг електроенергії та підписано сторонами і скріплено відтисками їх печаток акт № 49 купівлі-продажу електроенергії за лютий місяць 2022 року від 28.02.2022 р. на суму 194 021,83 грн.

5.Рахунок на оплату № 35 від 14.02.2022 р. на суму 49 128,96 грн. та рахунок на оплату № 53 від 21.02.2022 р. на передоплату електроенергії за березень 2022 р. на суму 246 728,90 грн., що були сплачені згідно платіжного доручення № 544 від 16.02.2022 р. на суму 49 128,96 грн. та № 555 від 23.02.2022 р. на суму 246 728,90 грн.

На підставі чого, на виконання умов договору, відповідачем на користь позивача було поставлено відповідний обсяг електроенергії та підписано сторонами і скріплено відтисками їх печаток акт № 71 купівлі-продажу електроенергії за березень місяць 2022 року від 31.03.2022 р. на суму 28 380,94 грн.

Виходячи з наведеного, на виконання умов вказаного договору, відповідачем за період з листопада 2021 року по березень 2022 року було поставлено електричну енергію позивачу на загальну суму 1 022 273,84 грн., що підтверджується підписаними актами купівлі-продажу електроенергії: акт № 43 від 30.11.2021 р., акт № 58 від 31.12.2021 р., акт № 7 від 31.01.2022 р., акт № 49 від 28.02.2022 р., акт № 71 від 31.03.2022 р. Водночас, на виконання умов договору, на підставі зазначених рахунків позивачем в період з листопада 2021 року по березень 2022 рік була оплачена електрична енергія на загальну суму 1 220 769,44 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 463 від 23.10.2021 р., № 503 від 10.12.2021 р., № 489 від 24.11.2021 р., № 512 від 20.12.2021 р. № 526 від 19.01.2022 р., № 544 від 16.02.2022 р., № 555 від 23.02.2022 р.

Таким чином, на користь відповідача надійшло коштів від позивача понад повну вартість електричної енергії поставленої за період з листопада 2021 року по березень 2022 року, а саме: на 198 495,60 грн. більше, ані ж поставлено відповідачем на користь позивача за вказаний період електричної енергії, у зв`язку з чим, позивач 19.04.2022 р. звернувся до відповідача з листом № 2 з вимогою повернути кошти у розмірі 198 495,60 грн., що позивач переплатив за електричну енергію згідно договору № ЕЕ2021/10/05-1 від 05.10.2021 р. Однак, відповідачем лише частково було повернуто передоплату за недопоставлену електричну енергію в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 660 від 19.04.2022 р. та № 669 від 12.05.2022 р.

Окрім наведеного, матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток товариств акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.11.2022 р., згідно якого відповідач має заборгованість перед позивачем у розмір 118 495,60 грн.

З урахуванням наведених обставин, оскільки відповідачем так і не було здійснено повернення всієї суми переплаченої позивачем за поставлену відповідачем електроенергію, у зв`язку з наявність у останнього заборгованості на суму 118 495,60 грн., позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення вказаного боргу.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України (далі-ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзац 1 частини першої статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

За приписами частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019 р. у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини другої статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Як встановлено судом, позивачем, на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ2021/10/05-1 від 05.10.2021 р., у період з листопада 2021 року по березень 2022 року, на підставі рахунків, виставлених відповідачем, а саме: № 18 від 22.10.2021 р., № 13 від 18.11.2021 р., № 42 від 20.12.2021 р., № 15 від 20.01.2022 р., № 35 від 14.02.2022 р., № 53 від 21.02.2022 р., було здійснено передоплату в загальному розмірі 1 220 769,44 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 463 від 23.10.2021 р., № 503 від 10.12.2021 р., № 489 від 24.11.2021 р., № 512 від 20.12.2021 р. № 526 від 19.01.2022р., № 544 від 16.02.2022 р., № 555 від 23.02.2022 р., однак, відповідачем було поставлено електроенергію лише на суму 1 022 273,84 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії, а саме: № 43 від 30.11.2021 р., № 58 від 31.12.2021 р., № 7 від 31.01.2022 р., № 49 від 28.02.2022 р., № 71 від 31.03.2022 р.

Таким чином, відповідачем було здійснено поставку електроенергії в меншому розмірі, ніж сплатив позивач на суму 198 495,60 грн.

Судом враховано, що відповідачем, у відповідь на лист від 19.04.2022 р. № 2, частково повернено вказану передоплату на суму 80 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 660 від 19.04.2022 р. та № 669 від 12.05.2022 р., відповідно до змісту яких призначення платежу: часткове повернення передоплати згідно листа № 2 від 19.04.2022 р., а відтак, неповернена сума сплаченої позивачем на користь відповідача передоплати становить 118 495,60 грн.

Відповідно до частини другої ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, в даному випадку, обов`язок доведення факту належного виконання умов договору, здійснення поставки оплаченої електроенергії законом покладено на відповідача, однак останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача.

З огляду на наведене, враховуючи, що відповідачем не подано доказів поставки позивачу електроенергії на суму здійсненої позивачем передоплати 118 495,60 грн., у зв`язку з чим, у нього виник обов`язок здійснення повернення вказаних коштів на вимогу позивача, що ним здійснено не було, доказів, які б спростовували дані обставини до суду не подано, суд дійшов до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з наведеним позовом.

Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування, врахувавши те, що судом були створені належні умови для надання сторонами в обґрунтування своєї правової позиції доказів, однак відповідач доводів позовної заяви не спростував, доказів належного виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ2021/10/05-1 від 05.10.2021 р. чи повернення здійсненої позивачем передоплати на суму 118 495,60 грн. не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Врахувавши положення статті 129 ГПК України судові витрати на сплату судового збору покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу в розмірі 40 000,00 грн., суд зазначає таке:

Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено до суду орієнтований (попередній розрахунок) витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн.

На підтвердження понесення наведених витрат позивачем надано копії договору про надання юридичних послуг від 03.01.2023 р. № 2301/2023 та додаткової угоди до нього від 01.05.2023 р., укладених між Приватним акціонерним товариством "Київський дослідно-механічний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Барістор Україна" (виконавець), а також копію платіжної інструкції від 23.06.2023 р. № 865 на суму 40 000,00 грн.

Відповідно до умов наведеного договору про надання юридичних послуг від 03.01.2023 р. № 2301/2023, у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується протягом дії вказаного договору, надавати замовнику консультаційні та юридичні послуги, а замовник приймає вказані послуги та сплачує за них плату встановлену вказаним договором (п. 1.1.).

Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець згідно цього договору, за замовленням замовника, може надавати наступний перелік послуг, але не обмежуючись цим переліком:

1) усне консультування з будь-яких юридичних питань в процесі господарської діяльності в формі письмового або усного консультування зі складанням, на вимогу замовника письмових висновків з питань господарської діяльності: надання письмових та усних довідок з питань застосування законодавства України, складання листів, заяв на будь-який предмет здійснення господарської діяльності замовником - (не більше 5 на місяць);

2) розробка попередніх, типових договорів, угод та будь-яких правочинів на будь-який предмет з будь-якими умовами, що не суперечать законодавству України, а також аналіз цих договорів наданих контрагентами - (не більше 10 на місяць);

3) надання консультацій щодо проектів процесуальних документів, клопотань, скарг, претензій та позовних заяв тощо: надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади, в податкових органах та в інших державних органах, надання консультацій щодо представництва, та представництво замовника в загальних та господарських та окружних та інших судах України: надання консультацій щодо написання заяв про виконання рішень судів та переговори з виконавчими службами з приводу їх виконання. Представництво замовника в Міжнародному комерційному арбітражі при МКАС України, підготування необхідних документів та звернень до МКА при МКАС України - (не більше 3 на місяць);

4) представництво в будь-яких державних органах з приводу захисту інтересів замовника; представництво інтересів замовника на переговорах з постачальниками, покупцями та іншими можливими контрагентами замовника; отримання виписок, витягів та довідок з державного реєстру підприємств організацій України за рахунок замовника; проведення юридичного аудиту документів господарської діяльності замовника; підготування змін до установчих документів та будь-яких документів;

5) проведення державної реєстрації змін до установчих документів замовника, а також проведення державної реєстрації змін, щодо відомостей, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

6) представництво інтересів та захист інтересів замовника в іноземних судах, відрядження на переговори з іноземними контрагентами замовника;

7) аналіз та підготування зовнішньоекономічних угод, контрактів, договорів, моніторинг іноземного законодавства для замовника, вивчення правового регулювання спірних питань з іноземними контрагентами замовника - (не більше 3 на місяць);

8) проведення аналізу та моніторингу судової та претензійної історії контрагентів замовника, як резидентів так і нерезидентів України. Підготування та розроблення документів для проставлення апостилів. організація проведення нотаріальних та державних посвідчень, необхідних документів для замовника, з їх підготуванням при необхідності.

Вчинення інших необхідних в діяльності замовника послуг, які не описані вище. Послуги, які можуть надаватися в рамках юридичної необхідності замовляються та оплачуються додатково, шляхом проведення попередньої плати виставленого рахунку.

Згідно з п.п. 5.1. та 5.2. вказаного договору факт надання послуг за цим договором засвідчується у формі Акту приймання-здачі наданих послуг, який складається та підписується сторонами цього договору. Акт приймання-здачі наданих послуг повинен містити наступні реквізити: найменування сторін; найменування і перелік послуг, наданих Виконавцем; розмір плати за надані послуги виконавцем.

Крім того, 01.05.2023 р. між Приватним акціонерним товариством "Київський дослідно-механічний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Барістор Україна" (виконавець) укладено додаткову угоду до договору про надання юридичних послуг № 2301/2023, відповідно до якої Приватне акціонерне товариство "Київський дослідно-механічний завод" доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Барістор Україна", далі "Клієнт, в особі директора - Адвоката Гороховської А.О., далі "Адвокат, що діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 3807 від 30.07.09 р., виданого КМ КДКА приймає на себе зобов`язання надати Клієнту юридичну допомогу з організації судового процесу щодо стягнення заборгованості з ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ЕНСТРУМ" (надалі-Боржник) перед Клієнтом (п. 1).

Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту юридичну допомогу з представництва інтересів Клієнта на переговорах з потенційним покупцем з подальшим розробленням проекту договору поставки (п. 2).

Згідно до п. 3 вказаної додаткової угоди, у рамках даної додаткової угоди, на виконання п. 1 додаткової угоди, Адвокат зобов`язується:

- вивчити представлені Клієнтом документи та підготувати необхідні документи в Господарський суд Київської області, далі - суд; - здійснити представництво інтересів Клієнта на всіх стадіях судового процесу при розгляді справи по стягненню заборгованості; - у випадку позитивного рішення здійснити необхідні дії по виконанню судового рішення.

Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в п. 1 Додаткової угоди у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень. Гонорар сплачується на умовах 100% передоплати виставленого рахунку Адвокатом. Несення додаткових витрат в процесі надання адвокатських послуг, а саме судових витрат, витрат на послуги перекладу, консульські, нотаріальні послуги, тощо, Клієнт сплачує додатково на умовах передоплати виставленого рахунку Адвокатом. Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в п. 2 Додаткової угоди у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень. Гонорар сплачується на умовах 100% передоплати виставленого рахунку Адвокатом (п.п. 4, 5).

Сторони в пункті 7 вказаної додаткової угоди визначили, що умови договору, не обумовлені цією додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

Здійснивши аналіз наведених умов договору та додаткової угоди, що є невід`ємною частиною вказаного договору, судом встановлено, що позивачем не доведено, що ним саме під час розгляду цієї справи понесено витрати на оплату адвокатських послуг на суму 40 000,00 грн., з огляду на таке:

По-перше, позивачем не підтверджено виконання умов договору про надання юридичних послуг від 03.01.2023 р. № 2301/2023, оскільки, у порушення, зокрема п.п. 5.1, 5.2. такого договору, не надано доказів складення та підписання сторонами договору акту приймання-здачі наданих послуг, яким, згідно умов договору, визначених сторонами на власний розсуд, має підтверджуватись факт надання за ним послуг.

По-друге, відповідно до змісту п.п. 2, 5 додаткової угоди, що є невід`ємною частиною зазначеного вище договору, сторони визначили, що адвокат здійснює, крім представництва інтересів в суді, також захист інтересів позивача під час виконання рішення суду, у разі його задоволення; загальна вартість даних послуг становить 40 000,00 грн. Поряд з цим, позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що унеможливлює встановлення розміру таких витрат понесених під час саме розгляду справи в суді, за виключенням витрат, що має намір понести позивач на стадії виконання судового рішення.

Поряд з наведеним, судом враховано, що матеріали справи не містять заяви позивача про подання у цій справі доказів понесення витрат на правову допомогу, з урахуванням положень частина восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

За таких обставин, за результатами детального дослідження наданих позивачем доказів, на підтвердження заявленої вимоги про стягнення з відповідача 40 000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, судом встановлено, що позивачем не доведено обґрунтованості заявленої суми витрат на правову допомогу та підстав для покладення обов`язку з відшкодування таких витрат на відповідача у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 126, 129, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Енструм" (08300, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Головатого, 89; код ЄДРПОУ 44388509) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський дослідно-механічний завод" (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, буд. 33; код ЄДРПОУ 05802810) 118 495 (сто вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 60 копійок попередньої оплати за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ2021/10/05-1 від 05.10.2021 р. та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

3.Видати накази.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання 02.11.2023 р.

Суддя А.В. Лопатін