Рішення

від 06.11.2023 по справі 915/1330/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Справа № 915/1330/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36716332, електронна пошта: info@etg.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" (вул. Ольшанців, буд.301, м. Миколаїв, 54050, код ЄДРПОУ 40470353)

про: стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 1221 від 21.08.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" заборгованості за Договором про постачання природного газу №П-46/2016/2 від 31.05.2016 у розмірі 664145,68 грн, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 9962,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання природного газу №П-46/2016/2 від 31.05.2016 щодо оплати природного газу, який спожитий відповідачем у період березень-квітень 2020.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1330/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою від 04.08.2023 судом постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу визнати малозначною та розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; визначити відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановити сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвалу суду від 04.09.2023 відповідачеві надіслано за адресою: вул. Ольшанців, буд.301, м. Миколаїв, 54050, яку зазначено у Єдиному державному реєстрі та повернуто суду без вручення 11.08.2023 з довідкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною адресою і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

03.11.2023 позивачем подано до господарського суду письмові пояснення.

Позивач зазначає, згідно платіжного доручення № 3711_9М01А/419 від 22.09.2020 відповідач сплатив часткову заборгованість в розмірі 10 000,00 грн. Із зазначеної суми 9505,39 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості, а 494,61 грн віднесено на попередній період.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬЕКОГАЗ» (далі - Споживач, Відповідач), в подальшому разом іменовані Сторони, укладено Договір про постачання природного газу № П-46/2016/2 від 31.05.2016 (далі -Договір).

Споживач, як суб`єкт ринку природного газу має ЕІС код 56ХО00014О29Т009.

Умовами зазначеного Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2016 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених даним Договором, а Споживач зобов`язується прийняти природний газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1., 2.1.1. Договору, Постачальник передає Споживачу природний газ в обсягах 30 тис. м3 на місяць. Вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися.

У Додатку № 1 до Договору постачання природного газу №П-46/2016/2 від 31.05.2016 Сторони погодили обсяги постачання природного газу на 2020 рік, зокрема у березні - 187 тис. м3 та у квітні - 172 тис. м3

Відповідно до пункту 2.2.1. Договору, обсяг природного газу, що має бути поставлений Постачальником підтверджується на підставі письмових оригінальних заявок Споживача, які подаються не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю поставки. Дані заявки є невід`ємною частиною Договору.

У разі відсутності письмової заявки, підтвердженим обсягом природного газу є плановий обсяг, визначений у пункті 2.1. Договору (пункт 2.2.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.3.2. Договору, у випадку неподання Споживачем письмової оригінальної заявки у строк, встановлений пунктом 2.3 Договору, обсяг природного газу, що поставлений Постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформленими згідно з розділом 3 Договору, та підлягає оплаті Споживачем в порядку встановленому Договором.

Відповідно до пункту 2.5. Договору, Постачальник передає природний газ в газотранспортній системі України шляхом надання об`єднаному диспетчерському управлінню ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» (Оператор ГТС) планового розподілу обумовленого обсягу (ліміту) природного газу на Споживача. Споживач не має права відмовитись від приймання узгодженого Сторонами планового обсягу поставки після включення заявки до планового розподілу Оператора ГТС на відповідний місяць поставки. Якість газу повинна відповідати чинним вимогам ГОСТ, зокрема ГОСТ 5542-87. Параметри газу повинні відповідати параметрам основного потоку в газотранспортній системі України.

Згідно з пунктом 2.6. Договору газорозподільне/газотранспортне підприємство, через газові мережі якого Постачальник постачає газ Споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску. Взаємовідносини між Споживачем та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством у частині розподілу/транспортування природного газу до пунктів призначення регулюються окремим договором на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між Споживачем та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством.

Кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується газорозподільною або газотранспортною організацією (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.4. Договору, приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Акти приймання-передачі природного газу складаються Постачальником, підписуються і скріплюються печаткою та направляються Споживачу до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання газу в 2 -х примірниках (пункт 3.4.1. Договору).

Відповідно до підпункту 3.8.1. Договору, Споживач зобов`язаний прийняти та оплатити в повному обсязі природний газ у відповідності до умов Договору.

Ціна природного газу на момент укладення Договору становить 4 833,33 грн за 1 000,00 куб. м., крім того податок на додану вартість (далі - ПДВ) 966,67 грн, всього з ПДВ - 5 800,00 грн (пункт 4.1. Договору).

Ціна, зазначена в пункті 4.1. Договору може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується Сторонами шляхом підписання додаткової угоди до Договору (пункт 4.2. Договору).

Порядок та умови проведення розрахунків за Договором врегульовані розділом 5 Договору, за яким Споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу природного газу на рахунок Постачальника на наступних умовах:

10 % вартості - до 10 числа місяця поставки природного газу;

30 % вартості - до 20 числа місяця поставки природного газу:

30 % вартості - до 30/31 числа місяця поставки природного газу;

остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту

приймання-передачі природного газу (за звітний місяць) до 10-го числа місяця наступного за звітним (місяцем поставки).

Згідно з пунктом 5.2. Договору прострочення Споживачем оплати не є його відмовою від Договору.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди, Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення (пункт 6.2.3. Договору).

Відповідно до пункту 9.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині поставок газу до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Якщо жодна із сторін протягом 30 днів до закінчення терміну дії Договору не сповістить іншу сторону в письмовому вигляді про його розірвання, термін дії Договору буде автоматично продовжуватися на кожен наступний рік.

Як зазначає позивач, зазначене повідомлення від Відповідача не надходило, у зв`язку з чим Договір було продовжено на 2020 рік.

Всі зміни і доповнення до Договору, у тому числі здійснені на підставі нормативних актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП або іншого органу, що регулюють відносини з поставок природного газу та правил роботи на ринку природного газу України, повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін (пункт 9.2. Договору).

25.04.2019 сторонами укладено Додаткову угоду № ТР до Договору постачання природного газу № П-46/2016/2 від 31.05.2016, за якою сторони визначили, що для здійснення Постачальником оплати Оператору ГТС вартості послуг замовленої договірної потужності (послуг транспортування) Споживач не пізніше 19 числа місяця, що передує місяцю постачання, сплачує Постачальнику компенсацію вартості послуг замовленої договірної потужності. При здійсненні оплати Споживач у платіжних доручення обов`язково зазначає в якості призначення платежу - компенсація витрат на розподіл потужності (послуг з транспортування) та звітний період, за який здійснюється оплата.

21.06.2019 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору постачання природного газу № П-46/2016/2 від 31.05.2016, за якою Сторони узгодили внесення змін до Договору, зокрема, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця або якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітною газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, до вартості природного газу додається плата за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця) (п. 2 Додаткової угоди).

24.02.2020 Сторонами укладено Додаткову Угоду № 32 до Договору про постачання природного газу № П-46/2016/2 від 31.05.2016, за якою Сторони узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 1 березня 2020 року за 1000 куб. м. встановлюється в національній валюті України гривні і складає без урахування ПДВ 3592,59 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування ПДВ 124,16 грн за 1000 куб. м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед, - 1.1, що складає без урахування ПДВ 136,58 грн за 1 000 куб. м. Крім того ПДВ в розмірі 20 % - 745,83 грн, а разом 4475 (чотири тисячі чотириста сімдесят п`ять) грн 00 коп. за 1 000 куб. м.

24.03.2020 Сторонами укладено Додаткову Угоду № 33 до Договору про постачання природного газу № П-46/2016/2 від 31.05.2016, за якою Сторони узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 1 квітня 2020 року за 1 000 куб. м. встановлюється в національній валюті України гривні і складає без урахування ПДВ 3696,75 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування ПДВ 124,16 грн за 1000 куб. м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед, - 1,1, що складає без урахування ПДВ 136,58 грн за 1 000 куб. м. Крім того ПДВ в розмірі 20 % 766,67 грн, а разом 4 600 (чотири тисячі шістсот) грн 00 коп. за 1 000 куб.м.

На виконання умов Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний газ:

у березні 2020 року в об`ємі 100,78731 тис. м3 на загальну суму 456411,77 грн з ПДВ (враховуючи плату за добовий небаланс газу та компенсацію вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування), що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №00000004690 від 31.03.2020, підписаним уповноваженим представником Відповідача);

у квітні 2020 року в об`ємі 69,40886 тис. м3 на загальну суму 324239,30 грн з ПДВ (враховуючи плату за добовий небаланс газу та компенсацію вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування), що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000007561 від 30.04.2020, підписаним уповноваженим представником Відповідача).

Зазначені Акти приймання-передачі підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідачем порушено умови Договору щодо розрахунків у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 664145,68 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки природного газу, в частині своєчасності здійснення оплати за поставлений газ.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Ч.1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідачем зобов`язання за Договором виконано частково: за березень 2020 року відповідачем сплачено 116505,39 грн, про що свідчать додані до позовної заяви платіжні доручення (а.с.26-44).

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті поставленого газу за період березень-квітень 2020 року становить 664145,68 грн.

Доказів сплати заборгованості за поставлений позивачем у березні-квітні 2020 року в межах укладеного між сторонами договору природний газ до матеріалів справи не надано.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 664145,68грн.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 664145,68 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" (вул. Ольшанців, буд.301, м. Миколаїв, 54050, код ЄДРПОУ 40470353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36716332) заборгованість за Договором №П-46/2016/2 від 31.05.2016 за період березень-квітень 2020 року в сумі 664145,68 грн та 9962,19 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36716332),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ" (вул. Ольшанців, буд.301, м. Миколаїв, 54050, код ЄДРПОУ 40470353).

Судове рішення складено та підписано судом 06.11.2023.

Суддя В.О.Ржепецький