Рішення
від 25.10.2023 по справі 916/519/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/519/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Хмельницький О.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/519/23

за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі: Одеської міської ради; Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів: 1.Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор

про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи, оформленого протоколом від 27.10.2022 №121, визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи, оформленого протоколом від 28.10.2022 №122, визнання недійсним результатів спрощеної закупівлі, визнання недійсним договору про закупівлю товару №161/22/Б від 07.11.2022, та застосування наслідків недійсності правочину

за участю представників:

від прокуратури: Кривельова Т.М. прокурор відділу Одеської обласної прокуратури;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: Барва І.А. довіреність №01-08/03 від 18.01.2023;

від відповідача-2: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор з позовом, в якому просить Господарський суд Одеської області:

- визнати незаконним та скасувати рішення уповноваженої особи Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради, яке оформлено протоколом від 27.10.2022 №121, про відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Промзв`язок;

- визнати незаконним та скасувати рішення уповноваженої особи Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради, яке оформлено протоколом від 28.10.2022 №122, про визначення переможцем спрощеної закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор;

- визнати недійсними результати спрощеної закупівлі за ідентифікатором доступу UA-2022-10-11-008579-a, які оформлені звітом від 07.11.2022 про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-10-11-008579-a, згідно якого пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Промзв`язок в розмірі 889 800 грн. відхилена та визначено переможцем спрощеної закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор та повідомленням від 28.10.2022 про намір укласти договір;

- визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 07.11.2022 №161/22/Б, укладений Комунальною установою Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор;

- застосувати наслідки недійсності договору про закупівлю товарів від 07.11.2022 №161/22/Б:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор до місцевого бюджету на користь Одеської міської ради кошти в сумі 1 198 800 грн., які одержані за договором про закупівлю товарів від 07.11.2022 №161/22/Б згідно платіжного доручення від 21.11.2022 №546;

- зобов`язати Комунальну установу Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор товар для утримання вулично-шляхової мережі, за кодом ДК 021:2015:34920000-2-Дорожнє обладнання, а саме: стовпчики антипаркувальні у кількості 200 штук, які отримані згідно договору про закупівлю товарів від 07.11.2022 №161/22/Б;

- стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишено без руху, із встановленням останньому строку для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом: сплати судового збору у розмірі 2 684 грн. та надання до суду відповідних документів про оплату.

22.02.2023 за вх.№5663/23 господарським судом одержано заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 29.03.2023 о 10:00, із викликом учасників справи та представника прокуратури у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 29.03.2023, за участю представників прокуратури та позивача Південного офісу Держаудитслужби, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою долучено до справи письмові пояснення позивача Південного офісу Держаудитслужби. Окрім того, протокольною ухвалою задоволено заяву відповідача - 1 Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради за вх.№9950/23 від 28.03.2023 та відповідачу - 1 продовжено строк подання до суду заперечень на відповідь на відзив протягом 7 днів з дати фактичного отримання відповідачем - 1 відповіді на відзив та підготовче засідання відкладено на 17.05.2023р. о 10:20, із викликом учасників справи та представника прокуратури у підготовче засідання. Також протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому засіданні 17.05.2023, за участю представників прокуратури, позивача Південного офісу Держаудитслужби та відповідача-1 Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2023 о 10:20, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання.

Під час підготовчого провадження сторонами та прокуратурою надано до суду:

відзив на позов відповідача-1 Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради за вх.№8459/23 від 16.03.2023;

відповідь на відзив відповідача-1 за вх.№9691/23 від 27.03.2023;

пояснення у справі Південного офісу Держаудитслужби за вх.№10156/23 від 29.03.2023;

заперечення відповідача-1 за вх..№10752/23 від 03.04.2023;

відзив на позовну заяву відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор за вх.№17129/23 від 24.05.2023;

відповідь на відзив відповідача-2 за вх.№19436/23 від 13.06.2023.

15.06.2023 підготовче засідання не відбулось, через тимчасову непрацездатність судді Смелянець Г.Є. та ухвалою суду від 19.06.2023 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 20.07.2023 о 14:00, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання.

Під час розгляду справи по суті сторонами та прокуратурою надано до суду:

клопотання Одеської обласної прокуратури про долучення доказів у справі за вх.№24456/23 від 19.07.2023;

заява Південного офісу Держаудитслужби про розгляд справи за відсутності представника позивача за вх.№24604/23 від 20.07.2023;

заява відповідача-1 про долучення доказів за вх.№28140/23 від 17.08.2023;

Також під час розгляду справи по суті судом поставлено протокольні ухвали про відкладення судового засідання на 17.08.2023, про оголошення перерви у судовому засіданні до 13.09.2023, до 11.10.2023, до 25.10.2023.

У судовому засіданні 25.10.2023, за участю представників прокуратури та відповідача-1, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач-2 Південний офіс Держаудитслужби у судове засідання 25.10.2023 не з`явився та надав до суду заяву про здійснення розгляду справи №916/519/23 за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби.

Позивач-1 ОМР та відповідач-2 у судове засідання 25.10.2023 також не з`явились. При цьому, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином, шляхом надіслання ОМР ухвали суду до електронного кабінету та відповідачу-2 на електронну адресу зазначену у відзиві на позовну заяву.

Стислий виклад позиції прокуратури:

- рішення Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради про відхилення цінової пропозиції ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Промзв`язок, яке оформлене протоколом від 27.10.2022 №121, постановлено уповноваженою особою КУ СМЕП ОМР з порушенням приписів ст. 1, 5, 14 Закону України Про публічні закупівлі, ст. 15 Закону України Про захист економічної конкуренції, а тому результати спрощеної закупівлі UA-2022-10-11-008579-a суперечать інтересам держави і суспільства, в тому числі через недотримання принципів максимальної економії та ефективності закупівлі за кошти місцевого бюджету.

- найдешевшу тендерну пропозицію запропоновано ТОВ «ВКП «Промзв`язок» з ціновою пропозицією 889 800,00 грн., яка на 309 000 гривень є меншою за ціну, запропоновану переможцем процедури закупівлі, проте її безпідставно відхилено оскаржуваним рішенням уповноваженої особи КУ «СМЕП» ОМР, яке оформлено протоколом від 27.10.2022 № 121. Згідно вказаного рішення, яке оформлене протоколом, підставою для відхилення тендерної пропозиції товариства зазначено пп. 1 п. 13 ст.14 Закону України № 922, а саме невідповідність учасника умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. З протоколу уповноваженої особи КУ «СМЕП» ОМР від 27.10.2022 № 121 вбачається, що рішення про відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі ТОВ «ВКП «Промзв`язок» обґрунтовано невідповідністю умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

- в оскаржуваному рішенні уповноваженої особи КУ «СМЕП» ОМР, яке оформлено протоколом від 27.10.2022 № 121, єдиною підставою для відхилення найдешевшої пропозиції вказано, що «учасником ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв`язок» надано документ «ВІДОМОСТІ ПРО УЧАСНИКА» за вих№1810/09 від 18.10.2022 року, який не містить інформації про місцезнаходження учасника, що є порушенням п. 7 Вимог до Учасника». Вказане не відповідає дійсності, оскільки з документу «відомості про учасника» за вих.№1810/09 від 18.10.2022, який надано у складі тендерної пропозиції ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв`язок», на який посилається Замовник у протоколі від 27.10.2022 №121, вказано, як юридичну адресу товариства так і поштову/фактичну адресу.

- оскільки визначення переможця спрощеної закупівлі ТОВ Дорожній Вектор та договір укладено у зв`язку із незаконним відхиленням найвигіднішої пропозиції у спрощеній закупівлі, то наявні підстави для визнання незаконним та скасування рішень уповноваженої особи КУ СМЕП ОМР, яке оформлено протоколом від 28.10.2022 №11, та визнання недійсним договору від 07.11.2022 №161/22/Б, як похідних від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом від 27.10.2022 №121.

- окрім того, наявні підстави для застосування двосторонньої реституції, як наслідку визнання спірного правочину недійсним, у відповідності до положень ст. 216 ЦК України, ст. 208 ГК України, шляхом стягнення з ТОВ Дорожній Вектор до бюджету коштів в сумі 1 198 800 грн. та повернення КУ СМЕП ОМР товару для утримання вулично-шляхової мережі, за кодом ДК 021:2015:34920000-2-Дорожнє обладнання, а саме: стовпчики антипаркувальні у кількості 200 штук.

- відповідач-1 помилково зазначає про відсутність в прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі визначених позивачів та не зазначення прокурором у позові причин, які перешкоджали захисту інтересів держави цими суб`єктами. Також закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 13.07.2021 у справі № 927/550/20.

- у відзиві відповідач-1 не спростовує обставин незаконності рішення уповноваженої особи КУ «СМЕП» ОМР про відхилення цінової пропозиції ТОВ «ВКП «Промзв`язок», яке оформлено протоколом від 27.10.2022 № 121, та визначення переможцем закупівлі ТОВ «Дорожній Вектор», яке оформлено протоколом від 28.10.2022 № 122, винесені за результатами публічної спрощеної закупівлі UA-2022-10-11-008579-а.

- з актів приймання-передачі в експлуатацію та актів введення в експлуатацію основних засобів, наданих відповідачем-1, взагалі неможливо розрізнити кількість антипракувальних та кількість розділових стовпчиків, які введено в експлуатацію;

- документи, які дають змогу ідентифікувати встановлення саме тих антипакрувальних стовпчиків, які закуплені згідно Договору від 07.11.2022 № 161/22/Б, та у вказаній кількості відсутні, ураховуючи й те, що згідно розміщеної на офіційному веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» інформації КУ «СМЕП» ОМР 15.12.2022 року було укладено Договір № 190/22/Б про закупівлю товару «Стовпчики антипаркувальні» по ДК 021:2015:34920000-2:Дорожнє обладнання; у кількості 300 штук (ідентифікатор закупівлі UA-2022-11-30-004607-а), який виконано.

- оскільки до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків, то умови від відповідача-2 про необхідність стягнення збитків чи штрафних санкцій за договором від 07.11.2022 № 161/22/Б є безпідставними.

Стислий виклад позиції позивача Південного офісу Держаудитслужби:

- зверненню з цією позовною заявою передувало направлення прокуратурою запиту на інформацію до органу державного фінансового контролю. Так, Одеською обласною прокуратурою на адресу Південного офісу Держаудитслужби направлено лист із запитом на інформацію від 14.11.2022 за № 15/2/1-1143ВИХ-22 (вх. від 14.11.2022 № 151501-17-3079-2022) щодо можливих порушень законодавства у сфері публічних закупівель при здійсненні комунальною установою «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради процедури спрощеної закупівлі за предметом: ДК 021:2015:34920000-2: Дорожнє обладнання (Стовпчики анти парку вальні) (оголошення про закупівлю розміщено в електронній системі Prozorro за ідентифікатором UA-2022-10-1 1-008579-а).

- листом від 18.11.2022 № 151531-17/3502-2022 Південним офісом Держаудитслужби повідомлено, що з урахуванням частин першої та другої статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощення закупівля, в розумінні Закону, не відноситься до процедур закупівель та не може бути об`єктом моніторингу. Водночас прокуратуру проінформовано, що викладені в листі факти будуть враховані під час планування заходів державного фінансового контролю у комунальній установі «Спеціалізований монтажно- експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради. Оскільки заходи державного фінансового контролю передбачені статтею 2 Закону за предметом закупівлі: К 021:2015:34920000-2: Дорожнє обладнання (Стовпчики антипаркувальні) у комунальній установі «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради не проводились, отже, питання визнання переможця процедури закупівлі UA-2022-10-11-008579-а, укладення та виконання договору про закупівлю товарів від 07.1 1.2022 № 161/22/Б не перевірялись.

Стислий виклад заперечень відповідача-1:

- заступником керівника Одеської обласної прокуратури не надано доказів наявності підстав для звернення в інтересах держави в особі визначених ним позивачів та не наведено причину які перешкоджали захисту інтересів держави належними суб`єктами.

- саме Південний офіс Держаудитслужби в даному випадку є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, тому звернення Заступника прокурора Одеської обласної прокуратури до суду з позовною заявою не відповідає вимогам Закону.

- згідно відповіді № 151531-17/3502-2022 від 18.11.2022 Південного офісу Держаудитслужби на лист від 14.11.2022 заступника керівника Одеської обласної прокуратури щодо можливих порушень законодавства у сфері публічних закупівель КУ«СМЕП`ОМР під час проведення закупівлі дорожнього обладнання (стовпчики антипркувальні), спрощена закупівля в розумінні Закону не відноситься до процедур закупівель та не може бути об`єктом моніторингу та що викладені в листі факти в межах повноважень будуть враховані Південним офісом Держаудитслужби під час планування заходів державного фінансового контролю.

- надання найменшої цінової пропозиції не є автоматичним підтвердженням перемоги у закупівлі, а лише вказує на те, що найбільш економічно-вигідна пропозиція буде першою розглядатися відповідачем 1 на відповідність умовам, визначеним в Оголошенні та вимогам до предмета закупівлі.

- під час розгляду було встановлено, що документ «ВІДОМОСТІ ПРО УЧАСНИКА» за вих№. 1810/09 від 18.10.2022 не містить інформації про місцезнаходження учасника, що є порушенням пункту 7 Вимог до учасника, відповідно до якого учасник повинен надати у складі пропозиції довідку про підприємство, яка містить назву та реквізити учасника, контактні данні, місцезнаходження та код ЄДРПОУ. Учасник 1 ознайомився з вимогами Оголошення про закупівлю, не оскаржував дану вимогу, а отже погодився її виконати. При цьому, з підстав, які відповідачу -1 не відомі, не виконав дану вимогу. Отже, є підстава вважати пропозицію Учасника 1 такою, яка не відповідає умовам Оголошення. Беручи до уваги описане вище порушення Учасника 1, відповідач 1 зобов`язаний був відхилити його пропозицію на підставі пункту 1 частини 13 статті 14 Закону, відповідно до якого, замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

- пропозиція TOB «Дорожній вектор» повністю відповідала вимогам Оголошення у складі пропозиції надано документ «Відомості про учасника» за вих.№ 250 від 19.10.2022, в пункті 8 міститься інформація про місцезнаходження.

- істотні умови договору не порушено, обов`язки сторін виконано у відповідності до змісту договору (стовпчики антипаркувальні) отримано КУ «СМЕШОМР у кількості (200 штук) за якістю та за ціною, які були зазначено в договорі. Розрахунок за поставлений товар здійснено Держказначейською службою України 21.11.2022 на підставі рахунку на оплату № 76 від 21.11.2022 та видаткової накладної № 54 від 21.11.2022, зміст договору відповідає умовам чинного законодавства. З огляду на вищезазначене підстави для визнання недійсності правочину відповідно до вимог частки 1 статті 203 ЦК України, статті 215 ЦК України відсутні.

- для забезпечення потреб міста у належній організації дорожнього руху виконано роботи з організації дорожнього руху на дорожньо - вуличній мережі міста та стовпчики антипаркувальні, отримані за договором у кількості 200 штук, встановлено відповідно до схем організації дорожнього руху, погоджених у визначеному порядку з відповідним підрозділом Національної поліції та Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на дорожньо - вуличній мережі міста, про що свідчать наряди на виконання робіт, акти приймання - передачі в експлуатацію за грудень 2022 року та січень 2023, акти введення в експлуатацію основних засобів від 30.12.2022 та 31 січня 2023. Оскільки вимога позивача про визнання правочину недійсним є безпідставною та ґрунтується лише на припущеннях позивача то застосування двосторонньої реституції, шляхом стягнення з ТОВ «Дорожній Вектор» до бюджету коштів у сумі 1 1988 00 грн. та повернення КУ «СМЕП`ОМР товару, а саме стовпчиків антипаркувальних у кількості 200 штук, є такою, що не відповідає положенням статті 216 ЦК України, статті 208 ГК України та з урахуванням того, що договір є виконаним, з поставленого товару виконані роботи з організації дорожнього руху, тому вимога позивача про визнання договору недійсним не є ефективним способом захисту інтересів держави.

- оскільки рішення уповноваженої особи КУ «СМЕЛ» ОМР, які оформлені протоколами № 121 від 27.10.2022, № 122 від 28.10.2022 є такими, що відповідають принципам здійснення спрощених закупівель, то посилання позивача на недійсність Договору про закупівлю товарів №161/22/Б від 17.11.22 є безпідставними.

- антипаркувальні стовпчики, які закуплені за Договором від 07.11.2022 № 161/22/Б у кількості 200 штук та які було закуплено у кількості 300 штук за Договором № 190/22/Б від 15.12.2022 відрізняються за технічними та якісними характеристиками. За Договором від 07.11.2022 № 161/22/Б антипаркувальні стовпчики у кількості 200 штук мають наступні характеристик: чавунна голівка діаметром 60 мм, труба металева діаметром 60 мм, чавунна стопа. Комплект пофарбований із застосуванням порошкової технології з подвійним покриттям, колір чорний ЯАГ 9005. За Договором № 190/22/Б від 15.12.2022 антипаркувальні стовпчики у кількості 300 штук: мають наступні характеристик основа - труба металева діаметром 55 мм, сталеві декоративні елементи, колір фарбування 9005, основа та декоративні елементи з`єднуються за допомогою зварювання, додаткова металева труба сірого кольору диаметром 120 мм. Антипаркувальні стовпчики у кількості 300 штук придбані за Договором № 190/22/Б від 15.12.2022 станом на 01.02.2023 знаходяться на складі КУ «СМЕП» ОМР, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 1517 за листопад 2022 -2023 років.

- КУ «СМЕП» ОМР не погодилась з висновком зробленим у Акті стосовно того, що за «адресами на вулиці Маразлїівська біля провулку уздовж входу до парку ім. Шевченко, на вулиці Рішельєвська від вулиці Буніна до вулиці Жуковського встановлено невідповідність закупленого товару стовпчиків антипаркувальних. При проведенні обстеження позивач, не залучив кваліфікованих експертів для дослідження доказів в наслідок чого зроблено хибний висновок стосовно кількості та технічних характеристик антипаркувальних стовпчиків. З цих підстав, з метою перевірки фактів викладених у Акті обстеження від 14.06.2023, який було складено без присутності представника установи, 01.08.2023 023 проведено комплексне обстеження антипаркувальних стовпчиків, які встановлено на вулиці Катериненська - вулиця Буніна, вулиці Рішельєвська від вулиці Буніна до вулиці Жуковського, на вулиці Маразлїівська та Сабанський провулок уздовж входу до парку ім. Шевченко, на предмет наявності та відповідності технічній документації, якісним характеристикам, які визначено у тендерній документації. За результатом обстеження встановлено: антипаркувальні стовпчики, які встановлено на вулиці Рішельєвська від вулиці Буніна до вулиці Жуковського відповідно до схеми організації дорожнього руху № 10/22, на вулиці Маразліївська біля Сабанського провулку уздовж входу до парку ім. Шевченко відповідно до схеми організації дорожнього руху № 493/21 ідентичні за формою, кольором, якістю та висотою антипаркувальним стовпчикам, які встановлено за адресою вулиця Катериненська - вулиця Буніна відносно яких 14.06.2023 при проведенні обстеження антипаркувальних стовпчиків комісією за участю прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеса Клименко О.А. та заступника начальника відділу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради Гладченко О.С. складено акт обстеження та зроблено висновок, що антипаркувальні стовпчики в тому числі за адресою вул. Катериненська - вулиця Буніна відповідають предмету публічної закупівлі за кодом ДК 021:2015 34920000-2 Дорожнє обладнання (стовпчики антипаркувальні), вимогам технічної документації, якісним характеристикам, які визначені у тендерній документації.

Стислий виклад заперечень відповідача-2:

- договір про закупівлю товарів № 161/22/Б від 07.1 1.2022 року відповідає нормам Закону, його зміст не суперечити Цивільному та Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства. Договір вчинявся у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (Постачальник поставив та передав товар, Покупець прийняв та оплатив товар на умовах Договору). З огляду на вищезазначене підстави для визнання недійсності правочину відповідно до вимог частки 1 статті 203 ЦК України, статті 215 ЦК України відсутні.

- двостороння реституція застосовується лише при визнанні правочину недійсним, з цих підстав кожен учасник при здійсненні недійсного правочину зобов`язаний повернути іншій стороні все, що він отримав при виконанні цього правочину в натурі, а у випадку неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що було отримано (за вартістю яка існує на момент відшкодування, а не на час здійснення правочину).

- договір про закупівлю товарів № 161/22/Б від 07.11.2022 року ТОВ «Дорожній Вектор» виконало у відповідності до умов Договору.

- TOB «Дорожній Вектор» є добросовісним Продавцем, тому не погоджується і не вважає можливим повернення до місцевого бюджету коштів у сумі 1 198 800 грн. У разі визнання договору недійсним ТОВ «Дорожній Вектор» буде змушено звернутися до КУ «СМЕП» ОМР з вимогами про відшкодування збитків та штрафних санкцій.

Обставини справи встановлені судом.

11.10.2022 Комунальною установою «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua), оприлюднено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі товари - стовпчики антипаркувальні, з очікуваною вартістю 1 200 000,00 грн. по ДК 021:2015:34920000-2: Дорожнє обладнання; у кількості 200 штук, ідентифікатор закупівлі UA-2022-10-11-008579-а.

Згідно з реєстром № UA-2022-10-11-008579-а отриманих тендерних пропозицій було подано дві тендерні пропозиції такими учасниками: 1) ТОВ «ВКП «Промзв`язок» з ціновою пропозицією 889 800 грн.; 2) ТОВ «Дорожній Вектор» з ціновою пропозицією 1 198 800 грн.

За результатами проведеного електронного аукціону 27.10.2022 уповноваженою особою КУ «СМЕП» ОМР Олійник Н.В. прийнято рішення про відхилення цінової пропозиції ТОВ «ВКП «Промзв`язок», з таких підстав: Ст. 14 П.13.п.п.1 : Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а саме: Учасником ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМЗВ`ЯЗОК» надано документ «ВІДОМОСТІ ПРО УЧАСНИКА» за вих№1810/09 від 18.10.2022 року яка не містить інформації про місцезнаходження учасника, що є порушенням п.7 Вимог до Учасника, яке оформлено протоколом від 27.10.2022 № 121.

У подальшому уповноваженою особою КУ «СМЕП» ОМР Олійник Н.В. прийнято рішення: 1.Визначити переможцем спрощеної закупівлі, згідно з предметом закупівлі «стовпчики антипаркувальні» ТОВ "Дорожній Вектор", (далі - переможець), відповідно п.12 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі». 2.Ухвалити рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі. 3.Протягом одного дня з дня ухвалення цього рішення оприлюднити через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Вказані рішення оформлено протоколом від 28.10.2022 № 122.

07.11.2022 замовником розміщено звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-10-11-008579-а, згідно якого пропозиція ТОВ «ВКП «Промзв`язок» в розмірі 889 800 грн. відхилена та визначено переможцем спрощеної закупівлі ТОВ «Дорожній Вектор» та оприлюднено повідомлення від 28.10.2022 про намір укласти договір.

28.10.2022 оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2022-10-11-008579-а з переможцем процедури спрощеної закупівлі.

07.11.2022 між КУ «СМЕП» ОМР (Покупець) та ТОВ «Дорожній Вектор» (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №161/22/Б, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар для утримання вулично-шляхової мережі, за кодом за кодом ДК 021:2015: 34920000-2 - Дорожні обладнання (стовпчики антипаркувальні), в кількості, комплектності зазначеній в Додатку №1 (Специфікації), що є невід`ємною частиною Договору, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар, на умовах даного Договору. Товар має бути новим.

У п. 1.2. Договору зазначено, що найменування, одиниці вимірювання Товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються в Специфікації (Додаток №1) до даного Договору.

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком №1 до договору про закупівлю товарів №161/22/Б від 07.11.2022, найменування товару: Стовпчик антипаркувальний кількістю 200 шт., загальною вартістю 1 198 800 грн.

Наявна у справі видаткова накладна №54 від 2.11.2022 свідчить, що на виконання умов договору №161/22/Б від 07.11.2022 ТОВ «Дорожній вектор» поставило КУ «СМЕП» ОМР стовпчики антипаркувальні у кількості 200 штук загальною вартістю 1198 800 грн.

Також у справі наявний звіт про виконання договору про закупівлю UA-2022-10-11-008579-а від 11.01.2023, згідно з яким джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет.

Згідно з інформацією наявною у листі Управління Державної казначейської служби у м. Одесі від 08.12.2022 №02-06-25-06/1743 КУ «СМЕП» здійснило оплату рахунків ТОВ «Дорожній вектор» за договором №161/22/Б від 07.11.2021, про що свідчить платіжне доручення №546 від 21.11.2022.

Згідно з наявними у справі актами приймання-передачі в експлуатацію стовпчиків анитпаркувальних, розділових за грудень 2022 та січень 2023, актів введення в експлуатацію основних засобів, затверджених директором КУ «СМЕП» ОМР 30.12.2022 та 31.01.2023, та нарядами на виконання робіт №226, №222, №229, №220, №230, №227, №218, №211, №210, №209, №208, №207а, №207, №206, №015, №010, №008, стовпчики антипаркувальні у кількості 200 штук встановлені відповідачем-1 за адресами відповідно до схеми організації дорожнього руху.

Окрім того, у матеріалах справи наявні:

- акт обстеження, який складений 14.06.2023 заступником начальника відділу контролю та моніторингу за станом території району Приморської районної державної адміністрації Гладченко О.С., за участю прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси Клименко О.А., та згідно з яким проведено обстеження із виїздом на місце за наступними адресами: вул. Катериненська вул. Буніна, вул. Катериненська 15/вул. Ланжеронівська 15, вул. Катериненська, 17, по вул. Грецька, від вул. Катериненської до вул. Преображенської, площа Грецька пров. Красний, 14, вул. Грецька, від вул. Катериненської до вул. Преображенської, вул. Грецька, від вул. Преображенської до площі Грецької, вул. Катериненська, від вул. Ланжеронівська до пров. Чайковського, вул. Катериненська 19, вул. Грецька сквер ім.. І.Г. Чумака, вул. Катериненська,, вул. вул. Дерибасівська до вул. Ланжеронівська, вул. Катерининська, від. вул. Грецька до вул. Дерибасівська, вул. Грецька, вуд. Площі Грецької до вул. Преображенської, вул. Мариїнська, 1, вул. Дворянська вул. Нежинська, та встановлено невідповідність закупленого товару стовпчиків антипаркувальних за адресами: вул. Маразліївська, Центральний парк культури і відпочинку ім. Шевченка, вул. Рішельєвська (від вул. Буніна до вул. Жуковського), а саме: за адресою: вул. вул. Маразліївська, Центральний парк культури і відпочинку ім. Шевченка зафіксовано кількість 34 шт, висота трубт металевої 73 см., що явно не відповідає додатку 1 до тендерної документації (специфікації). Крім того, за адресою: вул. Рішельєвська (від. вул. Буніна до вул. Жуковського) встановлено кількість 21 шт. (замість 24 шт.), висота одного стовпчика антипаркувального сягає 73 см., додатково один із встановлених стовпчиків містить на собі сміттєву урну, що є також порушенням додатку №1 до тендерної документації (Специфікації).

- акт обстеження, який складений 01.08.2023 директором КУ «СМЕП» ОМР, юрисконсультом КУ «СМЕП» ОМР, за участю представника Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху, представника Управління патрульної поліції в Одеській області, представника Приморської районної адміністрації ОМР, та згідно з яким при обстеженні антипаркувальних стовпчиків встановлених згідно договору №161/22/Б встановлено, що антипаркувальні стовпчики, які встановлено на вулиці Рішельєвська від вулиці Буніна до вулиці Жуковського відповідно до схеми організації дорожнього руху №10/22 та на вулиці Маразліївська біля Сабанського провулку уздовж входу до парку ім. Шевченко відповідно до схеми організації дорожнього руху № 493/21 ідентичні за формою, кольором, якістю та висотою антипаркувальним стовпчикам, які встановлено за адресою вулиця Катериненська - вулиця Буніна відносно яких 14.06.2023 при проведенні обстеження антипаркувальних стовпчиків комісією за участю прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеса Клименко О.А. та заступника начальника відділу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради Гладченко О.С. складено акт обстеження та зроблено висновок, що антипаркувальні стовпчики в тому числі за адресою вул. Катериненська - вулиця Буніна відповідають предмету публічної закупівлі за кодом ДК 021:2015 34920000-2 Дорожнє обладнання (стовпчики антипаркувальні), вимогам технічної документації, якісним характеристикам, які визначені у тендерній документації. Так по вул. Рішельєвська від вулиці Буніна до вулиці Жуковського встановлено 24 стовпчики. По вул. Маразліївська біля Сабанського провулку уздовж входу до парку ім. Шевченко встановлено 35 стовпчиків.

Висновки суду.

Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За положеннями Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначила наступне. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 р. № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Отже, з огляду на вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 суди мали дослідити: (1) чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; (2) чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939- XII, зі змінами, та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Пунктом 10 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп. 4, 9 п.4 Положення).

Згідно п.1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Згідно п. З Положення Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі.

Офіс є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки. Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління.

Повноваження Південного офісу Держаудитслужби, які містяться в його Положенні, передбачають право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 7. п 4 Положення).

Як встановлено господарським судом, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави Одеською обласною прокуратурою направлено лист до Південного офісу Держаудитслужби від 14.11.202 №15/2/1-1143вих-22, у якому повідомлено про виявлені порушення під час спрощеної закупівлі UA-2022-10-11-008579-а.

Південним офісом Держаудитслужби у відповідь на лист обласної прокуратури листом від 18.11.2022 № 151531-17/3502-2022 повідомлено, що спрощена закупівля в розумінні Закону не відноситься до процедур закупівель та не може бути об`єктом моніторингу. Водночас, викладені у листі факти в межах повноважень будуть враховані під час планування заходів державного фінансового контролю у Замовника.

09.12.2022 Одеська обласна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом № 15/2/1-1268вих-22 повідомила Південний офіс Держаудитслужби про невжиття останнім заходів державного фінансового контролю та про направлення в найближчий час господарського позову.

Отже, виходячи з того, що станом на 09.12.2022, тобто на момент повідомлення Південного офісу Держаудитслужби в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду з даним позовом, останнім протягом розумного строку не було вжито жодних заходів реагування на виявлене прокурором порушення та самостійного звернення до суду з відповідним позовом, а також не надано аргументованої відповіді щодо визначеної дати планування заходів державного фінансового контролю на звернення прокурора, господарський суд дійшов висновку про доведеність прокуратурою підстав необхідності звернення до суду з даним позовом до суду.

Окрім того господарський суд звертає увагу на те, що окрім Південного офісу Держаудитслужби, позивачем с у справі також є Одеська міська рада.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання (ч. 2 ст. 64 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, с забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Близькі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Для реалізації наданих повноважень орган місцевого самоврядування, зокрема міська рада, має право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11, 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Управління бюджетними коштами - сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов`язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів (п. 49 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Частиною 3 ст. 19 Бюджетного кодексу України визначено, що учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами), до яких відносяться і органи місцевого самоврядування.

Отже, на органи місцевого самоврядування за ст. 26 Бюджетного кодексу України покладено здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства спрямованого на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами, що здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: зокрема оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об`єктами державної та комунальної власності; обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Згідно з кодом ЄДРПОУ комунальна установа «СМЕП» ОМР заснована Одеською міською радою на власності територіальної громади міста Одеси, включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 1815534600238 від 23.04.2018.

В Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі UA-2022-10-11-008579-а та плані закупівлі визначено, що джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет

Тобто, Одеська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Як встановлено господарським судом, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави Одеською обласною прокуратурою направлено лист до

до Одеської міської ради від 14.11.2022 № 15/2/1-1141 вих-22, в якому повідомила про виявлені порушення під час спрощеної закупівлі UA-2022-10-11-008579-а.

Відповіді з Одеської міської ради на зазначений вище лист обласною прокуратурою не отримано.

09.12.2022 Одеська обласна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом № 15/2/1 -1269вих-22 повідомила Одеську міську про невжиття останньою заходів державного фінансового контролю та про направлення в найближчий час господарського позову.

Отже, виходячи з того, що станом на 09.12.2022, тобто на момент повідомлення ОМР в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду з даним позовом, ОМР протягом розумного строку не було вжито жодних заходів реагування на виявлене прокурором порушення та самостійного звернення до суду з відповідним позовом, а також враховуючи, що ОМР є розпорядником бюджетних коштів, господарський суд дійшов висновку про доведеність прокуратурою підстав необхідності звернення до суду з даним позовом.

Слід зазначити, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та підтримана Верховним судом у справах №№ 153/257/19 від 27.11.2019, 639/898/19 від 04.12.2019, 924/71/18 від 13.12.2019.

Таким чином, доводи відповідача-1 про ненадання прокурором доказів наявності підстав для звернення в інтересах держави в особі визначених ним позивачів не заслуговують на увагу.

Щодо способу захисту, обраного прокурором у вигляді визнання недійсним рішень замовника, прийнятого під час проведення строщеної процедури закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК).

Зі змісту статей 15, 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18, п.5.5)). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (п.14) та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (п.40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (п.48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (п.14), від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 (п.9.12).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Встановлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає ст.13 Конвенції.

У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.

Відповідно до п.25 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі").

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом "Про публічні закупівлі".

Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 (пункти 137-138).

Отже, виходячи з того, що спрощена закупівля №UA-2022-10-11-008579-а завершилися укладенням відповідачами Договору про закупівлю товарів №161/22/Б, господарський суд вважає, що позовні вимоги про оскарження рішень уповноваженої особи КУ «СМЕП» ОМР, оформлених протоколами від 27.10.2022 №121, від 28.10.2022 №122 та про визнання недійсною спрощеної закупівлі не є ефективним способом захисту, адже є такими, що вичерпали дію фактом їх виконання (укладенням договору).

Аналогічні за своїм змістом правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 по справі № 903/745/22.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішень уповноваженої особи КУ Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ ОМР оформлених протоколами від 27.10.2022 №121, від 28.10.2022 №122 та про визнання недійсними результатів спрощеної закупівлі за ідентифікатором доступу UA-2022-10-11-008579-a, оскільки обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (п.148).

Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 07.11.2022 №161/22/Б, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з правовим висновком, який наявний у постанові ВС у складі ОП від 26.05.2023 по справі №905/77/21, та який на підставі ч.4 ст. 236 ГПК України, враховується господарським судом, з аналізу правової природи спрощеної закупівлі як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення закупівлі, оформлення за її результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015.

Метою закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст.11 Закону України Про публічні закупівлі відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. Уповноважена особа може бути відповідальною за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону.

Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Проведення спрощеної закупівлі урегульовано, зокрема, у ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються, зокрема найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.

Згідно з до ч. 5 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Згідно із ч.7 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

У ч. 11 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі вказано, що замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.

Згідно з ч. 12 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель. У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію. Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Відповідно до ч. 13 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Як встановлено судом, відповідачем-1 за результатами перевірки тендерної пропозиції ТОВ «ВКП «Промзв`язок» прийнято рішення про відхилення цінової пропозиції ТОВ «ВКП «Промзв`язок», з таких підстав: Ст. 14 П.13.п.п.1: Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а саме: Учасником ТОВ «ВКП «Промзв`язок» надано документ «Відомості про учасника» за вих.№1810/09 від 18.10.2022 року яка не містить інформації про місцезнаходження учасника, що є порушенням п.7 Вимог до Учасника, яке оформлено протоколом від 27.10.2022 № 121.

Згідно вимог Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради, зазначених в Додатку №1 до Оголошення спрощеної закупівлі «Дорожнє обладнання», замовник визначив, зокрема наступні вимоги до предмета закупівлі: довідка про підприємство, яка містить назву та реквізити учасника, контактні дані, місцезнаходження та код ЄДРПОУ.

Із документу Відомості про учасника за вих№1810/09 від 18.10.2022, який надано ТОВ «ВКП «Промзв`язок» замовнику, вбачається про зазначення останнім юридичної адреси: 42700, Україна, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Перемоги, буд. 127; поштова/фактична адреса: 42700, Україна, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Перемоги, буд. 127, код за ЄДРПОУ 33977658.

В свою чергу переможцем закупівлі ТОВ «Дорожній Вектор» також подано документ «Відомості про учасника» за вих.№250 від 19.10.2022, у якому зазначено юридичну адресу: 81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів вул. Лесі Українки 31/48; фактичну адресу/місцезнаходження: Львівська область, Пустомитівський район, с. Наварія, вул. Львівська, 129; поштову адресу: 79053, м. Львів, а/с 5344.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» зазначено, що інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань) на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб місцезнаходження юридичної особи

Між тим, зазначена ТОВ «ВКП «Промзв`язок» у Відомостях про учасника фактична адреса збігається з його юридичною адресою, яка зазначена у ЄДРПОУ, що свідчить про дотримання ТОВ «ВКП «Промзв`язок» вимог спрощеної закупівлі та недотримання КУ «СМЕП» ОМР такого принципу закупівлі, як недискримінація учасників закупівлі та рівне ставлення до них.

Відсутність у відомостях про учасника ТОВ «ВКП «Промзв`язок» слова місцезнаходження не свідчить про недотримання ТОВ «ВКП «Промзв`язок» вимог п.1 ч.3 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі та вимог КУ «СМЕП» ОМР, оскільки в даному випадку юридична та фактична адреси ТОВ «ВКП «Промзв`язок» співпадають і є місцезнаходженням останнього.

Таким чином, під час розгляду тендерних пропозицій учасників торгів відповідач-1 безпідставно відхилів найбільш економічно вигідну пропозицію ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМЗВ`ЯЗОК», враховуючи також те, що відповідно до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі самого відповідача-1 єдиним критерієм оцінки пропозицій є ціна (питома вага цінового критерію 100 %).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що процедура спрощеної закупівлі з предметом закупівлі «Стовпчики антипаркувальні» була проведена відповідачем-1 з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак укладений з переможцем торгів відповідачем-2 договір про закупівлю товарів №161/22/Б від 07.11.2022 є недійсним та порушує права та законні інтереси, зокрема, Одеської міської ради як розпорядника бюджетних коштів.

Щодо позивних вимог в частині застування реституції, господарський суд зазначає наступне.

За приписами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Водночас, у постанові ВС у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 по справі №905/77/21 сформулювати уточнюючий, в співвідношенні з постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, згідно з яким

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Як встановлено господарським судом стовпчики антипаркувальні у кількості 200 штук, які прокуратура просить суд зобов`язати відповідача-1 повернути відповідачу-2, фактично використані відповідачем-1 шляхом їх встановлення за відповідними адресами, про що свідчать наявні у справі наряди, акти приймання-передачі в експлуатацію, акти введення в експлуатацію основних засобів, а також акти обстеження встановлення антипаркувальних стовпчиків за відповідними адресами, які надані до суду як прокуратурою, так і відповідачем-1.

Тобто, застування реституції в частині зобов`язання відповідача-1 повернути відповідачу-2 антипаркувальні стовпчики фактично призведе до додаткових витрат відповідача-2 щодо їх повернення у первісний стан. Згідно з усними поясненнями, які надані представником відповідача-1 у судовому засіданні, у разі застування двосторонньої реституціє відповідач-1 понесе додаткові витрати у сумі 101 472 грн. та ще приблизно 25 000 грн. на послуги перевезення. Більш того, стовпчики, які фактично використані відповідачем-1 у господарській діяльності не можуть бути повернуті відповідачу-2 у зв`язку із втратою їх первісного стану (нові стовпчики).

Отже, дослідивши наслідки визнання договору недійсним, господарським судом встановлено, що стовпчики антипаркувальні фактично не можуть бути повернуті відповідачем -1 відповідачу-2 у зв`язку із їх використанням відповідачем -1 у господарській діяльності останнього. Більш того, відповідні стовпчики не можуть бути повернуті відповідачем-1 відповідачу-2 без додаткових витрат відповідача-1 на таке повернення, що не призведе до захисту порушених прав територіальної громади міста Одеси, а відтак господарський суд дійшов про неможливість застосування у даній справі наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Посилання прокурора на неможливість ідентифікувати які саме антіпаркувальні стовпчики встановлені відповідчем-1, господарський суд до уваги не приймає, оскільки стовпчики антіпаркувальні, які закуплені відповідачем -1 за Договором від 07.11.2022 № 161/22/Б у кількості 200 штук, та які закуплені відповідачем -1 за Договором № 190/22/Б від 15.12.2022 у кількості 300 штук, відрізняються за технічними та якісними характеристиками, про що свідчить надані відповідачем -1 Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики до предмету закупівлі стовпчиків антипаркувальних 200 штук (Додаток №1 до документації) та Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики до предмету закупівлі стовпчиків антипаркувальних 300 штук.

Окрім того, на моменту укладення договору 190/22/Б від 15.12.2022 про закупівлю стовпчиків антипаркувальних у кількості 300 штук, відповідачем-1 з 16.11.2022 по 12.12.2022 включно вже було здійснено виконання робіт щодо встановлення стовпчиків антипаркувальних у кількості 99 штук, які закуплені відповідачем-1 за договором № 161/22/Б від 07.11.2022. про що свідчать наявні у справі наряди на встановлення стовпчиків антипаркувальних від 16.11.2012, 22.11.2022, 23.11.2022, 24.11.2022,28.11.2022,29.11.2022,30.11.2022, 12.12.2022.

Посилання прокурора на те, що 12.01.2023 відповідачем-1 замість стовпчиків антипаркувальних встановлено стовпчики розділові у кількості 5 штук, про що зазначено у відповідному наряді на виконання робіт за 12.01.2023, не приймаються до уваги господарським судом, з огляду на те, що прокурор не надав до суду доказів закупівлі відповідачем -1 стовпчиків розділових.

Щодо судових витрат.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокуратуру та відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради; Південного офісу Держаудитслужби до Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор у справі №916/519/23 задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 07.11.2022 № 161/22/Б, укладений комунальною установою «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 67А, код ЄДРПОУ 33387623) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожній Вектор» (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Лесі Українки, 31, кв. 48, код ЄДРПОУ 31951879).

3.Стягнути з Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ Одеської міської ради (65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 67А, код ЄДРПОУ 33387623) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) сплачений судовий збір у розмірі 13421342 (одна тисяча триста сорок дві) грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожній Вектор (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Лесі Українки, 31, кв. 48, код ЄДРПОУ 31951879) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) сплачений судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 06 листопада 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець

Дата ухвалення рішення25.10.2023
Оприлюднено07.11.2023
Номер документу114678370
СудочинствоГосподарське
Сутьзакупівлю товару №161/22/Б від 07.11.2022, та застосування наслідків недійсності правочину

Судовий реєстр по справі —916/519/23

Ухвала від 21.12.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 13.12.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 16.11.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Рішення від 25.10.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 11.10.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 13.09.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 17.08.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 20.07.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 19.06.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Смелянець Г.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні