Ухвала

від 06.11.2023 по справі 916/4725/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"06" листопада 2023 р. Справа № 916/4725/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст про видачу судового наказу (вх. №5289/23 від 30.10.2023р.) про стягнення заборгованості із боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Рівертон-сейл,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст звернулось до господарського суду із заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Рівертон-сейл про видачу судового наказу про стягнення із боржника грошових коштів у розмірі 100 500,00 грн. Подану до господарського суду заяву про видачу судового наказу заявник обґрунтовує неналежним виконанням боржником прийнятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №220122 від 22.01.2022р. в частині поставки товару після отримання попередньої оплати.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст про видачу судового наказу, господарський суд дійшов наступного висновку.

Приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України врегульовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

18.10.2023р. введений в дію Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами № 3200-IX від 29.06.2023р., яким було внесено зміни до ГПК України.

В силу вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023р.) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023р.) у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Проте, згідно відповіді №235307 від 02.11.2023р., сформованої на запит суду в електронному кабінеті судді, юридична особа із ідентифікаційним кодом 44460621, тобто товариство з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст, не має зареєстрованого кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Крім того, суд зазначає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст не містить відомостей про наявність або відсутність у боржника електронного кабінету.

Згідно з п. п.1, 2-1 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

В силу вимог ч.2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Враховуючи відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст зареєстрованого кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (https://id.court.gov.ua/), невідповідність заяви вимогами п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.

При цьому, господарський суд звертає увагу заявника, що у відповідності до ч.1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст про видачу судового наказу.

Керуючись ст. ст. 6, 147, 148, 150, 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Аграрбаст у задоволенні заяви про видачу судового наказу (вх. №5289/23 від 30.10.2023р.) про стягнення заборгованості із товариства з обмеженою відповідальністю „Рівертон-сейл.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя С.П. Желєзна