Рішення

від 06.11.2023 по справі 917/1097/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 Справа № 917/1097/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал-Страхування», 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс», 36020, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, код ЄДРПОУ 41557822,

про стягнення 18 858,98 грн.

Суддя Мацко Оксана Сергіївна

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» про стягнення 18 858,98 грн. шкоди в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.06.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» було відшкодовано потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особі (ПП «Глоубкор») шкоду, заподіяну працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» ОСОБА_1 , а отже, відповідач, як володілець транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зобов`язаний сплатити позивачу розмір вказаної шкоди в порядку регресу.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу копії ухвали суду від 28.06.2023 р. міститься в матеріалах справи).

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

22.04.2019 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3422611, предметом якого є страхування автомобіля Daf XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 4).

Також згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4103951 від 30.08.2019 р. (а.с. 4), Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» було застраховано у ПрАТ «СК «Арсенал-Страхування» транспортний засіб Trouillet ST 3310, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

11.12.2019 року близько 19 години 15 хвилин, гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daf XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «TROUILLET ST 3310» по вул. К. Шосе в напрямку вул. Великотирнівська в порушення п. 2.3, 12.1 ПДР, не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував дорожньої обстановки та технічного стану транспортного засобу, внаслідок чого під час руху відлетівшою частиною транспортного засобу, а саме елементом пневмопідвіски пошкодив автомобіль Lexus GS 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по протилежному напрямку.

Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 08.01.2020 р. у справі № 554/11301/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

На момент ДТП водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс», що підтверджується наказами останнього № 2К від 03.04.2018 р. та № 2К/1 від 11.04.2018 р. (а.с. 10) та не спростовано відповідачем.

Внаслідок настання страхового випадку до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» звернулась потерпіла сторона власник автомобіля Lexus GS 350, д.р.н. НОМЕР_3 Приватне підприємство «Глоубкор», із заявою від 16.12.2019 р. про виплату страхового відшкодування (а.с. 25).

Позивач на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 1780 від 24.12.2019 р. (а.с. 14-18), страхового акту № 109.02054219-1 від 11.01.2020 р. (а.с. 27) та враховуючи дані, наведені в розрахунку суми страхового відшкодування від 27.12.2019 р. (а.с. 26), здійснив виплату на користь ПП «Глоубкор» страхового відшкодування в розмірі 18 858,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1953106 від 13.01.2020 р. (а.с. 28).

Посилаючись на обов`язок володільця транспортного засобу відшкодувати шкоду, завдану його працівником, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» 18 858,98 грн. шкоди в порядку регресу.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3422611 від 22.04.2019 р. та № АО/4103951 від 30.08.2019 р., постанова Октябрського районного суду міста Полтави від 08.01.2020 р. у справі № 554/11301/19, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.12.2019 р., повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 16.12.2019 р., накази ТОВ «Лісукртранс» № 2К від 03.04.2018 р. та № 2К/1 від 11.04.2018 р., звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 1780 від 24.12.2019 р., заява від 16.12.2019 р. про виплату страхового відшкодування, страховий акт № 109.02054219-1 від 11.01.2020 р., розрахунок суми страхового відшкодування від 27.12.2019 р., платіжне доручення № 1953106 від 13.01.2020 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч.1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Умовами застосування цієї норми є завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Разом з тим, законодавством України передбачено обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, яке відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частиною 1 статті 22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з частиною 1 статті 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

На виконання зазначених положень закону Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» як страховиком за укладеним з ТОВ «Лісукртранс» договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3422611 від 22.04.2019 р. та № АО/4103951 від 30.08.2019 р. було відшкодовано власнику автомобіля Lexus GS 350, д.р.н. НОМЕР_3 Приватному підприємству «Глоубкор» шкоду, заподіяну працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» ОСОБА_1 зазначеному транспортному засобу під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.12.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з підпунктом г) пункту 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода 11.12.2019 року відбулась з вини ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс». Зокрема, у постанові Октябрського районного суду міста Полтави від 08.01.2020 р. у справі № 554/11301/19 зазначено, що 11.12.2019 року близько 19 години 15 хвилин, гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daf XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «TROUILLET ST 3310» по вул. К. Шосе в напрямку вул. Великотирнівська в порушення п. 2.3, 12.1 ПДР, не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував дорожньої обстановки та технічного стану транспортного засобу, внаслідок чого під час руху відлетівшою частиною транспортного засобу, а саме елементом пневмопідвіски пошкодив автомобіль Lexus GS 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по протилежному напрямку.

Також у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 13.12.2019 р. представником ТОВ «Лісукртранс» причиною дорожньо-транспортної пригоди вказано те, що на причепі вибухнула пневмо подушка та пошкодила автомобіль «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_3 , що рухався назустріч.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону до компетенції власників транспортних засобів належить здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів.

Статтею 16 Закону також встановлено, що водій зобов`язаний перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, зокрема, унормовано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Також згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також матеріали справи, суд дійшов висновку, що факт дорожньо-транспортної пригоди визначено в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу відповідача існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, оскільки особа, винна у заподіянні шкоди транспортному засобу Lexus GS 350, д.н.з. НОМЕР_3 , перебувала під час дорожньо-транспортної пригоди у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс», позивач після виплати страхового відшкодування на користь власника вказаного транспортного засобу мав право звернутися до відповідача з регресним позовом про стягнення шкоди в розмірі такого відшкодування, а у відповідача виник обов`язок сплатити дану суму на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал-Страхування».

З огляду на викладене, враховуючи вищевстановлені судом обставини та положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» про стягнення 18 858,98 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Полтавське хлібоприймальне підприємство» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісукртранс» (36020, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, код ЄДРПОУ 41557822) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал-Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) 18 858,98 грн. шкоди в порядку регресу, 2 684,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.11.2023 р.

Суддя О.С. Мацко