Постанова

від 06.11.2023 по справі 916/956/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 916/956/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, Богатир К.В., Поліщук Л.В.)

та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 (суддя Антощук С.І.)

у справі №916/956/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Інтертрейд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст обставин справи

1. Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") звернулось до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Інтертрейд" (далі - ТОВ "Берег-Інтертрейд").

2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Берег-Інтертрейд".

3. Постановою Господарського суду Одеської області від 04.10.2013 ТОВ "Берег-Інтертрейд" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражну керуючу Колмикову Т.О.

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 ліквідатором ТОВ "Берег-Інтертрейд" призначено арбітражну керуючу Ракіну А.А.

5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 замінено - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (далі - ТОВ "ФК "Ассісто").

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Берег-Інтертрейд"; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів; припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора ТОВ "Берег-Інтертрейд"; ліквідовано та припинено ТОВ "Берег-Інтертрейд" з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; провадження у справі №916/956/13 закрито.

7. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 затверджено звіт арбітражної керуючої Ракіної А.А. про нараховану основну грошову винагороду та понесені витрати, з яких грошова винагорода - 432364,26 грн, витрати - 13240,05 грн; стягнуто з ТОВ "ФК "Ассісто" на користь арбітражної керуючої Ракіної А.А. 445604,31 грн у рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат; стягнуто з ТОВ "ФК "Ассісто" на користь арбітражної керуючої Колмикової Т.О. 25269,45 грн у рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат.

8. 31.08.2021 на виконання вказаної ухвали видано судові накази.

9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі та затвердження звіту ліквідатора Ракіної А.А. про нарахування грошової винагороди) скасовано. Справу №916/956/13 направлено на розгляд Господарського суду Одеської області.

10. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 10.08.2022 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 в частині перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі №916/956/13 - залишено без змін; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 в частині перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 про затвердження звіту ліквідатора Ракіної А.А. про нарахування грошової винагороди скасовано; справу №916/956/13 у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора Ракіної А.А. про нарахування грошової винагороди) у справі №916/956/13 (пункти 1, 2 резолютивної частини даної ухвали) залишено без змін.

12. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 замінено кредитора ТОВ "ФК "Ассісто" у справі №916/956/13 про банкрутство ТОВ "Берег-Інтертрейд" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Недержавна виконавча служба" (далі - ТОВ "Недержавна виконавча служба").

Стислий виклад заявлених вимог

13. ТОВ "ФК "Ассісто" звернулося до господарського суду з заявою про заміну боржника правонаступником.

14. В обґрунтуванні заяви ТОВ "ФК "Ассісто" зазначає, що 02.08.2021 між ТОВ "ФК "Ассісто" та ТОВ "Недержавна виконавча служба" укладено договір №02/08-2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до умов вказаного договору право вимоги за кредитним договором №08/06ю від 10.03.2006 (з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін тощо) було відступлене ТОВ "ФК "Ассісто" на користь ТОВ "Недержавна виконавча служба".

15. На думку заявника, з 02.08.2021 ТОВ "ФК "Ассісто" не є кредитором ТОВ "Недержавна виконавча служба", а тому стягнення 05.08.2021 з ТОВ "ФК "Ассісто" на користь арбітражної керуючої Ракіної А.А. 445604,31 грн та арбітражної керуючої Колмикової Т.О. 25269,45 грн в рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат є неправомірним.

16. У зв`язку із чим заявник просить суд замінити його як боржника у виконавчих провадженнях №67107674 та №67011543 на правонаступника, а саме ТОВ "Недержавна виконавча служба". Також заявник просить суд скасувати заходи примусового виконання рішення, вжиті в межах виконавчих проваджень №67107674 та №67011543 державним виконавцем, зокрема, припинити чинність арешту рахунків, майна боржника - ТОВ "ФК "Ассісто", а також скасувати всі інші заходи примусового виконання рішення.

17. 25.01.2023 ТОВ "ФК "Ассісто" звернулось до господарського суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

18. В обґрунтуванні даної заяви ТОВ "ФК "Ассісто" посилається на ті ж обставини, що і у заяві про заміну боржника правонаступником. ТОВ "ФК "Ассісто" вважає, що оскільки станом на дату ухвалення рішення про стягнення грошової винагороди (ухвали від 05.08.2021) ТОВ "ФК "Ассісто" не було кредитором ТОВ "Берег-Інтертрейд", то стягнення з ТОВ "ФК "Ассісто" грошової винагороди є безпідставним. За таких обставин, наказ, виданий на виконання ухвали від 05.08.2021 про стягнення з ТОВ "ФК "Ассісто" грошової винагороди слід вважати таким, що не підлягає виконанню, оскільки у боржника за виконавчим документом (ТОВ "ФК "Ассісто") відсутній обов`язок здійснення відповідної плати. На думку заявника особою, на яку може бути покладено цей обов`язок, є правонаступник ТОВ "ФК "Ассісто" - ТОВ "Недержавна виконавча служба", яке є кредитором ТОВ "Берег-Інтертрейд" з 02.08.2021. Подальше виконання наказу щодо примусового виконання рішення, може призвести до незворотних негативних наслідків для боржника.

19. 24.02.2023 від ТОВ "Недержавна виконавча служба" до господарського суду надійшла заява про заміну боржника правонаступником.

20. В обґрунтуванні заяви ТОВ "Недержавна виконавча служба" зазначає, що 17.02.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва, на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 31.08.2021 відкрито виконавче провадження №71076584 про стягнення з ТОВ "ФК "Ассісто" на користь Ракіної А.А. грошових коштів.

21. ТОВ "Недержавна виконавча служба" вказує на те, що станом на дату постановлення ухвали про стягнення на користь арбітражної керуючої Ракіної А.А. з ТОВ "ФК "Ассісто" грошових коштів у розмірі 445604,31 грн у рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат, останнє не було кредитором ТОВ "Берег-Інтертрейд", а тому стягнення з ТОВ "ФК "Ассісто" грошової винагороди є безпідставним.

22. З огляду на зазначене, заявник просить суд замінити боржника у виконавчому провадженні №71076584 з ТОВ "ФК "Ассісто" на ТОВ "Недержавна виконавча служба".

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

23. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Ассісто" (вх. ГСОО №3-703/21 від 25.10.2021) про заміну боржника правонаступником; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Ассісто" (вх. ГСОО №2-90/23 від 25.01.2023) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Недержавна виконавча служба" (вх. ГСОО №2-239/23 від 24.02.2023) про заміну боржника правонаступником.

24. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 залишено без змін.

25. Покладаючи обов`язок щодо оплати, зокрема, на ТОВ "ФК "Ассісто", господарські суди виходили з того, що цей кредитор 05.08.2021 був учасником справи про банкрутство та отримував послуги арбітражних керуючих. На виконання вказаної ухвали судом було видано накази від 31.08.2021. Станом на дату видачі наказів вказана ухвала суду була такою, що набрала законної сили. Станом на даний час зазначена ухвала після її оскарження є чинною.

26. Господарські суди зазначили, що в подальшому при перегляді ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 в апеляційному та касаційному порядку скаржник (ТОВ "ФК "Ассісто") не оскаржував тих обставин, що судом обов`язок оплати винагороди на користь арбітражної керуючої Ракіної А.А. був покладений на неналежного боржника. Ухвала суду від 05.08.2021 в частині покладення обов`язку оплати винагороди на користь арбітражної керуючої Колмикової Т.О. на ТОВ "ФК "Ассісто" взагалі не оскаржувалась.

27. Господарські суди не встановили обставин, що виконавчі документи - накази господарського суду від 31.08.2021 були видані помилково, оскільки ухвала суду від 05.08.2021 на час їх видачі була чинною; добровільного виконання обов`язку за даними виконавчими документами не відбулось; припинення обов`язку боржника з інших підстав, передбачених законодавством, суду не доведено.

28. З огляду на зазначене, господарські суди дійшли висновку щодо відмови ТОВ "ФК "Ассісто" у задоволенні заяви про визнання такими, що не підлягає виконанню наказів, виданих на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 про стягнення на користь арбітражної керуючої Ракіної А.А. 445604,31 грн та на користь арбітражної керуючої Колмикової Т.О. 25269,45 грн.

29. Відмовляючи у задоволенні заяви про правонаступництво, господарські суди зауважили, що матеріально-правові відносини щодо кредитних зобов`язань ТОВ "Берег-Інтертрейд", учасником яких стало ТОВ "Недержавна виконавча служба" як кредитор при сингулярному правонаступництві за договором №02/08-2021 від 02.08.2021, не є підставою для заміни сторони у зобов`язанні ТОВ "ФК "Ассісто" щодо оплати послуг арбітражних керуючих Колмикової Т.О. та Ракіної А.А. в порядку ст.ст. 52, 334 ГПК України, оскільки, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків, не є заміною сторони у спірному правовідношенні.

30. Крім того, господарські суди зазначили, що арбітражна керуюча Ракіна А.А. як кредитор (стягувач за виконавчим документом) по відношенню до боржника (ТОВ "ФК "Ассісто") письмово, а також під час усних пояснень у судових засіданнях неодноразово зазначала, що згоди на заміну у виконавчому провадженні боржника ТОВ "ФК "Ассісто" на ТОВ "Недержавна виконавча служба" не надає. У матеріалах справи також відсутні докази надання такої згоди від арбітражної керуючої Колмикової Т.О.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

31. ТОВ "Ассісто" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023, ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 та постановити нове рішення, яким задовільнити заяву про заміну боржника правонаступником та задовільнити заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

32. Скаржник вважає, що господарські суди порушили норми процесуального та матеріального права, а саме ст. 52 Господарського процесуального права України (далі - ГПК України) ст.ст. 1, 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

33. На думку скаржника, системний аналіз положень ст.ст. 1, 43 КУзПБ, ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 52 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе процесуальне правонаступництво кредитора в матеріальному праві у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. В такому випадку господарський суд за заявою правонаступника здійснює заміну первісного кредитора правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

34. Також скаржник вважає, що господарськими судами попередній інстанцій не дотримано принципу щодо застосування саме останньої правової позиції Верховного Суду, викладеної 16.03.2023 у справі №2-6068/09, щодо процесуального правонаступництва, яке є завжди універсальним, і де усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

35. Також скаржник вважає, що питання визнання наказу таким, що не підлягає виконанню взагалі не розглядалося Південно-західним апеляційним господарським судом 25.07.2023 при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2023, чим порушено вимоги ст. 269 ГПК України про те, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

36. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

37. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви ТОВ "ФК "Ассісто" про заміну боржника правонаступником та заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Щодо заяви про заміну боржника правонаступником

38. Статтею 30 КУзПБ (в редакції, яка діяла станом на момент затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу) визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора, здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. Якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником -юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів.

39. Відповідно до вимог КУзПБ визначення джерела оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора (схожі правові висновки щодо застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містяться постановах Верховного Суду від15.07.2020 у справі №Б14/040-07/15-08. від 03.03.2020 у справі №916/3600/15. від 26.02.2020 у справі №П/Б-921/1448/2013, від 16.07.2020 у справі №918/454/18. від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551-2012 та інших).

40. Отже нормами КУзПБ визначено порядок розгляду заяви арбітражного керуючого про оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора. При цьому, за відсутності майна боржника, суд має визначити інші джерела фінансування та врахувати усі обставини щодо здійснення оплати послуг ліквідатора (розмір кредиторських вимог, наявність звіту, схваленого комітетом кредиторів, обставини переходу прав та обов`язків від одного кредитора до іншого тощо).

41. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

42. Питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

43. Відповідно до ст. 43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

44. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

45. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

46. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

47. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

48. Водночас відповідно до ст. 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу (висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425).

49. Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

50. У цій справі ухвалами Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 затверджено звіт арбітражної керуючої Ракіної А.А. про нараховану основну грошову винагороду та понесені витрати, з яких грошова винагорода - 432364,26 грн, витрати - 13240,05 грн; стягнуто з ТОВ "ФК "Ассісто" на користь арбітражної керуючої Ракіної А.А. 445604,31 грн у рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат; стягнуто з ТОВ "ФК "Ассісто" на користь арбітражної керуючої Колмикової Т.О. 25269,45 грн у рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Берег-Інтертрейд"; ліквідовано та припинено юридичну особу ТОВ "Берег-Інтертрейд" та повноваження ліквідатора ТОВ "Берег-Інтертрейд", закрито провадження у справі №916/956/13.

51. Водночас, кредитором ТОВ "ФК "Ассісто" свої зобов`язання щодо виплати основної грошової винагороди та інших витрат за виконання Ракіною А.А. та Колмиковою Т.О. функцій ліквідатора ТОВ "Берег-Інтертрейд" у процедурі банкрутства боржника добровільно не виконано.

52. За змістом ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

53. Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).

54. Верховний Суд звертає увагу, на положення ст. 520 ЦК України, які визначають, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

55. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу (ст. 521 ЦК України).

56. Господарські суди перевірили та встановили обставини щодо недотримання ТОВ "ФК "Ассісто" форми правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні, оскільки ТОВ "ФК "Ассісто" не доведено обставини отримання згоди кредиторів - арбітражних керуючих Ракіної А.А. та Колмикової Т.О. на переведення боргу щодо оплати послуг та витрат арбітражних керуючих від ТОВ "ФК "Ассісто" до ТОВ "Недержавна виконавча служба".

57. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 замінено кредитора ТОВ "ФК "Ассісто" у справі №916/956/13 його правонаступником ТОВ "Недержавна виконавча служба".

58. Так, 02.08.2021 між ТОВ "ФК "Ассісто" та до ТОВ "Недержавна виконавча служба" було укладено договір №02/08-2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до умов вказаного договору право вимоги за кредитним договором №08/06ю від 10.03.2006 (з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін тощо) було відступлене ТОВ "ФК "Ассісто" на користь ТОВ "Недержавна виконавча служба".

59. Отже, було здійснено заміну суб`єктів прав і обов`язків у матеріальних правовідносинах щодо кредитного договору №08/06ю від 10.03.2006 (з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін тощо).

60. Господарські суди встановили, що відповідно до положень договору про відступлення права вимоги №02/08-2021 від 02.08.2021 відбулось сингулярне правонаступництво, а саме до ТОВ "Недержавна виконавча служба" перейшли права та обов`язати ТОВ "ФК "Ассісто" у частині права вимоги за кредитним договором №08/06ю від 10.03.2006.

61. Право нового кредитора (ТОВ "Недержавна виконавча служба") на приведення його процесуального стану як учасника матеріально-правових відносин щодо кредитних зобов`язань ТОВ "Берег-Інтертрейд" у відповідність з його дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результатах судового провадження, в тому числі справи про банкрутство №916/956/13 зумовило його вступ у справу на підставі ст. 43 КУзПБ.

62. Відтак, відступлення вимоги (сингулярне правонаступництво) за договором №02/08-2021 від 02.02.2021, в даному випадку, не тягне заміни сторони у зобов`язанні щодо оплати послуг арбітражних керуючих в порядку ст. 52 ГПК України, оскільки, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків, не є заміною сторони у спірному правовідношенні.

63. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №2/223/09 та від 04.02.2022 у справі №910/5201/18, яку цілком обґрунтовано врахували господарські суди під час постановлення судових рішень, що є предметом оскарження.

64. Крім того, господарські суди встановили, що відповідно до п. 3.1.10 договору №02/08-2021 від 02.08.2021 про відступлення права вимоги за цим договором від первісного кредитора до нового кредитора переходять також усі права та обов`язки, які є у первісного кредитора на день укладення цього договору, які випливають із судових справ, виконавчих проваджень, учасником яких є первісний кредитор та боржник, у тому числі зі справи про банкрутство. Новий кредитор (ТОВ "Недержавна виконавча служба") приймає на себе обов`язок сплати винагороди арбітражного керуючого, який може бути стягнутий з нового кредитора, як кредитора боржника у справі №916/956/13.

65. Господарські суди дали оцінку наведеним умовам договору та правильно зазначили, що на час укладення договору №02/08-2021 від 02.08.2021 про відступлення права вимоги зобов`язання ТОВ "ФК "Ассісто" щодо оплати послуг арбітражних керуючих Колмикової Т.О. та Ракіної А.А. ще не існувало, тому ТОВ "ФК "Ассісто" та ТОВ "Недержавна виконавча служба" помилково дійшли висновку, що уступка зобов`язання з оплати винагороди арбітражним керуючим могла бути охоплена умовами даного договору.

66. Відступлення вимоги (сингулярне правонаступництво), в цьому випадку, не тягне заміни сторони в порядку ст.ст. 52, 334 ГПК України, оскільки, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків, по-друге, не є заміною сторони у спірному правовідношенні.

67. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КУзПБ (який вже діяв на момент прийняття ухвал Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 про затвердження звіту ліквідатора, нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, закриття провадження у справі), якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

68. Абзацами 1, 2 ч. 3 ст. 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.

69. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

70. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

71. Отже, за змістом положень ст.ст. 61-65, 90 КУзПБ ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, та завершується провадження у справі про банкрутство, що виключає в подальшому, без поновлення провадження у справі про банкрутство, можливість прийняття судом до провадження та розгляду заяв з вимогою щодо заміни кредитора, на якого судом покладено обов`язок здійснити оплату послуг та витрат ліквідатора, а, відтак, боржника у виконавчому провадженні.

72. Разом з тим, заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань господарського судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ГПК України, в межах стадій судового процесу.

73. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

74. Господарськими судами не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "ФК "Ассісто" було подане клопотання про поновлення провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції також рішення про поновлення провадження не приймав.

75. При цьому аналіз поданої заяви ТОВ "ФК "Ассісто" свідчить про те, що в цьому випадку фактично здійснюється не заміна боржника у виконавчому провадженні, а заміна кредитора у справі про банкрутство, обсяг прав і обов`язків визначається спеціальними положеннями законодавства про банкрутство, а заміна кредитора може спричинити наслідки не лише у виконавчому провадженні, але і у подальшому для інших учасників провадження у справі про банкрутство.

76. Відтак Верховний Суд зазначає, що винесення у цій справі додаткового рішення щодо заміни кредитора в провадженні у справі про банкрутство до ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута після закриття провадження та за обставин відсутності у арбітражних керуючих повноважень ліквідатора боржника, без поновлення провадження у справі (без дослідження підстав переходу прав та обов`язків від одного кредитора до іншого, встановлення їх обсягу та змісту, дослідження виконання ухвали суду в частині сплати послуг та витрат ліквідатора), з огляду на наявне правове регулювання є процесуально неможливим.

77. Відповідна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №2/17-4725-2011, яка була постановлена за подібних обставин справи.

78. Отже, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що господарські суди попередніх інстанцій під час постановлення судових рішень, що оскаржуються, порушили ст. 52 ГПК України, ст.ст. 1, 43 КУзПБ, ст.ст. 512, 514 ЦК України, оскільки наведені у касаційній скарзі норми законодавства регулюють заміну кредитора у зобов`язанні, а не боржника.

79. Посилання скаржника на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій останньої правової позиції Верховного Суду, викладеної 16.03.2023 у справі №2-6068/09, щодо процесуального правонаступництва, яке є завжди універсальним, і де усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив, не знайшли свого підтвердження, оскільки викладеній у цій постанові висновки, правовій позиції Верховного Суду не суперечать.

Щодо заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

80. Оскаржуючи судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що Південно-західним апеляційним господарським судом 25.07.2023 під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 взагалі це питання не розглядалося, чим порушено вимоги ст. 269 ГПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

81. Водночас, відповідно до змісту судових рішень, що є предметом оскарження, господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду заяви ТОВ "ФК "Ассісто" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню дійшли висновку про те, що обов`язок щодо оплати послуг арбітражних керуючих, покладений судом на ТОВ "ФК "Ассісто", виник в силу приписів п. 33 ч. 1 ст. 12, ст. 30 КУзПБ, та обумовлений наданням арбітражними керуючими своїх послуг сторонам справи про банкрутство (боржнику, кредиторам).

82. При цьому, господарські суди зауважили, що належною стороною правовідносин щодо покладення обов`язку з оплати послуг арбітражних керуючих у справі про банкрутство є саме кредитори, які є учасниками справи про банкрутство та отримували ці послуги (за умови відсутності такої можливості у боржника (банкрута)). Поза справою про банкрутство цих правовідносин не існує.

83. Покладаючи обов`язок щодо оплати, зокрема, на ТОВ "ФК "Ассісто" господарські суди виходили з того, що вказаний кредитор 05.08.2021 був учасником справи про банкрутство та отримував послуги арбітражних керуючих.

84. Також господарські суди врахували, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Ассісто" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди) по справі №916/956/13 (пункти 1, 2 резолютивної частини даної ухвали) - залишено без змін.

85. Тобто, виконавчий документ, а саме наказ Господарського суду Одеської області від 31.08.2021, який було видано на виконання ухвали Господарського суду Одеської області є чинним та підлягає виконанню. На час розгляду судом правовідносин щодо оплати послуг арбітражних керуючих 05.08.2021 на розгляді у господарського суду не перебувало заяви про здійснення процесуального правонаступництва у справі від ТОВ "ФК "Ассісто" до ТОВ "Недержавна виконавча служба".

86. Частиною 2 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

87. Отже, відмовляючи ТОВ "ФК "Ассісто" у задоволенні заяви про визнання такими, що не підляга.ть виконанню, наказів, виданих на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 про стягнення на користь арбітражної керуючої Ракіної А.А. 445604,31 грн та на користь арбітражної керуючої Колмикової Т.О. 25269,45 грн, господарські суди дійшли висновку, що виконавчі документи (накази господарського суду від 31.08.2021) не були видані помилково, оскільки ухвала суду від 05.08.2021 на час їх видачі була чинною; добровільного виконання обов`язку за даними виконавчими документами не відбулось; припинення обов`язку боржника з інших підстав, передбачених законодавством, суду не доведено.

88. З урахуванням викладеного, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що Південно-західним апеляційним господарським судом 25.07.2023 під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 не розглядалося питання в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, що є порушенням вимог ст. 269 ГПК України, оскільки це не відповідає дійсності.

89. В свою чергу, скаржник у касаційній скарзі будь-якої підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не навів.

90. Доводи скаржника в касаційній скарзі по суті зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

92. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали господарської суду першої інстанції, - без змін.

Судові витрати

93. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну боржника правонаступником та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №916/956/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Погребняк