Постанова
від 01.11.2023 по справі 761/20381/21
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 761/20381/21

провадження № 61-4215св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач),Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Легенда-12»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року, ухвалену у складі судді Фролової І. В., та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діяв адвокат Бутко Д. Г., звернулися до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Легенда-12» (далі - ОСББ «Легенда-12»), в якому просили суд:

- визнати незаконними дії ОСББ «Легенда-12» та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Легенда-12» від 29 серпня 2017 року, що викладені в протоколі від 29 серпня 2017 року № 1, у частині вирішення питань 2 та 3 порядку денного;

- визнати незаконними та скасувати правила пропуску до будинку АДРЕСА_1 , затверджені загальними зборами ОСББ «Легенда-12» за протоколом від 29 серпня 2017 року № 1;

- зобов`язати ОСББ «Легенда-12» в подальшому утримуватися від прийняття рішень та затвердження правил, які будь-яким чином обмежують права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вільному доступі до квартири АДРЕСА_2 на законних підставах;

- зобов`язати ОСББ «Легенда-12» надати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливість ознайомлення з протоколами усіх загальних зборів, усіх фінансових звітів та усіх статутів ОСББ «Легенда-12» з часу його створення і до дня ознайомлення;

- стягнути з ОСББ «Легенда-12» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн кожному.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСББ «Легенда-12» залишено без розгляду з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статі 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі повторно не з`явилися у судові засідання, а саме 15 листопада та 13 грудня 2022 року, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Крім того, апеляційний суд зазначив про те, що в рамках розгляду справи судом першої інстанції сторін, в тому числі і апелянта, неодноразово повідомляли про час і місце розгляду справи за допомогою SMS-повідомлень. Зазначені повідомлення були фактично отримані сторонами (в тому числі і апелянтом) за результатами чого, проінформовані сторони неодноразово з`являлися в судові засідання (в тому числі і апелянт). За таких умов, зважаючи на численну і тривалу практику успішного інформування судом апелянта за допомогою SMS-повідомлень, з приводу чого ним не заявлялося до цього будь-яких заперечень, саме по собі посилання на відсутність заяви про згоду отримання SMS-повідомлень не може вважатися належним і розуміється судом лише як формальний привід для оскарження законної ухвали суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бутко Д. Г., із застосуванням засобів поштового зв`язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для нового розгляду до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили з порушенням норм процесуального права, визначив як підставу касаційного оскарження наведених судових рішень те, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника, належно неповідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Також як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Станом на дату розгляду справи відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Воробйовій І. А., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 761/20381/21 ізШевченківського районного суду міста Києва; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

У травні 2023 року матеріали справи № 761/20381/21 надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року, у зв`язку з обранням судді Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду, у справі № 761/20381/21 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2023 року справу № 761/20381/21 призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року справу № 761/20381/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

04 жовтня 2023 року суддя-доповідач Коломієць Г. В. заявила у справі № 761/20381/21 самовідвід із підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 36 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року заяву про самовідвід судді-доповідача Коломієць Г. В. задоволено. Передано цивільну справу № 761/20381/21 для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року справу № 761/20381/21 та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, однією з підстав для залишення позовної заяви без розгляду є неявка у судове засідання належним чином повідомленого позивача двічі поспіль, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Згідно з частинами третьою, шостою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/15, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19, від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 січня 2022 року відкрито провадження у цій справі, призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження (т.1 а. с. 159-160).

Інтереси позивача ОСОБА_1 та інших позивачів у цій справі представляв адвокат Бутко Д. Г.

Судові засідання в суді першої інстанції призначались неодноразово.

У судове засідання, яке відбулось 15 листопада 2022 року, позивач ОСОБА_1 та його представник Бутко Д. Г. не з`явилися, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені, що підтверджується підписом представника на розписці суду про дату, час та місце розгляду справи.

Останнє судове засідання у цій справі було призначено на 13 грудня 2022 року (т. 2 а. с. 113).

Позивач ОСОБА_1 чи його представник Бутко Д. Г. не з`явилися і на це судове засідання, і суд постановив оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду.

У матеріалах справи є судові повістки-повідомлення про судове засідання, призначене на 13 грудня 2022 року, із зазначенням усіх учасників процесу, в тому числі й позивача ОСОБА_1 .

Проте у справі немає доказів належного повідомлення позивача ОСОБА_1 чи його представника про розгляд справи, призначений на 13 грудня 2022 року, зокрема, доказів направлення їм вказаних судових повісток-повідомлень засобами поштового зв`язку та, як наслідок, їх отримання (вручення).

Наявна у справі довідка Шевченківського районного суду міста Києва про доставку SMS, складена невідомою відповідальною особою щодо повідомлення ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_1 про зазначений розгляд справи (т. 2 а. с. 120), не є належним повідомленням, оскільки у суду першої інстанції не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв позивача ОСОБА_1 чи його представника про виклик їх до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 та його представник не були належним чином повідомлені судом першої інстанції про розгляд справи, призначений на 13 грудня 2022 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (§ 23 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України» (№ 2), заява № 38789/04).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (§ 25, 27 рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі «Trudov v. Russia», заява № 43330/09).

Отже, висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про те, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час останніх двох судових засідань суду першої інстанції та без поважної причини не з`явився на них, є необґрунтованим, тому підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду та постановлення оскаржуваного судового рішення в суду першої інстанції не було.

Суд апеляційної інстанції в силу своїх повноважень не виправив указаних процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, та безпідставно залишив незаконне судове рішення суду першої інстанції без змін.

Отже, підстави відкриття касаційного провадження у цій справі, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, та відповідні доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасувати оскаржувані судові рішення з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Під час продовження розгляду справи суд має врахувати викладене, забезпечити належне повідомлення позивача ОСОБА_1 та інших учасників справи про дату, час та місце її розгляду та ухвалити законне і справедливе судове рішення.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, із розподілу судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді:О. В. Білоконь Б. І. Гулько І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення01.11.2023
Оприлюднено07.11.2023
Номер документу114685369
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них

Судовий реєстр по справі —761/20381/21

Рішення від 19.11.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

Ухвала від 30.05.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

Ухвала від 13.12.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

Постанова від 01.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулейков Ігор Юрійович

Ухвала від 19.09.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коломієць Ганна Василівна

Ухвала від 10.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Постанова від 09.03.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Журба Сергій Олександрович

Ухвала від 14.02.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Журба Сергій Олександрович

Ухвала від 31.01.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Журба Сергій Олександрович

Ухвала від 03.01.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Журба Сергій Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні